Петровский (Петровський Пятроўскі Piоtrowski Petrauskas)

Розсоха Людмила Олександрівна
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця : ТВОРИ, 2022 – 1040 с.; іл.


С.670
...
Петровські (козацька гілка).
Степан Петрович – лубенський полковий осавул (1671 – 1676); наказний лубенський полковник (червень 1676).
Власник с. Жданів Сенчанської сотні.
Любов Петрова-
Панащатенко, 1930-і роки.

С.671
Андрій Степанович – сотник Лубенського полку (1696), лубенський полковий осавул (1700 – 1717), бунчуковий
товариш (1724 – 1735). 1696 р. стояв із загоном під Миргородом, де узяв у полон татарина.
Леонтій – городиський сотник Миргородського полку (1726).
Тарас – 1738 р. козак-підпомічник убогий у с. Петрівцях. На його дворі жив своєю хатою Ілля Тарасенко (ли-
бонь, син).
Пилип Андрійович – із 1825 р. бунчуковий товариш; городиський сотник Миргородського полку (1740 – 1763);
лубенський полковий обозний (16.12.1763 – 1768).
Максим Пилипович (бл. 1732 – ?) – городиський сотник Миргородського полку (1763 – 7.07.1781).
Матвій Пилипович – сотенний отаман Лубенського полку (1784).
Хутір Петровського існував у Шишацькій волості.

Петровські (священицька гілка).
Микола Васильович – 1840 р. священик, благочинний Миргородського повіту. Протоієрей Михайлівської цер-
кви с. Зуївців (1862 – 1865). Близько 1843 – 1862 рр. був контролером навчально-виховної роботи Комишанського
парафіяльного училища.
Дмитро Андрійович – псаломщик Троїцької церкви м. Миргорода в 1856 – 1904 рр.
Іван Дмитрович – в 1903 – 1904 рр. канцелярський службовець Миргородського поліційного управління.
Павло Іванович – лікар Полтавської духовної семінарії (1919).
Олексій Іванович – закінчив Полтавську духовну семінарію, з 1896 р. у сані священика. Священик Успінської
церкви м-ка Сорочинців (1902- 1904), законовчитель церковнопарафіяльної школи при ній. У 1922 – 1925 рр. був
настоятелем Преображенської церкви у с. Великих Сорочинцях. Автор статті «До питання про предків Гоголя»
(опублікована в «Полтавских губернских ведомостях», 1902 р., № 36).
Георгій Олексійович [24.11. (7.12) 1901, с. В.Сорочинці – 15.08.1957, м. Львів] – фармаколог і терапевт, з
1954 р. заслужений діяч науки УРСР. Син сорочинського священика. Закінчив Харківський медичний інститут. У
1932 – 1941 рр. – професор Дніпропетровського медичного інституту, з 1945 – Львівського медичного інституту.
Наукові праці присвячені питанням фармакології, фізіології й патології печінки та ін.



Ласків

Довідка

Давньоукраїнське село Грубешівського повіту розташоване над р. Букова, на відстані 19 км на південь від Грубешева.

Історія

Українське село вперше згадується у 1464 р. У 1473 р. у селі нараховувалося 1 лань угідь. У 1578 р. С. Парадовська володіла 1,5 ланами угідь, 1 загродником з землею, 1 загродником без землі, а С. Криткові належало  0,5 лана угідь. У XVIII ст. дідичем Ласкова була родина Вітків, від яких маєток успадкував В. Руліковський. Родина Руліковських володіла Ласковом до кінця XIX ст., від яких частина землі перейшла до родини Петровських. Перше повідомлення про сільську церкву св. Степана датується 1564 р. У XVIII ст. збудовано нову церкву за межами села. У 1795 р. австрійська влада ліквідувала парафію, а церкву приєднала до парафії с. Мірче. У 1875 р. парафію переведено на православ’я і підпорядковано РПЦ. У 1899 р. збудовано нову церкву. Після першої світової війни стояла зачинена. Зруйнована у 1938 р. під час масового нищення українських церков на Холмщині. У 1941 р. зведено нову церковну споруду, при якій до 1944 р. діяла православна парафія. У 1944 р. церква була знищена польськими військовими угрупуваннями.  Наприкінці XIX ст. значну більшість мешканців Ласкова становили українці, які спілкувались українською мовою. За російської влади в Ласкові існувала російськомовна  державна початкова школа. У 1915 р. місцеве українське населення було депортовано до Росії. За польским переписом У 1939-1944 рр. у селі існувала українська початкова школа. У 1943-1946 рр. Ласків знаходився в зоні активних дій польських бойовиків. У 1943-1944 рр. загинуло 335 мешканців села. У 1944 р. вціліле українське населення Ласкова було депортовано до УРСР.  

