Херсонская область - общие вопросы -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Раздел ГАХО (Гос. архив Херсонской области)
https://forum.vgd.ru/1462/

Фамилии из именного покажчика книги: "Сільськогосподарський союз голландських виходців на Україні (1921 - 1927): Зб. Документів і матеріалів (НАН України, Ін-т історії України Упоряд.: В. І. Марочко). – Київ, 2000. – 339с."

Внимание! Фамилии на украинском.

Аболін
Аверічєв
Авраменко
Ангер
Андрес Г.Я.
АндресЯ.І.
Андрес І.Я.
Ашкиназер
Ашуп-Ільзен
Бараник
Бартельс
Безсмертний
Бергман Г.
Берген Б.К.
Берген П. П.
Бергнер
Бергер
Белкін
Бехтєр
Білинський
Борман
Браун А.П.
Браун Д.Я.
Браун І.Г.
Браун П.І.
Браун П.Я.
Брюханов
Буздалін С.Ф.
Бузковський
Буценко О.І.
Бюкерт Й.Й.
Вальман П.А.
Вард
Василевський
Ведемин
ВейєрА.
Вельгартицький
Верлє Г.
Вибе І.Я.
Вибе Я.Я.
Винников
Винкерт П.А.
Винс Б.Б.
Винс Б.П.
Винс Б.Й.
Винс І. І.
Винс Й.Г.
Винс К.А.
Винс Я.Г.
Височанський
Виккер Я.
Віллєр
Вілльмс А.П.
Вілльмс Г.Х.
Віліп
Вінтер Ф.І.
Вінтер Ф.К.
Владимирський М.
Власов
Гамм І.А.
Гамм П.А.
Гардер
Гардер К.Д.
Гафтель
Гвинтер Д.І.
Гебгарт
Геде Г.Й.
Гедемин
Гельбіх
Герц Г.Г.
Герц І.Я.
Гескін
Гільдебранд Г.Б.
Гільдебранд Г.
Гільдебранд
Гільдебранд Г.В.
Гільдебранд Г.Я.
Гільдебранд Я.Д.
Гінтер Д.І.
Голодовський
Горт
Госсен
Готвальд
Грін
Грубер
Гусєва
Гюберт К.К.
Гюберт Я.Ф.
Гьорцен Я.Я.
Демченко М.Н.
Денікін А.І.
Дейчер І.
Дерксем Д.
Дефер К.А.
Деягер Я.І.
Дишер
Диманштейн
Дік А. А.
Дік В.Я.
Дік Г.
Дік Г.Г.
Дік Г.Ф.
Дік Г.Я.
Дік К.К.
Дік К.Г.
Дік П.А.
Дік П.І.
Дік П.Г.
Дік Я.Я.
Добродицький
Добромислов
Доценко
Дудник А.М.
Дудник
Духовний
Дюк А.А
Дюрксен Г.Я.
Дюрмайєр
Еннс К.К.
Енс А.Г.
Енс Я.Г.
Епп Д.І.
Епп І.Б.
Епп І.Г.
Епп І.К.
Емців
Єрмощенко
Желябіна
Жмурко
Журков
Завадський
Завацький А.П.
Завацький К.Б.
Захаріас Г.Н.
Зануда
Земпель Г.В.
Зименс І.К.
Золотарьов
Зорин
Зуєв
Іванов А.
Іванчик
Іошпа
Ілеліович
Йодер
Кабаненко
Кабанова
Калінін
Калюжний
Каплан
Карлсон К.М.
Карпенко
Касперський
Каспер А.А.
Каспер Г.А.
Кашиченко
Кеминський
Кириченко
Классен А.А.
Классен Г.
Классен Г.О.
Классен Г.Ф.
Классен І.К.
Классен Н.Я.
Классен П.А.
Классен П.Я.
Классен Я.П.
Классен Я.Я.
Клатт Я.К.
Кливер Й.Й.
Колчинський
Конрад В.
Кооп Д.Г.
Кооп Д.Д.
Кооп П.П.
Коп П.А.
Коппер Г.П.
Корніс Г.Я.
Корніс Ф.Д.
Кошечкін
Кравченко
Кран Я.П.
Крежео А.
Красиков
Краснопольський
Куглєр
Куммер
Куплуєвький
Лебедь Д.
Лежков
Лобанов М.І.
Логинов
Лоренц Г.Й.
Люсиг
Люфт
Льовен Г.
Льовен Д.Г.
Льовен Д.П.
Льовен Я.А.
Льоткеманн Я.Я.
Маккар
Максимов
Мантлер Г.Г.
Манцев В.М.
Мартенс Д.П.
Мартенс Й.Й.
Мартенс Й.К.
Мартенс К.К.
Мартенс К.Я.
Мартенс Ф.Ф.
Махно Н.І.
Менно Симонс
Міллєр А.
Мілов
Мінкевич
Морозов
Мосенко Ф.
Невський
Нейтнедмер А.К.
Нейфельд
Нейфельд В.Г.
Нейфельд Д.
Нейфельд К.К.
Нейфельд М.Г.
Нейфельд Н.Г.
Нейфельд П.П.
Нейфельд П.Я.
Нейфельд Я.А.
Немет
Нібур А.Я.
Нікель Г.Г.
Нікель К.П.
Нікель П.Д.
Ножницький
Ольферт
Омельченко
Островський
Павліченко
Панкрат Г.Г.
Паульс І.Д.
Паульс К.К.
Паульс П.П.
Паульс Ю.Г.
Пеннєр Г.Г.
Пеннєр Д.Я.
Пеннєр І.Г.
Пеннєр Н.
Пеннєр Я.
Петерс А.
Петерс Г.І.
Петерс Р.І.
Петкау Д.Д.
ПеткауЯ.Г.
Петровський
Піотрович
Пленерт Я.Г.
Поляков
Попов К.
Порошин
Прис Я.П.
Провіз
Раан Я.Я.
Ревзон
Реймер Е.Г.
Ремпель Г.Б.
Реймер А.А.
Ремпель Г.А.
Риков О.І.
Савцов
Седлицький
Сербиченко О.К.
Сидоренко
Силицький
Сименс Г.К.
Сименс П.Ю.
Сименс Я.Г.
Скопс
Скрипник М.О.
Станіславський
Стауб
Сударський
Супруненко
Тайхрьоб А.П.
Таубергер
Тевс Я.К.
Тезе П.
Тере А.П.
Тіссен Г.П.
Ткаченко
Ткач
Товкач
Тотлєбен
Тьовс А.П.
Тьовс Я.Я.
Угаров
Унрау
Федотов
Федюшін
Фірсов
Фольк і К
Фордзон
Фотієва
Фрідріхсен П.Г.
Фрізен
Фрізен Г.А.
Фрізен Н.Й.
Фрізен П.
Фрізен Ф.Я.
Фрьозе П.П.
Функ
Функ Д.Г.
Функ Г.Г.
Функ І.Г.
Функ І.
Функ Й. Х.
Функ П.Г.
Функ Я.Г.
Хвот Г.П.
Хвогг К.Д.
Чубар В.Я.
Шаргей
Шварц
Шеховець
Шелленберг П.П.
Шильгави
Шинке
Шинке Я.І.
Штандель
Шувалов
ШульцЯ.Д.
Шульц Я.Я.
Янц В.В.
Янцен Г.Я.
Янцен Н.Ф.
Янцен Й.М.
Ярославський
Яценко

