Наливайко

elena_krd написал:

[q]

valcha написал:

[q]

В древности брак для пресвитера не был обязателен, но не было и принуждения к безбрачию

[/q]

Вот с этим тезисом Валерии не соглашусь.

[/q]

Так все приведенные случаи о 18-19 в., а речь то идет о 16 в .
В статье, из которой цитата, написано: в древности.... потом правила менялись же.

Село Коростятин в свое время было родовым гнездом потомков Северина Наливайко. В этом селе в 1820 году родился отец основоположника современной научной космонавтики Константина Эдуардовича Циолковского, который утверждал, что ведет род от казацкого предводителя Северина Наливайко.

Жена Саввы Пашковца тоже, наверное, была в родстве с Северином Наливайко, так как своему сыну Федору много рассказывала о нем. А когда у Федора Пашковца в 1868 году родился сынок-первенец, он назвал его Северином. Это был дедушка ..., который говорил своим детям и внукам, что его так назвали в честь героического предка.

По материалам книги Николая ПАШКОВЦА и Ярослава ПЛЯСА «Северин Наливайко и князья Острожские».

day.kiev.ua›…article/semeynyy-albom-ukrainy…nayti…

портрет Наливайко, только сомнение Семену-Северину не более 37 лет, а здесь явно более 55

^ ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО


76. Абросимова С.В. Остріг у документах литовської метрики першої половини XYI ст. // Матеріали I – III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990 –1992 рр.). - Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 9 – 10. – (1, 2, 3)

77. Архив Юго-западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденного при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч.1. Акты, относящиеся к истории православной церкви в Юго-Западной России. Т.1. – К., 1859. – LXXXYII + 554 с. – (2)

Юридичні стосунки князя В.-К.Острозького з православними монастирями Волині (акти 11, 27, 28, 29); заходи, вжиті на пропозицію князя для благоустрою Володимирської соборної церкви і для заснування при ній училища (акт 55); протест князя проти єпископів, що підпорядкували православну церкву папській владі, від 5 травня 1596 р. (акт 123 с.)

78. Архив Юго-западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденного при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч.2. Постановления дворянских провинциальных сеймов в Юго-западной России. Т. I. – К., 1861. – LXIY + 530 с. – (2)

Князь В.-К.Острозький очолює список обивателів Луцького повіту, що не з’явилися на присягу акту Люблінської унії 1569 р. (с. 13); підпис князя під зобов’язанням волинських дворян захищати Люблінське православне братство (с. 37).

79. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденного при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. III. Т. 1. – К., 1861. – 638 с. – (2)

Акти про участь князів Острозьких у боротьбі з козацьким повстанням на чолі з К.Косинським (документи XII, XIY, XYI, XIX, XXI), про участь острозького священника Дем’яна Наливайка в очолюваному його братом повстанні (документи XXYII, XXIX, XXXI, XXXIII, XL, XIL).

80. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденного при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч.YI. Т. I. – К., 1862. – 161 + 614 с. – (2)

Актові документи про спустошення татарами Острозької волості в 1578 р. (документ XL) та 1617 р. (документи СXYI, CXXIX, CXXYII, CXXYIII) та звільнення у зв’язку з цим маєтків кн. Острозьких від державних податків і повинностей.

81. Атаманенко В.Б. Свідчення про татарські напади на Волинь [в т. ч. Острог] у Луцьких гродських книгах другої половини XYI століття // Матеріали I-III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990 – 1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 12 – 15. – (1, 2, 3)

82. Атаманенко В.Б. Статистичні джерела з історії Острога XYI – XYII ст. // Матеріали Y науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1994. – С. 4 – 7. – (1, 2, 3)

83. Баженов Л. Острог в історико-краєзнавчих дослідженнях XIX – на початку XX століття // Життя і Слово. – 1995. – 26 квіт. – (1)

84. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. – 2-е вид. – К.: Наук. думка, 1971. – 199с. – (1,3)

У книзі досліджуються українські літописи, що дійшли до наших часів у рукописних оригіналах, як джерела для висвітлення суспільного життя, культури і побуту українського народу в XYI – першій половині XYII ст.

