Стрельбицкие Strzelbicki Стрельбицькі Стрільбицькі

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

С сайта "Все Москвичи" - http://okna-solnca.ru/5/28/68.php

28527328 Москвы: АЛЕКСЕЙ КАЗИМИРОВИЧ СТРЖЕЛЬБИЦКИЙ , дата рождения: 15.12.1928 :

Поручик 137го Нежинского полка С.И.Стржельбицкий и капельмейстер 139го. Моршанского полка Э.И.Шипанек.

информация тут - http://www.nd.edu/~nriid/ru/books/v1/v1_123-227.pdf

http://vta81vtap.narod.ru/ls.htm

81 военно-транспортный авиационный полк

Личный состав полка

Бортинженеры

# Стрелов Юрий Афанасьевич
# Стрельбицкий Николай Константинович
# Тяжев Эдуард Иванович

Частина 1.2. Яковенко Наталя. Паралельний світ. з сайту - http://litopys.org.ua/yakovenko/yak04.htm

Шляхетська правосвідомість у дзеркалі обігу правничої літератури на Волині й Наддніпрянщині*

З цитованого вище реєстру 1634 р. бачимо, що примірник Першого Литовського Статуту навіть після скасування його чинності далі зберігався разом з архівом Володимирського суду під характерною назвою — «Статут Старый». Утім, за актом наступної ревізії 1650 р. книги в архіві вже не було. Ревізії передувала заява реґента Володимирської канцелярії Григорія Стрельбицького, у якій оповідається, що під час захоплення міста загоном козаків обидві скрині з архівом було відімкнуто, судові книги порозкидано й пошарпано. «Потом, — пише Стрельбицький, — не ведати кто и якая особа тыє книги в скриню одну поскидал, а другоє меншоє скрині не маєш»25. Мабуть, саме тоді ж ця «не відати якая особа» й забрала примірник Старого Статуту, котрий із плином часу опинився у бібліотеці Фірлеїв, отримавши в науковій номенклатурі назву Фірлейського списку.

На зв'язок із судово-адміністративними канцеляріями вказують численні списки Другого Литовського Статуту, переважно пов'язані з Волинню й Наддніпрянщиною, що й не дивно, оскільки на території Литви та Білорусі цей кодекс діяв лише короткий проміжок часу, з 1566 по 1588 рік. До сьогодні збереглося понад 60 списків Другого Статуту, в тому числі перекладних (польською і латиною) — близько 40 26. Зокрема, канцелярське походження мають чотири кодекси, переписані в Луцьку, в тому числі повний староукраїнською мовою, що нині зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України. В описі Вітаутаса Рауделюнаса він фігурує під назвою Мелецького, позаяк потрапив до бібліотеки у складі книгозбірні Милецького монастиря27. Натомість Алдона Василяускене запропонувала дати йому точнішу назву — Луцький, мотивуючи це тим, що список був виготовлений не пізніше 20-х років XVII ст. на замовлення луцького підкоморія (межового судді) Юрія Гулевича і тривалий час належав канцелярії Луцького земського суду28. Згодом, судячи з покрайніх записів, книгою користувався (а можливо, і привласнив її) Войтех Кринський.

Лаврський альманах, випуск 18

Помєнник ввєдєнської церкви
в ближніх пєчєрах
Києво-пєчєрської лаври.

сторінка 105

рік 1688

Сіє Поминанїє Рабьі Божиїя Єлєньі Стрєл"бє(ц)кой с Кїєва
Їєрєя: Кири(л)ла: Георгія: Пєлагїю: Єлєну: Їоа(н)на

Всем Стрельбицким!

