Стрельбицкие (Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

РГИА ф.797 оп.5 д.18722 1835-39гг.
По всеподданейшему прошению Даниила Стрельбицкаго о разрешении ему священнодействия и определении его на священническое место.

Ludvika, pis4ik

СПАСИБО ОГРОМНОЕ!!!

Гавриїл Стрельбицький - український священик який здійснював богослужіння у 60-і – на початку 70-х рр. XVIII ст. у м. Хмільник

[q]

Як уже повідомляв християнський портал Кіріос, у Хмільнику виник конфлікт навколо питання побудови там каплиці УГКЦ.

Тож, чи мають право греко-католики на те, щоб у Хмільнику з’явилася їхня капличка?

Це запитання зацікавило кандидата історичних наук Хіхлача Богдана Миколайовича, який дослідив його в історичній площині і дійшов таких висновків:

Згідно історичних джерел м. Хмільник завжди мав на своїй території церкви різних конфесій: православні, римо-католицькі та греко-католицькі. Більше того, з 1672 по 1699 роки в місцевому замку турки, які той час володіли Поділлям, влаштували мечеть. Тому можна вести мову про історичну спадковість співіснування на одній землі людей різної віри.

УГКЦ має історичне право перебувати на території м. Хмільник та його околицях, адже у XVIII ст. ця церква володіла п’ятьма храмами: Нове Місто – Церква Різдва Пресвятої Богородиці; Передмістя Мазурівка – Церква Святого Іллі Пророка; Передмістя Порубинці – Церква Святого Михаїла Архангела; Передмістя Угринівка – Церква Різдва Христового; Старе Місто – Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це підтверджують архівні документи. УГКЦ втратила ці храми лише після поділів Речі Посполитої 1793 та 1795 рр., коли на територію Поділля прийшла Російська імперія, а разом з нею й Православна Російська Церква (ПРЦ - відомсто православного сповідування). Зазначені п’ять церков були відібрані у греко-католиків та зайняті православними.
Відоме прізвище принаймні одного греко-католицького священика, який здійснював богослужіння у 60-і – на початку 70-х рр. XVIII ст. у м. Хмільник – це Гавриїл Стрельбицький.
Необхідно також чітко усвідомити, що до 1686 р. Українська (Руська) Православна Церква (УПЦ) була Митрополією Константинопольського Патріархату (В тей час називалась Київською (руською) митрополією КП). У 1686 р. УПЦ (фактично тільки Київська та Чернігівська єпархії) була підпорядкована Московській Церкві (не канонічно) і стала складовою МПЦ. В червні 1992 р. відбувся розкол й утворилося дві церкви: УПЦ-КП (Київський патріархат) та УПЦ-МП (Московський патріархат). Щодо м. Хмільника, то цей населений пункт до 1793 р. належав Речі Посполитій, тому місцеві нечисленні православні аж ніяк не могли бути парафіянами УПЦ МП, а тим більше МПЦ. У ХІХ ст. місто мало парафіяльну церкву, католицький костел, синагогу та ще 3 церкви, які примусово забрали у греко-католиків. Про ХХ ст., а точніше його радянський період, вести мову не випадає, адже всім відома боротьба з релігією, закриття храмів й використання цих споруд не за призначенням. Отже, повноцінне відродження релігійного життя м. Хмільника припадає лише на початок 90-х рр. ХХ ст., коли й були утворені УПЦ КП та УПЦ МП. В той же час й УГКЦ, вийшовши з «підпілля» має повне історичне право повернутися на ті землі, де раніше вже провадила свою освітню, душпастирську та місійну роботу.
На підставі досліджених історичних даних можна чітко сказати, що УГКЦ має повне право не тільки на побудову каплички, а й храму у місті Хмільник.

[/q]

Джерело - http://kyrios.org.ua/church/ug...lniku.html

І.РИБАК
ЗІНЬКІВ В ІСТОРІЇ ПОДІЛЛЯ

У Зінькові живуть селяни та євреї...
О.Прусевич.

