zip04 написал:
[q]
ношу популярную на Украине фамилию Хижняк. есть много версий ее происхождения.не совсем верится в википедийную(хилый.вялый) больше склоняюсь от производной: Хижак(хищник) были еще такие западно-славянские племена лютичи( хижане в него входили) какие есть версии? [/q]
Кое что из Редько:
106 сотр.
-ак (-'ак). Цих прізвищ записано 904, що становить 9,82%. Суфікс в основному патро- або матронімічний. Ці прізвища, що вказували на батька чи матір (а іноді на дальшого предка — діда чи прадіда) його першого носія, утворювались:
а) від чоловічих імен: Андрійчак, Андрусяк, Антоняк, ...
б) від жіночих імен: Гальчак, Гануляк, Ганусяк, ... ; прізвищ, утворених від жіночих імен порівняно небагато;
в) від назви матері на -иха, утвореної від імені чоловіка: Гнатишак (від назви Гнатиха, ≪син Гнатихи≫, те саме, шо Гнатишин), ... Таких прізвищ небагато, бо від назви матері по чоловікові прізвища утворювались переважно як присвійні прикметники з суфіксом -ишин;
г)
від прізвиська батька (діда) першого носія: Бараняк (від прізвиська Баран), Бариляк (Барило), Вдовичак (Вдович), Верхоляк (Верхола), Владичак (Владика), Когутяк (Когут), Малиняк (Малина), Притуляк (Притула), Собчак (Собко), Худяк (Худьо), Шуляк (Шуль);
д) з суфіксом -ак могло бути утворене також прізвище від часто повторюваного слова-паразита або від слова, незвичного для оточення:
Гевак (від лемківськогогев≫ — тут), ... Десяк (від слова ≪десь≫
, Лемак (від слова ≪лем≫
, Щобак (від ≪щоб≫; прізвисько утворене на території, де цей сполучник не вживається);
є) окрему групу становлять прізвища, утворені від числівникових основ: Вторак, Третяк, Шостак, Семерак, Восьмак. А. М. Селищев уважає, що такі назви вказували, якою по черзі дитиною був у своїй сім'ї носій даного імені
Прізвища з суфіксом -ак могли мати ще такі значення: Див. Л. М. С е л и щ е в , назв, праця, стор. 128—152. 107
1. Виражати характеристичну зовнішню ознаку першого носія: Біляк (людина біла чи біловолоса), Лисак (лиса), Куцак (куца, малого зросту), Лівйак (лівша), Сивак (сива), Щербак (щербата, беззуба). Прізвища ці утворювались від прикметників. Суфікс -ак виражав субстантивацію (опредмечення) ознаки.
2. Означати людину, для якої найбільш характерною ознакою була дана дія: Лизак, Мацяк, Пересоляк, Писак, Питак, Свистак, Неспляк. Вони утворені від дієслівної основи.
3. Вказувати на походження з певної місцевості чи країни: Баличак (с. Баличі, Лв), Подільник, Самборак, Лоняк (с. Лоні, Лв).
4. Вказувати на національну або діалектну приналежність: Волощак, Гуцуляк, Жидяк, Турчак, Уграк.
5. Вказувати на місце проживання: Загірняк, Задворняк, Лісняк, Долішняк.
...
203 стор.
4. П р і з в и щ а на -ак (-'ак) (Калічак, Степаняк).
На протилежність до попереднього типу, спостерігається їх кількісна перевага на заході України. Третє місце вони займають у трьох розміщених найдалі на захід областях: Закарпатській (7,2%), Львівській (7,4) та Івано-Франківській (10) областях. Трохи зменшується
їх кількість у Чернівецькій обл. (6,1%), де вони стоять на четвертому місці. В Одеській обл. їм належить п'яте місце при кількості 5,2%, а шосте — в Тернопільській (5,5), Луганській (4,2) і Херсонській (3,6). На сьомому місці прізвища на -ак знаходяться в Ровенській (2,1%), Вінницькій (4,5) і Чернігівській (3,1) областях, на восьмому — у Хмельницькій (2,4%), на дев'ятому — в Київській (2,6%), Кіровоградській (2,7) і Миколаївській (2%) областях, а на десятому — у Кримській (2,1%), Волинській (2%) та Запорізькій (2,5%). Дальші місця зайняли ці прізвища в Дніпропетровській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Черкаській обл., де їм належать 11—17 місця, а найменше прізвищ цього типу записано в Харківській обл. (0,6%).
Прізвища з суфіксом -ак мають виразну перевагу над прізвищами на -к-о у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській і Чернівецькій обл. У Волинській обл. більше прізвищ на -к-о, а в сусідній Ровенській — на -ак. У Житомирській переважають пріз-
вища на -к-о, а в областях Хмельницькій, Вінницькій та Одеській їх рівень майже однаковий. Далі на схід їх лінії виразно розходяться: прізвища на -к-о переважають. Особливо велике розходження в Чернігівській та Сумській обл., де лінії обох типів ідуть у протилежних напрямах.
