Михно

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Judit ,
Вот спасибо! Так приятно, что Михны прорезались,
а то на этом направлении был какой-то ступор...

татиа
Татьяна, я вам это пересылала?

МІХНОВИ:

У 1598 р. боярин любецького замку Михайло Міхнович отри¬мав привілей Сигизмунда III. Привілей закріплював пожалувания любецьких старост Павла Сопиги, Михайла Вишневецького та Войтеха Хотимського . Після війни 1648-1654 рр. Міхнови стають ко¬заками Чернігівського полку. 1725 р. у Березенській сотні знаходи¬мо сотеного хорунжого Леонтія та атамана Артема Міхненків . Артем Міхневич – син сотеного хорунжого з 1738 р. став в.к. ГВК . 1742 р. наказний березенський сотник Міхненко володів млином на р.Снов під Седневи . До 1754 р. помер б.т. Артем Міхно (Міхнов). Відомо, що йому належали у Березинській сотні 3 млини з хутіром та слободою. Міхновський млин знаходимо і на р.Пакульці . Василь Михно (бл.1727-1763-?) службу розпочав у 1745 р., а у 1760 р. став в. т. Федір Міхно службу розпочав з 1755 р., був в. т. (?-1762-1763-?) , став прем'єр-майором (1787.1.07.), суддею Берез. повітового суду. У 1792 р. козачка Гафія Міхнова, удова со¬теного атамана Івана Міхнова подала до Новгород-Сіверської комі¬сії документи на дворянство. Серед них знаходимо наказ Генераль¬ної військової канцелярії, наданий батьку її чоловіка Артему Міхнову «о произведении его с сотнического чина бунчуковим товари¬шем» у 1743 р.

БІБЛІОТЕЧКА
історико-дослідницького альманаху
Чернігівського району
Чернигов, периода казацтва
Любеч

КОНДРАТЬЄВ І., КРИВОШЕЯ В. Чернигов. 2005 г.
Там есть ссылки на арх. и Ф.
Если надо, пришлю.....

Валерия

татиа

И еще!
Эти цитаты мне прислал И. Кондратьев из своей книги

Кондратьєв І.В. Любеч (матеріали до довідково - енциклопедичних видань)
...Родина любецьких шляхтичів Михневичів (Татаринків-Михневичів, Михно, Михнових, Міхненок) відома в Любецькій околиці з ХVI ст. Вочевидь, засновником цього роду був Татарин Михно, який мешкав на зламі ХV - XVI ст., нащадки якого стали називати себе Татаринками-Михневичами. Ця родина мала тюркське походження. Поселення золотоординських татар у Великому князівстві Литовському польський історик П.Боравський відносить до початку ХІV ст. Ця татарська еміграція була вимушеною і пов`язаною з політикою хана Узбека (1312 - 1342 рр.), який прийняв для Орди нову релігію - іслам. На Кијвщині татар оселяли на військовому праві лише після 1380 р. [Borawski P. Z dziejow kolonizacji tatarskiej w Wielkim ksiestwie Litewskim i w Polsce ( XIV - XVII w.) // Przealad О rientalistyczny. 1977. T. 70;4. S .291-292, 295-296.] . М.Любавський доводив, що татарський елемент з'являється на Кијвщинi пiсля походу литовського князя Вiтовта на Дон у 1397-1398 рр. Полоненi були розселенi на новоздобутих землях i отримали права, аналогічні шляхетським [Любавский М.К. Очерк истории литовско-русского государства до Люблинской унии включительно... С.127.] . На думку Я.Собчака, оселення татар на Кијвщині (до якој належала і Любецька околиця) слід віднести до середини ХV ст. [Sobczak J . Polozenie prawne ludnosci tatarskiej w Wielkim ksiestwie Litewskim . Warszawa - Poznan : Panstwowe wydawnictwo naukowe , 1984. S .28.] . О.Яблоновський указував, що не лише у степовій зонi, а й на пiвночi, на початку ХVІ ст. поблизу замкiв Остра та Любеча, існували ознаки тюркськој присутностi [Jablonowskі A .W. Pіsma….; S.17, 33 .] .

