Подгаевские

Как недавно выяснилось, благодаря копаниям по женской линии священников Тихоновичей (Гадячский и Лохвицкий уезды), Подгаевские-предки нашей семьи. А именно- Подгаевский Андрей Петрович(отец прапрабабушки, которая вышла замуж за прапрадеда, священника Александра Петровича Тихонович).

Добавлю Подгаевских:

Підгаєвські – священицький рід Полтавської губ., відомий з 18 ст. Окремі представники:

Підгаєвський Олексій (р. н. невід. – 1780) – зять священика Успенської церкви с. Більськ Зіньківського пов. Михайла Дараганова (р. н. невід. – 1777).

Підгаєвський Павло (р. н. невід. – 1797) – священик Хрестовоздвиженської церкви с. Лютенські Будища Зінь-ківського пов.

Підгаєвський Харлампій (р. н. невід. – 1812) – священик Миколаївської церкви с. Монастирські Будища Зінь-ківського пов.

Підгаєвський Петро (рр. н. і см. невід.). У 1 чв. 19 ст. – священик церкви с. Комиші Зіньківського пов.

Підгаєвський Іван Петрович (бл. 1828 – ?). З 12.05.1849 – псаломщик Покровської церкви с. Стовбина Долина Кобеляцького пов.

Підгаєвський Петро Петрович (бл. 1828 – ?). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1852), у сані священика – з 01.10.1852. У 1888 – священик Троїцької церкви м. Зіньків. Нагороджений камилавкою, наперсним хрестом.

Підгаєвський Андрій Петрович (бл. 1824, с. Комиші Зіньківського пов. – 02.04.1902). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1849). З 23.11.1850 – священик Іоанно-Анненської церкви с. Чутівка Лубенського пов., через 5 років переведений до Михайлівської церкви с. Опанасівка Гадяцького пов. Був одружений з дочкою священика с. Русанівка Гадяцького пов. Нагороджений набедреником, синодальною скуфією, камилавкою, бронзовим хрестом і медаллю у пам’ять війни 1853–1856, 2 срібними медалями у пам’ять царствування імператорів Миколи І та Олександра ІІІ, орденом св. Володимира 4 ст. (1901).

Підгаєвський Олександр Макарович (бл. 1850 – 06.01.1906 ?). З 20.06.1873 – псаломщик Георгіївської церкви с. Байрак Полтавського пов.; у 1880 – псаломщик Успенської церкви м-ка Костянтинівка Роменського пов., з 02.05.1880 – псаломщик Хрестовоздвиженської церкви с. Підставки Гадяцького пов., псаломщик Михайлівської церкви с. Опанасівка Гадяцького пов.

Підгаєвський Михайло Макарович (19.09.1852–07.05.1906) – правник, титулярний радник (1891). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1884) зі званням повітового лікаря. З 16.06.1887 – мировий суддя 4-ї дільниці Лубенського округу, 31.05.1888 затверджений на посаді дільничного мирового судді (до 01.09.1890), з 19.09.1890 – Золотоніський міський суддя, з 02.01.1897 – Лубенський міський суддя. Нагороджений орденом св. Анни 3 ст. (1900). Дружина – Черниш Лідія Євграфівна, дочка статського радника. Один із нащадків – Скала Олексій Володимирович (автор этой темы, скончался в 2012 году). (07.07.1961р.н, м. Самбір Львівської обл.). Навчався у Ленінградській семінарії, з 1987 – псаломщик Миколо-Богоявленського собору м. Ленінград, з 12.02.1988 – у сані диякона, з 30.10.1989 – диякон Богородице-Неопалимівського кафедрального собору м. Ульяновськ, з 07.01.2001 – священик, настоятель Всіхсвятського храму м. Ульяновськ.

Підгаєвський Флор Макарович (рр. н. і см. невід.). Навчався у Полтавській духовній семінарії. З 1885 до 1902 – псаломщик Преображенської церкви с. Беєве Гадяцького пов., з 1912 – псаломщик Миколаївської церкви с. Красна Слобода Роменського пов.

