Лирика: бояре Чурило з Горая и Клеця

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Дедько (Детько, Дятько, Дядько) Дмитрий (год рождения неизвестен — скончался около 1349) — галицкий воевода и знатный боярин в правление Юрия ІІ Болеслава и Дмитрия-Любарта. Опираясь на поддержку литовского князя Любарта, Дедько в 1340-х годах возглавлял боярское правительство Галицкого княжества. Проводил умелую политику, защищая княжество от нападений Венгрии, Польши и татар. Имел звание «провизора или управляющего Русской земли». В правление Дедька Галицкое княжество сохраняло независимость. В 1340—1349 годах, когда со смертью Владимира Львовича угас род Романовичей, воевода Дмитрий Детько правил Львовом как наместник волынского князя Дмитрия-Любарта из Гедиминовичей.

После его смерти польский король Казимир ІІІ, заручившись нейтралитетом татар, в 1349 году захватил Галицкое княжество.

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

Письмо Болеслава-Юрия II от 11 февраля 1334 года было подписано «нашими панами (баронами), а также военными — галицким владыкою Ходором, Дмитром Детьком (Дядьком), судьёй дворцовым Хотком, Юрием Лысым, Михайлом Елизаровичем, Олександром Молдаовичем, Бориском Кракулой»[3]

том, что уже в XIII ст. в Галицко-Волынском государстве, королевстве Руси эта аристократия состояла из родовых кланов, свидетельствует у них наличие родовых имен (фамилий) — Молыбоговичи, Кормильчичи, Арбузовичи. О наследственности их землевладения свидетельствуют такие родовые имена (фамилии), что образованы от названия боярских вотчин (владений) — Семен Кординский, Борис Межибожский, Клымята с Голых Гор и т. д. На наследственность титула «панъ» указывают актовые документы в которых среди древнерусских панов фигурируют личности предки которых, или они сами были среди баронов во времена правления последних Романовичей и Юрия Тройденовича. Например, отцом «пана Глеба Дядьковича» с актовых документов рубежа XIV—XV ст. был Дмитрий Дядько (Детько), управитель и староста земли Русской («provisor seu capitaneus Terrae Russiae»).

##

предполагается, что Дмитр з Горая (ок.1330-1340- 1400) - внук по матери Дмитрия Дядько (ум.1349)

Krystyn h. Korczak

Birthdate: estimated between 1225 and 1285

Father of Iwonia z Goraja h.Korczak, z Kniehynic

https://www.geni.com/people/Kr...2107704507

Iwonia z Goraja ( Iwonia Gorayski, Iwonia z Klecia [1], [2])- herbu Korczak; ur. ok. 1290.

Był jednym z protoplastów rodu i jednym z założycieli *Gorajskich - herbu Korczak. Wywodził się z Rusi Czerwonej. Iwonia był sędzią chełmskim, który zasłużył się niebezpiecznym poselstwem do Tatarów, zapobiegł wojnie z Turcją, uzyskując dla Polski pokój. Miał syna Piotra z Klecia, zwanego też Piotrem z Goraja, który był wojewodą żydaczowskim. Jego wnukiem był Dymitr z Goraja. Jego potomkowie uzyskali znaczenie za panowania Kazimierza Wielkiego w latach 1340-49 Polska odzyskała Ruś Halicką. W 1353 r., synowie Iwana (Iwoni) z Klecia, trzej bracia - Chodko, Ostaszko i Piotr z Klecia otrzymali od króla Kazimierza Wielkiego kilkanaście wsi, takich jak : Klecie (Kleszcze), Czermno, Januszkowice, Błażkowa, Gogołów, Glinik, Bukowa, Smarżowa i Kamienica (okolice Jasła). W ten sposób wynagrodził ich za zasługi położone na rzecz Polski, w walkach na Rusi. Otrzymali oni także; m. Klecie, Januszkowice i Skurowa, odebrane wcześniej benedyktynom, o które to wioski toczyły się długie procesy, z interwencjami kolejnych papieży na wniosek opactwa tynieckiego. Benedyktynom udało się odzyskać jedynie część Januszkowic i Kleci, z uwagi na to, iż sporne ziemie przypadły w dziedzictwie synom; Piotra z Klecia: Iwanowi i Dymitrowi, który był zaufanym współpracownikiem królów, podskarbim koronnym i marszałkiem królestwa.

Iwonia był właścicielem większości terenów okolic m. Klecie, Iwonicz, Rymanów, w XIII, które później jego syn - Piotr z Klecia - wojewoda żydaczowski, i wnuk - Dymitr z Goraja - który z Iwanem z Klecia w 1377 roku od Ludwika Węgierskiego otrzymał; Goraj (województwo lubelskie) wraz z przyległymi ziemiami.

https://www.geni.com/people/Iw...3640897539

http://www.history.org.ua/JournALL/socium/4/1.pdf

Andrzej Marzec
KARIERY POLITYCZNE NA RUSI CZERWONEJ
ZA PANOWANIA KAZIMIERZA WIELKIEGO (1340–1370)