Сегодня, с Почаевской Лаврьі передали пакет документов по архиепископу Житомирскому и Вольінскому Модесту Стрельбицкому.
1. Волинські Єпархіальні Відомості за 1902 рік. "ПослЪдніе дни жизни, кончина и погребеніе Вьісокопреосвященнаго Модеста, Архіепископа Вольінскаго и Житомирскаго".
2. Почаевскій листокъ. " Модестъ, Архіепископъ Волынскій и Житомірскій, Почаево-Успенскія Лаврьі Священно-Архимандритъ. за 1895 рок.
3. СЛОВА, воззваннія, поученія и рЪчи МОДЕСТА, Аріепископа Вольінского и Житомірскаго. за 1893 г.
4. ПОМЯННИКЪ. Высокопрєосвящєннагw МОДЄСТА, Архієпіскопа Вольінскагw и Житомірскагw, списаньій съ помянника єгw родитєля, дЪда и прєдкwвъ. Почаєвъ. Тvпографїя Почаєво-Оуспєнскїя Лаvры. 1899 год.

Здравствуйте, г.Стрельбицкий! В Ваших выкладках встретила фамилию Турецких. Мои предки носили эту фамилию, числились в Сибирском казачьем войске. Как они попали на земли Северного Казахстана пытаюсь узнать. Могут они быть однофамильцами или это и мои корни? Из этого рода никого больше нет в живых и никакие предания не сохранились. Что можете подсказать?
С уважением, Татьяна

Апостоли Петро та Павло несуть Почаєвську Лавру.

гравюра Т.Стрельбицького

Українські та україномовні каноністи Надрукувати
Написав Митр. прот. д-р Михайло Димид
30.03.2007
Список зложений 12. 04. 07 далі уточнюється і доповнюється за слідуючими принципами: спеціалісти з церковного права, за національністю українці, чи які працюють чи працювали на території України. До каноністів зачислюються: дипломовані каноністи, історики які публікували чи опрацювали джерельні матеріали корисні для дослідження церковного права, університетські викладачі церковного права, єпископи чи князі – творці канонічних норм. Зауваги і доповнення прошу передавати на адресу: icl@ucu.edu.uaЦя адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. чи по телефону: 2409497.

167. Стасів Мирон (1925-)
168. Стесенко Сергій (1971-)
169. Стефанчук Богдан (сучасник)
170. Стоянов Кіро (1959-)
171. Страхов Миколай (1852-)
172. Стрільбицький Йоан (1861-)
173. Сяноцький Любомир (сучасник покійний)
174. Сярок С. (XX ст.)
175. Танчук Д. (ХХ ст.)

З сайту - http://174.132.170.94/~itucu/i...;Itemid=41

Основні аспекти земельної політики уряду Павла I...

Ю.К. Рудакова*
ОСНОВНI АСПЕКТИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УРЯДУ ПАВЛА I
НА ТЕРИТОРIЇ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
У статті розглядаються основні аспекти земельної політики імператора
Павла I в губерніях Правобережної України. Основну увагу приділено питанню
повернення маєтків полякам і нових земельних пожалувань росіянам.

Крім повернення своїх старих земель, поляки (і не тільки) також отримували від імператора
нові. Про два таких випадки згадано вище. Характерно, що Павло I жалував
останнім нові маєтки на “їхній” же території. Причина цього, як правило, в указах
зазначалася. В основному це було винагородження за старанну службу у цілому
чи виконання певного завдання, відданість імператору чи державі. Щодо поляк
ів такі формулювання в більшості випадків виглядають досить дивно. НайчаОсновн
і аспекти земельної політики уряду Павла I... 105
* Кілька сіл, пов'язаних між собою в адміністративно-економічному відношенні.
стіше вони свідчать про давні зв’язки тих чи інших колишніх польських урядовц
ів з російським двором. Як зазначав В. Семевський, про призначення пожалування
нерідко просили особи, що “не мали на те жодного права”, як, наприклад,
полковник Стрільбицький, котрий у 1798 р. клопотався про пожалування йому
староства. Йому було відмовлено з тієї причини, що “такі милості робляться за
службу государю й вітчизні”33.

33 Семевский В.И. Пожалование населенных имений при императоре Павле.| Русская мысль.
– М., 1882. – Кн. ХII. – С. 186.

Джерело тут - http://www.history.org.ua/journal%5C2005%5C3%5C8.pdf

(придомок - Даниловичи, Михайловичи) герб - САС (SAS), в 1600 году жили в Старом месте (Старый Самбор), Львов, Перемышль, Витебск