Украинские фамилии

Урус, то национальность, а Румелия - это большой многонациональный регион.
Если уж обзывали человека, то скорее по национальности, чем по региону.
Ну если только у человека было туго с национальной самоидентификацией.

livza написал:

[q]

Я к тому, что имя Василий как-то не вяжется из тюрками.

[/q]

Почему именно с тюрками?
В Румелии ведь проживали болгары, греки, сербы и другие православные.

А еще гагаузы православные.

livza написал:

[q]

severinn написал:

[q]

livza написал:

[q]

Прочитал бы версии Василий Румель, казак Ржищевской сотни Каневского полка! Я к тому, что имя Василий как-то не вяжется из тюрками. А ведь он пришел в сотню с прозвищем отца. Да еще и сам был крещенным! Василий-то имя вписано в святцы.

[/q]

Были и тюрки-христиане (в частности, половцы - многие стали козаками, в частности, род князей Половец-Рожиновских из Рожинова - род до 20 века дошел - есть Словарь А.А. Половцева, род Половцевых от внука полковника войск Богдана Хмельницкого) и монголы-христиане. Даже ханы Золотой Орды: Сартак, сын Батыя.
Были и козаки , даже гетманы, караимы -как Вам, Илияш Караимович.

[/q]

Принимали православие. Согласен. А как быть с именем Василий? Ведь "перехресты" уже имели имя. По поводу фамилии Половэць. Четко слышим/читаем случайное совпадение славянского слова с названием племени.

[/q]

О роде Половец посмотрите у Войтовича.
Принявшие христианство тюрки, половцы и татары не "перехресты"

livza написал:

[q]

Половець. Цитую українське наукове офіційне тлумачення:
Суфікс “-ець” вказує на носія прізвиська, утвореного від назви населеного пункту; житель такого населеного пункту.
Половець (Половиця — запорозька слобода, входила до Кодацької паланки Запоріжжя); Уманець (Умань); Канівець (Канів); Коломієць (Коломия) і т.д.

[/q]

Шаблонов не существует: прочтите Войтовича

5.2. КНЯЗІ ПОЛОВЕЦЬКОГО і КАБАРДИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

У 1230-х рр. половецькі хани почали приймати християнство. Свояк путивльського князя Володимира Ігоревича — хан Юрій Кончакович був одним з сильніших половецьких ханів. Після битви на р.Калці частина половців уникнула ординського завоювання. Значна частина правобережних половців емігрувала в Угорщину. Лівобережні половці стали на службу до сіверських князів. Рештки половецької знаті могли асимілюватися, але зберегти родові назви. Князі ПОЛОВЦІ-РОЖИНОВСЬКІ могли бути їх нащадками. Правда, Ю.Вольф вважав князів Рожиновських за самозванців, які собі цей титул приписали (2112, s.676-678). Однак Роман Половець, дідич» Сквирського відділу», який вважався нащадком Тугорхана, жив у середині або на початку XIV ст., що дозволяє з певною довірою відноситися до їх княжого титулу. Його нащадок Юрій Івантич Половець зі Сквири згаданий у 1390 р. Діяльність його сина Михайла Юрійовича зі Сквири Половця-Рожиновського відбита в документах 1440-1454 рр. Син Михайла Юрійовича одружився з сестрою Івашка Немирича. їх син Яцько Половець-Рожиновський згаданий під 1516 чи 1536 р. з князівським титулом. Чи дрібні прикордонні землевласники просто ризикнули собі приписати князівський титул, який спокійно потім носили? Питання залишається відкритим. Яцько мав двох синів: Дем'яна (згад. у 1516 чи 1536 р.) і Теминка († до 1568 ?), та дочку Овдотю (згад. у 1516 чи 1536р.). Чиїм сином був князь Семен Рожновський, згаданий бл. 1573 р., неясно (скоріше Теминка). З наступного покоління відомі Юрій († 1611 р.), одружений з Анною Берестовською, Семен († після 1605 р.) та Ян († після 1597 р.). Юрій мав трьох дочок, згаданих у 1616 р.: Оксиня вийшла за Василя Некрашевича; Маруша — за Яна Марцинковського; Катерина — за Михайла Хмару-Миловшського. Можливо, що останнім з родини був запорозький старшина Роман Рожновський, один з козацьких послів у 1638р. (1700, с.96, 98, 149, 328).



Еще прочтите о роде козаков Половец к В.В.Кривошеи
В. Кривошея "Канівський полк"

Семен Половець - (?-липень 1653-березень 1654-?) білоцерківський полковник.
N Семенівна Половець, донька полковника білоцерківського, перша дружина Петра Дорофійовича Дорошенко (1627-1698)

Семен Яцкович Рожновський та його син Іван здійснювали постійні наїзди на маєтність "Ховмицю" й с. Свиноїди Видубицького монастиря (1570-1593 рр.). Юрій Рожновський продовжував традицію протистояння (1605).
У сотні Петра Ращенка Канівського полку (1649) згаданий Іван Половченко. Чи не належав він до відомої родини спочатку князів, потім шляхти, а згодом - козаків Половців-Разнатовських? Так, Н.Яковенко генеалогічний розпис князів тюркського походження Половців-Рожиновських закінчує Романом Рожновським, послом козацьким (1638), і його троюрідною сестрою Оксиною Юріївною Половець, яка була заміжня за Василем Некрашевичем.