Сердюк

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Сердюки 17-18 век

Киевский полк

Анастасій Сердюк (1693-?), "македонської породи", виборний козак Носівської сотні на 1727 р., значковий товариш полку (11.11.1729-1761), згодом - військовий товариш, дружина - донька носівського сотника Трохима Билини. Син - Яким Анастасійович (1749-?), з 1769 р. на службі козаком, значковий товариш полку (1776-1782), вахмістр на 1784 р., внесений до родової книги дворянства Чергінівського намісництва, 1-ша дружина - Марія Покасовська (Покас) - донька священника, 2-га дружина - донька військового товариша Уляна Григорівна Косенко, мав підданих у Носівці на 1787 р.

Нежинский полк

Відома старшинська династія - Сердюка Демида бунчукового товариша з с. Шабалинівка Коропського повіту, його син - Іван Демидович служив значковим товаришем полку, а онук Іван Іванович згадується в 1700-1730 рр., як і батько - значковий товариш полку, праонук - Микита Іванович (*1732-?), служив і був абшитований значковим товаришем в 1782 р., на 1788 р. жив в с. Шабалинівка з дружиною Марією (донькою козака) та сином Іваном.

Юрій Сердюк - сотник ІІІ полкової сотні 1764-1769 рр., полковий обозний 1769-1771 рр.

Іван Павлович Сердюк на 1761 р. був писарем Кролевецької сотні. В абшиті полку (1783-1788) військовий товариш полку. Засідатель Кролевецького нижнього суду.

Переяславский полк

В І полковій сотні відомий Семен Сердюк, козак, значковий товариш (1720-1751-?).

Відомо, що Сердюки проживали і служили також в ІІ полковій сотні, володіли лісом, нивами і сінокосами.

Серед козацьких родин Вороньківської сотні вказані родини Сердюків в м. Воронькові, а також в с. Рогозові.

На 1738 рік відомий Піщанський отаман Максим Сердюк.

Гадячский полк

Федір Сердюк - осавул полкової артилерії на 1735-1736 рр.

Стародубский полк

Полікарп Карпович Сердюк (1739-?), хорунжий Почепської сотні 1769-1779 рр. значковий товариш Погарської сотні на 1782 р., праонук Федіра Силича, одружений з донькою шляхтича Уляною. Ймовірно, брат Полікарпа - Павло Карпович, сотенний осавул Бакланської сотні на 1772 р., дружина - Горпина Якимівна, донька козака.

Чернігівський полк

Династія Якова Сердюка (?-1673-1698-?) - ймовірно, був сердюком - найманцем. Одружився з Февронією Петрівною Богуш (походить з любецької шляхти), проживав у приймах і володів її маєтком в д. Миси. Відомі діти подружжя - Самійло Якович (1694 - ?), козак малогрунтовий д. Миси, дружина його Марія (1695-?); - Мартин Якович (1699-?), козак малогрунтовий д. Миси, дружина його Марія; ?Петро (?-1732-?), козак малогрунтовий д. Миси. Відомі їх онуки: Григорій Самійлович (1712-?), козак виборний малогрунтовий д. Миси, його дружина Євдокія Василівна (1720-?); Тетяна Самійлівна (1720-?); Герасим Мартинович (1728-?), козак д. Миси; Яким Мартинович (1733-?), козак д. Миси.

