На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Перед тем, как ставить оценку, ознакомьтесь с главной страницей рейтинга архивов, чтобы понять оцениваемые критерии. Оценка 1 - очень плохо, 10 - очень хорошо;
Оценка архива как оффлайн-сервиса:
Оценка архива как онлайн-сервиса:
Ваш голос учтен!
Житомирский архив
Требуется помощь в архиве, информация о предках, порядок работы в архиве, как делать запрос и пр. вопросы по фондам
Здравствуйте, вдруг кто подскажет - где искать Хутор Вторая Смолянка, Левковская волость - там же, где Станишевка? Ищу - Людвиг (Андреевич?) Хлебовский ок.1893 г.р.
Здравствуйте, вдруг кто подскажет - где искать Хутор Вторая Смолянка, Левковская волость - там же, где Станишевка? Ищу - Людвиг (Андреевич?) Хлебовский ок.1893 г.р.
історична місцевість Житомира колишній хутір ЖитомирЗагальна інформаціяРайон Корольовський районПоштовий Друга Смолянка Друга Смолянка — історична місцевість Житомира, колишній хутір.
Друга Смолянка Житомир Загальна інформація Район Корольовський район Поштовий індекс 10019 Головні вулиці (вулиця Івана Гонти) Транспорт Автобус 23 Тролейбус 1А, 1Б, 2, 3, 4, 4А, 15, 15А Розташування ред. ) Друга Смолянка розташована у південно-східній частині Житомира, в межах Корольовського адміністративного району. Знаходиться вздовж (вулиці Івана Гонти), між (Селецькою вулицею) на півночі, Смолянським православним кладовищем на північному сході та річкою Тетерів на півдні.
Обмежена природніми рубежами у вигляді річки Тетерів з півдня, річки (Великої Путятинки) — зі сходу та Малої Путятинки — із заходу. Вищевказані річки окрім Тетерева наразі протікають переважно в трубопроводах.
Друга Смолянка межує з наступними історичними місцевостями: із заходу до Другої Смолянки примикають Перша Смолянка та (Кривий Брід); на півночі Друга Смолянка межує зі Східним мікрорайоном, на південному сході — зі Станишівським Порубом, у тому числі з колишньою Солдатською слобідкою.
Друга Смолянка разом з колишніми поселеннями Першою Смолянкою та (Кривим Бродом) складають район Смолянку.
Історичні відомості ред. ) Місцевість відома з другої половини XVIII ст. як передмістя. Здавна промислом місцевих жителів вважалося викурювання з деревини смоли в смолярнях (смолокурнях), чим і пояснюється назва місцевості.
Поселення почало формуватися уздовж стародавньої дороги на Кодню через Станишівку. Наразі це (вулиця Івана Гонти).
За картографічними даними трьохверстовки, виконаної станом на 1867-1875рр., місцевість відома за назвою Слобода Смолянка Друга.
За даними перепису населення 1897 р., передмістя Друга Смолянка налічувало 376 мешканців.
1923 —1930 рр. — село Смолянка Друга у складі Станишівської сільської ради Левківського (пізніше — Іванківського) району Волинської округи.
1930 року — Станишівська сільська рада, у тому числі підпорядкований ній хутір Смолянка Друга, разом з іншими населеними пунктами, передана в управління Житомирській міській раді.
1934 року хутір Смолянку Другу вилучено зі складу Станишівської сільської ради і приєднано до міської смуги міста Житомира. Як пояснюється в рішенні про розширення міської смуги, за останні роки хутір Смолянка Друга, як і інші приєднані згідно з рішенням населені пункти, втратив своє сільськогосподарське значення, а також переважну кількість хутора населення складають робітники й службовці підприємств та установ міста, що з сільським господарством, як із засобом існування, не зв'язані; територія населеного пункту Смолянка Друга безпосередньо межує з територією міста й економічно тяжіє до нього.
У 1950-х роках ділянка нинішньої (вулиці Івана Гонти) від (Смолянського майдану) до (4-го Смолянського провулка), мала назву вулиця Друга Смолянка. Показана як вулиця Друга Смолянка у межах колишнього хутора, між річками Мала та Велика Путятинка, на мапах міста 1941, 1942 рр. З 1958 року вулиця Друга Смолянка припинила бути самостійним топонімічним об'єктом та з того часу стала частиною вулиці Карла Маркса. У 1991 році історичній вулиці Друга Смолянка надано нову назву — вулиця Івана Гонти.
На території колишньої Другої Смолянки протягом 1950-1970рр. розташовувалася барахолка — так звана «Товкучка».
У 1980-х роках крізь Другу Смолянку почали курсувати тролейбуси (до паперової фабрики).