Про м. Острог див. “Покажчик географічних і топографічних назв” (с. 184-198).

85. Бевзо О.О. Львівський літопис і Острозький літописець як джерело для вивчення історії України в другій половині XYI – першій половині XYII століть // З історії соціально-економічного розвитку та класової боротьби на Україні. – К., 1960. – С. 39 – 62. – (1, 2)

86. Бевзо А.А. Львовская летопись и Острожский летописец: Автореф. дис. … канд. истор. наук. – К., 1961. – 22 с. – (2)

Дослідження про відому історіографічну пам’ятку, створену в Острозі у XYII cт.

87. Близняк М. Острозький освітньо-культурний осередок XYI – XYII ст. в працях Івана Огієнка (митрополита Іларіона) // Життя і Слово. – 1997. – 6 серп. – (1)

88. Бондарчук Я. Волинські Афіни: З історії нашого міста // Зоря комунізму. – 1983. – 26, 28 трав. – (1)

Історичні документи (1603, 1847 рр.) лягли в основу створення макету Острога кінця XYI – початку XYII ст.

89. Верьовкін В.В. Документи Рівненського обласного державного архіву як джерело до вивчення національно-визвольної боротьби трудящих Острізького повіту (1921–1939 рр.) // Матеріали I – III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя”.– Сокаль, 1992. - Ч.1. – С. 43–44. – (1, 2, 3)

90. Гладуненко О. Остріжчина в документах Богдана Хмельницького [1648 – 1654 рр.] // Життя і Слово. – 1992. – 8 серп. – (1)

91. Журба А.С. Повстання під керівництвом С.Наливайка в українській історіографії XYIII – першої третини XIX ст. // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С.66 – 68. – (2)

92. Ковальский Н. Акт 1603 года раздела владений князей Острожских как исторический источник // Вопросы отечественной историографии и источниковедения: Сб. науч. работ. – Д., 1975. - Вып. 2. – С. 113 – 137. – (2, 3)

93. Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины XYI – XYII в.в. – Д., 1984. – 81 с. – (2)

Значення архівних фондів князів Сангушків і Любомирських в Головному архіві давніх актів (АГАД, Польща) для вивчення історії Острога.

94. Ковальский М.П. Джерела про діяльність князів Острозьких // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990 – 1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 98–103. – (1, 2, 3)

95. Ковальський М.П. Документальна джерельна база з історії міста Острога XY–XIX ст.: Проблеми евристики та типології // Y Всеукраїнська конференція “Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного відродження України” (жовтень, 1991): Тези доп. та повідомл. – К.; Кам’янець-Подільський, 1991. – С. 147–148. – (2)

96. Ковальський М.П. Документальні джерела з історії м. Острога і Острожчини [XYI – XYIIст.], виявлені в Головному архіві давніх актів (АГАД) у Варшаві // Матеріали IY науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1993. – С. 65–74. – (1, 2, 3)

97. Ковальський М.П. Документальні письмові джерела з історії Острога // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990–1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 92–98. – (1, 2, 3)

98. Ковальский Н.П. Документальные данные коллекции Радзиминьских и Оссолиньских как источники по истории Волыни XY – XYIII в.в. // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения: Сб. науч. трудов. – Д., 1978. – С. 25 – 30. – (2)

Про архівні збірки з відділу рукописів Львівської бібліотеки ім. Стефаника НАН України, що містять цінні документи з історії Острога та княжого роду Острозьких, зібрані Сігізмундом Любою-Радзимінським (1843 - 1928) та Юзефом Максиміліаном Оссолінським (1748 - 1826).

99. Ковальский Н.П. Источниковедение и археография истории Украины XYI – первой половины XYII в. Ч.2. Анализ дореволюционных публикаций источников: Учеб. пособ. – Д., 1978. – 113 с. – (2)

Аналіз публікацій документів з історії Острога і матеріалів про князів Острозьких, здійснених істориками і археографічними установами XIX – початку XX ст. (с. 22–23, 24, 36, 44–45, 49, 69, 73, 82 та ін.)