Династія Семена Сердюка - військовий товариш на 1704 р., брав участь у походах 1689, 1692, 1693, 1696, 1700,1705, 1706 і 1707 рр та інших, останній відомий - 1719 р. у Царичині. Козак грунтовий на 1732 р, виборний на 1738 р. Відомий також Наум Сердюк, ймовірно, батько чи брат Семена. Відомі сини Семена - Андрій (1699-?), виборний грунтовий козак (1739-1755), отаман курінний міського куреня на 1741 р., мав 6 коней і 8 волів, дружина Устинія Федосова (1701-?); Омелян Семенович (1718-?), козак в польському поході 1733 р., на 1767 р. виборний козак, на 1782 р. - козак-підпомічник "по старости здоровьем слаб"; Григорій Семенович (1718-?), виборний козак на 1751-1767 рр., дружина Гафія Іванівна ?Губар; Марко Семенович - на 1751-1755 рр. козак виборний. Відомий син Наума - Тихін Наумович на 1738 - 1755 рр. Відомі також брати - Василь, Василь і Супрун Сердюки на 1734 р. Харитон Сердюк - брав участь в польському поході з травня 1734 р в команді роїського сотника Бакуринського, Петро Сердюк - на 1735 р. залишався в сотні. Відомі онуки Семена: Давид Андрійович (1751-1782-?), на 1783 р. козак-підпомічник; Гафія Андріївна (1725-?); Дарія Андріївна (1730-?); Михайло Омелянович (1732-?), козак виборний на 1767 р., козак-підпомічник на 1782 р., дружина - Анастасія Іванівна (1742-?); Євдокія Омелянівна (1737-1767-?); Трохим Григорович (1742-?), виборний козак, дружина - Лукерія Тимофіївна (1744-?); Гнат Григорович (1744-?); Роман Григорович (1747-?); Федір Григорович (1758-?), козак-підпомічник на 1782 р.; Євдокія Григорівна (1755-?). Нащадки Семена Сердюка отримали дворянський титул Московії, як Сердюкови, їх герб: на щиті в блакитному полі серце, яке горить, увінчане хрестом з надшоломником з 5 страусиними пір'їнами.

В Білауській сотні серед козаків села Євтухів (Новий) Білоус у ІІ пол. ХVІІІ ст. значиться Сердюченко Василь.

На 1732 р. згідно ревізії полку - "В селе Казиловце" сотні Понурницькій є запис про дім паламаря Сердюка.

Миргородский полк

На 1718 рік відомі 26 козаків з прізвищем Сердюк, які проживали в Миргородському полку в наступних населених пунктах - в с. Сорочинці - Карп, с. Петрувець - Кузьма, с. Слобудки - Яків, с. Мальці - Іван, с. Зуївці - Супрун, с. Черевки - Данило, с. Єрки - Марко - війт, с. Ярмаки - Андрушко і Семен, с. Олехфіровки - Семен і Андрій, с. Обуховки - Денис - посполитий, с. Оврамівка - Пархом, с. Княжа Лука - Ман - посполитий, с. Вергунів - Мартин - посполитий, сотні Шишацької - Пилип, Макар, Юско, Левко, Зінець, Микита - всі посполиті, сотні Яреськовської - Грицько, сотні Богацької - Семен, сотні Уцтивицької - Михайло, сотні Білоцерківської - Василь - посполитий, сотні Остаповської с. Калеників - Хвеско, сотні Потоцької цеху ткацького - Миско, цеху шевського - Василь, сотні Городиської - Михайло, сотні Власовській - Семен і Леско - посполиті.

Згідно реєстру полку 1722 року серед шляхти значиться Сердюк Харко.

Влас Сердюк - отаман Городиської (Максимівської) сотні на 1725-1730 рр.

продолжение - Полтавский полк

Старшина:

Матвій Сердюк - значковий товариш Білицької сотні на 1734 р.

Петро Сердюк - отаман І-ї полкової сотні (?-1751-?)

Андрушко - десятник с. Рибці ІІ-ї полкової сотні (1721).

Козаки і посполиті:

В м. Полтаві козак кінний службу військову відправляє - Дмитро (1721);

в с. Мачохи козаки сотенні кінні - Семен (1718, 1721), Олекса (1718, 1721), піший Петро "Сердюковь шуринь" (1721), цеху колісницького - Куць, тяглий (1721);

в м. Старий Санджаров козаки кінні - Петро (1718, в 1721 козак кінний грунтовий з двором), Хвеско (1718, в 1721 козак кінний грунтовий з двором), козак "упряж воловую мѣючий а грунтовь неимущий" - Петро (1721) Іван (1718, в 1721 р. в нього двір в Новому Санжарові), Василь (1718, 1721), Степан (1718, 1721), Іван (2-й, 1718), Юско (1718, в 1721 в Новому Санжарові двір); в м. Новий Санжаров тяглого грунтів неімущого двір Івана (1721); Грицко і Іван Сердюки - козаки Новосанжарської сотні на 1732 р.