Jeszcze ciekawiej rysuje się kariera podskarbiego.
Tym niezwykle wpływowym i ważnym
urzędnikiem został bowiem Rusin Dymitr z Goraja
i Łady, a więc człowiek pochodzący spoza
społeczności małopolskiego rycerstwa53. Ród Korczaków
z którego wywodził się podskarbi już w
połowie wieku XIV był mocno rozrodzony i w
jego skład wchodzili zarówno możni bojarzy z
których wyrósł Dymitr i mniej zamożni «dworianie
», tym samym Korczakowie mieli znaczne
wpływy w społeczności bojarskiej na Rusi i stali
się cennym sprzymierzeńcem króla Polski54.
Ojciec Dymitra – Chodko, wojewoda grodzki
niemieckie57. Stryj Dymitra jako wojewoda
grodzki żydaczowski pojawiał się w królewskim
otoczeniu jeszcze przez następne osiem lat.
Świadczy o jego stałym kontakcie z dworem
królewskim, co było wynikiem znaczącej roli
Piotra na Rusi, jako zaufanego kazimierzowskiego
dostojnika58. Pojawienie się samego Dymitra z
Goraja na scenie politycznej Królestwa Polskiego
nastąpiło najpóźniej w połowie lat sześćdziesiątych
XIV stulecia. W 3 stycznia 1365 roku
papież rozpatrzył suplikę podkanclerzego
królewskiego Jana z Buska, który prosił o absolucje
dla kilku swoich przyjaciół (amicis), w tym dla
podskarbiego Dymitra z Rusi59.

halicki, wraz ze swoimi braćmi Ostaszkiem i Piotrem
Żabą, już w roku 1353 otrzymał nadanie ziemskie
w Małopolsce w zamian za zasługi w walkach
z Litwinami55. Rodzina podskarbiego czynnie
uczestniczyła w polityce wschodniej Kazimierza
Wielkiego także po roku 1353. Ojciec Dymitra
oraz jego stryj Piotr Żaba pojawili w królewskim
otoczeniu w 1358, przy okazji pertraktacji króla z
Litwinami w Lublinie56. W roku 1360 jedyny już
wówczas dziedzic nadanych w roku 1353 dóbr –
Piotr Iwanowic alias Żaba otrzymał dla nich prawo

