Левковские

Добры дзень, пытаньне больш пра Солтан.

Мае продкі Мацяевічы трапілі з Лідзкага павету ў Рэчыцкі павет недзе да 1690. Ужо за гэты год ёсьць запіс пра Казіміра сына Бенедыкта Мацяевіча (Jmsc Pan Kazimierz Macieiewicz z maiętnosci swey zastawney Kormy alias Kurakowszczyzny y Sapohowszczyzny z gruntu pustego zaprzysiągł.
Яго жонка - Ягана Солтан. На жаль, яе бацька не пазначаны ў вядомых мне крыніцах. З вышэй пазначаных роспісах Солтанаў - як мне падаецца, ёй выпадае быць дачкой альбо Крыштафа Пятровіча (сын Пятра Янавіча) альбо Лявона-Міхала Геранімавіча.

Можа сустракалася вам Ягана (Яна) Солтан ў пазначаны перыяд?

Ув. Риша. Мы смотрели уже, я, если Вы помните, смотрел и по с.Можары книги в архиве. Я, по моему, Вам писал про Анастасию Ивановну 1851-1911г.р., муж Федор Матвеевич 1844-1906. У них дети: Григорий -1875, Прасковья - 1898, Анна - 1892, Макар - 1896-1903, Анна - 1896-1905, Анна -1889, София - 1887, Ирина - 1887-1901, Татьяна - 1885, Михаил - 1883-1883, Роман - 1881-1934, Иван - 1879, Федора - 1877. Других у меня нет Анастасий Ивановн в это время. От всех детей потомство у меня отмечено только от Романа.

Ivan Levkovskiy написал:

[q]

21.12.1613 р. у Варшаві затверджується розмежування між маєтками “Beiloszyc, Meleniow, Cickow, Bahrynowa, Hodakow, Kalenskich, Dedkowicz, Nedaszkowa”26. Крім вже знайомих, у цьому ж документі вказані прізвища нових власників сіл – Дідківські, Білошицькі, Недашківські, Сичківські. Але села Чоповичі серед дворянських маєтків немає, хоча межа мала бути проведена в першу чергу між Меленями і Чоповичами. Відсутнє і прізвисько Чоповських, бо Чоповичі і його мешканці належали до маєтків Києво-Печерської Лаври, а межа між лаврським маєтком Чоповичі і Меленями вже існувала і не була спірною.
Стрет справно розраховувався з Микільским Пустинним монастирем за оренду грунтів Тупачоловщини. Та починаючи з 1616 р., його діти перестали віддавати мед, і борг накопичувався протягом 4-х років. Монастир висунув позов “шляхетним Василю Миткевичу Меленевичу [старшому сину Василя Миткевича; щоб не плутатись, назвемо його Старим], Агапону, Семену і Стрету Васильовичам Меленевичам” з вимогою сплатити 440 злотих польських штрафу і меду за всі ці роки27. Справа розглядалася в суді декілька разів, 12.06.1624 р. дійшла до розгляду в Люблінському Трибуналі, ще раз розглядалася у 1633 р. Обидва рази Меленівські на засідання не з’явилися, тому були видані заочні вироки. Перший раз їм присудили 4 польські злоті штрафу, а пізніше вже 440 злотих. З монастирем почав розраховуватися Кузьма, але небезкорисливо. За це він отримав від рідного брата Стефана “при 4-х печатях заставную трехлетнюю запись на 20 бортных дерев в спальном грунте, которая застава начинается от 1639 г, а оканчивается 1642 г. Января 1”28. Знадобилися ще довгі 10 років, і тільки 17 червня 1644 р. у Київському Земському суді було “ЗАКВИТОВАно” нащадків Василя Старого: Кузьму і Прокопа Стретовичів, Андрія Грищенка, Михайла Васяновича та інших Меленівських “съ удовлетворениемъ деньгами и медомъ, следуемыхъ съ половины грунта Тупачоловского и съ уничтожениемъ тяжбы, веденой о томъ съ ними и съ Василиемъ Миткевичемъ Меленевичемъ (мається на увазі син Василя, Василь Васильович)”29.

[/q]

Не могли бы пояснить значение слова "ЗАКВИТОВАНО"? В дворянском деле моих предков так же имеется информация такого содержания:
"собственники села поквитовали в Житомирском гродском суде Домбровского и Чепельовского".

Czernichowski написал:

[q]

Lanet

Квит - расписка. "Квитовать" кого-то, означает дать ему собственноручную, официальную, судебно оформленную, расписку. Как правило, квитом подтверждался факт получения денег (при куплях-продажах, принятии приданого, арендных и прочих выплат).

[/q]

Спасибо!

Есть такие. В открытом доступе нет, потому что дерево слишком большое, около 10 тыс. человек (ныне живущих). Автор: Сергей Левковский (на форуме ник Левковский). Другие подробности у него.