Лизогубы

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Ищу предков с фамилией Лизогуб, Лизогубенко.

Мои предки с этой фамилией из деревни Сухолетовка (Байковичева) Новомиргородского района Кировоградской области на Украине (Херсонская губерния Елисаветградский уезд).

Другие мои фамильные темы:
Прибега
Своринь
Бруховецкий
Лизогуб
Невинчаный
Покотилов
Есауленко

Добрый вечер

Модзалевский считал, что в реестре 1649 года Яков Кондратьевич Лизогуб фигурирует как Кобызенко Яцко (Переяславский полк. сотня Гелмязовская)
известно, что брат Якова - Иван в документах о получении Российского дворянства - упоминал имя своего отца - Кондрат Иванович (Лизогуб) и деда - Иван Кобизевич.

Модзалевский считал, что в реестре 1649 года этот Иван Кондратьевич Лизогуб фигурирует как Кобызенко Иван (сотня Росченкова КАНЕВСКИЙ ПОЛК)

с этим как раз можно согласиться, так как известно, что с 1659 по 1662 Иван Кондратьевич Лизогуб был полковником в этом (Каневском) полку и после его смерти в этом полку полковником стал его брат
Яков Кондратьевич Лизогуб

Но если пристально вглядеться в реестр 1649 года, то помимо Кобызенко Яцко (Переяславский полк. сотня Гелмязовская)

есть еще - Кобыщиенко Яцко (Черкасский полк. сотня Маркова)

и тут становится еще интересней, так как
в этом реестре по тому же полку и сотне есть еще и Кобыжчиенко Кондрат (Черкасский полк. сотня Маркова) - который как раз может быть отцом Якова и Ивана
и Кобыз Иван - судя по всему это дед Ивана и Якова

в той же сотне находим и их вероятных родственников - (дядьев или кузенов Ивана и Якова Кондратьевичей).
Кобизщиенко Харко
Кобыщиенко Евсей

и в том же полку, но в сотне Кулаковского фигурирует Кобыз Ничипор (Черкасский полк сотня Кулаковского)
который может быть братом Ивана Кобыза.

судя по дате смерти Якова Кондратьевича Лизогуба, его отец и дед (Кондратий Иванович и Иван) вполне могли быть живы в 1649 году.

______________________

Кобызь Мишко - русин

Кобызь Дашко в переписи Войска Литовского 1528 года - Кобызевич Дешко, б. Ваўкавыйскага пав. Троцкага в-д. 103
.
Кобызь Алексѣй Дашковичъ, возный Волковыйскій 1569
возный повѣту Волковыйского