http://www.genealogia.okiem.pl/genealogia.php?n=teczynski
Tęczyńscy h. Topór

Andrzej Tęczyński ur. ok. 1360 zm. między: 23.06.1411 - 25.06.1412 + Anna Gorajska ur. ok. 1370 Ojciec: Dymitr "Podskarbek" Gorajski Matka: Beata z_Bożegodaru
| | | |=5 Andrzej Tęczyński ur. między: 1412 - 1413 zm. 16.06.146 1 + Jadwiga z Melsztyna Ksiąska zm. między: 1457 - 1458 Ojciec: Jan z Melsztyna Ksiąski
| | | | |=6 Jan Tęczyński Rabsztyński zm. między: 26.09.1498 - 13.05.1499 + Barbara z Woli Końskiej Rawicz
| | | | | |=7 Andrzej Rabsztyński Topór zm. między: 12 - 16.05.1509 kanonik krakowski
| | | | | |=7 Jan Rabsztyński zm. między: 28.05 - 26.06.1505 + Barbara Odrowąż zm. po. 27.06.1508
| | | | | `=7 Stanisław Rabsztyński
| | | | |=6 Barbara Tęczyńska + Jan Rzeszowski Półkozic zm. między: 1477 - 1478
| | | | |=6 Anna Tęczyńska +(1) Paweł ze Szczekocin Odrowąż zm. między: 1490 - 1493 +(2) Mikołaj Morski Topór
| | | | `=6 Zofia Tęczyńska +(1) Eustachy z Zakrzowa Lewart +(2) Stanisław Wierzbięta zm. między: 1489 - 1490 +(3) Mikołaj z Putniowic Słabosz Wieniawa zm. 1516
| | | |=5 Jan Tęczyński ur. między: 1408 - 1410 zm. 06.07.1459, wojewoda krakowski + Barbara z Brzezia Lanckorońska zm. między: 10.05.1459 - 27.04.1462 Ojciec: Zbigniew z Brzezia Lanckoroński i Anna Tęczyńska
| | | | |=6 Barbara Tęczyńska ur. ok. 1430 zm. po. 15.03.1506/07 + Jakub Koniecpolski Pobóg| Ojciec: Przedbor Koniecpolski Matka: Elżbieta ze_Szternbergu
| | | | |=6 Gabriel Tęczyński ur. ok. 1430 zm. po. 1497 + Anna Konińska Rawicz zm. po. 25.12.1534 Ojciec: Jan Koniński
| | | | | |=7 Andrzej Tęczyński ur. ok. 1480 zm. 25.12.1561 +(1) Anna Ożarowska ur. ok. 1480 zm. po. 1563 +(2) Katarzyna Czyżowska Topór Ojciec: Hieronim Zaklika Matka: Anna ??
| | | | | | |=a8 Anna Tęczyńska ur. ok. 1510 zm. 1581 + Krzysztof Lanckoroński ur. ok. 1540 zm. 1591 Ojciec: Jan (Włodzisławski) Lanckoroński Matka: Anna Kurozwęcka
| | | | | | | |=9 Przecław Lanckoroński zm. 1613 + [26] Zofia Tarnowska ur. ok. 1588 zm. po. 1614 Ojciec: Stanisław Tarnowski Matka: Zofia Ociecka
| | | | | | | |=9 Jadwiga Lanckorońska
| | | | | | | |=9 Anna Lanckorońska
| | | | | | | `=9 Zbigniew Lanckoroński zm. 24.10.1619 + Katarzyna hr. Komorowska Ojciec: Krzysztof hr. Komorowski Matka: Anna Płaza
| | | | | | |=a8 Zofia Tęczyńska ur. ok. 1510 + Mikołaj Zborowski ur. ok. 1530 Ojciec: Marcin Zborowski Matka: Anna Konarska
| | | | | | | `=9 Piotr Zborowski ur. ok. 1560 + Elżbieta Humieniecka ur. ok. 1560
| | | | | | |=a8 Andrzej Tęczyński ur. ok. 1510 zm. 22.05.1588 + Zofia Dembowska zm. 1588
| | | | | | | |=9 Andrzej Tęczyński ur. 20.09.1576 zm. 04.1613 + Katarzyna Leszczyńska Ojciec: Jan Leszczyński Matka: Zofia Jadwiga Opalińska
| | | | | | | | |=10 Hiacynt Tęczyński ur. ok. 1610 zm. 1617
| | | | | | | | `=10 Anna Tęczyńska ur. 1613 zm. 1617
| | | | | | | |=9 Agnieszka Tęczyńska ur. 12.01.1577/78 zm. 16.06.1644 + Mikołaj Firlej ur. ok. 1550 zm. 22.03.1599/00 Ojciec: Jan Firlej Matka: Zofia Boner
| | | | | | | |=9 Gabriel Tęczyński ur. 23.02.1574/75 zm. 28.09.1617 +(1) Elżbieta Radziwiłł Ojciec: Mikołaj Krzysztof "Sierotka" Radziwiłł Matka: Elżbieta Eufemia Wiśniowiecka +(2) Barbara ks. Zbarska ur. 1582 zm. 1602 Ojciec: Stefan ks. Zbaraski Matka: Dorota Firlej
| | | | | | | | |=10 Teofila Tęczyńska ur. ok. 1600 + Aleksander Kopea zm. 1651 Ojciec: Łukasz Kopea
| | | | | | | | `=10 Zofia Tęczyńska ur. ok. 1600 zm. 1654 + Jan Mikołaj Daniłowicz Sas ur. ok. 1607 zm. 07.01.1649/50 Ojciec: Mikołaj Daniłowicz Matka: Helena Uchańska
| | | | | | | |=9 Jan Magnus Tęczyński ur. między: 16 - 17.09.1579 zm. 17.07.1637 + Dorota Mińska Prus III zm. po. 1646 Ojciec: Stanisław Miński
| | | | | | | | |=10 Gabriel Tęczyński zm. 1629
| | | | | | | | |=10 Krzysztof Tęczyński ur. 29.03.1609 zm. 07.1632
| | | | | | | | |=10 Stanisław Tęczyński ur. 19.09.1611 zm. między: 01 - 09.11.1634
| | | | | | | | |=10 Zofia Tęczyńska
| | | | | | | | `=10 Izabela Tęczyńska zm. 1667 + Lukasz Opaliński Lodzia ur. ok. 1600 zm. 15.05.1662 Ojciec: Piotr Opaliński Matka: Zofia Kostka
| | | | | | | | |=11 Gabriela Opalińska
| | | | | | | | |=11 Joanna Opalińska
| | | | | | | | |=11 Zofia Izabela Opalińska zm. 19.08.1675 + Stanisław Herakliusz Lubomirski ur. 25.05.1642 zm. 16.02.1701/02 Ojciec: Jerzy Sebastian Lubomirski Matka: Konstancja Ligęza
| | | | | | | | | `=12 Elżbieta Izabela Lubomirska ur. 1669 zm. 1729 + Adam Mikołaj Sieniawski Ojciec: Mikołaj Hieronim Sieniawski Matka: Cecylia Maria Radziwiłł
| | | | | | | | |=11 Jan Opaliński ur. 1643 + Helena Zebrzydowska
| | | | | | | | `=11 Lukasz Stanisław Opaliński + Zofia Krystyna Opalińska ur. 1643 zm. 1699 Ojciec: Krzysztof Opaliński Matka: Teresa Konstancja Czarnkowska
