Пионтковские

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

severinn

ПАМЯТНАЯ КНИЖКА СЕДЛЕЦКОЙ ГУБЕРНИИ НА 1884 г.

стр.73 – Пiонтек Осип, кандидат лавников гминного суда, 11-й Собене-Езерский округ. – Гмины Варшавице, Вильга, Осецк и Собене-Езеры, Гарволинский уезд
стр.73 – Пионтковский Андрей, лавник гминного суда, У-й Гончицкий округ. – Гмины Желехов, Соболев и Троянов. Гарволинский уезд

С уважением – Ludvika.

интернет дает интересную информацию
smolensk.alchymista.pl/sprzedaz-dworu-adama-...

Sprzedaż dworu Adama Wierzchowskiego w Smoleńsku dla Waleriana Wieleżyńskiego z dnia 21.04.1624 r. Zbiór z Muzeum Narodowego 955 Wyleżyński Walerian 2, nr inwentarza 43481 N=222 k. 9

Przepisał i zredagował Jakub Brodacki.

Vladislaus Sigismundus Dei Gratia Polonie et sueciae princeps electus magnus dux Moschoviae ac smolenscen[sis] severien[sis] et czernchoviensis] ducatu administrator.[

Oznajmujemy, iż stanąwszy na ujeździe u ksiąg naszych administratorskich przed urodzonym panem Aleksandrem Korwinem Gosiewskim referendarzem i pisarzem WksL, namiestnikiem naszym, woźny wojewodstwa smoleńskiego relatią swoją intromisy[j]nną według prawa sprawioną do ksiąg oczewistych przyznał, która tak się w sobie ma:

Ja, Andrzej Sczytomirsky woźny KJM wojewodstwa smoleńskiego zeznawam to na tem kwicie mojem, iż roku teraz idącego tysiąc sześćset dwudziestego czwartego m[ie]sią]ca kwietnia dwudziestego pierwszego dnia brali mnie woźnego ziemianie królia JM wojewodstwa smoleńskiego pan Adam Wierzchowski dworzanin królewica JM a pani Barbara Jabrzykowska małżonka JM pana Adama Wierzchowskiego do dworu pobudowania swego w zamku smoleńskim leżącego na place ich pobudowanego. To jest na zawodzenie podanie w moc dzierżenie i spokojne używanie onego dworu z placem wobodowaniem wszelakim im prawem wieczny[m] od Kr[ó]la JM nadanym. Stojący ten dwór naprzeciwko baszty szestimowskiej w zamku smoleńskiom według opisania granic w liście przedażnym tego dworu i zamku w granicach i miedzach pewnych ziemianinowi JKM wojewodstwa smoleńskiego JM panu Walerianowi Wieleżyńskiemu sędziemu ziemskiemu smoleńskiemu, który ten dwór na pliacu swym za prawem słusznym wieczystym od króla JM nadanym mieli i onego w dzierżeniu swem mając używali i onym szafowali.