100. Ковальский Н.П. Источниковедение истории украинско-русских связей (XYI – первая половина XYII в.) – Д., 1985. – 63 с. – (2)

101. Ковальский Н.П. Источниковедение истории Украины XYI – XYII вв. Ч. 4. Обзор основных отечественных собраний архивных источников: Учеб. пособ. – Д., 1979. – 109 с. – (2)

Про острозькі судово-адміністративні книги, що велися в XYII ст. і не збереглися (с. 68); аналіз фонду “Острозькі” в Архіві Ленінградського відділення Інституту історії СРСР (с. 78).

102. Ковальский Н.П. Источниковедение истории Украины XYI – XYII вв. Ч. 3. Характеристика публикаций источников на иностранных языках: Учеб. пособ. – Д., 1978. – 95 с. – (2)

Аналіз семитотомної публікації “Архів князів Сангушків у Славуті” (Л., 1887–1910), в якій зібрані документи із успадкованого Сангушками архіву князів Острозьких, матеріали з історії Острога XIY – XYI ст.

103. Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XYI – первой половины XYII в. в Литовской метрике и фондах приказов ЦГАДА: Учеб. пособ. – Д., 1979. – 73 с. – (2)

Джерела з історії Острога в архівних фондах (с. 15, 18, 19, 21, 22, 25-26).

104. Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XYI – первой половины XYII в. во Львовских археографических изданиях XIX - начала XX в. // Анализ публикаций источников по отечественной истории: Сб. науч. тр. – Д., 1978. – С. 20–48. – (2)

Аналіз здійсненої Я. Головацьким в 1866 р. публікації 12 епістолярних пам’яток 1588 – 1607 рр. з архіву Львівського Успенського братства під заголовком “Львівське Ставропігійне братство і князь К.К. Острозький”.

105. Ковальский Н.П. Источники по социально-экономической истории Украины (XYI- первая половина XYII века): Структура источниковой базы. – Д., 1982. – 89 с. – (2)

Повідомляється про виявлені копії документів із острозьких судових книг XYII ст., що не збереглися. В додатку публікуються виявлені автором грамота про надання Острогу магдебурзького права від 7 червня 1585 р. (с. 69 - 71) та документ про склад земельних володінь волинського воєводи князя Олександра Костянтиновича Острозького, отриманих в результаті поділу з його братом Янушем в 1603 р. (с. 71 - 75).

106. Ковальський М.П. Острогіана Івана Франка (Остріг та його пам’ятки XYII ст. у творчій спадщині великого Каменяра) // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 92 – 97. – (2)

107. Ковальский Н.П. Острожский инвентарь 1654 г. // Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории XYI – XX в.: Межвуз. сб. науч. тр. – Д., 1990. – С. 32 – 40. – (2, 3)

108. Ковальський М.П. Проблеми історії Острога в історіографії XYII – поч. XX ст. // Наукові записки / Острозька Академія. – Острог, 1997. - Т. 1. Ч. 1. – С. 11 – 23. – (1, 3)

109. Ковальський М. Свідки сивої давнини: Документальні джерела з історії Острога : Нариси. – Острог, 1998. – С. 9 – 21; Зоря комунізму. – 1989. – 10, 14, 17, 19 жовт. – (1, 3)

110. Кулаковський П.М. Остріг і Острозька волость XYI – XYII ст. в документах Литовської та Руської (Волинської) метрик // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 117 – 120. – (2)

111. Мацюк О. Пам’ятки оборонного будівництва Острога та околиць (короткий історіографічний огляд) // Осягнення історії: Зб. наук. праць на пошану проф. М.П.Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью – Йорк, 1999. – С. 361–369. – (1,3)

112. Мицик Ю. Острозький літописець // Острозька давнина: Дослідж. і матеріали. – Л., 1995. - Вип. 1– С. 69–74. – (3)

113. Мицько І.З. Про видавничу серію “Острізька давнина”: // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990 – 1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч.1. – С. 129–131. – (1, 2, 3)

Автор пропонує заснувати спеціальну серію в 16-ти томах.