| | | | | | | |=9 Zofia Tęczyńska ur. ok. 1550 zm. 1620 + Jan Gostomski Nałęcz zm. 12.03.1622/23 Ojciec: Hieronim Gostomski
| | | | | | | |=9 Katarzyna Tęczyńska ur. 29.01.1580/81 + Marek Sobieski ur. 1549 zm. 10.11.1605 Ojciec: Jan Wojciech Sobieski Matka: Katarzyna Zofia Gdeszyńska
| | | | | | | | `=10 Jan Sobieski
| | | | | | | |=9 Izabela Tęczyński ur. ok. 1550 zm. 1645
| | | | | | | |=9 ?? Tęczyński ur. ok. 1550 zm. 1579
| | | | | | | `=9 ?? Tęczyńska ur. ok. 1550 zm. 1579
| | | | | | |=a8 Jan Tęczyńska ur. ok. 1510
| | | | | | `=b8 Jadwiga Tęczyńska
| | | | | |=7 Jan Gabriel Tęczyński ur. 1484 zm. 21.05.1552 +(1) Dobrochna Sapieha, ojciec: Jan Sapieha +(2) Anna Kamieniecka Pilawa, ojciec: Jan Kamieniecki
| | | | | | |=8 Stanisław Tęczyński ur. 27.03.1514 zm. 05.12.1560 + Anna Bohowitynowicz Korczak ur. ok. 1520, ojciec: Bohusz Bohowitynowicz
| | | | | | | |=9 Jan Chrzciciel Tęczyński ur. ok. 1545
| | | | | | | `=9 Katarzyna Tęczyńska ur. ok. 1545 zm. 1592 + Krzysztof "Piorun" Radziwiłł ur. 09.02.1546/47 zm. 20.11.1603 Ojciec: Mikołaj "Rudy" Radziwiłł Matka: Katarzyna Iwińska
| | | | | | | |=10 Elżbieta (Halżka) Radziwiłł + Lew Sapieha ur. 1557 zm. 07.07.1633, ojciec: Iwan Sapieha Matka: Bohdana Drucka Konopka
| | | | | | | |=10 Krzysztof Radziwiłł ur. 1585 zm. 1640 + Anna Kiszka
| | | | | | | |=10 Aleksander Olelkowicz zm. 1591
| | | | | | | |=10 Jan Szymon Olelkowicz zm. 1592 + Zofia Mielecka ur. 1566 zm. 1619
| | | | | | | | `=11 ?? Olelkowicz
| | | | | | | `=10 Jerzy Olelkowicz zm. 1586 + Barbara Kiszka zm. między: 1592 - 1606 Ojciec: Mikołaj Kiszka Matka: Barbara Chodkiewicz
| | | | | | | `=11 Zofia ks. słucka Olelkowicz ur. 1585 zm. 1612 + Janusz Radziwiłł ur. 21.07.1579 zm. 06.11.1620 Ojciec: Krzysztof "Piorun" Radziwiłł Matka: Elżbieta Ostrogska
| | | | | | | `=12 Katarzyna Radziwiłł zm. bezpotomnie
| | | | | | |=8 Anna Tęczyńska ur. ok. 1520 + Zbigniew Sienieński Dębno ur. ok. 1520 Ojciec: Wyktoryn Sienieński
| | | | | | |=8 Beata Tęczyńska ur. ok. 1520 + Jan Zabrzeziński Leliwa ur. ok. 1520 Ojciec: Jan Zabrzeziński
| | | | | | |=8 Barbara Tęczyńska ur. ok. 1520
| | | | | | `=8 Jadwiga Tęczyńska ur. ok. 1520 + Mikołaj Samborzecki Rawicz ur. ok. 1520 zm. po. 25.06.1565
| | | | | |=7 Barbara Tęczyńska ur. ok. 1480 + Wawrzyniec Myszkowski ur. ok. 1450 Ojciec: Piotr Myszkowski Matka: Agnieszka Kobylańska
| | | | | | potomstwo
| | | | | |=7 Anna Tęczyńska ur. ok. 1480 + Mikołaj Morski
| | | | | |=7 Stanisław Tęczyński ur. 1484 zm. 13.10.1549
| | | | | |=7 Helena Ewa Tęczyńska ur. ok. 1480 + Mikołaj Bal Gozdawa Ojciec: Maciej Bal Matka: Anna z Wyszmontowa
| | | | | | |=8 Maciej Bal + Anna Jedlińska
| | | | | | `=8 Stanisław Bal ur. ok. 1530 + Dorota Jedleńska Ojciec: Mikołaj Jedleński Matka: Katarzyna Nowomiejska
| | | | | `=7 Katarzyna Tęczyńska ur. ok. 1500 zm. po. 1540 + Piotr Firlej Lewart ur. ok. 1500 zm. 1553 Ojciec: Mikołaj Firlej Matka: Anna Mielecka
| | | | | |=8 Mikołaj Firlej ur. ok. 1531 zm. 1588 + Anna Sierzchowska
| | | | | |=8 Andrzej Firlej ur. ok. 1537 zm. 1585 + Barbara Szreńska ur. ok. 1535 zm. 1588 Ojciec: Feliks z Sokołowa Szreński Matka: Barbara Kościelecka
| | | | | |=8 Anna Firlej ur. ok. 1530 + Adam Walewski
| | | | | |=8 Jadwiga Firlej ur. ok. 1530 + Stanisław z Ostromięczyna Niemira Grzymalicz
| | | | | |=8 Barbara Firlej ur. ok. 1530 + Stanisław ze Żmigrodu Stadnicki
| | | | | `=8 Jan Firlej ur. ok. 1522 zm. 1574 + Zofia Boner ur. ok. 1525 zm. po. 1563
| | | | |=6 Beata Tęczyńska ur. ok. 1430 zm. 08.05.1517 + Jan Odrowąż zm. 21.03.1484/85 Wojewoda ruski Ojciec: Piotr ze Sprowy i Zagórza
| | | | | |=7 Jan Odrowąż ur. ok. 1482 zm. między: 23.06 - 31.07.1513 + Anna Jarosławska ur. po. 07.01.1482/83 zm. Bef. 17.10.1526
| | | | | |=7 Hieronim Odrowąż ur. ok. 1482 zm. po. 1519 Starosta samborski
| | | | | `=7 Stanisław Odrowąż ur. ok. 1482
| | | | |=6 Sędziwój Tęczyński Topór ur. ok. 1430 zm. między: 26.05 - 30.08.1479 kanonik krakowski
| | | | |=6 Jadwiga Tęczyńska ur. ok. 1430
| | | | |=6 Jan z Tęczyna Tęczyński Topór ur. ok. 1430 kanonik krakowski
| | | | |=6 Zbigniew Tęczyński ur. ok. 1430 zm. między: 11.08 - 26.09.1498 podkomorzy krakowski + Katarzyna z Pleszewa zm. między: 1487 - 26.09.1498 Ojciec: Mikołaj z Pleszewa
| | | | | |=7 Jan Tęczyński ur. ok. 1460 zm. 1532 + Anna Fogelweder zm. 24.10.1538 Ojciec: Leonard Fogelweder Matka: ?? Turzon
| | | | | |=7 Andrzej "Pępek" Tęczyński ur. ok. 1460 zm. 02.01.1535/36 Kasztelan krakowski + Katarzyna Sienieńska Dębno ur. ok. 1460 zm. między: 1537 - 1538 Ojciec: Wiktoryn z Sienna i Gołogór Matka: Elżbieta z Dębna