A tak ja woźny, będąc w tem dworze pana Wierzchowskiego i małżonki JM, a mając na ten czas przy sobie stroną trzech szlachciców pana Stanisława Piątkowskiego, pana Waleriana Zabielskiego i pana [sic!] i pana Jana Zajezierskiego, pierwej prawo na ten dwór należące JM panu Wieleżyńskiemu do rąk JM oddałem ten dwór z pliacem i ogrodem i ze wszystkim pobudowaniem, wszystko ogółem jako się w sobie sam ma według inwentarzu pana Adama Wierzchowskiego i mkałżonki JM spisaniu tego dworu z podpisem ręki JMP i z przyciśnieniem pieczęci je[g]o samego także i małżonki jego i z podpisami rąk ludzi zacnych do tego inwentarzu z pieczęciami przyciśnionemi ich, za uproszeniem ich, według tego inwetnarzu dwór sam i plac z ogrod[em] z pognojami w pewnych granicach według opisania w liście przedażnym na wieczne czasy JM panu Walerianowi Wieleżyńskiemu zawiód[ł]szy w moc dzierżenie i spokojne używanie wszystko podali i sutąpili przed mię woźnego z stronę szliachtę przy mnie będącą postąpili, w który to dwór pliac i ogród pomieniony ku temu dworu należący JM panu Wieleżyńskie sędzia ziemski smoleński przez mię woźnego z stronę szxliachtę według inwentarzu od osób wyż pomienionych w dzierżenie spokojne, używanie w moc i w szafunek swój wziął, wziąwszy i we wszystko to urzędownie wszedł. A JM pan Ada[m] Wierzchowski i pani Barbara Jabrzykowska małżonka JM pana Wierzchowskiego ze wszystkiego tego sami się wyr[z]ekli i na to sam wodny [wolny?] dałem JMP Walerianowi Wielezyńskiemu ten mój kwit pod pieczęcią moją i z podpisem reki mej szliachty imiony wyżej pomienionych ku zapisaniu do ksiąg namiestnika królestwa IMP na Smoleńsku będącego i ziemi siewierskiej od Moskwy rekuperowanej.

Pisane w Smoleńsku roku m[ie]s[ią]ca i dnia wyż mianowanego. U tej relaty woźnego przyciśnionych pieczęci scztyry a podpis[ami] tymi słowy:

Andrzej Sczytomirzski woźny reką swą

Stanisław Piątkowski będąc przy woźnym w tej sprawie ręką swą

Jan Zajeszewski ręka własną będąc przy tej sprawie przy woźnym

Walerian Zabielski

Który ten kwit przyznania woźnego jest do ksiąg naszych administratorskich zapisany, z których i ten extrect [excerpt?] pieczęcią naszą urodzonemu panu Wieleżyńskiemu sędziemu ziemskiemu smoleńskiemu jest wydan. Pisan w Smoleńsku roku tysiąc sześćset dwudziestego czwartego miesiąca aprilla dwudziestego trzeciego dnia.

Locus sigilli [herb wazowski]

Aleksan[der] Korwin Gosiewski

131|Stanisław|PIĄTKOWSKI|-|0|1|0|Na popisie 28.06.1648 r. w jego zastępstwie stawił się czeladnik (Ossol II 2675)

380|Stanisław|PIĄTKOWSKI|-|1|0|0|Stawił się na popis 28.06.1648 r. (Ossol II 2675)

Chorągiew ziemska smoleńska 28 czerwca 1648 roku

Bibl. Ossolińskich II 3675. Dokument otrzymałem od Andrzeja Haratyma za co mu serdecznie dziękuję. Dokument przepisałem i uporządkowałem w programie open calc, toteż znacząco odbiega on od oryginału. Daje to jednak możliwość sortowania danych i ich wyszukiwania. Dla porównania podaję też podobny rejestr z roku 1633.

Ponieważ tabelka jest obszerna, jej użytkowanie może być dość kłopotliwe (u dołu tabelki znajduje się suwak, który umozliwia oglądanie schowanych po prawej kolumn). Dla leniwych na końcu wersja tekstowa :-) A dla super leniwych do ściągnięcia w wersji *ods oraz *pdf.

==============================================================

Rejestr popisowy JchMPP Obywatelów Województwa Smoleńskiego 1648 roku (kopia)

http://smolensk.alchymista.pl/...1648-roku/

о Станиславе Пионтковском в Смоленске упоминания в 1624, 1634, 1648, 1650 и 1654 г.

