Петровский Петровський Пятроўскі Piоtrowski Petrauskas

Петровський Олександр Іванович
1885 р. народження, с. Олександро-Кодницеве Одеської області,
українець,
із селян,
малоосвічений.
Проживав у с. Ковалівка Варварівського району Миколаївської області.
Заготівельник райспоживспілки.
Заарештований 30.04.1938 року.
Постановою Трійки при УНКВС Миколаївської області від 31.07.1938 р. справу припинено.
Подальша доля невідома.
Реабілітований у 1998 р.


Джерело:
Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 3. – Київ – Миколаїв: Світогляд, 2007. С. 564.

Klim2018 написал:

[q]

Олександр Павлович Петровський
народився у 1896 році в Одесі,

українець,
освіта початкова,
член ВКП(б).
Мешкав в Одесі.
Партійний працівник.
В період окупації Одеси за часів Великої Вітчизняної війни – секретар Одеського підпільного обкому КП(б)У.
Заарештований у 1944 році,
звинувачений у "зраді Батьківщини".
Військовим трибуналом військ НКВС Одеської області 28 червня 1945 року засуджений довищої міри покарання.
Розстріляний 5 вересня 1945 року в Одесі.
Реабілітований у 1966 році.


Джерело:
Віра Фабіанська. Подвійна гра (За матеріалами архівно-слідчої справи № 15566-п архіву УСБУ в Одеській області) // Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша / Упоряд ники Л.В. Ковальчук, Е.П. Петровський. – Одеса: АТ "ПЛАСКЕ", 2010. С. 675.


P.S. Имеется в наличии вся большая статья В. Фабианской о А.П. Петровском. Если интересует, то могу опубликовать здесь.

[/q]

Спасибо! Статья интересует, сведения об Александре Павловиче Петровском встречались. Но, полагаю, в статье должны быть интересные сведения, в том числе о родных. Поэтому статья будет в этой теме вполне уместна.

Охтирський район


Петровський Борис Миколайович
1919 р.н., с. Рашівка Гадяцького району Полтавської області,
проживав у с. Олександрія Рівненського району однойменної області,
українець,
освіта вища – закінчив Рівненський педагогічний інститут,
учитель української мови та літератури середньої школи.
У 1942-1943 рр. проживав і працював у с. Грунь, окупованому німцями.
Арешт 12.06.1948.
Сумським обласним судом 10.12.1948 за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 25 років.
Верховним Судом УРСР 9.03.1949 вирок залишений у силі.
Термін покарання відбував у Красноярському краї (Росія).
Комісією Президії Верховної Ради СРСР із розгляду справ на осіб, покараних за політичні злочини, 21.04.1956 визнаний засудженим необґрунтовано і таким, який підлягає звільненню із ВТТ.
Військовою колегією Верховного Суду СРСР10.05.1956 покарання пом’якшене до 10 років.
Реабілітований 27.06.1997 прокуратурою Сумської області.


Петровський Микола Іванович
1885 р.н., с. Бобрик Роменського району,
проживав у с. Грунь,
українець,
освіта середня,
священик.
Арешт 8.09.1937.
Особливою трійкою при управлінні НКВС по Харківській області 19.10.1937 за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР застосована ВМП.
Розстріляний 5.11.1937 у м. Суми.
Реабілітований 30.07.1989 прокуратурою Сумської області.
(ДАСО. Ф. Р-7641. Оп. 6. Спр. 508).



Джерело:
Реабілітовані історією: Сумська область: у двадцяти семи томах: у трьох книгах: книга друга / Упорядники: О.Г. Бажан, О.М. Рубанов, І. Г. Федоренко; біографічні довідки: О.І. Гончаров, С.М. Лозова, О.М. Рубанов, Г.П. Самойлікова, І.Г. Федоренко. – Суми: видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1", 2013. С. 606.

Известные и неизвестные воронежцы ✔

20 окт 2014 · от Анны Маликовой
В РУБРИКЕ "ПАМЯТНЫЕ ДАТЫ"🌹🌹

20 октября –151 год назад родился
Петровский Сергей Антонович (08(20).10.1863–06.02.1944), культурный и общественный деятель. Уроженец села Фомина Негочевка Землянского уезда Воронежской губернии. Учился в Воронежской духовной семинарии (1878–1881). Окончил Воронежскую мужскую гимназию (1883), юридический факультет Киевского университета (1888). Присяжный поверенный (с 1893). Гласный воронежской городской думы (с 1897). Инициатор создания и член правления (1895–1905) Кольцовского филиала Воронежской публичной библиотеки. Депутат 3-й Государственной Думы. Преподавал в ВГУ на факультетах: юридическом (1918–1919) и общественных наук (1921–1923). Юристконсульт управления Ю.-В.ж.д. (1922–1929). Арестован в 1931 г. по «делу краеведов». В 1935 г. возвратился в Воронеж. Сохранилась усадьба (пр. Революции, 3, 3а), принадлежавшая ему с 1913 г. Она известна тем, что в ней в 1870 г. родился писатель И. Бунин. Здесь же к 100-летию Государственной Думы (2006) установлена мемориальная доска в честь С. А. Петровского.

См: Воронежский край. Памятные даты на 2008 год / ВОУНБ им. И. С. Никитина. – Воронеж, 2007. – С. 129–130 ; ВИКЭ / под ред. О. Г. Ласунского. – Воронеж, 2009. – С. 408 ; Попов П. А. Городское самоуправление Воронежа. 1870–1918. – Воронеж, 2006. – С. 102 ; В память о Петровском // Коммуна. – 2006. – 5 мая. – С. 1 ; Имена Воронежа – 425 / гл. ред М. Д. Карпачёв. – Воронеж, 2011. – С. 283 ; ГАВО, ф. 1487, оп. 1, д. 66.


https://vk.com/club64634026?w=wall-64634026_1813

Владимир Сергеевич Соловьев, Александр Григорьевич Петровский и Лев Михайлович Лопатин

Период создания:1890-е
Материал, техника:фотобумага, картон, альбуминовая печать
Размер:14,7х10,0 (фотография); 16,3х10,7 (паспарту)
Место создания:Санкт-Петербург
Номер в Госкаталоге:39063832
Номер по КП (ГИК):ГЛМ КП 50948/517
Инвентарный номер:—
Внешняя ссылка:—

Местонахождение
Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный музей истории российской литературы имени В.И. Даля"


Соловьев слева, сидит, голова в профиль вправо. Лопатин справа, сидит, в профиль влево. Петровский стоит в центре. В нижней части паспарту и на обороте - фирменные штампы ателье


https://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=39276432