| | | | | `=7 Anna Tęczyńska ur. ok. 1460 zm. 27.08.1552 + Jan Kościelecki Ogończyk zm. 1553 Ojciec: Mikołaj Kościelecki Matka: Anna Łaska + Mikołaj ks. raciborski ur. 1478 zm. 03.11.1506 Kraków
| | | | |=6 Mikołaj Tęczyński ur. ok. 1430 zm. 1497 + Aleksandra von Wesisken ur. ok. 1455 Ojciec: Aleksy (Olechno) von Wesisken Matka: ?? Moniwid
| | | | | |=7 Jan Tęczyński ur. 1492 zm. między: 08 - 21.07.1541 + Katarzyna Łaska h. Korab ur. między: 1496 - 1497 zm. 16.01.1557/58 Ojciec: Jarosław, matka: Zuzanna Bąk
| | | | | | |=8 Zofia Tęczyńska ur. ok. 1510 + Stanisław Ostroróg Nałęcz ur. ok. 1520 zm. 1568 Ojciec: Wacław Władysław Ostroróg Matka: Urszula z Kutna Potocka
| | | | | | `=8 Katarzyna Tęczyńska zm. 25.06.1566 + Stanisław Barzy zm. 09.09.1571 + Jan z Balic Boner Ojciec: Seweryn Boner
| | | | | |=7 Anna Tęczyńska ur. ok. 1490 + Mikołaj Szydłowiecki Odrowąż ur. ok. 1490 Ojciec: Stanisław Szydłowiecki
| | | | | |=7 Barbara Tęczyńska ur. 1490 zm. 1521 Tarnów + Jan Amor Tarnowski ur. 1488 zm. 16.05.1561 Ojciec: Jan Amor Młodszy Tarnowski Matka: Barbara z Rożnowa Garbowska
| | | | | | |=8 Jan Aleksander Tarnowski
| | | | | | `=8 Jan Amor Tarnowski
| | | | | |=7 Stanisław "Włoszek" Tęczyński ur. ok. 1490 zm. 09.01.1521/22 bpt
| | | | | `=7 Jadwiga Tęczyńska ur. ok. 1485 zm. między: 1551 - 1552 +(1) Adam "Wrzód" Kurozwęcki Poraj zm. między: 1509 - 1510 Ojciec: Mikołaj "Wrzód" "Lubelczyk" Kurozwęcki Matka: Ewa z_Rytwian +(2) Piotr Opaliński
| | | | | `=8 Anna Kurozwęcka ur. 1506 zm. 04.02.1541/42 + Hieronim Łaski ur. 27.09.1496 zm. 22.12.1541
| | | | |=6 Stanisław Tęczyński ur. ok. 1430 zm. 1497 + Barbara z Rożnowa Garbowska Sulima ur. ok. 1430 Ojciec: Jan "Zawiszyc" Garbowski Matka: Małgorzata Szafraniec
| | | | | |=7 Elżbieta Tęczyńska ur. ok. 1470 zm. 1532 + Stanisław Mielecki Gryf zm. 31.01.1531/32 Ojciec: Jan Mielecki Matka: ?? ??
| | | | | | `=8 Jan Mielecki
| | | | | |=7 Dorota Tęczyńska ur. ok. 1470 + Prokop Ossoliński Topór zm. 1531 Ojciec: Andrzej Ossoliński Matka: Katarzyna z_Prawiednik Osmólska
| | | | | | |=8 Andrzej Ossoliński
| | | | | | | |=9 Jadwiga Ossolińska + ?? Woronecki
| | | | | | | `=9 Anna Ossolińska + ?? Dunikowski
| | | | | | |=8 Zofia Ossolińska + Mikołaj Lutomirski
| | | | | | |=8 Barbara Ossolińska + Stanisław Czuryłło
| | | | | | |=8 Mikołaj Ossoliński + Barbara Strzyżowska
| | | | | | |=8 Elżbieta Ossolińska + Jan Taszycki
| | | | | | |=8 Dorota Ossolińska + Piotr Kijański
| | | | | | |=8 Jan Ossoliński + Anna Orzechowska zm. 1588
| | | | | | | `=9 Anna Ossolińska + Jan Zamoyski
| | | | | | `=8 Jakub Ossoliński zm. po. 1551
| | | | | |=7 Barbara Tęczyńska ur. ok. 1470 + Piotr z Nowego Miasta Grot zm. między: 30.05.1496 - 12.01.1502/03 Ojciec: Jan Grot
| | | | | `=7 Agnieszka Beata Tęczyńska ur. ok. 1470 zm. po. 17.03.1531/32 +(1) Jan "Ciężki" Tarnowski zm. między: 24 - 31.05.1527 Ojciec: Jan Feliks "Szram" Tarnowski Matka: Katarzyna Ligęza +(2) Jakub Sieklucki h. Jastrzębiec z Siekluk zm. 28.02.1511/12 [Min. błędnie, Kurtyka J, Sieklucki Jakub w: PSB]
| | | | |=6 Zofia Tęczyńska ur. ok. 1430 + ?? Słabosz
| | | | |=6 Jan z Lętkowic Tęczyński ur. ok. 1430
| | | | |=6 Andrzej Tęczyński ur. ok. 1430 zm. 1502 + Anna ze Szczekocin i Wojciechowa, h. Odrowąż ur. ok. 1430 zm. między: 1487 - 1494 Ojciec: Jan ze_Szczekocin_i_Wojciechowa Matka: Katarzyna z_Jawora
| | | | `=6 Anna Tęczyńska + Dzierżysław z Rytwian Jastrzębiec zm. 1478 wojewoda krakowski
| | | |=5 Anna Tęczyńska ur. ok. 1390 zm. po. 14.03.1476/77 + Jan "Głowacz" Oleśnicki zm. 1460 Ojciec: Jan Oleśnicki Matka: Dobrochna Jaxa-Rożen
| | | | |=6 Jan Oleśnicki + ?? ??
| | | | |=6 Andrzej Oleśnicki ur. 1450 zm. 1496 + Katarzyna Pilecka Ojciec: Jan Granowski Pilecki Matka: Jadwiga Kurowska
| | | | `=6 Anna Oleśnicka + Jan Feliks Tarnowski ur. ok. 1417 zm. między: 13.01.1483/84 - 11.05.1485 Ojciec: Jan z_Tarnowa Matka: Elżbieta ze_Szternberka
| | | `=5 Nawój Tęczyński ur. ok. 1390
| | |=a4 Nawój Tęczyński ur. ok. 1370 zm. po. 20.03.1421/22 + Jadwiga z Gowarczowa ur. ok. 1355 Ojciec: Męcina z Gowarczowa
| | | `=5 Anna Tęczyńska zm. po. 10.05.1459
| | |=a8 Jan Tęczyński ur. ok. 1370 zm. 11.11.1401
| | |=a4 Piotr Tęczyński ur. ok. 1370
| | |=a4 Prakseda (Prachna) Tęczyńska ur. ok. 1370 + Jan z Korzelowa zm. między: 1408 - 1409 + Jan Rej Oksza ur. 1440 zm. 1466 sędzia
| | |=a4 Anna Tęczyńska + Otto z Klimontowa
| | |=a4 Jadwiga Tęczyńska + Jan z Kwiliny
| | |=b4 Mikołaj Tęczyński
| | `=b4 Jan z Chrobrza Tęczyński
| `=3 Nawój Tęczyński Topór ur. ok. 1340 zm. 22.01.1393/94 kanonik krakowski
|=2 Sągniew Tęczyński Topór ur. ok. 1310 zm. 1373 bpt kanonik krakowski