Підгаєвський Митрофан Макарович (рр. н. і см. невід.). У сані з 1868. У 1899, 1902 – священик Михайлівської церкви с. Вільшани Прилуцького пов.

Підгаєвський Олексій Макарович (рр. н. і см. невід.). У сані з 1887. У 1902 – священик Хрестовоздвиженської церкви с. Вовківці Роменського пов., у 1880 – священик Трьохсвятительської церкви м-ка Сміле Роменського пов.; у 1899 – священик церкви с. Нова Гребля Лохвицького пов.

Підгаєвський Макар Іванович (бл. 1866 – ?). У сані з 1894. З 29.12.1883 – псаломщик Михайлівської церкви м-ка Глобине Кременчуцького пов., з 08.03.1894 – диякон тієї ж церкви; у 1902 – псаломщик, диякон Покровської церкви м-ка Царичанка Кобеляцького пов., з 1912 – псаломщик, диякон церкви с. Буняківка Кобеляцького пов.

Підгаєвський Степан Андрійович (бл. 1856–?) – педагог. У 1905 – вчитель училища с. Сари Гадяцького пов., на службі 31 рік;

Підгаєвський Антон Андрійович (бл. 1862 – ?). Закінчив семінарію (1885), висвячений на священика 26.02.1887, у 1888–1912 – священик Воскресенської церкви м. Зіньків. Нагороджений скуфією (1899);

Підгаєвський Павло Андрійович (06.11.1869, с. Опанасівка Гадяцького пов. – ?). Закінчив Роменське духовне училище (1885). З 15.06.1887 – 1-й псаломщик Миколаївської церкви с. Бірки Гадяцького пов., 20.07.1894 переміщений до Покровської церкви с. Крутьки Гадяцького пов. із затвердженням учителем місцевого училища, відкрив у своєму помешканні жіночу школу грамоти, де був учителем, а дружина його – вчителькою рукоділля. У сані диякона з 22.05.1897. Служив у Миколаївській церкві с. Горішні Плавні Кременчуцького пов., 01.12.1898 переміщений до Михайлівської церкви с. Зубівка Миргородського пов., 07.08.1900 переміщений до Успенської церкви с. Максимівка Кременчуцького пов. 26.09.1903 висвячений на священика та призначений до Миколаївської церкви м-ка Келеберда Кременчуцького пов., у квіт. 1921 переміщений до Вознесенської церкви с. Мельники Золотоніського пов. 1923 позбавлений виборчих прав. Нагороджений набедреником (01.06.1909), скуфією (20.10.1914), камилавкою (15.12.1917).

Підгаєвський Михайло Андрійович (рр. н. і см. невід.). У 1894 – диякон Миколаївської церкви с. Русанівка Гадяцького пов. 06.03.1894 висвячений на священика та призначений до Миколаївської церкви с. Загребелля Лохвицького пов. У 1902–1912 – священик Михайлівської церкви с. Леляки Прилуцького пов.

Підгаєвський Віталій Олексійович (15.08.1880, м-ко Сміле Роменського пов. – ?). Закінчив Роменське духовне училище (1897), Полтавську духовну семінарію (1903). З 07.10.1903 – псаломщик Благовіщенської церкви с. Салівка (Салівські Хутори) Кременчуцького пов. 14.12.1903 висвячений на диякона, 17.12.1903 – на священика до Троїцької церкви с. Броварки Кременчуцького пов., 05.01.1904 переміщений до Преображенської церкви с. Беєве Гадяцького пов. У 1906–1907 – член благочинницької ради. У 1915 на розгляді консисторії знаходилася слідча справа за звинуваченням священика П. трьома селянами у багатьох провинах; ін. парафіяни характеризували його як доброго, чутливого та уважного.

Подгаевские

Общая тема.