Відносилася родина Михнових до дрібного служебного боярства, за даними О.Яблоновського отримала 1598 р. привілей Сигізмунда ІІІ (1587-1632), який підтвердив јх права на Мотковську (Малiковську) землю та Сiрховську оранку. Згодом тут виникло с. Татарино [Там само. S.34.] . Привілей лише підтверджував надання Михневичам земельних володінь любецькими старостами Павлом Сапєгою (1559 - 1580 рр.), Андрієм Вишневецьким (1580-1583 рр.) та Войтехом Хотимським (липень 1594 - 1611 рр.). Миховичам належала Малиновська земля з с пашнею Верховою (у ХІХ ст. Шерхово біля с.Брехуни), з якој вони були зобовязані нести боярську службу при Любецькому замку [ДАЧО, Ф.86, Оп.1, Спр.28, Дело о разборе доказательства о дворянстве лиц, состоящих в подушном окладе (1 января 1792 г.), Арк.288 зв.; Милорадович Г.А. Любеч Черниговской губернии Городницкаго уезда... С.103-104.] . Під час війни 1648-1654 рр. Михнови стали козаками Чернігівського полку, частина родини у ХVIII ст. зубожіла і стала селянами.

Вочевидь, якась гілка цієј родини оселилася і на пакульщині. Зокрема, 1742 р. мешканець с. Пакуль Григорій Михневич збудував на р. Пакульці біля хутора Михнівка водяний млин. Генеральний опис Лівобережној Украјни 1765-1769 рр. згадує Михновський млин на р. Пакульці об одном камне, мелет водно вешнее и осенее время, с оной прибыли в год деньгами 60 копеек. 1769 р. біля фабрики по виробництву папера у с.Пакуль знаходилась хата Григорія Михневича. Під 1770 р. відомий 57-річний титар Григорій Михневич, наступного, 1771 р., він звільнився з посади за нерадение [Курданов А.Л. Голос памъяті (історія села Пакуль та його околиці)... С.23, 38, 39, 110, 199, 272.] .

Серед дворян Чернігівськој губерніј 1881 р. знаходимо більше двадцяти представників різних гілок цього роду : Михно, Михнів, Михнових [ІР НБУВ, Ф.1, Спр.61605, Список дворянских родов и лиц внесенных в дворянскую родословную книгу Черниговской губернии и утвержденных в дворянстве Герольдиею Правительствующего Сената, временным ея присутствием и департаментом герольдии по 1881 год. Чернигов, 1881. (1881 г.), Арк.56 зв.] . У 1882 р. волосний суд Пакуля розглядав справу селян Михневичів з Федіром Карандою. Останній намагався відсудити частину землі в урочищі Соколовщина, це йому вдається, і він отримує јј за рішенням суду. 1913 р. в Пакульській волості був хутір Михнівка (13 будинків) [Курданов А.Л. Голос памъяті (історія села Пакуль та його околиці)... С.23, 38, 39, 110, 199, 272.] .
Может пригодится?

татиа

501. ДАЧО. – Ф. 86. – Оп. 1. – Спр. 28. – Арк. 288зв. (после - Войтеха Хотимского)
502 Личный состав малороссийской козацкой старшины в 1725 году. (Из архива Я.М.Маркевича. ) ... – С. 7. (после - атамана ... и Артема Михненков)
503. ІР НБУ, Ф. І, № 60378–60436, арк. 144. (после - ГВК)
504. Список водяних мельниц Черниговского полка (1742 года). (С предисловием А. Лазаревского)... – С. 110. (после под Седневом)
505. Описание рек и речек Черниговского полка в 1754 году. (Под редакцией А.М.Лазаревского)... – С. 33. (после - на реке Пакульце)
506. Панашенко В. Військові товариші // Київська старовина. – 1998 – № 3. – С. 171 (после - став в.т.)
507. ЦДІАУ. – Ф. 108. – Оп. 2. – Спр. 1051. – Арк. 56. ( после - 1762 - 1763)
508. ДАЧО. – Ф. 86. – Оп. 1. – Спр. 28. – Арк. 288зв. (после 1743 р.)
Валерия

Некоторые форумчане жалуются, что запутались в моих фамилиях и не понимают кто - откуда и кто он (она) мне.
Вот краткий навигатор по именам:

Мамина линия:

