Казачество

З книги Ренат ПОЛЬОВИЙ "КУБАНСЬКА УКРАЇНА"

Про походження назв деяких куренів Запорозького й Чорноморського козацького військ

У виданому адміністрацією Краснодарського краю “Энциклопедическом словаре по истории Кубани” всім 38-ми куреням, що переселилися на Кубань у складі Чорноморського козацького війська, присвячено окремі вельми змістовні статті. Кожен курінь має свою назву, але походження цих назв пояснюється лише в деяких статтях. У статті “Курінь” повторено твердження Дмитра Яворницького з першого тому “Історії запорозьких козаків”, що назви куренів походять від отаманів-засновників або українських міст (містечок) – полкових чи сотенних козацьких центрів або просто відомих населених пунктів.
Захопившись історією українського козацтва, автор цих рядків (за фахом інженер) упродовж понад десяти років відвідав усі відомі йому полкові й сотенні центри козацьких військ Гетьманщини та Слобідської України, запорозьких паланок і курінні кубанські станиці. Розглядаючи топоніміку України з півночі до теренів Війська Запорозького, автор прагнув визначити міста-метрополії. При цьому бралося до уваги те, що деякі великі поселення часів Запорозької Січі занепали і нині являють собою невеликі села (наприклад, полкові центри Кальник, Кропивна, Паволоч).
З повною впевненістю можна стверджувати про топонімічне походження назв таких куренів:
1. Батуринський курінь, назва якого походить від містечка Батурин Бахмацького району Чернігівської області, розташованого на лівій притоці Десни Сеймі. В 1669 – 1708 роках Батурин був резиденцією гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, а в 1750 – 1764 роках – Кирила Розумовського.
2. Ведмедівський (Медведівський) курінь – від села Медведівка, що лежить на березі правої притоки Дніпра р. Тясмині в Чигиринському районі Черкаської області.
3. Вищестебліївський курінь – від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
4. Дінський курінь, назва якого походить від ріки Дін Сіверський Донець (так дотепер вимовляє цю назву населення Середнього Дону між його притоками Богучаром та Дівицею, що є нащадками козаків Острозького слобідського козацького полку).
5. Іркліївський курінь – від села Іркліїв (тепер – селище міського типу), розташованого на лівому березі Дніпра біля гирла річки Ірклій у Чорнобаївському районі Черкаської області.
6. Калниболотський курінь – від містечка Калниболото, що з 1795 р. зветься Катеринополем. Розташоване на річці Гнилий Тикич (басейн Південного Бугу). Тепер це райцентр Черкаської області.
7. Канівський курінь – від міста Канів на правому березі Дніпра. Тепер це райцентр Черкаської області.
8. Кисляківський курінь – від села Кисляк на річці Соб – лівій притоці Південного Бугу в Гайсинському районі Вінницької області, на межі з Черкащиною.
9. Конелівський курінь – від села Конела на річці Конела (басейн Південного Бугу) в Жашківському районі Черкаської області.
10. Корсунський курінь – від міста Корсунь на правій притоці Дніпра Росі. Тепер має назву Корсунь-Шевченківський – райцентр Черкаської області.
11. Крилівський курінь – від міста Крилів, що до затоплення його водами Кременчуцького водосховища стояло на правому березі Дніпра при гирлі Тясмина в Кіровоградській області. Крилів – стародавнє козацьке місто, що згадується в українських народних думах:

Гей, як на славній Україні,
В славнім городі Крилові,
Там жила стара жона, удова
Та мала три сини,
Як ті ясні соколи...

12. Леушківський курінь – від села Леухів на річці Сороці (басейн Південного Бугу) в Іллінецькому районі Вінницької області, на межі з Черкащиною.
13. Менський курінь – від міста Мена на правій притоці Десни Мені. Тепер це райцентр Чернігівської області. Поселення відоме з історичних джерел із 1408 року. З часів Богдана Хмельницького був центром Менської сотні Чернігівського козацького полку. Твердження “Энциклопедического словаря по истории Кубани” про походження назви від білоруського міста Мінськ, розташованого на вельми значній відстані від козацьких земель, видається помилковим.
14. Нижчестебліївський курінь, як і Вищестебліївський, походить від містечка Стеблів.
15. Переяславський курінь – від міста Переяслав на лівій притоці Дніпра –річці Трубіж. Тепер місто називається Переяслав-Хмельницький – райцентр Київської області.
16. Полтавський курінь – від теперішнього обласного центру Полтава на лівій притоці Дніпра – річці Ворскла.
17. Рогівський курінь – від села Рогів Маньківського району Черкаської області.
18. Тимошівський курінь – від села Тимошівка Маньківського району Черкаської області.
19. Уманський курінь – від міста Умань на річці Уманка басейну Південного Бугу. Тепер це райцентр Черкаської області.
Двом куреням відповідають топоніми, що з різних причин викликають деякі сумніви. Це:
1. Івонівський курінь – від села Івонівка на лівій притоці Дністра – річці Мурафа в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Це територія відомого з часів Богдана Хмельницького Могилівського козацького полку, але на периферії козацьких земель, поза основним масивом козацьких поселень.
2. Кущівський курінь – від села Кущівка на лівій притоці Дніпра – річці Орель у Царичанському районі Дніпропетровської області. Розташоване на території Протовчанської паланки Вольностей Війська Запорозького. Це поодинокий топонім, що знаходиться саме на запорозьких військових землях.
Виникають труднощі у визначенні походження назв, коли існують варіанти походження від отаманів-засновників і від населених пунктів:
1. Величківський курінь має чотири варіанти:
а) від отамана Івана Іваненка-Величка (кошовий 1662 року);
б) від села Величківка Менського району Чернігівської області;
в) від села Величківка Хорольського району Полтавської області;
г) від села Величків Новосанжарського району Полтавської області.
2. Дерев’янківський курінь має два варіанти:
а) від отамана Дерев’янка (за переказами на Кубані);
б) від села Дерев’янки Васильківського району Київської області.
3. Щербинівський курінь має два варіанти:
а) від отамана Івана Щербини (кошовий 1662 року);
б) від села Щербинівка Золотоніського району Черкаської області.
Такі ж труднощі виникають за наявності кількох схожих топонімів, а саме:
1. Пашківський курінь має три варіанти:
а) від села Пашків Бахмацького району Чернігівської області;
б) від села Пашківка Ніжинського району Чернігівської області;
в) від села Пашківка Макарівського району Київської області;
в) від села Пашківка району Хмельницької області.
2. Сергіївський курінь має два варіанти:
а) від села Сергіївка Гадяцького району Полтавської області;
б) від села Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області.
Сумнівною є відповідність назв двох куренів дещо віддалених від козацьких земель топонімів, а саме:
1. Джереліївський курінь – від села Джерело Олевського району Житомирської області;
2. Коренівський курінь – від села Коренівка Малинського району Житомирської області.
Таким чином, з 28-и назв куренів, що, найпевніше, походять від назв населених пунктів, безсумнівними, на думку автора, є дев’ятнадцять.

заметки