Кириенко

Бабушка Кириенко (в замужестве Хромова) Марфа Антоновна декабрь 1915 г. родилась предположительно в Белоруссии. В 1920-1921 г. её семья была выслана в с. Решеты Кочковского района Новосибирской области. У неё были 2 родных брата: Гаврила (ветеран Великой Отечественной войны), Василий (глухой или слепой) и сестра (родная) Варвара. В 20-х г. отец бабушки женился на местной женщине с тремя детьми. С 1936 года бабушка жила на Дальнем Востоке. Больше ничего не известно о семье бабушки. Хотелось бы узнать о судьбе своих предков: прадед, прабабушка, братья, сестры и т.д.

Кириенко Наталья Дмитревна
1887-1968 гг
"с Полтавщины"
Неизвестно где именно родилась, умерла в Казахстане.

Kseniapropisnova написал:

[q]

Всем здравствуйте! Мои Кириенко из Черниговской области, ичнянский уезд, село Максимовка.

[/q]

в чате на первой странице тоже есть Кириенко из Максимовки. Оттуда же мой дед Кириенко Михаил Игнатьевич. Он перебрался в Крым уже после войны

Кирієнко Опанас Михайлович
1921 року народження, уродженець с. Друцьке Олишівського р-ну (нині Чернігівського).
Проживав за місцем дислокації 20 СП 7 СД. Був на посаді штабного писаря у військовій канцелярії. Працював хліборобом у колгоспі "Нова праця" у с. Друцьке [1].
09 квітня 1937 року вийшла постанова про обрання запобіжного заходу Кирієнку Опанасу Михайловичу. У ній говорилося: "Кириенко А.М. систематически проводил среди военнослужащих 20 стрелковой дивизии контрреволюционную троцкистскую пропаганду, направленную против мероприятий партии и Соввласти как в городе так и в селе". Було вирішено тримати під вартою у Чернігівській тюрмі Кирієнка О.М [2].
Заарештований Кирієнко О.М. 11 квітня 1937 року. Після цього його помешкання обшукали, оперативниками було вилучено червоноармійську книжку [3].
Наступного дня Опанаса Михайловича викликали на допит. Слідчий сказав, щоб Кирієнко назвав своїх кращих друзів та розказав, чи притягувалися вони до суду за антирадянську агітацію? Кирієнко відповідав, що добре товаришує з усіма військовими та односельцями, але його друзі до суду за антирадянську агітацію не притягувалися. Наступним запитанням слідчого було: а ви проводили антирадянську агітацію на селі? Кирієнко відповідав, що не проводив [4].
Удруге допитали Кирієнка Опанаса Михайловича 16 квітня 1937 року. Слідчий запитував у Кирієнка, хто його завербував у антирадянську троцькістську організацію? Кирієнко відповів, що у цю організацію його завербував діловод 20 СД – Горячко Дмитро. Він розповів, що Горячко розповідав серед військових та місцевих жителів про троцькістів, що вони мають великі заслуги перед народом. У вересні 1936 року Кирієнко разом із Горячко проводили контрреволюційні бесіди та вихваляли Троцького. Також слідчий запитав, чи підтримував він троцькістські погляди Горячка? Кирієнко відповів, що підтримував [5].
Через 8 днів вийшла постанова про винесення вироку Кирієнку Опанасу Михайловичу: "Привлечь Кириенка А.М. к ст. 54-10 Ч.1 УК УССР" [6].
Утретє Кирієнка було допитано 22 квітня 1937 року. Слідчий запитував, чи визнає він себе винуватим у скоєному злочині? Опанас Михайлович відповів, що він цього не заперечує. Свою вину цілком визнає [7].
14 травня 1937 року Кирієнка О.М. допитали учетверте. Запитання слідчого залишилися ті ж самі. Чи проводив він контрреволюційну агітацію серед жителів села? Кирієнко відповідав, що ніякої агітації не проводив. Далі слідчий запитав, чи знайомий він з Горячко Д. ? Кирієнко відповідав, що не знайомий. Слідчий наголосив, що Кирієнко каже неправду. Адже на трьох допитах він говорив, що разом з Горячко вихваляв Троцького та підтримував його погляди. Але Кирієнко говорив, що це все неправда [8].
Свідків по справі Кирієнка було допитано 20 травня 1937 року. Люди говорили про позитивне ставлення Кирієнка до Троцького та його вихваляння. Одного разу при розмові Кирієнко сказав: "Троцкий блестящий оратор, пользовался авторитетом среди людей, завоевал власть в октябрьские деньки, и хотел построить социализацию быстрее чем сейчас" [9].
05 червня 1937 року Опанаса Михайловича допитали в п’ятий раз. Але він вини своєї так і не визнав [10].
Через два дні Опанаса Михайловича викликали на допит в шостий раз. Слідчий запитував, чи були у Кирієнка антирадянські погляди та чи визнає він свою вину? Кирієнко відповідав, що його батько був куркулем і до радянської влади він ставився негативно. Але прямого негативу до радянської влади він не мав. Далі слідчий запитав, чи виступав сам Кирієнко проти радянської влади? Кирієнко відповів, що свої погляди він висловив лише один раз у військовій канцелярії. Більше нічого поганого він не говорив [11].
07 серпня 1937 року за вироком Військового Трибуналу 15 стрілкового корпусу Київського обласного округу було вирішено: "Кириенко О.М. на основании ст. 54-10 Ч. 1 УК УССР лишить свободы в ИТЛ сроком на три года" [12].
Реабілітований Кирієнко О.М. 24 травня 1990 року.

1. ГДА СБ України, м. Чернігів. Спр. 602 – ОФ., Арк.8
2. Там само, Арк. 3.
3. Там само, Арк. 7.
4. Там само, Арк. 13-15.
5. Там само, Арк. 16-17.
6. Там само, Арк. 9.
7. Там само, Арк. 22 – 27.
8. Там само, Арк. 32 – 35.
9. Там само, Арк. 51.
10. Там само, Арк. 37 – 38.
11. Там само, Арк. 40.
12. Там само, Арк. 62.


Джерело:
Долі репресованих земляків. Чернігівський район (книга друга): зб. матер. / упоряд.: В.М. Митькевич, Н.С. Борисенко. – Чернігів: Десна Поліграф, 2020. С. 238 – 240.