Могилянские

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Могилянский Овсей Арсениевич
Купец 1-й гильдии.
Проживал в Одессе.

Источник:
Третьяков А.П. Купцы города Киева. К., Сучасний письменник, 2017. С. 297.

Могила Павел Пантелеймонович
(1744 - 1792)
Киевский мещанин.
Жена: Марына Фомынична (1752 - ?)
Дети: Никита (1774 - ?), Петро (1776 - ?), Мирон (1781 - ?), Евдокия (1779 - 1783). Никита бежал в 1793 году.
Мирона первобрачная жена: Катерина (1791 - ?).
Мирона второбрачная жена: Евдокия (1782 - ?).
Мирона дети: Катерина (1806 - ?), Иван (1811 - 1817), Яков (1818 (1820) - ?), Мария (1826 - ?).
Яков владеет мелочной деревянной лавкой в Подольской части по линии с Контрактовым домом, которая ранее принадлежала киевскому мещанину Борису Любченко.
Якова жена: Мелания Мойсеевна (1818 - ?).
Павла Пантелеймоновича тёща: Полонская Агафия Григорьевна (1714 - ?).
Марыны Фомыничны сестра: Вакуловская Татияна Фоминична (1742 - ?).
Татьяны Фоминичны сын: Ситниченко Иван Тимофеевич (1772 - ?).
Ивана Тимофеевича жена: Марья Алексеевна (1778 - ?).
Ивана Тимофеевича дети: Мелания (1768 - ?), Анна (1776 - ?).
Мелания Ивановна замужем за мещанином.

Источник:
Фёдоров В.Г. Киевские мещане. Кто? Когда? Где? - К.: Друкарский двор Олега Фёдорова, 2017. С.588 - 589

Есть также родовой герб Могила с описанием.
Если интересует, то могу опубликовать здесь.

Могила Василь Дем`янович
ВБЗ місто-герой Київ:
Могила (Могила) Василь Дем`янович. Сержант. Загинув. НМІВВВ. – ВБЗ. – Кв-23478. Список, Сп.1140.
АК №23 ст.98.
Книга Пам`яті м. Київ. Том 2, стор. 600:
Могила Василь Дем'янович. Сержант. Загинув.

Могила Георгій Семенович
Кн. Пам`яті України м. Київ "Подвиг на віки". Стор. 527:
Могила Георгій Семенович, 1915. Полтавська обл., Карлівський р-н, с. Федорівка. Призваний
Печерським РВК м. Києва 1941. Рядовий. Пропав безвісти, листопад 1943.

Могила Григорій Миронович
ВБЗ місто-герой Київ:
Могила (Могила) Григорій Миронович. Нар. 1911, Україна, м. Київ. Призваний Криворізьким РВК. Рядовий, стрілець. Пропав безвісти 11.1943 р. НМІВВВ. – ВБЗ. – Кв-58409. Архів КнПУ.
Книга Пам`яті м. Київ. Том 3, стор. 877:
Могила Григорій Миронович, 1911 р., м. Київ. Рядовий. Загинув, листопад 1943 р.

Могила Дмитро Мефодійович
ВБЗ місто-герой Київ:
Могила (Могила) Дмитро Мефодійович. Нар. 1918. Призваний Молотовським РВК м. Києва. Матрос. Пропав безвісти 10.12.1941 р. НМІВВВ. – ВБЗ. – Кв-09080. Повідомлення, 11.4.1947 р.
Книга Пам`яті м. Київ. Том 2, стор. 600:
Могила Дмитро Мефодійович, 1918 р., м.Київ. Матрос. Загинув 10.12.44 р. Похов. м. Ломоносов Ленінградської обл. (Російська Федерація).

Могила Євген Андріанович
Кн. Пам`яті України м. Київ "У вічному боргу". Стор. 340:
Могила Євген Андріанович. Київський ОК. Загинув. (Підстава – персональні справи комуністів та комсомольців. Архів КПУ).

Могила Іван Тихонович
ВБЗ місто-герой Київ:
Могила (Могила) Іван Тихонович. Нар. 1902, Україна, м. Київ. Призваний Київським МВК. Рядовий, НКВС. Пропав безвісти 1.4.1942 р. НМІВВВ. – ВБЗ. – Кв-58411. Архів КнПУ, 4.2.1980 р.
Книга Пам`яті м. Київ. Том 2, стор. 600:
Могила Іван Тихонович, 1902 р., м. Київ. Рядовий. Загинув 1.04.42 р.
Кн. Пам`яті України м. Київ "Подвиг на віки". Стор. 527:
Могила Іван Боніфатійович (Тихонович), м. Київ, Труханів острів. Загинув.

Могила Михайло Іванович
Кн. Пам`яті України м. Київ "Подвиг на віки". Стор. 635:
Могила Михайло Іванович, м. Київ, вул.Борщагівська, 8, кв. 4. Хорольський табір. Доля невідома.

Могила Олексій Олександрович
ВБЗ місто-герой Київ:
Могила (Могила) Олексій Олександрович. Україна, м. Київ. Лейтенант, ком.взводу, 633 сп 157 сд. Загинув
9.4.1942 р. Місце поховання: Крим, Україна. НМІВВВ. – ВБЗ. – Кв-51708. Повідомлення, 28.4.1950 р.
Книга Пам`яті м. Київ. Том 2, стор. 600:
Могила Олексій Олександрович, м. Київ, Лейтенант. Загинув 9.04.42 р. Похов. Республіка Крим.