Птица Сирин

В Херсонском архиве есть:

[q]

Фонд 26. Нотаріус Одноволов С.Г., с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської
губернії
Справ: 202; 1912-1913 рр.
Опис 1
Справ: 202; 1912-1913 рр.
Актові книги

Фонд 240. Дніпровська повітова земська управа, м. Олешки Дніпровського повіту
Таврійської губернії
Справ: 30; 1852-1917 рр.
63
Опис 1
Справ: 30; 1852-1917 рр.
Купчі картки на земельні ділянки та хутори Бехтерської (1852-1917), Каїрської
(1883-1912), Каланчацької (1885-1906), Каховської (1884-1913), Краснянської (1885-1912),
Маячківської (1885-1906), Чаплинської (1883-1912) волостей.
Відомості про розселення по відрубах у Каїрській волості (1907-1913).
Відомості про врожаї по Бехтерській, Каховській, Збур’ївській, Новотроїцькій
волостях (1909-1913).
Статистичні описи громадських землеволодінь Збур’ївської волості (1883-1917),
приватних землеволодінь Великокопанівської, Краснянської волостей (1913), приватного
землеволодіння Фальц-Фейн С.Б. у Першокостянтинівській волості (1913).
Статистичні відомості про стан вівчарства у повіті (1913).