Примітки ред. ) Карта трехверстовка 23-7. freemap.com.ua. Процитовано 18 вересня 2022. Suburbs of the cities of Russian empire 1897. pop-stat.mashke.org. Процитовано 18 вересня 2022. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР ЗЗРРСУУ/1930/1/23 "Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління". Постанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ЗЗРРСУУ/1934/27 "Про розширення міської смуги м. Житомира". Stadtplan Shitomir. M.: 1:10 000, 1941 Plan der Stadt Shitomir vom Juli 1941 Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. (ISBN) (966-7390-54-3). Джерела ред. ) Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 78, 346, 404-407. — ISBN 966-690-84-X. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання / Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. — Житомир: Волинь, 2007. — 620 с. — 11 схем. — Бібліогр.: с. 445. — (ISBN 966-690-090-4). Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
--- Зарегистрирован добровольно для поиска родственников
Здравствуйте, вдруг кто подскажет - где искать Хутор Вторая Смолянка, Левковская волость - там же, где Станишевка? Ищу - Людвиг (Андреевич?) Хлебовский ок.1893 г.р.
Станиші́вка[2] — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення 2058 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станишівська сільська рада. Село фактично є південно-східним передмістям Житомира.
Назва За однією з версій село названо в честь краківського єпископа Станіслава (Станек, Станеш) Щепановського (1030—1079), канонізованого у 1253 році, який вважався небесним покровителем Польщі. Інша версія, що станишівський міст служив шляхом до пристанища козацького стану, звідки і пішла назва села Станишівка. Говорять, що тут зупинявся гетьман Іван Мазепа, під час перехода із Житомира до Бердичева.
Історія В селі знаходиться городище ХІІ-ХІІІ ст. та XIV—XVIII ст.
Село відоме з 1616 року.
Село згадується в списку мешканців м. Іванкова та сіл, що до нього належать від 5 лютого 1683 р.
У 1861 р. на кошти держскарбниці була побудована дерев'яна церква Святого Миколая. До приходу належали: с. Псище (зараз Зарічани), Слобода-Селець та слобода Смолянка (зараз район Житомира).
У 1906 році село Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 8 верст, від волості 8. Дворів 126, мешканців 825[3].
Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
На фронтах нацистсько-радянської війни билися проти ворога 110 жителів села, з них 58 загинуло, 27 — удостоєні орденів і медалей СРСР.
Воїнам-визволителям, що віддали своє життя, визволяючи Станишівку від німецько-фашистських загарбників, трудящі села встановили пам’ятник.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933. За даними сільради, внаслідок Голодомору 1932—1933 загинуло 34 чол., імена яких на сьогодні встановлено[4].
Поблизу Станишівки виявлено два могильники доби бронзи та городище часів Київської Русі.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова Відсоток українська 92,61% російська 6,71% інші 0,68% Символіка Герб Герб села являє собою прямокутний щит із заокругленими нижніми кутами. Так званий англійський щит. На гербі зображені основні історичні пам'ятки с. Станишівка. Герб розміщений у золотому картуші, із колосками пшениці та гілочками хмелю, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села. Їх золотий колір свідчить, про багатство, знать, а також за християнським значенням — справедливість та милосердя.
Церква — культурна та архітектурна пам'ятка, духовний осередок села. Її біле тло позначає світ, шляхетність, вищу владу. Птах тетерук біля річки символізує назву річки Тетерів, яка розділяла село. З історії (колишня територія Станишівської сільської ради — це район Паперової фабрики, район Смолянки). Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності. Зображений на червоному тлі, що значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Верба — крихке, але життєстійке дерево, її зелений колір значить надію та родючість, достаток, свободу, життя. Герб розділений золотою стрічкою навхрест, яка символізує благородство, а також правдивість та чистоту помислів.
Прапор Прямокутне полотнище червоного кольору. Зліва, біля древка — рівносторонній трикутник білого кольору із зображенням козака (трикутник горизонтального розташування), обрамлення трикутника золотою стрічкою.
Прапор побудований на основі кольорового вирішення герба і несе таку ж символіку. Червоний колір значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Білий колір позначає світ, шляхетність, вищу владу. Золота стрічка, зображена жовтим кольором, свідчить про багатство, знать, а також за християнським значенням — справедливість та милосердя. Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності.
>> Ответ на сообщение пользователя pradid от 12 ноября 2023 11:28 Спасибо! В каталогах ДАЖО не вижу Смолянку( Станишевка есть.