...
https://volynkholmshchyna.wordpress.com/ласків/

Раздел Географический раздел » СТРАНЫ И РЕГИОНЫ » Украина (Україна) » Украина, условно Восток » Харьковская область

Вниз ⇊

Купянский уезд

С 1779 г. - Воронежское нам., с 1797 г. - в Слободско-Украинской губ., с. 1835 г. - в Харьковской губ.



romaf


Сообщений: 2944
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 13896

СООБЩЕНИЕ

ОТЗЫВ

Наверх   ##13 февраля 11:08

Слобода Сватова Лучка
Ревизская сказка 1816 ГАХО Ф. 31, о. 141, д. 181

На сайте familysearch 5 пленок.
#005685551
https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru
#005685552
https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru
Военные обыватели - фамилии:
Алдакимов
Андреященко
Арехов
Аркатов
Бавикин
Бакай
Бандуренко
Белашенко
Белик
Белоцерковский


Болаченко
Бондарев
Бондаренко
Бордуненко
Борзило
Борзыло
Борисенко
Борщ
Бублик
Бубунистой
Буганченко
Будинский
Бурлуцкий
Бутов
Бытюченко
Ванда
Ведмедев
Вербецкий
Вербыков
Верещака
Верховый
Волков
Волокита
Вынныков
Вынокуров
Гандадей
Гелевера
Голосный
Гончар
Гончарев
Гончаренко
Горбоконь
Горобец
Гунченко
Давиденко
Давыдов
Дворниченко
Дерун
Донцов
Дражаников
Дрогин
Дубовенко
Дуброва
Дудниченко
Дуля
Евтушенков
Жестовский
Запорожченко
Заруба
Звягин
Золотарев
Зюбан
Ильяшев
Ищенку
Каврицкий
Каламайка
Калашников
Каневец
Канюбенко
Капустин
Карвцов
Карноух
Карпцов
Кашуба
Келебердинский
Киселев
Клименко
Кобцов
Ковалев
Ковшаренко
Козлов
Козынский
Колесник
Колмиченко
Коломацкий
Коломиевский
Комаревский
Коростелев
Коростелёв
Кочан
Кошевой
Кравченко
Крамаренко
Кривошея
Крикунов
Кубаев
Кулеш
Купянский
Купянской
Курило
Курочка
Кучирев
Лабунский
Лашко
Липниченко
Литвинов
Литвынов
Литовченко
Личман
Лупенко
Лурик
Лядовский
Ляхов
Макаренко
Малишка
Манько
Маньков
Маражило
Маслов
Матюхов
Мережка
Мережко
Мерошников
Мижара
Миружка
Миршавец
Михайличенко
Мищенко
Молчанов
Моцак
Мочанов
Мукеенко
Муравка
Науголный
Нелепа
Новохацкий
Олховый
Ольховый
Омелницкий
Орлов
Остапенко
Перебийнос
Перепеличенко
Петровский
Печкур
Пивоварев
Пивоваров
Поберчий
Поборчий
Подоляка
Постелный
Приходсенко
Приходченко
Прихотченко
Прядка
Пурик
Пшеничный
Радионов
Радков
Ратушный
Режовол
Резнык
Рибалченко
Ридков
Рижовол
Родионов
Розга
Ростегаев
Рощинидежа
Рудичев
Рыбалченко
рыжовол
Рябовол
Свистунов
Семененко
Серенко
Сивлан
Савлан
Синелников
Синелныков
Скергика
Скибицкий
Скиренко
Скляр
Слюсарев
Смоляга
Собиненко
Солодовниченко
Стелмах
Стороженко
Сушков
Сытенко
Тарануха
Терновый
Тимошев
Типыло
Тишаков
Ткаченко
Топило
Третяк
Тытиков
Тытюков
Усов
Фесенко
Фоменко
Фурсов
Хижняк
Цапко
Цибулник
Цибулнык
Чаплаев
Чаплаенко
Чеверда
Черепаха
Чернишев
Чернобай
Чернобай
Чистенко
Чумаков
Чуприна
Чуприненко
Чюреньков
Шаповал
Шаровара
Швигелев
Шевцов
Шевченко
Шимка
Шленчак
Штепенко
Щербина
Ялинич
Яциненко
Яцыненко