Могила Федір Данилович
Кн. Пам`яті України м. Київ "У вічному боргу". Стор. 340:
Могила Федір Данилович. Київський ОК. Доля невідома. (Підстава – персональні справи комуністів та комсомольців. Архів КПУ).

Джерело:
Київські адреси сповіщень про загибель: дослудження, документи, свідчення/ Ін-т історії України НАН України; Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війні 1941 - 1945 років"; ред. кол.: Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К.: Аеростат, 2013.

Полтавський полк
Решетилівська сотня
Могилянські (Могила, Могилевські)

І
Семен Тимофійович – священик михайлівський. Д.: NNN – вдова тримала фільварок (17234803).
ІІ
Могилка Федір Семенович (? – ран. 1738) – священик михайлівський і намісник у Решетилівці (1722 – 17264804). Мав 2 фільварки (17234805).
Поминання роду Федора Могили з Полтавського полку в Києво-Печерській Лаврі: преосвященний Арсеній, протоієрей Євстафій, ієрей Іван, Федір, Михайло, Феодосія, Марина, Іван, Катерина, Андрій Ганна, Анастасія, Параска, Ірина, Євдокія, Герасим, Василь, Павло4806. Д.: Анастасія Федорівна N (1690 – 1756 – ?). У 1738 – 1756 рр. тримала двір у Решетилівці.
Матвій Могила – козак піший "весьма убогий" кобеляцький (1726).
ІІІ
Ірина Федорівна Ч.: Федір Попович.
Єфросинія Федорівна (1720 – ?) – вдова (1754), в якої син Семен і донька Варвара.
ІV
...

4803. ІР НБУВ. – Ф. 1. – № 277. – Арк. 89 зв.
4804. Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.). – Т. ІІІ. – С. 496.
4805. ІР НБУВ. – Ф. 1. – № 277. – Арк. 89 зв.
4806. ІР НБУВ. – Ф. 1. – № 57325 – 57343. – Арк. 94.

Джерело:
Кривошея В.В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Монографія: у 2 т. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. – Т. І. С. 407 – 408.

Если кому понадобится, то смогу перефотографировать всю информацию и опубликовать здесь.

1. Прізвище шляхетської родини: Могілянські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: –
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) 12.01.1820. ч. 1;
b) 23.10.1834, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 15, арк. 611 – 616 зв.

Источник:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том ІІ. Список легітимованої шляхти Київської губернії. С. 135.

[ Ответ на сообщение Klim2018 ]

Klim2018 написал:

[q]
Если кому понадобится, то смогу перефотографировать всю информацию и опубликовать здесь
[/q]

ц

Если Вам не трудно, опубликуйте, пожалуйста. Очень интересная информация

А может быть фамилия Могилевский переплетаться тут?

Benitka написал:

[q]
А может быть фамилия Могилевский переплетаться тут?
[/q]

Конкретно для этой семьи только в качестве ошибочного написания (у меня есть несколько источников по моим предкам с таким написанием, да и меня иногда называют так - поскольку фамилия "Могилевский" гораздо более распространённая

)

Могилянський Євстафій (Остап) Васильович
чернече ім'я Єпіфаній (1-ша чв. XVIII ст., сот. м-ко Решетилівка Полтавського полку, тепер райцентр Полтавської обл. – 1769, м. Київ).
Викладач, священик, проповідник, архімандрит.
Н. у сім'ї священика о. Василя, але чи мав він прізвище Могилянський, невідомо.
Є думка, що прізвище предків було Могилати чи Могила, але і М., і його брат О. Могилянський, пізніше митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії, писалися в КМА Могилянськими.
1727 перейшов з КМА до Харк. колегіуму.
По закін. навчання був учителем Великоустюзької архієрейської школи, а потім – священиком у церквах Москви.
Як і брат, володів даром проповідника. Його викликано до С.- Петербурга і призначено проповідником при дворі імп-ці Єлизавети Петрівни. У плеяді тодішніх найвідоміших проповідників М. стояв не нижче А. Юшкевича, К. Флоринського ІІ, Дмитра Сєченова...
Указом імп-ці Єлизавети Петрівни від 22.04.1744 М. переведено до Полтави, висвячено на полтав. протопопа та священика Полтав. Воскресенської церкви. Тим же указом йому пожалувано в Полтаві двір, шо колись належав полк. Павлу Герцику, який пішов за гетьманом І. Мазепою Садиба з усіма госп. будівлями звільнялася від усіх постоїв та податків. М. дозволялося також купувати на тер. України місця і грунти та до 30 чол. підсусідків, які теж звільнялися від усіх служб і постоїв (хоча наказом 1728 духовенству заборонялося купувати грунти).
Нащадки колишніх підсусідків М. з прізвищем Могилати жили і в XIX ст. на тер. Микільської волості Полтав. пов. Полтав. губ.
Овдовівши, М. 1761 прийняв у Києві чернечий постриг.
З 1763 – архім. Ніжин. Благовіщенського Назарет-Богородицького м-ря.
З 1769 – настоятель Київ. Пустинно-Миколаївського м-ря. У цьому сані й помер ...

Джерело:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім "КМ Академія", 2001. С. 374.

Общая тема.