в м. Соколки козак кінний - Василь (1718), двір козака безгрунтового Панка (1721), двір козака воли маючого безгрунтового Антона (1721), посполиті піші - Остап (1718) і Іван (1721), в цеху різницькому - Роман (1718, піший з двором на 1721 р.);

підданий Кучубея в м. Диканці - піший Мусій (1718, на 1721 - тяглий), козак сотенний кінний Андрій (1718); с. Диканьки козак піший Андрій (1721, в 1723 і 1726 - козак тяглий)

м. Кереберда посполитий піший Іван (1718, в 1721 - посполитий тяглий з двором), посполитий піший - Ілько (1718), посполиті піші грунтів неімущі з дворами - Хвеско (1721) і Ігнат (1721);

м. Кобиляки козак кінний - Луцко (1718, 1721), козак піший - Самійло (1718), посполитий тяглий - Улас (1718, 1721);

в Нижніх Млинах Левенця посполитий Тимко (1718, 1721 - тяглий), нищинський чоловік - Грицко (1721);

м. Великий Будища козака кінного і грунтового двір - Василя (1721), двори "козаки упражь воловую имѣючие, а грунтось не имущие" - Грицко (1721) і Гаврило (1721), посполитий піший - Іван (1718);

м. Орел козаки піші - Кіндрат і Іван на 1718, а в 1721 р. відмічені серед козаків тяглих, які мають двір і котрі в Санкт Петербург пішли, Іван (2-й, на 1718), а на 1721 серед козаків піших, як Іван малий - козак тяглий;

м. Нехвороща козак кінний - Кузьма (1718, 1721);

полкової сотні Якова Черняка с. Петрівки козак піший - Микола (1718, 1721), козаки кінні - Василь (1721), Клим (1721), Лазор (1721);

м. Білики - Сердюк старий (1718), козак кінний Данило (1721), підсусідок козацький Тимко (1721), білицькі посполиті піші Семен (1718), Степан (1718), Яцко (1721);

с. Гужулова посполиті тяглі Іван (1726) і Ігнат (1726)

м. Царичанка двір козака пішого Дмитра, посполита піша - Сердюківна вдова (1718), а на 1721 вказана, як вдова тягла з двором, середній двір посполитого тяглого Івана (1721);

с. Патліївка тяглий Омелько (1721), піший Улас (1721);

м. Переволочна "подсусѣдокь козацкий пѣший" Костя (1721), посполиті піші грунтів неімущі двір Якова (1721) і двір Івана (1721), "калачьник пѣший которий наиззди отбуває хлѣбом" - двор Фоми (1721);

монастиря Нефорощанського пішого двір Петра (1721);

в с. Ольшаній монастиря Полтавського посполитий Іван (1721);

Малишевський грунт (між сс. Тагамлик і Луківщина) Івана Левенця людина піша - Савка (1721), людина тягла Тимко (1721).

Нова Запорозька Січ

В 1752 р. є запис про козака Васюринського куреня Ярему Сердюка.

На 1754 р. в полковій Кодацькій паланці значиться Грицько Сердюк.

В листі Коша за 1755 рік вказано про "сотєного компанѣйского хорунжого Сердючєнка".

В реєстрі 1756 року Сердюки-запорожці - Дємко (Брюховецького куреня), Дмитро (Ведмедівського к.), Іван (Платнирівського к.), Максим (Канівського к.), Нестор (Шкуринського к.), Ничипір (Деревянківського к.), Семен (Кисляківського к.), Федір(Платнирівського к.).