#005685553
https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru
#005685554
https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru
#005685555
https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru

---
GEDmatch YA5712222 SE7262876 HL3720234


https://forum.vgd.ru/post/3528/132316/p5600490.htm#pp5600490

Раздел Дневники участников » Дневники участников » Дневник Lala
Вниз ⇊
ВЫСТАВКА "Станция ТАГАНСКАЯ" к 90-летию Таганского района
В апреле 1936 года был издан указ о создании Таганского района. В этом году район отмечает 90-летний юбилей. К юбилею КУЛЬТУРНЫЙ ПРОЕКТ "МУЗЕЙ ТАГАНКИ" готовит выставку, где будет представлена история района, редкие фотографии, предметы из моей

Lala

Администратор



Москва
Сообщений: 1330
На сайте с 2006 г.
Рейтинг: 222

СООБЩЕНИЕ

ОТЗЫВ

Наверх   ##18 апреля 0:10 18 апреля 22:24

18 апреля 2026 приглашаем вас в пространство галереи ЗДЕСЬ на Таганке:

📍14:00 — Лекция «Живопись храма прп. Василия Исповедника у Рогожской заставы — памятника культурного наследия города Москвы»
Лекцию прочитает Елена Леонидовна Петровская — историк храма, автор книг по истории Таганки и Москвы и автор исследований по храмовой живописи. Поговорим о внутреннем убранстве храма и его художественных особенностях, разберёмся в истории создания росписей, их стилистике и символике. Также обсудим технику исполнения, сохранившиеся фрагменты и их современное состояние, а также значение храма в контексте московской церковной архитектуры.

...

https://forum.vgd.ru/post/127/187950/p5664211.htm#pp5664211

>> Ответ на сообщение пользователя Петровский от 10 мая 2021 14:19

Георгий Спиридонов, Sakhaday.ru несколько напутал:

1) "Рядом с Алексеем Кулаковским сидит известный краевед..."
Пётр Хрисанфович Староватов сидит не рядом с Кулаковским, а на корме лодки, за рулевым веслом.

2) "Алексей Иванович Немце-Петровский ... будущий зять Николая Расторгуева..."
Алексей Иванович был зятем не Николая Алексеевича Расторгуева, а его брата Фёдора. Он был женат на его дочери Александре Фёдоровне.

3) "Алексей Немце-Петровский ушел добровольцем на фронт Первой мировой войны в 1914 году."
Вряд ли добровольцем и точно не в 1914 году, т.к. сохранилась почтовая открытка, посланная им 18.02.1915 г. в Вилюйск из ст. Медведовской Кубанской обл., где он пишет, что он не хочет оставлять жену одну с детьми (у них было двое детей) на хозяйстве, но, видимо, придётся, т.е. его заберут на войну.

4) Петр Алексеевич Анисимов сидит не с балалайкой... :о)

Андрей Дуглас