этот Станислав - муж ли Хилинской или другой

в 1648 и в 1654 гг. в реестре (в каждом) упоминаются ДВА Станислава Пионтковских, вероятно, отец и сын

Full text of "Ostatnie lata Swidrygiey i sprawa woyska za Kazimierza ...
https://archive.org/.../ostatn...amp;#8206;

tak n. p. wśród starostów gródeckich Swidrygiełły spotykamy chorążego chełmskiego Aleksandra Piątkowskiego, ziemianina ziemi chełmskiej , pochodzącego z możnego rodu Czuryłów h. Korczak , rycerza zasłużonego z czasów Warneńczyka ^),

3 I 1449 — ló IV 1451 Aleksander Piątkowski (ib. nr. DCCCXLVIII, 2470).

c.42
...Tak n. p. Michlin, nadany Dowgirdowi, otrzymał w r. 1433 od Świdrygiełły ziemianin wołyński Andrzej
Wołotowicz*'^), do którego ta posiadłość znowu wróciła, gdy ten książę Łuckiem zawładnął^); dwie z rozdanych wsi posiadał przedtem
»Piatkowskij« *), oczywiście ów szlachcic chełmski Aleksander Piątkowski, współrodowiec możnych Korczaków wołyńskich, któ-
rego poznaliśmy jako starostę Swidrygiełłowego w Gródku w latach następnych

c.48
*) Lecz nie wszyscy bez wyjątku: Bohowityn , pieczętujący się h. Korczak
w r. 143 1 (Notaty herald. J. Zamoyskiego nr. 388, ten sam herb, z niezwykłym tylko
kształtem wrębów, widnieje też na pieczęci Bohusia Bohowitynowicza z 1467 r.,
reproduk. w Arch. Sang. I, tabl. 11, 67; stąd wniosek, źe Boniecki: Herbarz I 361,
opierając się na pieczęci jednego z Bohowitynów z h. Pelikan , lecz pochodzącej do-
piero z 1534 r., niesłusznie sprzeciwia się ich zaliczeniu do Korczaków przez da-
wniejszych heraldyków), otrzymał, jak wspominaliśmy, trzy z wsi, rozdanych przez
Litwę na zjeździe wileńskim I442 r., z nich jedną odebraną Korczakowi czerwonoru-
skiemu, Al. Piątkowskiemu (Dok. I 54^0, ]4|^

c.123

wniony z nim podobno bardzo blisko Bałaban ^), jak zwłaszcza
znany nam dobrze ziemianin chełmski Aleksander Piątkowski, ró-
wnocześnie starosta Swidrygiełłowy w Gródku czerwonoruskim -).

Piątkowski Aleksander, chorąży chełmski, star. gródecki 23, 42, 48. 123.

Изучение генеалогии перемышльской шляхты имеет давнюю традицию. Уже Б. Папроцкий в "Гербах рыцарства польского" (1584 г.) упомянул почти все крупные перемышльские роды русского происхождения: Бажей, Боратынских, Дершняков, Дрогойовских, Прохницких, Сенновских-Кшечовских, Скорутов, Чурилов и других. Они принадлежали к гербу "Корчак", который, по словам Б. Папроцкого, ведет свое начало "от прежних славянских княжат".

Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat
http://www.dissercat.com/conte...z2qCCaXJzC

дальше в лес - больше дров

Уряд галицького підкоморія протягом майже 20 років (1434 – 1453) займав представник іншої перемишльської родини Анджей Чурило зі Стоянців [135, № 212]. Після Сенька з Сіннова він був напевно найвідомішим з перемишльських Корчаків перших десятиліть XV ст. Впливова позиція Андрія Чурила випливала не лише з займаного ним ключового у системі шляхетського самоврядування уряду підкоморія, а й з приналежності до родинного кола Дмитра з Горая. Батьком Анджея Чурила був Іван з Клєця, рідний брат Дмитра з Горая. Власне сини Івана з Клєця стали спадкоємцями великих маєтків коронного підскарбія, передовсім Горая і Щебрешина, про що вже згадувалося вище. У поділі маєтків між синами Івана з Клєця галицький підкоморій взяв Стоянці, які були, напевно, давнім родовим гніздом цієї родинної групи. Хронологічно майже одночасна поява в джерелах Сенька з Сіннова та Анджея Чурила зі Стояниць, так само як і невеликий часовий проміжок між датами їхньої смерті, дозволяє припускати, що вони належали до одного покоління, період найбільшої активності яких припадає на 10-40-ві роки XV ст. Назагал, присутність родини Чурилів у Перемишльській землі- це єдина, відома на сьогодні вченим, ланка, що дозволяє прослідкувати родинні зв’язки членів родини Дмитра з Горая з іншими перемишльськими родинами Корчаків.

