Шкуратовы

Anemona

Фамилия Шкурат и Шкуратов в Мглинской сотне:

http://mglin-krai.narod.ru/Sela/SelaGiteli.htm

Tasha 56

Наташа, спасибо! С этих материалов о церкви в селе Кузнецы информация о месте поселения предков продвинулась на несколько веков вглубь.
"Деревню Кузнецы с купленными грунтами гетман Скоропадский в 1716 г. подтвердил Корецкому." "По купле и по дачи гетманской и по жалованной грамоте Корецкий деревнею Кузнецами, по гетманским универсалам владеет"

У Лазоревского в "Описание старой малороссии"
"Кроме Уношова, Корецким на скупленных землях поселены следующие слободки:
1) Кузнецы при реке Поконке (приток Беседи). Крестьян того же гр. Кулябки, по ревизии 1781 года 36 дворов, 36 хат.
2) Алисовка, поселена в "черном расчищенном лесе на берегу речки Алисовки". Крестьян того же гр. Кулябки по ревизии 1781 г. 17 дворов, 19 хат и бездворных 2 хаты".

А еще есть такое замечание 1720 года:

"владелец грунтов деревни Кузнецы Петр Корецкий - знатный войсковой товарищ"
Но вот где пересеклись судьбы Шкуратовых и Колябко-Корецких? И когда Шкурат(овы) появились в Кузнецах и Алисовке?

Tasha56 написал:

[q]

Фамилии казаков села Литовск в первой половине 19 века: .... Шкуратов

[/q]

Tasha56 написал:

[q]

А могли казаки каким-то образом "поменять" полки и сотни?

[/q]

Конечно могли поменять. Тем более в 19 веке уже не было деления на полки и сотни. И фамилия Шкурат(ов) в 19 веке встречается уже в разных населенных пунктах разных местностей. Но, по не проверенной информации, в Кузнецах и Алисовке в 19 веке было "много" Шкуратов (ых). Вот и интересует вопрос - когда они там оказались. Буду изучать материалы по переписям. Когда какая проводилась. Может украинские коллеги пойдут дальше и, после перепеси 17 века, возьмутся за следующую.

Helin

Спасибо! Странно, общаемся с админом Красногорского форума - и он не сообщил.

Решила разместить эту информацию из темы "Украина" _"Казацкие полки"_"Прилуцкий полк"
Автор и модератор - Metalist
ПРИЛУЦЬКІ СОТНІ
(1648-1782 pp.)
====================

Прилуцька полкова сотня утворилася влітку 1648 р. як основний військовий підрозділ Прилуцького полку. "Реєстром" 1649 р. була розділена на чотири підрозділи по 100 козаків. Перша називалася Прилуцька полкова і очолював її Кременчуцький Сава. Дві сотні називалися Прилуцькими: перша - Омеляна Проценка і друга - Павла Тереха [Терещенка]. Четверта Прилуцька сотня названа Шкуратовою, за прізвищем сотника Івана Шкуратовича.

Протягом 1658-1662 pp. існувало дві Прилуцькі сотні, а далі - в основному одна. 1757 р. з території полкової Прилуцької сотні виділено Переволочанську сотню. Прилуцька сотня ліквідована разом з Прилуцьким полком у 1782 р. Її територія увійшла до Пирятинського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: місто Прилуки [Прилука], нині - райцентр Чернігівської області.

Сотники: Кременчуцький Сава (1649), Шкуратович Іван (1649). Проценко Омелян (1649). Терещенко Павло (1649). Данилов Іван (1651-1659). Лук'янович Аврам (1661). Тимків Гнат (1661). Тищенко [Тимченко] Сава (1665-1666). Семенов Федір (1669). Григорій Пилипович (1676). Куриленко Юхим (1682). Маценко Євстафій (1683; 1687-1688). Золотаренко Яків Кіндратович (1690-1709). Маркович Іван Маркович (1709-1719). Маркович Федір Маркович (1719-1724). Журавський Федір (1721, н.). Носенко-Білецький Петро Іванович (1724-1733). Лукомський Степан Степанович (1735-1747). Гуленко Андрій Іванович (1747-1758). Гуленко Павло (1760). Носенко-Білецький Юрій [Георгій] Петрович (1760). Свирський Федір (1767). Гудима Григорій Павлович (1769-1782).

Населені пункти: Білошапки, село; Боршна, село; Бубнівщина, село; Буди, село; Валки, село; Велика Дівиця, село; Високе, село; Гнилицький хутір; Голубівка, село; Гонзаровщина, слобідка; Дідівці, село; Дубовий Гай, село; Дубовики, хутір; Євтухівщина, хутір; Заїзд, село; Калишівська Гребля, село; Калюжниці, село; Ковтунівка, село; Колісники, село; Красляни, село; Куликівський хутір; Левки, село; Лемешівка, село; Линовиця, село; Ліски, село; Лісові Сорочинці, село; Лукомка, слобідка; Мала Дівиця, село; Малодівицька слобідка; Мамаївка, село; Манжосівка, село; Маціївка, село; Мульки, село; Нежарівська слобідка; Нежарівські хутори; Нова Гребля, хутір; Обичів, село; Обичівська слобідка; Ольшана, село; Пергатівщина, хутір; Переволочна, село; Переволочанська слобідка; Піддубівка, село; Пирогівці, село; Подище, село; Полове, село; Полонки, село; Прилуки, місто; Рибці, село; Рудівка, село; Сезьки, село; Сергіївка, село; Скрильний хутір; Смош, село; Стодольщина, хутір; Стрільники, село; Товкачівка, село; Турівка, село; Урсалка, хутір.
Хутори: Гамаліївського монастиря; Горленка Андрія; Густинського монастиря; біля с. Полонок; біля м. Прилук; Прокоповича Стефана, військового товариша; біля с. Рудівка; Стоянова, підполковника Сербського гусарського полку; Чемелівщина, хутір; Шегусівщина, хутір; Ювківці, село; Яблунівка, село.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 196-197.