[/q]

Mym
Скажите, пожалуйста, фамилии Бефани, Смоленский и Кахов в Херсонской губернии 19-го века Вам нигде в документах не встречались? Прошу прощения, если задаю не очень корректный вопрос.
Спасибо.

Я писал (30.11.2008)

ВасилийБ написал:

[q]
В документах указанно место рождения родителей:
хутор (или село) Ефремовка Херсонская обл. Ивановский р-н Старо-Домузинский сельсовет;
с. Сенткуль Веселовского р-на Запорожской обл.
Время 1910е годы.
Подскажите сохранились ли эти села? Или где они должны находиться по нынешнему территориальному делению?
[/q]

Меня интересуют по с. Ефремовка - Беликов Андрей Леонтьевич 1880 или 1878г.р. и Беликова Мария Харитоновна 1882.
по с Сейткуль или Сенткуль - Богатырев Карп Никанорович 1866 до 1881г.р. и Богатырева (Немно) Марфа Семеновна 1888

Хотелось бы получить любую информацию о них или их родственниках (Богатыревы, Беликовы или Белик и Немно) до 1930г.(В 1930 сосланы). Или посоветуйте в каком архиве искать.

И у меня вопрос аналогично Юлиному. Не встречалась ли Вам фамилия Лакутин? Чел указывал, что родился в Белозерове Баштанского района. Но я не могу понять, что именно он имел в виду, так как были:
Белозерская Херсонский Херсонская Списки населенных мест Херсонской губернии 1868
Белозерский Херсонский Херсонская Списки населенных мест Херсонской губернии 1868
Белозерское Херсонский Херсонская Списки населенных мест Херсонской губернии 1868

Может быть, у Вас что-то будет?

ВасилийБ

Если в документах указано Херсонская область и Запорожская область, то имеет смысл послать запросы в эти архивы, соответственноо...

А если же ответ придет отрицательный, т. е. если архив отвечает, что у них этих документов нет, то в таком случае, что можно послать в архив запрос с рекомендацией по поиску документов в других архивах - некоторые архивы выполняют такие услуги на платной основе.

Но бывает, что архив выдает такие рекомендации и бесплатно. Типа: "...В нашем архиве таких документов нет, обратитесь в ? архив..."

AntonV

Да вроде как нет никаких Белозерок в Баштанском районе... Во всяком случае сейчас... Может раньше были?..

А пользуясь СНМ ХГ по сведениям 1859 года можно найти в Херсонском уезде:

Заселье (Березовка) с. каз. при запруде.

Белозерская (Белозерка) почт. станция на почтовом Одесско-Николаевском тракте.

Ивановка (Шкодовского, Белозерка) при Днепровском заливе.

Юлия_П AntonV

Извините. Эти фамилии мне не встречались.

AntonV

Вот что пишет А. П. Коваль в книге "Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2001. – 304 с."

[q]
Селище БІЛОЗЕРКА (Херсонська обл.) має назву, яка легко розкладається на два слова: Біло-озерка, а значить, десь недалеко є Біле озеро. І справді: селище стоїть на березі озера, яке зветься Білим. Назву озера легенда пов'язує з ім'ям княжни Білозерки, яка втекла сюди від татарського хана Мамая (скоріше, причину називання озера Білим, а найменування селища Білозеркою слід шукати в кольорі води, білуватої від вапняків). До 1847 р. селище звалося Іванівкою. На нашій землі Іванівок — наче зірок на небі, — неміряно-нелічено, і лише вряди-годи вдається встановити, хто він був — той Іван, який дав поселенню своє ім'я. А от про власника Іванівки-Білозерки можна розповісти багато чого. Звали його Іван Абрамович Ганнібал; це був дядько матері О. Пушкіна, генерал, учасник багатьох морських баталій: під його командуванням було взято фортецю Наварин (1770 р.); високу хоробрість і вміння воювати проявив він і в Чесменському бою. У 1778 р. І. А. Ганнібал був призначений головним командиром фортеці міста Херсона, яку він, власне, збудував і укріпив. Помер генерал — поручик Ганнібал 1801 р., не залишивши свого імені навіть у назві невеликого тоді села — немає вже Іванівки, нема і не було Ганнібалівки, та стоїть Херсон, у підмурівках і каменях якого лишилася пам'ять про його будівничого.
[/q]

