Остёрский уезд Черниговской губернии (Украина (Україна)) : ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

В Исповедках 1811 г. местечка Гоголев - 4 123 человека (1962 муж. и 2161 жен.) , в т.ч. в церкви Рождества Богородицы - 1895 человек (900 муж. и 995 жен.), в Перображенской церкви - 2228 человек (1062 муж. и 1166 жен.). По сословию: духовные и их домашние - 41 (ЦРБ - 19, ПЦ - 22), Военные и их домашние (дворяне и казаки, в ЦРБ не разделяются) - 3670 (89%, ЦРБ - 1702, ПЦ - 1968), Казённые крестьяне - 53 (ЦРБ - 38, ПЦ - 15), Крепостные крестьяне 20-ти помещиков и их населедников (19 дворян и 1 священника)- 308 (ЦРБ - 129, ПЦ - 179), Мещане (Киева, Остра, Винницы) - 51 (ЦРБ - 7, ПЦ - 44). Среди фамилий наиболее многочисленная Таран - 96 человек.

Помещики в м. Гоголев - это в основном, местечковые дворяне из казачьих старшин, из крупных казачьих фамилий. Именно они представляли правящую элиту местечка. Лишь единицы принадлежали к распространённым известным родам, как например Афендики или Красовские. Однако, Гоголев как крупный и процветающий городок под Киевом, привлекал и дворян, имевших высочайшие чины. Наиболее яркий пример - действительный тайный советник Юзефович Михаил Владимирович, имевший поместье в Гоголеве. http://ru.wikipedia.org/wiki/Юзефович,_Михаил_Владимирович , также http://ru.wikipedia.org/wiki/Юзефовичи
В гоголевских метрических записях 1850-60-х гг. гоголевцы Сахно, записаны как "крестьяне (тогда ещё) тайного советника Юзефовича". Поместье и крестьяне, по-видимому, были куплены у капитана Л. Лукашевича или его наследников. В Румянцевской описи 1766 г. гоголевский (с хуторов) посполитый Кондрат Сахно "его графского сиятелства генерал-поручика В.Е. Дарагана подданый"

М.В. Юзефович

Фамилии дворян, проживавших в Гоголеве в 1811 г.
Шум
Борисполец
Стасюк
Шимновский
Мазараки
Булкин
Борзаковский
Данилевский
Волчанецкий
Луста
Деркачинский
Осьмак
Новакович
Литвинов
Садновский
Дроздовский
Форостовский
Соболевский
Аксамат
Ралько
Рутковский
Кириевский
Прошин
также в Гоголеве были поместья и крестьяне Лукашевича и Подвисоцкого

Большинство из перечисленных дворян происходят из казацких старшин, которых Императрица Екатерина II документом-постановлением "Жалованная грамота дворянству" 1785 г. уровняла в правах с российским дворянством. Ранее, 3 мая 1783 г. издан был указ, запретивший малорусским крестьянам вольный переход с места на место. Казацкая старшина обратилась, таким образом, в помещиков. Затем последовало массовое переименование казацкой старшины в соответствующие русские чины.

После ликвидации сотенно-полкового устройства в 1781 г. и административных реформ Екатерины II, начался значительный рост населения в Гоголеве. По ревизии 1784 г., в Гоголеве проживало 1952 человек, по исповедкам 1811 г. местечка в Гоголеве - 4 123 человека (только православных), т.е. чуть более чем за 25 лет население возросло более чем в 2 раза.

В настоящее время в Гоголеве проживает всего 4977 человек (2012) : 2333 муж. и 2653 жен., в 2011 г. - 5135 человек (2387 муж. и 2748 жен.) ↓158 человек, в 1904 г. - 7500 жителей, ↓2523 человека, т.е. более чем на треть. По-видимому, максимальная численность населения (около 8000 человек) в Гоголеве была достигнута в начале второго десятилетия 20 в.
http://gogoliv.org/stat-dani
Остаётся только добавить, что сокращение численности не только не прекращается, но и набирает обороты, и богатое сотенное и волостное местечко вблизи Киева превращается в рядовое село.

Фамилии из МК с. Бортничи Никольско-Слободской волости Остерского уезда, 1866-1869 гг.
Дворяне
Литвинович
Духовные
Захарьевский
Светличный
Криницкий
Добриловский
Казаки
Денисенко
Моисеенко
Деркач
Казённые крестьяне
Гаркуша
Прохоренко
Данилевский
Гойстер
Чепурко
Сваченко
Матвиенко
Мартыненко
Дубровенко
Калениченко
Давиденко
Доротько
Ничипоренко
Кравец
Пегета
Шитый/Шитенко
Рябченко
Шаля
Паламченко
Казимко
Фастовец
Юдко
Гришко
Пира
Николаенко
Найденко
Пономаренко
Павко
Клименко
Лесик
Сидоренко
Шинкаренко
Нужненко
Жиленко
Неделька
Кобзин
Луценко
Пиренко
Семенко
Призенко
Халько
Третьяк
Омельченко
Приходько
Зражевский
Ташлай
Мёркель
неопределённого сословия
Петренко
Зайченко
Рудыч
Атрошко
Дмитрюк
Белокринницкий
Якушов
Онищенко
Ткаченко