114. Пасічник І. Відродження історіографії міста Острога: [Вступна стаття] // Ковальський М. Етюди з історії Острога: Нариси. – Острог, 1998. – С. 3–8. – (1,2,3)

115. Пащук І.Г. Деякі питання опису видань і публікацій про м. Остріг і Острізьке князівство // Матеріали IY науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1993. – С. 124–126. – (1,2,3)

116. Поток М.В. До питання про бібліографічну спадщину Острізької Академії // Матеріали I – III науково-практичних конференцій “Остріг на порозі 900-річчя (1990 – 1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 2. – С. 13–14. – (1,2,3)

Бібліографічні джерела з 1985 по 1990 рр.

117. Ричков П.А. Картографічні джерела до історії планувального розвитку та забудови Острога // Матеріали IY науково-краєзнавчої конференціі “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1993. – С. 138–140. – (1,2,3)

Картографічні першоджерела, що зберігаються в Російській національній бібліотеці ім. М.Є. Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург), Російському Державному історичному архіві в Санкт-Петербурзі, Російському державному воєнно-історичному архіві, Державному архіві Рівненської області.

118. Рожко В.Є. “Літописи Волині” – важливе джерело до історії міста Острога // Матеріали I–III науково-практичних конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990-1992). – Сокаль, 1992. - Ч. 2. – С. 23–24. – (1,2,3)

119. Романчук Г.Д. Культура середньовічної Волині: (До історіографії проблеми) // Минуле і сучасне Волині: Літописні міста і середньовічна культура: Матеріали YIII Волин. обл. іст.-краєзн. конф., 27–29 листоп. 1995 р.: Наук. зб. – Луцьк, 1998. – С. 95–98. – (1,2,3)

Острог у вітчизняній історіографії (с. 97).

120. Савчук П.О. Остріг в дослідженнях І.І. Огієнка // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 189– 190. – (2)

121. Татаркін В.Ю. Краєзнавчі матеріали по Волинь, Остріг // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990–1992 рр.). - Остріг, 1992. - Ч. 2. – С. 43–49. – (1,2,3)

Огляд публікацій, написаних до 1917 р.

122. Татаркін В.Ю. “Річник Волинський” Якуба Гофмана – важливе джерело для вивчення минулого Волинської землі („Rocznik Wołynski m. Róvne”) // Матеріали IY науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1993. – С. 168–171. – (1)

Аналіз статей про Острог Якуба Гофмана “Акти костелу фарного Острозького від 1622 р.” (Т. 3, 1934 р.), Казиміра Левицького “Князі Острозькі на службі Речі Посполитої” (Т. 7, 1938 р.), Йосипа Новіцького “Поселення м. Острога в 1708 р.” (Т. 7, 1938 р.).

123. Цибульський В. Деякі аспекти історії визвольної війни 1648– 1657 рр. на Волині в українській зарубіжній історіографії // Матеріали Y науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1994. – С. 157– 159. – (1,2,3)

Зазначено, що в “Нарисі історії Волинської землі” І. Левковця (Вінніпег, 1953) знайшли відображення події, пов’язані з Острогом.

124. Яременко В.І. Студії над “Острозьким літописцем” // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 238–241. – (2)

125. Яремчук В.П. Актуальні питання соціально-економічного розвитку середньовічних міст України (15–17 ст. ) // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 242–245. – (2)

Про значення концептуальних висновків і положень львівського історика проф. Я.П. Кіся (1918-1986) для дослідників середньовічної історії Острога.

126. Ясіновський А. Грецькі джерела до історії Острога: листи Александрівського патріарха М. Пігаса та протосинкела К. Лукаріса // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990–1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч.2. – С. 114–116. – (1,2,3)

127. Archiwum ksіąząt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. Wydane nakładem własciciela pod kierownictwem Z.L.Radzimińskiego, przy współudziale P. Skobielskiego i B. Gorczaka. – L., 1887. - T. I. : 1366 – 1506. – XXIX + 204 + III s. – (2)

Публікація документів із родинного архіву князів Острозьких, успадкованого згодом князями Сангушками, що наприкінці XIX – на поч. XX ст. зберігався в Славуті. Містить актові документи за 1366–1506 рр., писані переважно староукраїнською мовою. Князі Острозькі (див. “Іменний покажчик”, с. 177), Острог (див. “Географічний покажчик”, с. 190). У фондах ДІКЗ м. Острога зберігаються й інші томи (крім IY) семитомного видання: Archiwum XX. Sanguszków w Sławucie. – L., 1887– 1910. – T. I –YII.