◾Катажина Тенчинская, княгиня слуцкая (1520-е), мать слуцких князей Юрия, Яна-Семёна и Александра Олельковичей[1].
◾

ЯН ДЛУГОШ

ИСТОРИЯ ПОЛЬШИ

ГОД ГОСПОДЕНЬ 1410

ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ОТРЯДОВ, ЗНАМЕН И ГЕРБОВ ЗЕМЕЛЬ КОРОЛЕВСТВА И МУЖЕЙ, КОТОРЫЕ УЧАСТВОВАЛИ В ПРУССКОЙ ВОЙНЕ.

Между тем как польский король Владислав упорно продолжал слушать богослужение и возносить молитвы, 67 все королевское войско, построенное по отрядам и знаменам — польское под командованием Зиндрама из Машковиц, мечника краковского, литовское же под командованием одного великого князя литовского Александра, — подошло с поразительной быстротой и встало боевым строем напротив врага; и тогда как польское войско заняло левое крыло, литовское держало правое. Но в такой крайности всякая быстрота казалась медленной. Было известно, что польское войско имело в этой битве пятьдесят знамен, которые мы [88] называем хоругвями, составленных из известных и опытных рыцарей, кроме литовских хоругвей, числом сорок. Первой хоругвью была большая хоругвь Краковской земли, на знамени которой был белый орел, увенчанный короной, с распростертыми крыльями, на красном поле; в ней заняли ряды все виднейшие вельможи и рыцари Польши и все заслуженные и опытные воины, превосходя все прочие мощью и числом; предводителем ее был упомянутый Зиндрам из Машковиц, а знаменосцем рыцарь Марцин из Вроцимовиц из рода Полукозы; впереди, в ее первом ряду, в силу их превосходства и заслуг стояли девять 68 рыцарей, а именно: Завиша Черный из Гарбова, герба Сулима; Флориан из Корытниц, герба Елита; Домарат из Кобылян, герба Гжималя; Скарбек из Гур, герба Габданк; Павел Злодзей из Бискупиц, герба Несобя; Ян Варшовский, герба Наленч; Станислав из Харбиновиц, герба Сулима; Якса из Тарговиска, герба Лис. Вторая хоругвь — Гонча, на знамени которой были два желтых 69 креста на лазурном поле; ее вел Енджей из Брохоциц, рыцарь герба Озория, а впереди ее стояли пять рыцарей, а именно: Ян Сумик из Набжоз, герба..., 70 который шестнадцать лет служил у турецкого султана в должности паши, Бартош и Ярослав из Пломикова, герба Помян; Добеслав Оквия, герба Венява, и чех Зигмунт Пиква. Третья хоругвь — дворцовых чинов, 71 имела на знамени воина в доспехах, сидящего на белом коне и потрясающего мечом в руке, на красном поле; ее вели Енджей Цолек из Желехова, герба Цолек, 72 и Ян из Спрова, герба Одровонж; в первом ее ряду были следующие рыцари: Мщуй из Скшинна, герба Лебедь; Александр Горайский, герба Корчак; Миколай Повала из Тачова, герба Повалов; Сасин из Выхуча, также герба Повалов. Четвертая — святого Георгия, имевшая на знамени белый крест на красном поле; под ним были все наемные чехи и моравы, а предводителями были чехи Сокол и Збиславек, знаменосцем же был чех Ян Сарновский, так как король Владислав хотел оказать честь чешскому народу. Пятая хоругвь — земли Познанской; на ее знамени был белый орел без короны на красном поле. Шестая — земли Сандомежской, которая имела на одной половине знамени три серые полосы или черты на красном поле, а на другой — семь звезд на лазурном поле.