МК (ведомость) 1779 Епархии Переяславской, Протопопии Бориспольской, местечка Гоголев, Церкви Преображенской (составлен в январе 1780) - рождения, браки, смерти
Упомянутые фамилии (через дефис - дальнейшее написание фамилии, в скобках - сословие)

Андрущенко (каз)
Бабенко
Балобан (каз)
Берестецкий
Бодак (каз)
Бондаченко (каз)
Борисенко
Борисполец (войск. тов., каз)
Бреусенко, Бревус (каз) - Бреус
Бруштель (каз)
Бубонистый (каз)
Будя (каз)
Булавка
Булюра
Бутко
Вакса - Вага
Войтенко (посп)
Волик (каз)
Волчанецкий
Ганниченко
Геврасенко?
Гекса (каз) - Гега
Грищ(иха)? (каз)
Губатенко (каз)
Гужва
Гурин
Дахненко (каз)- Дахно
Дбай (каз)
Деженко - Дежа
Демеченко (каз)
Деркач (каз)
Дикун (каз)
Димерец (каз)
Динниченко - Динник
Допрудный (каз)
Дорош, Дорошенко (каз)
Жулай (каз)
Загребельный (каз)
Зарубенко (каз) - Заруба
Захарченко (каз)
Зозуля
Зосименко
Зюбак - Дзюбак
Зюбенко - Дзюбенко
Иваницкий
Ильенко (каз)
Ильченко
Кабаченко?
Кавун
Кагарлик (каз)
Кальченко (каз)
Калюк
Каменецкий (каз)
Карпенко
Кахненко (каз) - Кахно
Кикто (каз)
Кириенко (каз)
Коваленко (посп)
Ковалевский
Колесниченко (каз) - Колесник
Конах (каз)
Копелян
Корень (каз, подсуседок сотника И. Мазаракия)
Косиченко - Касьян?
Краснюк (каз)
Кремец (каз)
Крикун
Кроленко (посп) - Кроль
Крук (каз)
Кундя (каз)
Левушенко (каз)
Лелюченко (каз)
Лененко, Лень (каз)
Линник (посолский)
Литвин (каз)
Литовка - Литош?
Лисенко (каз)
Листопад (каз)
Логвиненко, Логвин (каз)
Луста (атаман город., каз)
Мазаракий (сотник)
Майсак (каз)
Майстренко
Малюга
Малаш (каз)
Мерненко (каз)
Михнюк (каз)
Музыка, Музыченко (каз)
Науменко (посп)
Немеровец (каз)
Нестеренко
Носуля (посп)
Оксач?
Олиференко (каз)
Осмачка - Осьмак
Павелко
Пальчиковский (войск. тов.)
Пархоменко
Петрухно
Пилипенко (каз)
Пилтяй?
Писаренко (каз)
Подвисоцкий (войск. тов.)
Посоленый (посп)
Потулицкий (каз)
Прибытченко (каз) - Прибытько
Пригара
Примаченко - Примак
Проскурка (каз)
Радченко (каз)
Ратушный (каз)
Рей (каз)
Рекут (каз)
Рогач (каз)
Романенко
Ромахно
РОсоха (каз)
Рубцов (каз)
Рудещенко (каз) - Рудешко
Рыбкин (каз)
Сахненко (посп. ген.-поруч. Вас. Ефим. Дарагана) - Сахно
Свердличенко (каз)
Северин (каз)
Сипко (каз)
Ситенко (каз)
Слюзченко (каз)
Соболевский (каз)
Солтаненко - Солтан
Стасюк (возный, каз.)
Сушко, Сущенко (каз)
Тесля (посп)
Тимченко (каз) - Тимко
Тисиченко (каз) - Тищенко
Тишковец (каз)
Ткалич (каз)
Токмиленко (каз) - Токмил
Третьяк (шинкарь Мазаракия)
Феденко
Форостовский (каз)
Харченко (каз)
Хмеляр (каз)
Холод
Хоменко-Щебетенко (каз) - Фоменко Щебет
Цигица, попов зять
Черноостровец (каз)
Чоп (каз)
Чупринченко - Чупринка
Чухно (каз)
Шаповаленко (каз) - Шаповал
Шевель (каз)
Шеверун (каз)
Шкапенко (каз)
Шкодуненко
Шостачка (каз)
Шолудко (каз)
Штура (каз)
Шутенко
Ярмошенко (посп)
Ярченко, Ярко (каз) - Ярко

Фамилии из МК с. Выгуровщина Никольско-Слободской волости Остерского уезда, 1868-1870 гг.
(В настоящее время жилой массив в г. Киеве - Вигуровщина-Троещина (в повседневном общении киевлян просто Троещина) )