128. Buczek K. Wołyń w dawnej kartografii (Wieki XY-XYIII) // Rocznik Wołyński.. – Równe, 1935. - T. IY. – S. 1-37. – (2)

Острог на польських і європейських картах XY–XYIII ст. (с. 6–7, 28– 32, 36).

129. Osiadłość miasta Ostroga anno 1708 / Wydał J. Nowicki // Rochnіk Wolyński. – T. YII. - Równe, 1938. – S. 179 + 228. – (2)

130. Osiadlość miasta Ostroga anno 1708 / Wydav Józef Nowicki. – Równe, 1938. – 52 s. – (2)

Інвентар міста Острога 1708 р. (за рукописом, що зараз зберігається у фондах заповідника м. Острога).

131. Ostrih Chronicle (Ostroz’kyj Litopysets’) //Encyclopedia of Ukraine. – Toronto; Buffalo; London, 1993. - P. 732. – (3)

Про видання та зміст Острозького Літописця.


^ ДОСЛІДНИКИ ОСТРОГА


132. Пащук І.Г. Внесок краєзнавців – церковників у вивчення історії древнього Острога // Історія України: Маловідомі імена, події, факти.– К., 1999. - Вип. 7. – С. 401–405. – (3)

133. Пащук І. До біобібліографічного словника краєзнавців Рівненщини // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 106–110. – (1)

Містяться біографічні дані та списки літератури про дослідників Острога П.З. Андрухова, Я. Гофмана, Ю. Новицького, Г.Р. Равчука.

134. Бухало Г.В. Літописець волинського краю – Максим Бойко (Канада) // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1900–1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 36–42. – (1,2,3)

Вклад канадського бібліографа М. Бойка, уродженця Волині, у вивчення історії Острога.

135. Тесленко І. М.К. Дітеріхс (1874 – 1937) – автор нарису з історії Острозького князівства // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя / Острозька академія. – Острог; Нью –Йорк, 1999. – С. 519–524. – (1,2,3)

136. Журба О.І. Професор університету св. Володимира В.Ф. Домбровський як дослідник історії Волині // Матеріали YI Острозької конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1995. – С. 69–70. – (2)

В.Ф. Домбровський (1810-1845) – автор статті “Острожская старина”.

137. Манько М. Острозький путівник 60 років тому // Життя і Слово. – 1994. – 12 листоп. – (1)

В 1934 р. очолюваний магістром Мєчиславом Єсьманом краєзнавчий гурток при Острозькій гімназії видав ілюстрований путівник по Острогу з дереворитами художника В. Жолтовського.

138. Ісаєвич Я. // Острозька Академія XYI–XYII ст.: Енцикл. вид. / Острозька Академія; Ред. колегія: І. Пасічник (голова редколегії), М. Ковальський (відп. ред.) та ін. – Острог, 1997. – С. 56–58. – (1, 2, 3)

Видатний сучасний український історик, академік НАН України у ряді праць досліджує питання історії, культури, кириличного друкарства в Острозі.

139. Манько М. Покровитель наук: (Яків Федорович Лобачевський, єпископ Острозький Ієрофей. 1789-1871) : [Вивчав історію Острога, Дермані] // Замкова гора. – 1998. – 4, 11, 18 лип. – (1)

140. Ковальський М. Яким Перлштейн – дослідник історії Острога XYI – початку XYII ст. // Ковальський М. Етюди з історії Острога: Нариси. – Острог, 1998. – С. 131–142; Матеріали Y науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1994. – С. 64–67. – (1,2,3)

141. Маєвський І. Добром нагріте серце: Спомин про Соколянського П.А. [, історика і краєзнавця з Острога] // Життя і Слово. – 1993. – 7 серп. – (1)

