Сподарик (Spodaryk) з Війська (Перемишль)

realdozor написал:

[q]

З Метрик грунтових від 14 червня 1820 року та 28 червня 1847 року
дізнаємось щодо маєтків трьох поколінь Сподариків: Івана (I покоління), Гриця (II), Ілька (II), двох Данилів (II, III) та Миколая (III):
Іван Сподарик - №64 (в 1847 році його вже немає)
Ілько Сподарик - №62 => №42 (1847)
Данко Сподарик - №40 (1847)
Гриць Сподарик - №25 (в 1847-му його вже немає)
Данко Сподарик, мати - №23 (1847) - вочевидь, це дружина Гриця
- син Николай Сподарик - №10 (в 1821 його ще немає; тобто він ~1810-12 р.н.)

[/q]

Метрика грунтова від 14.06.1820 (зі змінами від 10.12.1821)
(там де не стоїть "+" - землевласник на 1789 рік)

+ до "Вербурова" двор - 1
+ Федечко Василь 2
+ Федорів Іван 3
+ Січка Михайло 4
+ Федорів Стефан 5 (Федьо?)
+ Процак Левко 6
Павліха вдова 7
+ Сагата Гриць 8
+ Гута Іван 9
+ Січка Івана мати 11
+ Хрущал (?) Петро 16 (пізніше - 13 та 19)
Богоносик Яцко 13
+ Біянка вдова 12 (пізніше - 14)
+ Яцик Іван 16-17
+ Гриник Васько 18
+ Величко вдова 19 (також - 21)
+ Ярема Панко 20
+ Якимець Еджи 21
+ Ковальов Іван 22-23
+ Яцина Іван 24
+ Сподарик Гриць 25
+ Захар Олекса 26
+ Улановский Мих. (?) 27
Федечко Ілько 28
Яцик Іван 29 (також - 16)
Гута Олекса 31
Дзюра Стефан 32
Кузьмяк Федько 33
+ Войтов Васько 35
+ Дзюра Васько 36 (Дзюровка)
+ Богонос Єжи 37 (Богонос Петро -1789)
+ Козар Федко 38 (Копаровка?)
Войтов Єрджи 39
Дзюра Хома 41
Баховська вдова 43
+ Чехоцький Іван 44
+ Коваль Васько 45
Фост Сенько (з Рібочинець) 46
+ Іван Січка 46
+ Біян Федько 47
+ Коваль Федір 48
+ Гирничка вдова 49
Шуст Данко 49
+ Шеховвич Іван 49
+ Шехович Онуфрій 50 (до того: Шимон Шехович)
Січки Івана вдова 51
+ Мариняк Левко 52 (Гриць 1789)!
Козак Гаврило 53
+ Федунієвич Левко 57 (до того: Гриник Яцко)
Михайло Гриник 59
+ "Федечиховка" 59
+ Світко Стефан 60
+ Васько Гирник 61
Яцик Микола 62
+ Сподарик Ілько 62 => №42 (після 1831)
+ Коваль Іван 63
+ Сподарик Іван 64 => №40 (після 1831)
+ Антонишин ("Рудий") Яцко 65 (також 33)
+ Федорів Федько в Кірницького 66
+ Дзяха (Дзюра?) 67
+ Кс.Пароча Р.П. Egke 68 (??)
+ "Заплавница" 69
+ "Бровар" 70
Якімець... 72
+ Шехович Іван 79

Метрика грунтова від 28.06.1832
Двір №27 – Николай Сподарик
Двір №43 – Іван Сподарик
Двір №45 – Ілько Сподарик

Метрика грунтова від 28.06.1847
Грунд... Маолотковскій 1
Вітковскьй Антоній 36
Загата Гриць 8
Курнюкі Константін 3
Кузіан Стефан 9
Ковальов Олекса 12
Ковальов Іван 21
Курнюкі Петро 37
Ковальов Гриць 41
Ковальов Сенько 50
Мариняк Ілько 19
Михалішин Васько 31
Мариняк Данко 64
- син Дмитро 47
- син Іван ..
- син Тімко 57
Михалішин Юрко 59
Січка Захар 4
Сподарика Данко мати 23
- син Сподарик Николай 10 (пізніше - 17, 1847)
Світко Іван 3..
Сокол Ілько 33
Січка Стефан 38
Сподарик Данко 40
Сподарик Ілько 42
Світко Стефан
- син Світко Іван 44
Січка Миколай 49
Січка Іван 51
Стефанова Іванка 29
Теліш Яцко 45
Улановський Яцко 25
Шехович Онуфрій 55
Якимець Гриць 20
Яцина Данко 22
Яцик Сенько 27
Яцик Васько 54
Якимець Тімко 60
Яциков Олекса 2

realdozor написал:

[q]

Іван Богоносик-Сподарик є нашим першопредком!
Що ж до Ілька Сподарика, вирогідно - це молодший син Івана: вони сусіди.
Він молодший син, який побудувався на одному подвір'ї за батьком, в той час, як старший Гриць став жити окремо від батьків раніше за всіх.
Цікаво, що пізніше в МК вказаний щодо Ілька вже двір №42:
Двір 42. Ілько Сподарик (1769-70 - 2.07.1831, 61 рік) Також у 1833 році у віці 56 років помирає Казка Сподарикова (1776-77 - 26.04.1833), вдова - Ілька.
Тобто у 1789 році Ілька немає в землевласниках бо він у свої 19 років ще живе з батьком (Іваном). Так само, як і у 1805 році. А в 1817 він, як і брат Грицько, вже повноцінний господар (йому десь 47 років). По сусідству, у дворі №40 живе Данко Сподарик - вочевидь, це син Ілька.