РОЗДІЛ III. МІСТЕЧКО ЗІНЬКІВ НА ЗЛОМІ ДВОХ ЕПОХ
(XIX — поч. XX ст.)
(частина 2)

Основним типом навчальних закладів для дітей простого люду у Зінькові були церковно-приходські школи.* В 1861 році у містечку їх діяло 4. У передмісті Зінькова, на Соколові, працювала церковно-приходська школа, у якій навчалося 12 хлопчиків та 7 дівчаток. Навчання здійснювали священик Білінський та дяк Стрельбицький..............................
"З усіх учнів одні вже читають непогано і починають писати на дошці, інші ще вчаться складати букви. З тих хто вміє читати, навчаються катехізису, молитов, лічбі. Успіх добрий".[76]

--------------------------------------------------------------------------------
*Церковно-приходські школи утримувалися на кошти, які поступали від церкви, а також збору серед селян. Школи були однокласні (3-річні), двокласні (5-річні). Навчання проходило з 1 жовтня по 1 травня. В Летичівському повіті одна школа припадала на 1000 осіб шкільного віку.

76. ХОДА. ф. 228. оп. 1. спр. 3327. арк. 205.

Джерело - http://zinkivtown.at.ua/index/title3p2/0-24

Г.В. Охріменко, викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету "Острозька академія"

ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ УКЛАДАННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ ТА ПОЛЕМИКИ ЩОДО НЕЇ:
НА ОСНОВІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРЕДСТАВНИКІВ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ

Посилання:
ІР НБУ ім. Вернацького Ф. 304. Дис. 972. Стрельбицкий Иван. Униатские соборы (1596 - 1836 гг.) [Рукопис] / И.Стрельбицький. - К., 1882. - 392 стр.

Джерело - http://www.nbuv.gov.ua/portal/...2_6/22.pdf

Strilbycki

РАЗВЕДЧИК № 742-743 от 18 января 1905г.
стр.22 –производится 25 декабря 1904г. в Царском Селе в креп. арт.: Ивангородск. п, Стрельбицкий - – по Московскому у.

С уважением - Ludvika.

books?id=sGZKAAAAIAAJ&hl=de&pg=PA111&img=1&pgis=1&dq=%22Jan+Strzelbicki%22&sig=ACfU3U2uu5HOu0ZE9kiIf0-8q84pLrkB-A&edge=0

Jan Strzelbicki, „były pułkownik wojsk polskich", rodem z Litwy, zamieszkały we Lwowie, pożyczył Historię Stefana Batorego, a więc prawdopodobnie Reinholda Heidensteina De bello Moscoiitico commentarii (Kraków I584)89.

Джерело - http://books.google.de/books?i...UQ6AEwCDgK

Ігнат Стрельбицький - чашник звенигородський.

books?id=3JQTAQAAMAAJ&hl=de&pg=PA378&img=1&pgis=1&dq=%22Strzelbickiego%22&sig=ACfU3U24OjRoOqOKBKy4LBbBtxGBC7X1_w&edge=0

books?id=3JQTAQAAMAAJ&hl=de&pg=PA378&img=1&pgis=1&dq=%22Strzelbickiego%22&sig=ACfU3U24OjRoOqOKBKy4LBbBtxGBC7X1_w&edge=0

books?id=3JQTAQAAMAAJ&hl=de&pg=PA593&img=1&pgis=1&dq=%22Strzelbickiego%22&sig=ACfU3U0xE8bZKgxt9XINY35eW4OktRDuzQ&edge=0

books?id=3JQTAQAAMAAJ&hl=de&pg=PA609&img=1&pgis=1&dq=%22Strzelbickiego%22&sig=ACfU3U10BQq_4MEzL9Z7Lt03scfw8Gy_0g&edge=0

Джерело - Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie
http://books.google.de/books?e...rch_anchor

Arkhiv I︠U︡go-Zapadnoĭ Rossīi,, Band 1,Ausgabe 4

Джерело - ст. 32 -34 http://books.google.de/books?i...mp;f=false

продовження

Общая тема