И о Баштанке:

[q]
Селище БАШТАНКА (Миколаївська обл.) спочатку звалося Полтавкою, бо сюди переселилися з Полтавщини у 1806 році його майбутні мешканці. Назва Полтавка протрималася до 1928 р. Сучасна назва походить від балки Баштанка і вказує на основне заняття мешканців селища, особливо в минулому. Слово баштан ми взяли з турецької мови (бостан — "город"), а турки — у персів {бостан — "город, сад, баштан").]
[/q]

Фрагмент карты Херсонского уезда:

Mym

Здравствуйте Виктор Александрович!
Не пополнился ли Ваш список Глобачевых?

Заранее благодарен. С уважением.

Alkit, доброго времени суток!

Alkit написал:

[q]

Вот что пишет А. П. Коваль в книге "Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2001. – 304 с."
[/q]

Есть ли в этой книге информация о:
- село Великая Александровка, сейчас это Херсонская область;
- "висилке Майське Петропавлiвськоi сiльради Херсонськоi областi" сейчас это село Майское, Великоалександровский район, Херсонская область;
- село Топоры Сквивского уезда Киевской губернии, сейчас это Руженский район, Житомирская область;
- села Федосиевка и Красновершка Компанеевского района Кировоградской области, Красновершка сейчас Червоновершка;
- село Ярошовка Компанеевского района Кировоградской области;
- город Бобринец Кировоградской области;
- село Марьяновка Кировоградской области;
- село Компанеевка Кировоградской области;
- город Кодыма Кодымского района Одесской области;

С благодарностью, Дмитрий

Dmitry Ch

А. П. Коваль в книге "Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2001. – 304 с

пишет следующее:

[q]

* Селище ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА (Херсонська обл.) засноване 1784 р. За місцевим переказом, селище названо на честь селянина, прізвище якого було Олександрівський. Він привів сюди перших поселенців і помер, знесилившись у дорозі. Означення Велика додано до назви пізніше.

Значно більше назв пов'язано з бобрами. Сьогодні це рідкісні у нас тварини, а був час, коли вони не лише густо поселялися на лісових річках та озерах, а навіть заходили далеченько у степ, тримаючись прибережних заростей степових річок.
Так, на межі Херсонської та Дніпропетровської областей є село Бобровий Кут. У степу розкинулось і місто Бобринець (Кіровоградська обл.). Тільки назва його походить не від бобра, а від назви села Старий Бобрик на Житомирщині. її привезли переселенці 1770 року.

Селище КОМПАНЇЇВКА (Кіровоградська обл.) дістало назву від так званих компанійських полків. Це наймані (їх звали "охотницькі") війська, створені гетьманською адміністрацією в 70-х роках XVII ст. Селище іменували в середині XVIII ст. колишні козаки-ком-паніївці (козаки легкокінного гетьманського полку). Від цього і назва селища. За іншим переказом, першими поселенцями були втікачі від панської неволі. Люди втікали не поодинці, а компаніями, от як у пісні гих часів:
Лягай, пане, лягай спати
Та нічого не думай!
Збираймося, славні хлопці,
Та махнемо за Дунай!
Кажуть, що назва селища могла утворитися і від такоЇ компанії (латинське слово, означає "спільнота", "товариство").

Та лише матінка — історія знає точно, чому таке ім'я має річка й місто, проте вона вміє берегти свої таємниці * Місто КОДИМА (Одеська обл.) засноване 1754 р. Назву взято від річки Кодими, яка тут бере свій початок. Про походження назви річки є кілька думок. Слово кодима в турецькій мові означає "мочар". Існує думка, що це слово походить ще з половецьких часів, тоді кодим означало "схід". А разом виходить, що Кодима — це "вода (мочар), річка, що тече на схід". Ще одна думка: удмуртське діалектне куд означає "болото", тоді Кодима — це "річка, що протікає болотистою місцевістю". Існує ще й народний переказ: у цьому краю поселився запорізький козак Кодимка і заснував разом з іншими козаками зимівник — козацьке господарство, а навколишні люди назвали цей зимівник Кодимою.

[/q]

А вот что пишет В. В. Лобода в книге "Топонімія Дніпро-Бузького межиріччя", - К.: Вища школа. 1976 р.:

Майське:

Херсонская область - общие вопросы

▶ Диалоговая тема (для вопросов/ответов)