Есковы (Еськовы, в ВКЛ, возможно, Есковичи) - фамилия моего деда
Головины - его (деда) матери, моей прабабушки
Панковы (Паньковы) - фамилия моей бабушки в девичестве
Пахомовы, Горяиновы, Тишины - фамилии дедовских сестер (в девичестве Есковых) по мужьям

Папина линия:

Плохие - от этой фамилии образовалась фамилия моего отца и деда
Сакуны - его (деда) матери, моей прабабушки
Громницкие - его (деда) сводной матери (Дарыни), моей прабабушки
Зеленьские - его (деда) бабушки, моей прапрабабушки
Михно - фамилия моей прапрапрабабушки Дарьи, от которой нам досталась земля в Ольшане
Остапенко - фамилия моей бабушки в девичестве
Робаковские - фамилия моей бабушки по первому мужу
Братченко - фамилия ее матери, моей прабабушки в девичестве
Панкратьевы - фамилия матери моего прадеда Остапенко, моей прапрабабушки

Надеюсь не запутала всех еще больше.

Мне попадались фамилии Михно и Остапенко при работе в Запорожском архиве с метрическими книгами Николаевской церкви волостного села Михайловка-Лукашево Александровского уезда Екатеринославской губернии.

Это фонд 5593, оп.2-3.
Причем Михно там был вроде почетный гражданин г.Александровска.
(Нашла, в качестве восприемника при рождении внебрачной дочери Анны у девицы Елены Федотовны Худокон - дворянин Александровского уезда Константин Борисович Михно - 16 июня 1906 г.)

Что касается Остапенко, они встречались в хуторе Нововасильевка, который (предположительно) был основан переселенцами. В этом же хуторе проживали мои Калюжные (тоже вероятные переселенцы). Имена у Остапенко были такие: Афанасий, Павел, Андрей, Прокофий - в разных сочетаниях. И даже иногда они попадались у моих в поручителях или восприемниках.

Вот что нашлось в записях еще с лета:
1900 г, 25 февраля - у крестьянина дер.Ново-Васильевки Ивана Саввина Калюжного и его законной жены Евдокии Ивановой - дочь Евдокия - восприемники: Таврической губернии Бердянского уезда Белицкой волости д.Ново-Яковлевки крестьянин Прокофий Афанасьев Остапенко и той же Ново-Яковлевки кр.Сиклития Николаева, жена Сергия Гладкого. Важный момент: Остапенко сам поставил свою подпись! Это редкое явление в этих книгах.
1918 г, июнь - у Елисея Емельянова Щербины и его жены Софьи Евдокимовной - сын Павел - восприемники Василий Владимиров Худокон и Феодосия Лаврентьева Остапенко.
В.В.Худокон - мой прадед, а Е.Щербина - брат его жены, моей прабабушки.
Вот такие вот интересные совпадения бывают

И еще раз продолжение: фамилии, с которыми я сталкивалась в столбцах 17 в. по Курску.

Струнов
Горбатый
Торасов
Селехов
Бунин
Чаплыгин
Угрюмов
Лобов
Козловский
Дураков
Винников
Криволапов
Бочаров
Халин
Якунин
Михнев
Савенков
Медведев
Красников
Колокольцов
Обрамов
Кромский
Парфенов
Колесников
Колугин
Сороколетов
Филипский
Курников
Савинов
Стрекалов
Шатов
Белевцов
Кононов
Кретов
Шевляков

Восприемником моего прапрадеда, Николая Константиновича Адасовского, был Евлампий Семенович Михно. А в дневнике у olyvd я нашла про него упоминание, в списках послужных формуляров Черниговского архива:

"ФСС коллежского асессора кавалера ЕВЛАМПИЯ СЕМЕНОВА МИХНО Советника Черниговской Палаты Гражданского Суда, 48 лет, из дворян"

Не знаете ли Вы еще какую-нибудь информацию о нем?

татиа

Таня, я из той же книжки (кн. 3) вам еще Михн прикрепляю, а Плохут не нужно?
Я попозже подiвлюсь в другой книжке про Олексiя Артемьевича, где войсковые, а может это то, что я вам уже прислала?

татиа
Это из книг 1 и 2 -й того же автора
Михно

Общая тема.