И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.

Жеребцов Василий Моисеевич (справа) с товарищем в имении «Хуторок» барона Штейнгеля В.Р.
Период создания:нач. XX в. Место создания:Кубанская область
Местонахождение
Государственное бюджетное учреждение культуры Краснодарского края "Краснодарский государственный историко-археологический музей-заповедник им. Е.Д. Фелицына"
https://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=42515057

Фотография. Рабочие и служащие отдела сельского хозяйства имения барона Штейнгеля. 1911 год. Дар дочери приказчика имения барона Штейнгеля Богатырёвой З.И. (Дворниченко).
Период создания:1911 год

Местонахождение
Муниципальное бюджетное учреждение культуры "Армавирский краеведческий музей"
https://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=33545676

Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело

У статті аналізуються матеріали особового фонду барона Федора Штейнгеля, що зберігається в Державному архіві Рівненської області. Основну увагу приділено документам, які дають змогу висвітлити систему управління маєтком Штейнгелів у с. Городок. Досліджуються документи, пов’язані з діяльністю заснованої бароном лікарні св. Бориса та жіночої гімназії в Рівному.



Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 57 – 72.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 27 октября 2023 20:49

Благодарю за помощь!

Роль Федора (Теодора) Штейнгеля у вітчизняній історії першої половини XX ст. важко переоцінити. Депутат I Державної Думи, заступник голови Українського наукового товариства в Києві, член ради Товариства українських поступовців, голова комітету Всеросійського союзу міст Південно-Західного фронту, голова виконкому Київської міської думи з березня 1917 р., член президії Всеукраїнського національного конгресу, посол Української Держави гетьмана Павла Скоропадського в Німеччині – такими були віхи його громадсько-політичної кар’єри в добу українських визвольних змагань.
Матеріали Державного архіву Рівненської області, які стосуються родини Штейнгелів, датовані другою половиною XIX ст. Вони інформують про життя Ф. Штейнгеля до його виходу на широку арену української історії. Спираючись на фамільний архівний фонд, ми можемо побачити, яким він був у перший період своєї діяльності, яка ще не виходила за межі Волинської губернії.
...

Особовий фонд Ф. Штейнгеля складається зі 102 одиниць зберігання. У ньому зосереджені документи, які висвітлюють господарську діяльність у маєтку самого Ф. Штейнгеля і його батька Рудольфа. Документи фонду за тематикою можна поділити на п’ять груп. До першої з них належать матеріали бібліотеки, заснованої в с. Городок, а друга – невелика кількість уцілілих етнографічних пам’яток музею, який існував у маєтку. Серед них варто назвати фотографії замків, дерев’яних хат, церковного оздоблення Волинської губернії, етнографічні матеріали про народні обряди та ремесла, датовані 1890 р.3


3. Державний архів Рівненської області (далі – Держархів Рівненської обл.), Ф. 366. Оп. 1. Спр. 75, 76.



Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 57.