Духовные
Стриковский св.
Семигиновский д.
Казаки (из хут. Быковня)
Макаренко
Честнейший
Казённые крестьяне
Баран
Василец
Гавриш
Гриценко
Доридоренко
Игнатенко (с. Троещина)
Ильенко
Каляда
Касич
Комаха
Кроха
Коваленко
Кузьменко
Левадный
Мельниченко
Мигашко
Нагога
Найденко (с. Троещина)
Новахатный
Перестый
Погребняк
Пигр
Полевик
Оксютенко
Рог
Роженко
Сагайдак
Смоленский
Тарасенко
Трухан
Хрущ
Цобка
Чернявский
Щипоног
Солдаты
Иванов (Смоленская губ.)
Краковяк
Колтун
Негоденко
***
Кондратенко (незакон. у послушницы Киево-Михайловского монастыря)

http://www.kmv.gov.ua/getdoc.asp?Id=8409
В Колхозах...

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 31-57 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкети колгоспників села Гоголів . Серед пунктів анкети: 1. Прізвище, ім’я та по батькові. 2. Коли вступив до колгоспу. 3. Посада, з якого часу на цій посаді. 4. Соцпоходження (з чого жив сам та батьки до революції та під час вступу до колгоспу і інші економічні показники). 5. Партійність. 6. Освіта. 7. Участь у колгоспному виробництві (скільки виробив трудоднів у 1932 р., ударник, чи ні та ін.). 8. Участь у господарчо-політичних кампаніях. 9. У яких арміях служив (Червоній Армії, білих і ін. та коли). 10. Чи був у партіях та яких. 11. На яких раніше посадах працював, де і скільки часу. 12. Інші відомості. У висновку кожної анкети вказувалося: а) безумовно підлягає залишенню; б) безумовно підлягає до заміни; в) підлягає перевірці для послідовної заміни в мірі підшукування кращих кадрів;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 34 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Крук Івана Микитовича, конюха, батько мав 10 га землі, сам він мав 5 га землі, коня, корову, вважався середняком. В колгоспі працює сумлінно. Підлягає залишенню;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 37 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Тарана Теміша Олександровича, конюха, батько мав 16 га землі, вітряк. Сам Таран Теміш мав 6 га, 1 коня, 1 корову, за соцстаном рахується середняком. До праці ставиться сумлінно, позапартійний. Підлягає заміні на іншу працю за станом здоров’я;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 43 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Чупринки Василя Павловича, комірника з 1933 р. Батько мав 3,5 га землі, вітряка, Чупринка Василь мав 5 га, 1 коня, 1 корову, за соцстаном – маломіцн. середняк. Висновок: на керівний роботі використаний бути не може. Авторитету не має зовсім. По чистці знятий з роботи. Був 3 години в банді Чупринки;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 45 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Дейнека Олександра Федоровича, бригадира 1-ої бригади, заступника голови сільради. Батько був середняком, мав землі 5 га, займався сільським господарством, сам Дейнека Олександр до вступу в колгосп мав 3,5 га, коня, займався сільським господарством. Сумлінний робітник, був кращий бригадир на полі. Безумовно підлягає залишенню;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 47 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Іваницького Андрія Іларіоновича, бригадира-рильника. Батько його мав 8 га землі, молотарку. Сам Іваницький Андрій весь час був з батьком до вступу в колгосп, за соцстаном – середняк. В 1932 р. – 182 трудодні. До роботи ставиться активно, користується у колгоспників авторитетом. Підлягає залишенню;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 49 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспника села Гоголів Деркача Захарка Федоровича, рахівника з 01.01.1931 р. Батько мав 8 га землі, до революції мали молотарні, в 1923 р. батько мав з кампанією торгівлю 1 рік. Сам Деркач Захарко до революції жив з батьком, під час революції служив, після повернення зі служби відокремився і одержав 3 га землі, яку в 1930 р. усуспільнив. Висновок: Деркач З.Ф. в минулому міцний середняк, добре розбирається в політиці партії на селі, в зв’язку з чим і вирішив працювати в колгоспі. Але в колгоспі авторитетом не користується, може бути використаний на рядовій роботі і підлягає негайній заміні з посади рахівника, про що є ухвала комісії по чистці;

у фонді Р-323, опис 1, спр. 409, арк. 50 (Київська міська контрольна комісія КП(б)У – Міський відділ робітничо-селянської інспекції) в документах сільськогосподарської групи за 1933 р. виявлено Анкету колгоспниці села Гоголів Науменко Насті Євгенівни. Батько її мав пасіку, сама Настя має 1 корову, за соцстаном – біднячка. За 1932 рік виробила 89 трудоднів. У висновку: позапартійна, добра, грамотна. До колгоспу ставиться не зовсім добре. Правлінню користі не приносить;

Броварская районная газета "Стахановець", 1945 г.
Артель им. Молотова
председатель Фёдор Леонтьевич Чупринка

Броварская районная газета "Стахановець", 1945 г.
Жатва - 1945

Остёрский уезд Черниговской губернии

Диалоговая тема (вопросы/ответы)