[/q]
СМОЛЯНКА ДРУГА, с. Губ. Волинська; пов. Житомирський; вол. Левківська; окр. Житомирська, Волинська; р-н Левківський (07.03.23), Іванківський (23.09.25), Житомирська м-р (15.09.30); с-р Станишівська (1923). Злилося зі смугою м. Житомира. Офіційно зняте з обліку 23.08.34 - что сможете найти если его нет?!
СТАНИШІВКА, с. Губ. Волинська; пов. Житомирський; вол. Левківська; окр. Житомирська, Волинська; р-н Левківський (07.03.23), Іванківський (23.09.25), Житомирська м-р (15.09.30), Житомирський (14.05.39; 04.01.65), Коростишівський (30.12.62); с-р Станишівська (1923)
Станишевка есть - она осталась, потому и есть
--- Зарегистрирован добровольно для поиска родственников
Всем здравствуйте! Может кто знает где можно найти метрические книги за 1908-1909 г.г. по с. Малая Татарновка, Бердичевский р- н, Житомирской обл.
[/q]
католики есть тут Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України) Головна сторінкаПро архівДовідковий апаратЧасті питанняКонтактна інформація
Українська назва Бердичів, м. Російська назва Бердичев, м. Коментарі Адмін поділ Махнівського пов., з 1796 р. Бердичівського пов. Київської губ Деканат Бердичівський Релігія Католики Приписні села Андріяшівка, с.; Бистрик, с.; Буряки, с.; Гардишівка, с.; Голодьки, с.; Гришківці, с.; Демчин, с.; Жидівці, с.; Красовка, с.; Кукільня, с.; Кустин, с.; Лемеші, с.; Мартинівка(Марцинівка), с.; Мала Татаринівка, с.; Махнівка, с.; Низгурці Великі, с.; Низгурці Малі, с.; Озадівка, с.; Олександрівка, х.; Половецьке, с.; П'ятигірка, с.; Радзивилівка, с.; Райгородок, с.; Райки, с.; Скраглівка, с.; Скаківка, с.; Хмелище, с.; Червоне, м-ко; Чехи, с. Костел Св. Діви Марії Тип Фонд Опис Справа шлюбні оголошення 1044 1 11(1798) метрична книга 1044 1 20(1848) візитація парафії 1046 1 6(1813-1820); 43(1850-1852) сповідний розпис 1046 1 28(1825-1826); 32(1827-1828); 34(1830-1831); 35(1833); 36(1834); 37(1835); 38(1837); 39(1838); 40(1839); 41(1841); 42(1843); 44(1842) шлюбні оголошення 1046 1 4(1796-1799); 11(1822); 13(1830-1831); 14(1836); 16(1839, 1841) метрична книга 1046 1 54(1838); 55(1828)-н.; 57(1833-1834)-с.; 62(1835)-ш.; 79(1839); 97(1840); 98(1842); 105(1843); 111(1844); 118(1844); 119(1845); 123(1845); 130(1846); 131(1846); 138(1847); 139(1847); 140(1841); 151(1850)-н.; 152(1850)-ш.; 153(1850)-с.; 157(1851); 160(1851); 161(1852); 163(1852); 164(1852); 165(1853); 167(1853); 168(1854); 170(1854); 171(1855); 172(1855); 174(1855); 175(1856); 177(1856); 179(1857)-н.; 182(1857)-н.; 183(1857); 184(1857)-н.; 185(1858); 186(1858); 188(1860); 189(1860); 191(1861); 192(1861); 193(1861); 195(1862); 197(1863); 201(1866); 202(1866); 204(1867); 205(1867); 207(1868); 209(1869); 210(1869); 213(1870); 214(1870); 216(1871); 218(1872); 219(1873); 220(1874); 221(1875); 222(1874); 223(1876); 224(1880); 225(1881); 226(1883); 227(1884); 228(1912); 229(1913); 230(1916) метрична книга 1046 2 1(1877); 2(1878); 3(1879); 4(1882)
Пересмотрел в ГАКО Всероссийскую перепись за 1897 год и появились вопросы! Не нашел по Паволочи своих, пересмотрел еще д.Ксендзовку и Гать и тоже ничего, были упоминания что мои могут быть по д.Голубятину но про Голубятин нет вообще упоминания... Встречается д.Хейловка, но такую даже найти не могу, Похилевича не смотрел правда, может там что-то будет!
[/q]
На сайте ОБД мемориал попалось: Винницкая обл., Манастырищенский р-н, с. Хейловка
Добрый вечер. Подскажите пожалуйста, где можно посмотреть данные Фонда 1, опись 74, дело 169. Исповедные ведомости Изяславского уезда за 1912 г. В архиве ГАЖО документы не оцифрованы насколько я понимаю, есть еще какие-то варианты? Буду благодарна за ответ.