Кобызь ; его сынъ Сидорецъ ; — слуги щитные Дубровенскаго пути

За версією В. Антоновича, родоначальником цього роду був татарин
Кобиз, який знаходився серед одноплемінників-бранців, поселених великим князем литовським Вітовтом на околицях Мозиря та приписаних до
замкових слуг2. Вірогідно, деякі його нащадки — Іван, Дашко, Миско Кобизевичі — оселилися у м. Волковийськ і згадуються 1530 р. як господарські бояри, а «Реестрь попису войска Литовского» 1565 р. у переліку Волковийської хоругві зафіксував імена Тимофія і Мартина Кобизів3. Інші
його нащадки — брати Іван і Федір — увійшли до складу мозирського
боярства, отримавши невелику боярську землю — третину Боківської
землі та «дворец пашчьій, в котором, дей, ест волок вьімероньїх чотьірьі
прозываемый Пашковщина і Чортковщина», а також двір у Мозирі4.
Оскільки ц я земля накладала обов'язок несення військової служби на її
користувачів і не підлягала дробленню, мозирський староста передав її
старшому з братів — Федорові, а молодший — Іван — переїхав до Києва.
Федір після одруження мав десятьох дітей — вісьмох синів: Лазаря,
Кузьму, Василя, Федора, Яцька, Силу, Федорця молодшого, Ієва та двох
дочок — Федору і Овдотю5. Певно, на батьківщині справи у Федора Кобизевича складались не дуже вдало, тому на початку 1550-х років «мещанин
мозырский Ходыка Кобызевич отшол был з Мозыра до Киева и там
в месте Киевском никоторый час мешкал»6. Цей факт підтверджується
даними ревізії Київського замку 1552 р., де серед міщан міської юрисдикції згадується Ходика-Кобизевич7. Наприкінці 1557 р. він з родиною
вирішив повернутись до Мозиря, але міський уряд став йому на заваді
(«весь статок ему там загамовали»), через те, що той, мешкаючи у Києві,
«маетности немалое набыл»8, мабуть, нечесним шляхом. Виправдовуючись, Ф. Кобизевич стверджував, що «жив працою своею, ездечи с куплями
по землям обчим»9. Обставини змусили його звернутися за допомогою до
мозирського старости Миколая Юрієвича Радзівіла, який, у свою чергу,
звернувся до короля Сигізмунда Августа. В результаті своїм листом від
20 грудня 1557 р., адресованим київському воєводі Григорію Олександровичу Ходкевичу, король наказав війтові, бурмистрам і міщанам випустити
Федора Кобизевича з міста без перешкод «яко прирожонца мозырского»10. Повернувшись на батьківщину, Ф. Кобизевич жив з доходів від своєї
землі, про що свідчить квит мозирських бирчих Герасима Балакиря
і Степана Ловецького від 16 грудня 1568 р. про отримання податку з його
маетностей на загальну суму 40 гр.11 На початку 1569 р. Федір ХодикаКобизевич помер. 6 лютого того ж року у земському суді в Мозирі видали
дільчий лист про поділ спадщини померлого між його дружиною Зонею
Семенівною Ходичиною та дітьми. Старшим братам — Кузьмі і Василеві —
дісталось «по котлу меди», по шаблі, сагайдаку, срібний посуд, деяка сума
грошей — на цьому їх обмежили, оскільки вони дещо ще «за живота отца
свого справили»12. Решта рухомого і нерухомого майна залишилась пані
Ходичиній з малолітніми дітьми13. У червні 1569 р., під час перебування
брата Кузьми на господарській військовій службі у Києві, Василь Кобизевич пограбував братові речі, залишені у спадок від батька14. 29 грудня
1569 р. Кузьма Ходичич подав на нього скаргу до Мозирського земського
суду, але Василь так і не повернув пограбоване15.
Відсутність будь-яких перспектив розбагатіти на батьківщині штовхала молодих братів Кобизевичів до пошуку кращої долі. Як колись їхній
батько, два брати — Василь і Федір — подались до Києва, віддавши
перевагу торгівлі і лихварству. На початку 1570-х років у місті мешкав
їхній родич — Устим Фіц-Кобизевич. Батько Устима, Іван Кобизевич,
оселившись у Києві в першій третині XVI ст., займався торгівлею та
накопичив значне майно, яке з часом передав синові. З 1564 р. і до смерті
1578 р. Устим обирався райцею до міського уряду. Заповітом від
21 лютого 1578 р. він залишив у спадок усе своє майно синові-підліткові
Ієву16, подальша доля якого невідома. В. Антонович вважав, що Устим
помер бездітним17.
У середині XVI ст. у Києві мешкала ще одна гілка цього великого роду —
родина згаданого брата Устима — Богдана Кобизевича. Син останнього —
Микита — також займаючись торгівлею, накопичив чимале майно, яке
після загибелі своєї родини (дружини Марії і сина Павла) від чуми
заповітом від 17 липня 1572 р. передав своєму дядькові Устиму18. Будинок у Києві, що знаходився «подле дому Кузьми Мантуша» та який
тестатор колись придбав у Федора Ходики, розпорядився передати Софії
Ходичиній та її синові Федорові, чий батько був близьким родичем
померлого. Отже, у родинних стосунках з Кобизевичами перебувала інша
київська міщанська родина Ходиків, представники котрої — Федір, Софія
та їхній син також на ім'я Федір — померли від чуми у 1572 р.19 Того
ж року брати Федір та Василь Кобизевичі перейняли прізвище (або
прізвисько) «Ходики»20 та стали київськими міщанами.

о роде Кобызевич

Владимир АНТОНОВИЧ
КИЕВСКИЕ ВОЙТЫ ХОДЫКИ Эпизод из истории городского самоуправления в Киеве в XVI — XVII ст.

http://litopys.org.ua/anton/ant09.htm

Интересно понять как связан Иван Кобыз - дед Якова и Ивана Кондратьевичей Лизогубов
с Кобызевичами и Ходиками-Кобызевичами

Судя по упоминаниям в источниках - у Ивана Кобызевича были сыновья Богдан(у него сын Никита=Мария+1572 от чумы-их сын Павел +1572 от чумы) и Устим-Фиц (у него сын Иев)

У Федора(Ходыки) Кобызевича+1569 и жены Зони(Софья Семеновна)(возможно+1572 от чумы в Киеве) - 8 сыновей -

Лазарь, Кузьма (старшие)

Василь, Иов И Федор Ходики (Ходыки) - которые приехали в Киев следом за отцом Федором и дядей Иваном к кузенам Устиму и Богдану

и Яцько, Сила, и Федорец младший(возможно+1572 от чумы в Киеве)

дети Федора Кобызевича в Киеве прозывались уже Ходыками, и очевидно Иван Кобыз из реестра 1649 года не связан с ними.
Может ли он быть связан с Иевом Устимовичем или Никитой Богдановичем или другими Кобызами из ВКЛ?