Першим сином Івана був саме Григорій - інших Сподариків, які є землевласниками, за ці 30 років в Трушевичах не з"явилося. Він покинув батьківський дім раніше - у 1805-му він вже самостійний господар (маєток по сусідству з батьком потім дістанеться молодшому брату), тому мав би бути на 3-4 роки старше за Ілька, тобто народився десь у 1765-67-му році.

[/q]

Серед землевласників 1805 року маємо тих самих Григорія та Івана Сподариків:
двір №22 – Гриць Сподарик
двір№ 60 – Іван Сподарик

realdozor написал:

[q]

Василя (Базеля) Івановича Сподарика (1910-1991), що похований у Війську разом з другою дружиною на ім'я Каземира (також на цвинтарі, що біля кірхи). У Каземири з Василем був син, який жив в с. Муроване Самбірського району (це той директор школи) - це племінник Миколи Івановича, а також донька Марися, що жила біля Перемишлю (померла у 2018 році від раку).
Перша дружина Василя начебто була француженкою, дітей вони не завели; вона повернулася у Францію ще до Другої Світової війни (подейкують, що вона приревнувала чоловіка до однієї жінки з Війська та якось, щоб помститися, підпалила їй сарай у дворі; але хтось з селян її побачив та дав свідчення проти жінки у суді; наразі вона була засуджена десь до декількох місяців тюрьми - саме ця історія, начебто, і зруйнувала їх шлюб).

[/q]

Історія Мурованської ЗСШ І-ІІ ст.. сягає початку минулого століття. Розташована була у маленькому будиночку (теперішнє обійстя родини Козирів). На жаль, світлина школи не збереглася. Навчання велося польською мовою. Навчалися разом діти українців і поляків. Усі класи навчало подружжя учителів на прізвище Щигель. Одна із найстаріших жителів села Михайлина Шведик згадує, що разом у класі навчалося 25-30 дітей. Навчали дітей польської, української мови, історії, географії, природи, математики (рахунків). Населення не ворогувало між собою, діти – теж.

Коли поляки виїхали із села (внаслідок операції «Вісла»), школу перенесли у гарний цегляний будинок, який належав польському виселенцю Феліксу Райтру. Але це тривало недовго. Будинок перейшов у власність переселенця із Польщі ( село Устяново ) Федора Лешковича Юркевича.

З 1949 року школа займала два будинки: перший, одноповерховий – початкові класи, другий, двоповерховий – старші класи.

Двоповерхова будівля спочатку була попівством для римо-католицьких священиків. Останнім проживав у ньому польський ксьондз Урбанек. Потім приміщення було передане школі.

Добру згадку про себе залишив один із перших директорів школи Йосип Іванович Бобкович. У школі працювала і його дружина Стефанія Іванівна, навчалася їхня донька Марія. Подружжя приїхало до села у 1937 році. Степанія Іванівна була призначена вчителькою початкових класів на місце учителя Щигеля. Між подружжями Бобковичів і Щигелів на цьому грунті виникали конфлікти, доки поляки не виїхали із села. Йосип Іванович був призначений директором школи у Мурованому у 1946 році.

Спочатку школа була семирічною, потім восьмирічною, а з кінця 90-х - дев'ятирічною. У 1965 році було збудоване велике двоповерхове приміщення нової школи, у якому учні навчаються і тепер. А в 2015 році школа відзначала свій 50-літній ювілей, на якому відбулася зустріч поколінь.

Усі ці села належали і належать до Мурованської сільської ради. У школі навчалось понад 300 дітей, були паралельні класи.

Більше 30 років (до 29.07.1986) очолював школу Сподарик Михайло Степанович, переселенець із села Війська (тепер село Нови Сади, Польща). Математик за фахом, був великим гуманістом, патріотом України. За його керівництва у селі широко відзначали шевченківські свята. Учні школи вивчали напам'ять поезії великого Тараса, а за перемогу у різних конкурсах чи змаганнях дітям дарували «Кобзар» Шевченка. На керівних посадах Михайла Степановича змінили Червінський Роман Богданович, Товстенко Валентина Іванівна, Качмар Андрій Михайлович, Дзюбінська Ірина Степанівна, Бобельський Юрій Богданович. У даний час керівником школи є Турій Віра Геннадіївна, яка, як і її вчителька Дзюбінська І.С., є учнями даної школи.

Економічні процеси, які відбуваються в країні, призвели до зменшення кількості населення в селі, а разом з тим і учнів. Тепер у школі навчається 54 учні і 10 учнів у дошкільній групі. Навчання здійснює 22 вчителі і 7 техпрацівників. Серед учителів 1 вчитель-методист (Дзюбінська І.С.), 2 – старші вчителі (Турій В.Г. і Мацько І.М.). 5 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію (Турій В.Г., Дзюбінська І.С., Червінська Б.О., Страп Н.М., Вовк І.І.).

Школа розташована у мальовничому куточку села, біля замку Марини Мнішек, російської цариці, яка розпочала своє сходження на російський престол із нашого села. Тут кожен куточок дихає історією, спокоєм, захищений від шуму машин.

ДЖЕРЕЛО