Левандовские

Доброе утро! Смотрела загсовые записи (в свободном доступе) на www.arch.mosreg.ru по Волоколамском району Московской области. Встретила Левандовских. Может пригодится

Jjlouzina написал:

[q]

Левандовские в Омске.
Переселенцы и политические ссыльные.
Несколько дел в Омском архиве, период 19 - начала 20 веков, ищутся простым поиском.
Упоминаются имена: Франц, Андрей, Карл, Николай, Александр.
Один из Левандовских был фельдшером Сибирской военной гимназии, жена его, Евдокия Федоровна Левандовская была воспреемницей моей прабабушки, её сестры и брата в 1877-1882 годах.

[/q]

Добрый день,
Мой прадед Левандовский Иван из Омской обл город Любино, работал ни то акушером, ни то кем, но каким то медиком, примерно в 1939 арестовали и больше его никто не видел.
"ищутся простым поиском" это вы что имеете в виду? в Омском архиве только рождение и смерть или я не так смотрю

Кияшки-Левандовські
І
Михайло Степанович (? – 1687) – у 1669 р. полковник компанійський [1709,с.265]. Полковник миргородський (? – 1670.4.09. [1709,с.264] – 1672), осавул полковий гадяцький (? – 1682 – 1687.07.). Володів с. Липова Долина [1613,арк.2]. Загинув на час бунту у кримському поході.
ІІ
Іван Михайлович (? – бл. 1698) – шляхтич. Можливо, сотник полку Павла Апостола - Щуровського на Правобережжі (1687 [1724,с.153]). Сотник коропський Ніжинського полку (? – 1687.10. – ?), значний військовий товариш. Мав у с. Будище Понорницької сотні млин в одне коло, ставок, займище, ліс, пасіку, поле з сіножаттю, двір з городом. Проживав у Коропі. 19 січня 1698 р. заповів дружині після їх смерті передати всі ґрунти у с. Будище до Новгородського Рихлівського монастиря [1119,арк.1]. Д.: (1698) Ганна NN [1119,арк.1].
Василь Михайлович – військовий товариш.
Самійло Михайлович (? – 1710 – ран. 1767) – військовий канцелярист ГВК (1732 – 1740), сотник корибутівський Прилуцького полку (1740 – 1742), сотник слабинський (1742 [810,арк.12] – 1760 [488,арк.1]). У грудні 1750 р. його з тестем Пантелеймоном Мокрієвичем намагався притягти до відповідальності за захоплення ґрунтів і особисті образи бунчуковий товариш В. Добронизький [407,арк.1]. Мав приїжджий двір у с. Буди Киселівської сотні [535,арк.261], с. Сибереж Роїської сотні (? – 1751 – 1756 – ?). У д. Биховці на р. Білоус разом з козаком Білоуської сотні Гаврилом Биховцем мав греблю і млин [1774,с.18]. У с. Євтухів Білоус на р. Білоус разом з бунчуковим товаришем Рашевським та козаками Білоуської сотні тримав греблю і млин [1774,с.19]. Мав 11 хат у с. Перепис Городнянської сотні (1766 [652,арк.104зв.]). У с. Сибереж 23 дворів [1832,с.48] тримав разом з військовим канцеляристом Іваном Марковичем, бунчуковими товаришами Василем Добронизьким, Йосипом та Іваном Рашевськими, полковником чернігівським Іваном Божичем, мохнатинським священиком Спиридом Кричевським та Чернігівським Троїцьким монастирем. Д.: 1) NNN (можливо, N Дмитрівна Домонтович). 2) (1748) Марія Пантелеймонівна Мокрієвич [1936,с.579] (? – 1736 – 1768 – ?), за нею хутір Шкробовський у Киселівській сотні і млин на р. Бречі [1936,с.579]. У другому шлюбі за полковим осавулом Антоном Тимофійовичем Булавкою [1773,с.338].
Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк. — Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012. — Т. I. Стр. 229 https://web.archive.org/web/20...f#page=226

Гавриил Никифорович Левандовский родился в 1786 г. в семье священника с. Басурман-Можга Елабужского уезда Вятской губернии, последовательно обучался в Казанской духовной семинарии, Вятской духовной семинарии и Санкт-Петербургской духовной академии. После окончания академии стал профессором Вологодской духовной семинарии, где служил до 1842 г. Умер в 1843 г. (Туранов А. А. К истории первого перевода на удмуртский язык Евангелия от Матфея // Вопросы исторической науки: материалы IV междунар. науч. конф. (г. Москва, нояб. 2016 г.). М.: Буки-Веди, 2016. С. 47-50.)