Тризны

Однороженко

.

Так, згідно з інформацією річпосполитських гербовників пани Тризни, що переселилися з Сівера у Вовковиський повіт користувалися польським гербом “Гоздава”, хоча в основі цього герба первісно могло перебувати зображення родового знаку, яке лише згодом набрало обрисів подвійної лілії (прийом доволі характерний для річпосполитського герботворення, застосований приміром в пізнішій гербовій практиці київського роду панів Дідовичів -Трипільських). Зображення подвійної лілії, яку з’єднанує кільце, знаходимо в гербі Тризн також при розгляді сфрагістичного матеріалу. Зокрема,саме це зображення в ренесансовому щиті містилося на печатці смоленського каштеляна Григорія Тризни при акті Люблинської унії. В свою чергу, на печатці пана Миколи Тризни від 1606 р. знаходився чотиридільний німецький щит, на якому в першій частині перебувало зображення герба “ Гоздава”, в другій частині – знак у вигляді двічи перехрещеної стріли вістрям вгору (герб “ Лис ”), в третій –три вруба (герб “ Корчак”), в четвертій – рицар на коні , що тримає в правиці меч , над щитом розміщувався шолом з наметом під шоломовою короною і три страусових пера в нашоломнику 62 . Печатка пана Петра Тризни містила в своєму полі подібну конструкцію, але в щиті перебувало зображення самої лише подвійної лілії 63 Чотиридільний півкруглий бароковий щит бачимо на печатці земського підскарбія (1644–1652) та господарського писаря Гедеона Михайла Тризни від 1644–1645 рр.,
в першій частині якого зображено три вруба (герб “ Корчак”), в другій частині – знак у вигляді двічи перехрещеної стріли вістрям вгору (герб “ Лис”), в третій –шестипроменева зірка над півмісяцем, що лежить рогами догори (герб “ Леліва”), в четвертій –китаврус, в середньому щитку – подвійна лілія з ’єднана кільцем (герб “ Гоздава”), над щитом розташовано шолом з наметом під шоломовою короною, в нашоломнику –павичеві пера, зображення супроводжує довколовий напис: “GEDEON • MICHAL • TRYZNA • PODSKARBI • WIELKI •. Зображення герба архимандрита Київо – Печерського монастиря (1647– 1656) Іосифа Тризни представлено в “Тріодіоне Постном” від 1648 р. Він являє собою чотиридільний щит, в першій частині якого зображено подвійну лілію, в
другій частині знаходиться меч вістрям додолу в супроводі чотирьох півмісяців (герб князів Друцьких), в третій – три списа в зірку (герб “Єліта”), в четвертій – підкова кінцями додолу під хрестиком (герб “Побог”), в середньому щитку – рицар на коні, що тримає в правиці шаблю, над щитом перебуває шолом під митрою, за щитом перехрещено посох і жезл, навколо щита намет і літери: “ІТМБПАПК”. Поруч вміщено тлумачення символіки «Трызненскои Лилии”, як “оздобы... хлеба душевного ”: “...для того, чтобы
воспользоваться молитвою, какъ хлебомъ душевнымъ или какъ беседою съ Богомъ, необходимо очищеніе, или убеленіе, по подобію лиліи. [...] и сынъ православной церкви, желая вступить въ беседу съ Богомъ, повиненъ, чтобы одежды его были яко крыны сельные, [...] и душа должна быть убелена подобно лиліи ...”, а також вірш “ На старожитный Клейнотъ , Ясне Велможныхъ, Велможныхъ, Высоце Урожоныхъ, ихъ Милостей Пановъ Трызновъ ”: “Трызняская Лилия, за Столки въ Сенати, И Поля Марсовые, Якъ ся даетъ Знати, Барзей собе на тотъ часъ, местце улюбила, Въ Огородку Церковномъ, бы снать пошлюбила. Себе Панне Пречистой: а Ей ку Оздобе, Досталася на Венецъ Паненской Особе”. Кольоровий варіант герба архимандрита Іосифа Тризни вміщено на копії його портрета від 1656 р.: на червоному полі срібна подвійна лілія в супроводі літер: “ІТМБАССЛКП”. У віленському брацькому изданні Молитвослова” 1652 р. подано герб Христофора Тризни, що складається з подвійної лілії в щиті та шолома з наметом під Шоломовою короною і трьох страусових пер в нашоломнику над щитом.

Там же для ЛЕОНИДА

Рід Юдицьких, що одержав землеволодіння у Річицькому повіті 1551 р. ..........

Там же в Подымном 1734 г. есть еще 2 Тризны (Tryzna)

Ищу информацию о роде Тризн, которые жили в Бобруйском уезде (Изабелино, Плиосовичи?), Быховском уезде Могилевской губернии.