142. Гладуненко О. Він знав про Польщу: [Про автора історичного роману XYI ст. “Княжна Острозька” (1876) В.С. Соловйова та історію написання твору] // Життя і Слово. – 1992. – 14 берез. – (1)

143. Мицик Ю.А. Польський історик [Шимон Старовольський (1588– 1656 рр.)] про Остріг // Матеріали I–III науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя” (1990–1992 рр.). – Сокаль, 1992. - Ч. 1. – С. 128–129. – (1,2,3)

144. Смирнов А. О. Фридих [1921 - 1976] – краєзнавець і педагог // Життя і Слово. – 1997. – 16 серп. – (1)


^ АНДРУХОВ ПЕТРО ЗОТОВИЧ (1924 - 1996),

історик, краєзнавець, засновник

науково-краєзнавчого товариства

“Спадщина” ім. кн. Острозьких.


145. Андрухов Петро Зотович: [Некролог] // Вільне слово. – 1996. – 10 серп. – (1)

146. Андрухов Петро Зотович: [Некролог] // Місто. – 1996. – 9 серп. – С. 4. – (1)

147. Вимога І. Свято древнього Острога // Вільне слово. – 1997. – 1997. – 9 лип. – (1)

Відкриття меморіальної дошки на будинку, де жив історик-краєзнавець П.З. Андрухов.

148. Карлова А.Л. Світлої пам’яті Петра Зотовича Андрухова // Наукові записки. / Острозька Академія; Відп. ред. І.Д.Пасічник. – Острог, 1999. - Т. 2. Ч. 1. – С. 87–88. – (1,3)

149. Пащук І. Краєзнавці Рівненщини: [П.З. Андрухов, Г.Р. Равчук]: Біобібліогр. довід. // Вільне слово. – 1998. – 18 квіт. С. 3. – (1)

150. Пащук І. Минувшина – його любов: [П.З. Андрухов] // Вільне слово. – 1993. – 7 серп. – (1)

151. Шустерук О. Волинь моя, краса моя: [Про краєзнавця П.З. Андрухова] // Місто. – 1996. – 26 лип. – (1)

152. Яновська Ж. Краєзнавець П.З. Андрухов // Слово молодим дослідникам: Зб. матеріалів і тез міжвуз. наук.-теорет. конф. 1996. – Рівне, 1996. – С. 32 – 34. – (1)

Див. також № 515


^ БАРАНОВСЬКИЙ СТЕФАН (1823 – 1879),

краєзнавець, церковний діяч, дослідник

і популяризатор минулого Волині

і Острозької старовини.


153. Манько М. Краєзнавець Стефан Барановський // Життя і Слово. – 1993. – 16 жовт. – (2)

154. Манько М.П. Стефан Барановський – волинський краєзнавець 2-ї половини XIX ст. // Велика Волинь: минуле і сучасне: (Матеріали міжнародної наукової краєзнавчої конференції, жовтень 1994 р.). – Хмельницький – Ізяслав – Шепетівка, 1994. – С. 61–63. – (1, 2)

Священник Стефан Барановський (1823-1879) – автор краєзнавчих статей з історії Острога, надрукованих на сторінках “Волынских епархиальных ведомостей” в 1860–1870 рр.

155. Священник С. Барановский: (Некролог) // Волынские Епархиальные Ведомости. – 1879. - № 3. – Часть неофиц. – С. 505–509. – (2)

Стефан Георгійович Барановський (1823-1879) – священик, волинський церковно-громадський і освітній діяч, краєзнавець, дослідник острозької старовини.


^ ГОФМАН ЯКУБ (1896 - 1964),

польський освітній діяч,

краєзнавець, дослідник Волині,

зокрема Острога і Острожчини.


