Происхождение фамилии (этимология, ономастика)

severinn написал:

[q]

да и повысить уровень образования Вам не лишне...

[/q]

Вам IQ бы повысить, не плели бы глупости с носом задраным не в меру
severinn написал:

[q]

гетман, к Вашему сведению, не растение...

[/q]

polny atpad! rzhunimagu s patstula vytaschi menia!!!

Tino написал:

[q]

и обозначает это слово растение

[/q]

Нашу кашку (клевер) ? или тысячелистник?

Всё же немного о переходе букв в Украинском языке, в том числе и в XIV-XVII веках :

ЛІТЕРАТУРНА МОВА ПІСЛЯМОНГОЛЬСЬКОЇ ДОБИ
(друга половина XIII — XVI ст.)
очевидно, впливом такого поширеного в той час явища, як перехід /о/, /е/ в /і/ у новозакритих складах, пояснюється поява таких форм, як всюмь; літера Ђ нерідко виступає замість етимологічного и: наши — нашЂ, никоторою — нЂкоторою, послуси — послусЂ, привЂсили — привЂсЂли, судЂчь — суфікс -ичь і под.),

Багатий матеріал для пізнання всіх рівнів карпаторуського варіанту староукраїнської літературної мови дають «Нягівські повчання», або «Нягівська Постила» — пам’ятка середини XVI ст. невідомого автора.
У тексті «Нягівських повчань» регулярно засвідчується чергування /о/ з /у/ (б[у]къ — бік, булше — більше, гурше — гірше, думъ — дім)

РОЗКВІТ СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ (XVII — перша чверть XVIII ст.)
Серед фонетичних рис народної мови, які пробивалися в текстах крізь традиційну орфографію, як і в попередні періоди розвитку старої української літературної мови, треба відзначити звучання Ђ як і (всихъ; произдЂ); перехід /о/ та /е/ в /у/ й /і/ (Бугаювку, килько, у манкувскіе лЂсы, завюл, кролюм, на нюм, в нюй, о всюм, отновлюн, приоздоблюн, сынум, квЂтув, з друкув, свуй, жаднуй, слув, з вЂкув та ін.), поплутання на письмі и з ы (в сылЂ, непостыжимого), чергування /у/ з /у/ (Юрася вчилъ, вмирають, вгожати, ввесь, вкгрунтованый і навпаки — ускакують), м’яке /ц’/ (ловець, отець, мЂсяць, з праць, таємниць, шаленень, глупець). На відміну від попереднього періоду, всі ці фонетичні риси виявляються не спорадично, а масово. Серед них особливо важливі перехід /Ђ/ в /і/, /о//е/ в /і/, що різко відділяють українські тексти від білоруських.

http://izbornyk.org.ua/rusaniv/ru04.htm

У меня дед предположительно по фамилии Байбалов. Его родные были сосланы или изгнаны из населенного пункта предположительно с Пермского края. Думаю что его корни начинаются с деревни Байбаловка Пермского района Пермского края. Кому что известно за 1903 год?