ЯН ДЛУГОШ

ИСТОРИЯ ПОЛЬШИ

HISTORIA POLONICAE

ГОД ГОСПОДЕНЬ 1410

ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ОТРЯДОВ, ЗНАМЕН И ГЕРБОВ ЗЕМЕЛЬ КОРОЛЕВСТВА И МУЖЕЙ, КОТОРЫЕ УЧАСТВОВАЛИ В ПРУССКОЙ ВОЙНЕ.
,

Третья хоругвь — дворцовых чинов, 71 имела на знамени воина в доспехах, сидящего на белом коне и потрясающего мечом в руке, на красном поле; ее вели Енджей Цолек из Желехова, герба Цолек, 72 и Ян из Спрова, герба Одровонж; в первом ее ряду были следующие рыцари: Мщуй из Скшинна, герба Лебедь; Александр Горайский, герба Корчак; Миколай Повала из Тачова, герба Повалов; Сасин из Выхуча, также герба Повалов.

Тридцать восьмая — Добеслава из Олесницы, имела на знамени белый крест с тройной чертой в виде W в четвертом углу на красном поле. .... Сорок первая — Доброгоста из Шамотул, имела на знамени повязку, свитую в круг и перевязанную посредине узлом, с расходящимися концами, на красном поле

племянник и мужья дочерей Димитра з Горая

https://ru.wikipedia.org/wiki/...%B8%D0%B9)

Ян Амор Младший Тарновский (1420/1430 — 5 июня/5 октября 1500) — польский государственный и военный деятель, каштелян сондецкий (1461) и войницкий (1463), воевода сандомирский (1479) и краковский (1479—1491), каштелян краковский (1491—1500).
Представитель польского магнатского рода Тарновских герба «Лелива». Один из пяти сыновей Яна Тарновского (ум. 1433) и Эльжбеты из Штернберга.

Учился в Краковском академии, где получил классическое гуманистическое образование. В его владения входило 4 города, 3 замка и 23 села.

Занимал должности: каштелян сондецкий (с 1461), каштелян войницкий (с 1463), воевода сандомирский (1479) и краковский (1479—1491), каштелян краковский (1491—1500).

Скончался в 1500 году, был похоронен в кафедральном соборе Рождества Пресвятой Богородицы в Тарнуве.

Семья и дети[править | править вики-текст]

1-я жена — Зигмунда из Горая, дочь Прокопа из Горая из Щебжешина. В первом браке было два сына и три дочери:
Ян Амор Тарновский Старший (ум. 1514), дворянин королевский (1474), стольник коронный (1494), каштелян бечский (1497), воевода русский (1501—1507) и сандомирский (1507—1514)
Ян Александр Тарновский (ум. 1497), дворянин королевский (1496)
Эльжбета Тарновская (ум. 1530/1531), муж — воевода любельский и сандомирский Добеслав Курожвецкий (ум. 1496)
София Регина Тарновская
Катаржина Тарновская, жена воеводы белзского и русского Станислава Кмиты Собенского (ум. 1511).

2-я жена — Барбара из Рожнова герба «Сулима» (ок. 1447—1517), внучка Завиши Черного и вдова первого воеводы белзского Станислава Тенчинского (ум. 1497). Дети от второго брака:
Ян Амор Тарновский (1488—1561), дворянин королевский (1502), каштелян войницкий (1522), воевода русский (1527—1535), гетман великий коронный (1527—1559), воевода краковский (1535—1536), каштелян краковский (1536—1561), староста сандомирский, сандецкий, жидачевский и городельский
София Регина Тарновская, жена бургграфа краковского Станислава Щенсного Лигензы.

Источники[править | править вики-текст]
«Tarnów. Wielki Przewodnik» Praca zbiorowa pod red. Stanisława Potępy, 2008
Bartosz Marciniak, Aleksander Strojny; «Tarnów. Perła renesansu», 2007