156. Зіневич Є. 110-а річниця Якуба Гоффмана (1896-1996) // Сім днів. – 1996. – 16 берез. – (1)

157. Кулик Л. Якуб Гофман і дослідження культури Волині // Слово молодим дослідникам: Зб. матеріалів і тез міжвуз. наук.-теорет. конф. – Рівне, 1996. – С. 76–77. – (1)

158. Прищепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана // Вечірнє Рівне. – 1997. – 1 берез. – (1)


^ КАРДАШЕВИЧ СТАНІСЛАВ (1826 - 1887),

брав участь у громадському житті

Острога, дослідник історії Острога.


159. Ковальський М. Станіслав Кардашевич і Йосип Новицький – славетні острозькі краєзнавці // Ковальський М. Етюди з історії Острога: Нариси. – Острог, 1998. – С. 179 – 183; Життя і Слово. – 1992. – 27 трав. – (1, 3)

160. Nowiсki Józef. Odnalezienie grobu historyka Stanisława Kardaszewicza w Ostrogu // Ziemia Wołyńska. - 1939. – N 2. – S. 28. – (2)

Повідомлення про виявлення на старому католицькому цвинтарі м. Острога могили острозького історика-краєзнавця Станіслава Кардашевича (1821-1887).


^ КОВАЛЬСЬКИЙ М.П. (1929 -),

професор, доктор історичних наук, проректор

університету “Острозька Академія”,

засновник української історіографічної школи

в Дніпропетровську й Острозі.


161. Атаманенко А., Атаманенко В. Подвижник науки: До 70-річчя від дня народження нашого земляка, відомого історика М.П. Ковальського // Нова пед. думка. – 1999. - № 1. – С. 9–16. – (1)

162. Атаманенко А., Атаманенко В. Українське історичне товариство Острозький осередок та М.П.Ковальський // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью – Йорк, 1999. – С. 45–49. – (1, 2, 3)

163. Бібліографія праць професора М.П. Ковальського // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью – Йорк, 1999. – С. 74–111. – (1, 2, 3)

164. Зав’ялов А. Николай Павлович Ковальский: педагог, исследователь, патриот // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью–Йорк, 1999. – С. 29–33. – (1, 2, 3)

165. Луцкова С. Дзеркало // Життя і Слово. – 1998. – 22 лип. – (1)

166. Луцкова С. До ювілею Миколи Ковальського: [70 років від дня народження] // Народ. газ. – 1999. – 19 берез. – (1)

167. Маєвський І. В полоні науки // Життя і Слово. – 1996. – 27 січ. – (1)

168. Маєвський І. Тернистою стежкою науки… // Вільне слово. – 1996. – 18 верес. – (1)

169. Мицик Ю. Документ до історії родоводу М.П. Ковальського // Осягнення історії: Зб. наук. праць на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью–Йорк, 1999. – С. 10–12. – (1, 2, 3)

170. Монаенков В. Школа жизни: Николаю Ковальскому: [Вірш] // Нова пед. думка. – 1999. - № 1. – С. 17. – (1)

171. Осягнення історії: Зб. наук. праць на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью-Йорк, 1999. – 595 с. – (1, 2, 3)

Збірник містить спогади, праці друзів, колег та учнів у тих галузях історичної науки, що завжди цікавили самого ювіляра: археографії, джерелознавства, історіографії тощо.

172. Пащук І. Звання лауреата [регіональної краєзнавчої премії “За відродження Волині”] – до ювілею: [70 років від дня народження проф. Ковальського] // Вільне слово. – 1999. – 31 берез. – (1)

173. Пащук І. “Минувшина стукає в скроні…” // Вільне слово. – 1992. – 1 лип. – (1)

174. Пащук І. Незаперечний знавець і популяризатор історії рідного краю // Осягнення історії: Зб. наук. пр. на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью–Йорк, 1999. – С. 70–73. – (1, 2, 3)

175. Супрун А. Прадива розповідь про минувшину: 40-річчю наукової праці острозького історика присвячено // Життя і Слово. – 1998. – 10 черв. – (1, 2, 3)

176. Яремчук В. Із когорти славетних острожан // Вісті Рівненщини. - 1999. – 19 берез. – (1)

скорее всего, с Наливайко родством были связаны именно родственники Фомы (Томаса) Циолковского, издавна жившие на Волыни, к которым Фома переселился, а не польская линия