В відомості про переселенців за 1756 р., які оселилися в Кодацькій паланці є "Алєксій Сердюкь, полку Прилуцкого сотнѣ Прилуцкой з города Прилуки, состоящого над рѣчкою Удаємь," "Динис Сєрдючєнко, полку Миргородского, сотнѣ Сорочинской з города Сорочинєць"

Своих Сердюков ищу.
с.Брыси полтавской области.
Дед Сердюк Анатолий Васильевич 02.02.1913 позже перехал в г. Донецк
Прадед Сердюк Василий Прокофьевич - директор мужской гимназии (нет инф в каком городе).
Буду признателен за любую инф.

Здравствуйте! Собираю информацию о своем Роде.
Мой дед Сердюк Анатолий Васильевич 02.02.1913г родился с.Брыси Лохвицкого района.
Прадед Сердюк Василий Прокофьевич 1883г.р. Сумська обл. с. Жолдаки Конотопського р-ну
Возможно у него был брат Авраам. О нем знаю только то, что он был директором в мужской гимназии. Возможно репрессирован.
Прапрадед Прокофий Сердюк служил в местном храме.
Буду признателен за любую помощь.

Я разыскиваю информацию о моих предках. Знаю, что фамилия Сердюк и знаю, что они жили в Полтaвской области. Слышала в детстве такое название села, как Наталенки. Знаю, что их раскулачили и сослали в Сибирь.

Kalinovec, По Вашему мнению, Павел Филиппович Сердюк, рожденный в Воронежской губернии, может быть сыном Вашего пра-прадеда? Или полный тезка?
Сердюк Павел Филиппович, род. 1885, Воронежская губ., украинец. Единоличник, п. Нестеровка Чернокурьинского р-на. Арестован 13.02.1930. Осужден Особой тройкой при ПП ОГПУ по Сибкраю 20.04.1930 по ст. 58-10 УК к 3 годам лишения свободы условно. Реабилитирован прокуратурой Алтайского края 13.07.1989.
Сердюк Михаил Филиппович

Родился в 1877 г., Воронежская губ., Бирючинский уезд, хут. Уласово; Волголаг, заключенный.
Приговорен: 28 октября 1937 г.
Приговор: ВМН Расстрелян 4 ноября 1937 г. Реабилитирован 5 сентября 1989 г.

Источник: Книга памяти Ярославской обл.

Сердюк Михаил Филиппович

Родился в 1877 г., Воронежская обл.; работал в совхозе орса ст. Абакан..
Арестован 6 апреля 1935 г.
Приговорен: Военный трибунал Томской ж.д. 9 августа 1935 г., обв.: АСА.
Приговор: 8 лет ИТЛ Реабилитирован 10 февраля 1993 г. Постановлением прокурора Кр. края

Источник: Книга памяти Республики Хакасия

Сердюк Михаил Филиппович

Родился в 1877 г., Воронежская обл.; Проживал: Хакасия, Усть-Абаканский р-н, город Абакан.
Арестован 6 апреля 1935 г.
Приговорен: Военный трибунал Томской ЖД 9 августа 1935 г.
Приговор: ИТЛ-8 Реабилитирован 10 февраля 1993 г. Прокуратура Красноярского края

Источник: Красноярское общество "Мемориал"

Этот точно наши! Спасибо! Жили до гражданской все мои Сердюки в с.Нестеровка (сейчас Новосибирская обл. Карасукский р-он), рядом есть село Чернокурья. Столько совпадений быть не может. Были раскулачены во время коллективизации и репрессированы. Несовпадение только в месте рождения, но были подозрения и ранее что не с Гомельщены они

Привет, ищу своих родственников. Знаю только, что прадеда звали Семён Снрдюк, у него был сын - Антон Сердюк (отправлен на дальний восток в с. Куйбышево- восточное (сейчас г. Белогорск Амурской обл.), Две дочери Тина и Даша (г. Находка и г. Владивосток). Сам Семён Сердюк с Дона, откуда именно мне неизвестно.

Поиск предков и родственников