Тарновские

◾D5. Jan Amor Młodszy (*1420/1430 †1500); kaszt. sandecki 1461, wojnicki 1463, woj. sandomierski 1479, krakowski 1479, kaszt. krakowski 1491; ×1 [p. 1462] Zygmunta z Goraja i Szczebrzeszyna; ×2 [p. 1486] Barbara Zawiszanka z Rożnowa (*ok. 1447 †1517); (1°-v. Stanisław Tęczyński, woj. bełski) ◾E1. Jan Amor (z pierwszego; †1514); dworzanin królewski 1474, stolnik koronny 1494, kaszt. biecki 1497, woj. ruski 1501, sandomierski 1507
◾E2. Jan Aleksander (z pierwszego; †1497); dworzanin królewski 1496
◾E3. Elżbieta (z pierwszego; †1530/1531); × [p. 1474] Dobiesław "Lubelczyk" z Kurozwęk, woj. lubelski i sandomierski (†1496)
◾E4. Katarzyna (z pierwszego; †zapewne p. 1497); × [p. 1477] Stanisław Kmita, woj. bełski i ruski (†1511)
◾E5. Jan Amor (z drugiego; *Tarnów 1488 †Wiewiórka k. Tarnowa 16.V.1561); dworzanin królewski 1502, kaszt. wojnicki 1522, woj. ruski i hetman koronny 1527, woj. krakowski 1535, kaszt. krakowski 1536, hr. S.I.R. 1547, st. sandomierski, żydaczowski, sandecki, horodelski; ×1 [p. 1512] Barbara Tęczyńska (*ok. 1490 †1521); ×2 [1530] Zofia Szydłowiecka (*ok. 1513 †1551) ◾F1. hr. Jan Amor (z pierwszego; *p. 1516 †1537); proboszcz krakowski 1531, tarnowski 1532, sekretarz królewski 1537
◾F2. hr. Zofia (z drugiego; *ok. 1534 †1570); × [Tarnów I.1553] Konstanty Wasyl ks. Ostrogski, woj. kijowski (*1527 †Ostróg 13.II.1608)
◾F3. hr. Jan Krzysztof (z drugiego; *1536/1537 †1567); sekretarz królewski 1554, kaszt. wojnicki 1557, st. sandomierski; × [1555] Zofia Odrowążówna (*ok. 1540 †9.VII.1580); (2°-v. Jan Kostka, woj. sandomierski)

◾E6. Zofia (z drugiego); × Stanisław Szczęsny z Bobrku Ligęza, burgrabia zamku krakowskiego

http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarnowscy01.html#E4

http://zbruc.eu/node/28667

Дмитро Дядько: генеалогічний етюд

Ігор МИЦЬКО

Відтворити генеалогічне дерево Дмитра Дядька допомагають матеріали відомого боярського роду Бибельських [5], чиє закорінення на історичній Перемищині підтверджують збережені архівні джерела. Найвідоміший у роді — боярин Ходко — згаданий у документах 1353–1393 років [6].

На окупованій 1349 року Галичині до панівної верхівки з числа місцевих мешканців спершу належали Іван Лой [7] та його син Ходко [8]; сини боярина Івана з Княгинич, серед яких найвище становище посідали Дмитро з Горая (діяв на польських землях), Бенько з Жабокрук [9], Іван з Горая (Her Ywan von Gorow, «Иванъ Клецкий») [10], відомий свого часу в Європі лицар, учасник походів у Литву [11]. До слова, на мою думку, Іван тотожний з Чурилом Бродівським

Важливе значення для дослідників має кирилична копія незбереженого синодика Городищенського монастиря поблизу Нового Міста Библа. Пам’ятка починається записом 1330-х років [24]: «Грамота Кн̃sѧ Быбелского Прокопїина Кудонїєва Сн̃а. Въспомѧни Ги̃ Кн̃sѧ Кудина, Глѣба, Марїи, Татїаны, Фрола, Єлены, Ирины, Єvфимїи, Аврама, Іакова, Анны, Настасїи, Марїи, Василисы, Єлены, Стефана, Єvстафїa, Агафїи, Єvгєнїи, Анны, Матөєѧ, Лва (Даниловича, † близько 1301 року), Юрїa (Львовича, † 24.ІV.1308), Андрєa (Юрійовича, † 1323 року, перед травнем) Сщ̃ено Мїтрополита Петра (Ратенського, † 1326 року)...». Далі до пом’яника внесено понад триста імен Бибельських та родів, споріднених із ними по кужелі. Слова «Кн̃sѧ Быбелского» — вставка укладача збірки, всі інші записи оригінальні.

Зважаючи на традиційну єрархію таких записів, можна стверджувати, що бабою Прокопія була донька волинського князя Андрія Юрійовича, який помер 1323 року. Прокопій записав князів не як своїх сюзеренів, оскільки зігнорував Лева Юрійовича, володаря Галичини і, зокрема, Перемищини [25].

Як слушно зауважив Олег Мазур, Болеслав-Юрій Тройденович серед своїх попередників на галицько-волинському престолі також не назвав князя Лева Юрійовича [26]. Така обставина не тільки доводить спорідненість Дядька з князем Андрієм Юрійовичом, а й може вказувати на те, що брати були від різних матерів.єм давнього українського епосу, пам’ять про якого збереглася в російських билинах про Чурила.

Час виникнення найдавнішого запису в синодику та його автентичність підтверджує грамота князя Болеслава-Юрія 1334 року. В документі поряд з Дмитром Дядьком згаданий і Васько Кудинович [27]. Отже, галицький боярин з рідкісним іменем Кудин [28] жив наприкінці ХІІІ — на початку ХІV століття.

Втім, Юзеф Яблоновський поряд із вигаданими навів і дані з оригінальних джерел: «Бібулюс князь, один з його нащадків. Н[евідома за іменем його дружина] руська княгиня, маєтності і князівство якої біля гір Карпат і права на які князь Лев підтвердив близько 1300 року». Сином вказаного подружжя був «Князь Дмитро в Библі, як засвідчує привілей короля Болеслава І 1320 року». Отже, ще у ХVІІІ ст. рід зберігав документи про спорідненість з якоюсь княгинею. Можливо, саме завдяки княгині предок Бибельських отримав володіння від князя Лева.

Наведені матеріали засвідчують спорідненість Дмитра Дядька з Романовичами: правдоподібно, його батько (Кудин?) пошлюбив доньку (сестру?) Андрія Юрійовича.

генеалогия былинных бояр Чурило