Лученко

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

В січні цього року RAHNKULTURFONDS в швейцарському місті Цюріху провів черговий 33-ій Міжнародний Конкурс серед студентів швейцарських консерваторій та музичних академій. Призовий фонд Конкурсу становив 50000 швейцарських франків. Цього року у номінації Скрипка Першу Премію здобула студентка четвертого курсу Цюрихської Академії Музики, Мистецтв та театру Владислава Лученко (педагог професор Захар Брон), у номінації Віолончель Першу премію здобула китаянка Мі Жоу, Другу Премію у цій же номінації отримав Константін Манаєв з Росії, а Першу Премію у номінації Контрабас виборов Віз де Бове з Бельгії.

В квітні всі четверо лауреатів взяли участь у гала-концерті, який було проведено в найкращому концертному залі Цюріха Тан Халле під акомпонемент Цюріхського Симфонічного Оркестру (диригент Даніель Кохен). Відкривала концерт китайська віолончелістка Концертом для віолончелі з оркестром Сен-Санса №1. Віз де Бове виконав Концерт Джованні Ботессіні для Контрабаса та Оркестру №2. Росіянин Константін Манаєв виконав Концерт Шостаковіча для віолончелі та оркестру №1. Завершила гала-концерт українка Владислава Лученко Концертом Макса Бруха для скрипки й оркестру №1. Виступ молодих лавреатів тепло вітав переповнений зал. Гала концерт було записано як в ауді так і відеоформаті. Його схвально зустріли музичні критики як в Швейцарії так і в країнах Лауреатів. Правда не у всіх. В Україні, попри участь в ній українки, пройшла непоміченою.

В кінці червня RAHNKULTURFONDS випустив альбом на двох компакт дисках, у який ввійшли виступи лавреатів Конкурсу 2010 року. Варто зазначити, що для всіх лавреатів це був першим альбомом. Оскільки важко очікувати, що українська музична критика якось відреагує на цю подію Автор цього прес-релізу сповіщає українських меломанів що такий диск є, що підтверджують відповідні ілюстрації.

Источник http://www.rtkorr.com/news/2010/08/20/164735.new

Tino написал:

[q]

А що це за список такий?
[/q]

Лица призывного возраста, лишенные избирательных прав.

litar написал:

[q]

Tino написал:
[q]

А що це за список такий?
[/q]

Лица призывного возраста, лишенные избирательных прав.

[/q]

Cпасибо!

Сгенерирована ещё одна версия образования фамилии ЛУЧЕНКО. В Реестре 1649 года в ряде полков стречается фамилия ЛУЧЧЕНКО. Вероятное образование этой фамилии от патронима Лучко (маленький Лук или Лука). Такое имя вместе с патронимическим суфиксом -енк давало фамилию ЛУЧЧЕНКО, которая в дальнейшем потеряла одну из букв Ч. и превратилась в современную Лученко. Следует отметить, что в том же реестре встерчается также фамилия Лученко без удвоения ч.

Tino
Тут упоминается патроним Лучка

А это до "луковой" темы...

Nikola написал:

[q]

А это до "луковой" темы...
[/q]

Спасибі, пане Земляче!

Ксения Лученко

Родилась 13 июня 1979 года в Москве. В 2001 году получила диплом факультета журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, параллельно окончив 3 курса факультета иностранных языков. С 2002 года - сотрудник Издательского Совета Русской Православной Церкви, обозреватель газеты «Церковный вестник». Участвовала в разработке многих Интернет-проектов (среди них - «Соборность», «Орто-медиа.ру», «Церковный вестник», «Пасха.ру»). В 2004-2008 гг. - пресс-секретарь ряда церковно-общественных форумов, в 2006-2009 гг. - редактор телепередачи «Русский взгляд». С ноября 2009 г. - главный редактор интернет-издания «Татьянин день».

Кандидат филологических наук (в 2009 г. защитила диссертацию на тему «Интернет в информационно-коммуникативной деятельности религиозных организаций России»). Автор-составитель справочника «Православный Интернет». Лауреат конкурса «Православная инициатива» 2005-го года.

Замужем, мать двоих сыновей.

Каталог членів Спілки художників України

Лученко Людмила Євгенівна

Народилась 28.10.1946 р., м. Київ. Закінчила Київський державний художній інститут (1973). Педагоги з фаху – М. Духновський, С. Подерв’янський. Працює в галузі сценографії, театрального плаката. Основні твори: вистави – „Григорій та Параскева” І. Кавалерідзе (1973), „Щоб всесвітом ішла любов” В. Калашникова (1981), „Заклинання вогню” Б. Олійника (1981). Член НСХУ (1999)

Фамилия ЛУЧЕНКО в украинской народной песне:

ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ, А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ

Ой високо сонце сходить,
А низько заходить;
Ой ходить піп по вівтарю
Та листи читає:
«Чому, чому галаганців
У церкві немає?»
«Ой як же нам, наш батюшка,
До церкви ходити, —
Загадують десятчики
В клуні молотити;
Що брат косить, що брат косить,
А батько молотить,
Сестра у нас одиниця,
Та й та кирпич носить!»
Пішли наші жита жати,
Сіли спочивати,
Озирнуться назад,
Аж їде Лученко,
Канчук розправляє:
«Чому, чому галаганців
По троє немає?»
«Ой як же нам, паниченьку,
По троє ходити, —
Покинули малих дітей,
Нікому глядіти!»
Ой в нашої Галаганші
Жовтая спідниця —
Ідуть наші жінки з жнивів, —
Вже зійшла зірниця;
У нашого Галагана
Вишивана хустка —
Буде в наших Озерянах
Не ’дна хата пустка!
У нашого Лученка
Білая кобила, —
Ой побила галаганців
Лихая година!

ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ, А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ.

Записано за часів кріпосного права на хуторі Озерщина, Лохвицького району, Полтавської обл. Друкується за журн. «Киевская старина», кн. IV, 1899, стор. 6—7.

Галаган, Галаганша — великі українські поміщики-кріпосники, які мали тільки на Полтавщині ряд сіл; селяни-кріпаки не раз повставали проти Ґалаґанів.

Джерело:
Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. ПАВЛІЙ, М. С. РОДІНА. М. П. СТЕЛЬМАХ. Видавництво Академії наук Української РСР, КИЇВ, 1955, 700 с.

Тематичні розділи:
Історичні пісні
Вітчизняна війна 1812 року. Селянські рухи першої половини XIX ст. Скасування кріпосного права

Тема для моих однофамильцев, которые интересуются этимологией и местами возникновения этой фамилии