боярин Иван Кобызев (другой), служил при Киево-Печерской Лавре еще во второй половине 15 века, т.к. в 1508 году, он упоминается, как "старый боярин"

Вдруг кому полезно будет - в переписи Ольшаны Недригайловского уезда (Украина) от 1677 года есть:
Яким Макарович Лизогуб
Пришел из Ботурина 5 лет назад

Вот еще порутчик-дворянин Александр Иванович Лизогуб в деревне Рудневке Сумского уезда:
https://www.familysearch.org/a...at=3007373

Ведомостъ коликое число в Санборскомъ дворе который прежде сего бивал до двора Батуринского бившаго гетмана ізменника Мазепи і при немъ села и всякие заводи имеютъся, а именно.
...
191 зв. //
...
Ко ономуж Санборскому двору принадлежащия угодия.
Меножати и пахотное поля, которие при Малом Санборе близ владелъцов Полуботка и Новицкого, степъ надлежащий до оногож двора которим завладел по смерти гетмана Скоропадского Конотопъской сотъни бунчуковий козак Андрей Лизогубъ, которим и нине владеет.
...
...
...
Ведомост коликое число в Подлипенскомъ дворце в ниже показаннихъ селах, дворового числа, мелниц и протчих угодий, которие до разорения города Батурина до двора бившаго гетмана изменика Мазепи принадлежало и коликое число било с них на каждий год денежних и хлебних и протчих всяких доходовъ на его Мазепу, а именно.
...
217 зв. //
...
Под городомъ Конотопомъ.
Мелници на речке Езучи: в бунчукового козака Андрея Лизогуба две коле, козакъ Данило Каланчикъ едно.
...
218 //
...
Да на той же Озарицкой гребле неведома почему завладелъ двома колами бунчучний козакъ Андрей Лизогубъ, которими и нине владеет.
...
...
...
В доношениі.
В означений город Батуринъ і принадлежащие к нему слободі, села и дрвни і всякие угодя ...
...
376 //
...
Сеножати и пахатное поле, которіе при Маломъ Самбуре близъ владелцов Полуботка и Новицкого.
Степъ надлежащая до тогож двора, которымъ завладелъ по смерти гетмана Скоропацкого Конатопской сотни бунчюковой казакъ Андрей Лизагубъ, которымъ і нне владеетъ.
...
379 зв. //
Мелницы да разорения Батурина принадлежалида двора Батуринскаго.
...
Под городом Конотопом мелница на реке Язучи бунчукового Андрея Лизогуба – 2 кола, казацкое – 1 коло
...
380 //
...
Да на тоже Озарицкой гребле неведомо почему завладелъ 2 коламы бунчужий казак Андрей Лизагуб, которъми и ныне владеетъ.
...
...
...
Ея Императорского Величества в кабинетъ ис коллегиі Малой Росиі
Доношение
...
468 //
...
Степъ надлежащая да тогож двора, которымъ завладелъ по смерти гетмана Скоропацкого Конатопской сотни бунчюковой казакъ Андрей Лизагубъ, которым і нне владеетъ.
...
472 зв. //
...
Мелницы да разорения Батурина принадлежалида двора Батуринскаго.
...
Под городом Конотопом мелници на реке Язуче бунчукового Андрея Лизагуба – 2 кола, казацкое – 1 коло
...
473 //
В селе Озаричахъ
Мелница на реке Семи разных владелцов:
...
Да на тоиже Озарицкой гребле неведомо почему завладелъ 2 колами бунчужый козакъ Андрей Лизагуб, которъм и нине владеетъ.
...

Джерело:
Мазепина книга / Упор. та вступна стаття І. Ситого. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005.

Здравствуйте скажите РС с Тимофеевки Сумского уезда есть за 1881 год и 1882 оцифрованные?
Я тоже ищу своих Лизогубов

Со временем удалось уточнить откуда мои Лизогубы.

Прадед Лизогуб (Лизогубов) Федор Михайлович родился 11 мая 1881 г. в слободе Новотроицкой, современное Троицкое Луганской области.
Родители Лизогубов Михаил Марков государственный крестьянин и жена его Елена Игнатова

Мой прадед прожил в Троицком примерно до начала 30-х. С моей прабабушкой это уже был третий брак. Имен первых жен не знаю, но были также дети, которые умерли в младенчестве. В 30-х семья переехала в Ростов.

Добрый день!

У меня в предках на 1628 год есть ЛИЗОГУБОВЫ - крестьяне помещика Махова по с. Большая Хмелевая Воргольского стана Елецкого уезда Орловской губернии. Их потомки носили вплоть до 20-го века уличную фамилию - "Казаковы/Казачихины".

Может у кого-то есть сведения по данной семье за более ранний период. Кто они? Наверняка, Малороссия. Бывшие пленные гетманщины или проданные крестьяне более богатых казаков?

Буду признателен за любые грамотные мысли

Поиск предков