1448-1450 рр., тобто період безпосередньо після смерті Сенька з Сіннова, були, як видаєтся, надзвичайно важливими як у ротації перемишльської владної еліти, зокрема у зміні ключових постатей серед перемишльських Корчаків. Для збереження впливів Корчаків серед перемишльської еліти влади, які могли бути порушені через смерть Сенька з Сіннова, ціла група нових представників родин цієї гербової спільноти отримує номінації на земські уряди у цей час. Якщо судити з зайняття урядів, то у десятиліття після смерті Сенька з Сіннова найвпливовішими Корчаками серед перемишльських дигнітаріїв були Ян-Іван Дершняк з Рокитниці та Петро з Прохника.

http://ruh.znaimo.com.ua/index-2485.html?page=9

в Кишинёве упоминается также Иоанн Константинович Пионтковский, коллежский регистратор(1906г).Есть ли у вас что-нибудь о нём?

snegir написал:

[q]
в Кишинёве упоминается также Иоанн Константинович Пионтковский, коллежский регистратор(1906г).Есть ли у вас что-нибудь о нём?
[/q]

а у Вас есть?

Дмитро з Стоянець і Гораю гербу Корчак (*бл. 1340 - †1400) - нащадок галицьких бояр, підскарбій великий коронний 1364-1370 рр. та 1377-1391 рр., маршалок великий коронний. Син старости жидачівського Петра з Клеця; онук галицького боярина, судді холмського Івоні з Гораю.

Батько прилаштував Дмитра при королівському дворі, де він перебував при королях Казимирові ІІІ, Людовику І, Владиславу ІІ Ягайлові. У час чергової війни проти литовців за спадок князів Романовичів король Людовик І Анжуйський за заслуги у захопленні Белза, Холма надав Дмитру з Горая і його брату Іванові 26 липня 1377 р. численні маєтності. Їх ділив поміж братами король Владислав ІІ Ягайло 1388 р., у травні 1389 року. Дмитро отримав Щебрешин, Красник із землями, а Іван - Клеці. Владислав ІІ віддав під зверхність Дмитра з Гораю шляхту навколо Шребрешина, яку він вів на війну під своєю хоругвою, виконував над нею судочинство, приймав ленні присяги, роздавав землі, що було єдиним прикладом у тодішньому королівстві. Дмитро з Гораю, ймовірно, надав Шребречину магдебургію, фундував костел і парафію (1394/97 рр.), кляштор францисканців (1398 р.).

Такі надання пояснюються тим, що Дмитро з Гораю був прихильником польсько-литовського союзу як опікун малолітньої королеви Ядвиґи після її прибуття до польського королівства. Він не допустив до реалізації її одруження з Вільгельмом Габсбурґом, пригрозивши королеві застосувати до неї силу, коли вона пробувала сокирою вирубати зачинену браму на Вавелі.

Біля 1390 одружився з Беатою Мокрською з Божого Дару (р.н.н. - 1424), донькою краківського воєводи. У шлюбі народились доньки, які на час смерті Дмитра з Гораю були малолітніми:
Анна, видана до 1410 р. за підстолія краківського Анджея Тенчиньського
Єлизавета, видана за каштеляна калішського, старосту генерального великопольського Доброгоста з Шамотул
Катерина, видана за воєводу сандомирського, старосту краківського Добеслава Олесницького з Сєнни гербу Девбно

Общая тема