Левковские

Из некоторых документов панов Кобылинских и Круковских

См. также: Возвращаясь к Василию - предку Невмирицких. Федько Ложчич из Невмирицких? Булгак Белавский=Иван Кобылинский?https://forum.vgd.ru/1231/1829...iew&o=

Кстати, Кобылинские в Овручском повете еще в 1684 году использовали герб Ладья. Так, в Тестаменте урожоного Богдана Кобылинского от 4 мая 1684 года (Овруч) сказано:

[q]

... Я Богдан Тимофеевич гербу Ладья Кобылинский... ( 1 Księgi grodzkie kijowskie 1581-1737 Л. 53https://sadowe.genealodzy.pl/i...amp;zoom=1 )

[/q]

3/14 декабря 1713 года
Тестамент Филона Шимоновича Кобылинского,
региментария пограничного Балтянской и Крутоярской стражи/сейчас г. Балта Одесской обл./:
/в 1692 году в Уманском повете "на Украйне" он заложил с. Кублин или Кобыляки/сейчас Кобыляки (укр. Кобиляки) — село в Звенигородском районе Черкасской области Украиныhttps://www.youtube.com/watch?...0%B2%D0%B0/ на подаренных князем Кристофором Любомирским 18 влоках земли с хутором и подданным Ефремом Побережником/ЦГИАК Фонд 2 Опись 1 Дело 15 №102 Л. 98-99https://sadowe.genealodzy.pl/i...amp;zoom=1/
https://forum.vgd.ru/file.php?fid=1027804&key=1837491140
https://forum.vgd.ru/file.php?fid=1027805&key=641587811

Очевидно, что в 1777 году супруги Кобылинские получили пожизненно от князя Любомирского дворик в Шполе под Черкассами

[q]

1777
18. Aug. Od X. Lubomirskiego, na dworek w Szpole z dożywociem in rem Ur. Kobieleckich, małżonków danego prawa. Oblata. https://books.google.com.ua/bo...mp;f=false

[/q]

Но, в 1782 году князь Ксаверий Любомирский передает права на слободу Кобылинку пану Вечоровскому:

[q]

1782.

10. Maja. Od JOX. Lubomirskiego, Xawerego, W. Wieczorowskiemu na słobodę Kobylinka, danego prawa. Oblata.https://books.google.com.ua/bo...mp;f=false

[/q]

Самие ранние привилеи Кобылинским не сохранились:

[q]

"...Урожоных Кобылинских... привилей Зигмунта I 1529 года дня 29 октября, подтверждаючого все привилеи и наданья от найяснейших королей Казимира, Александра, предшественников..."

См. Sprawa o wsie Koblin i Lewkowce pod Owruczem z Koblińskimi, Lewkowskimi i Steckimi. Лист 26https://www.szukajwarchiwach.g...i=13460889

[/q]

Но, сохранилась Грамота Яна Казимира (Облята) Кобылинским на шляхетство и владение землей Кобылинской и островом Круковскимhttps://skanoteka.genealodzy.p...amp;zoom=1
Опубликована в Архиве ЮЗРhttps://runivers.ru/bookreader/book9519/#page/218/mode/1up:

[q]

XXII.

Подтвердительная грамота короля Іоанна Казимира дворянамъ Кобылинскимъ на владѣніе землею Кобылинскою и островомъ Круковскимъ подъ условіемъ служить земскую господарскую службу. Грамота эта выдана на основаніи, представленной Кобылинскими грамоты Сигизмунда Августа, обеспечивавшей ихъ дворянскія права; въ замѣнъ потерянныхъ ими, во время козацкой войны, всѣхъ другихъ документовъ, 1650. Генваря 10.

Roku tysiąc siedmset piętnastego, miesiąca Marca piętnastego dnia.

W roki sądowe ziemskie, kyowskie, ex prorogatione die wigesima quinta February w Owruczu przypadłe i sądownie odprawować się zaczete, comparentes personaliter urodzeni ich mość panowie Jan Korolenko i Trochym Hodulenko Kobylinscy, oryginał przywilej od nayiasnieyszego króla jego mośći Jana Kazimierza, z podpisem ręki własney, na pargaminie pisany, z pieczęcią koronną zawiesistą, sobie podawaiącym i drugim ich mosciom panom Kobylinskim, braci i sąsiadom jch mosciow, na dobra Kobylinskie, tu, w wojewodztwie kiiowskim, a powiecie owruckim leżące, dany, służący i miłosciwie conferowany, dla wpisania do xiąg ninieyszych, ziemskich, kyowskich per oblatam podali, prosząc, aby przyięty i w xięgi upisany był, których affectacyi sąd ninieyszy, ziemski, kyowski anuendo, pomieniony przywiley ad acticandum przyimuiąc, czytać przed sobą kazawszy, de werbo ad werbum, tak jak się w sobie pismem polskim ma, do xiąg ingrossować kazał, ktorego tenor sequitur ejusmodi:

Ian Kazimierz, z Bożey łaski król Polski, wielkie xiąże Litewskie, Ruskie, Pruskie, Mazowieckie, Zmudzkie, Imflanskie, Smolenskie, Czernichowskie i Szwedzki, Gothski, Wandalski dziedziczny król, Oznaymuiemy tym listem naszym wszem wobec i każdemu z osobna, komu to wiedzieć należy: przełożono nam jest na ten czas przez poważne osoby, imieniem szlachetnych: Mikołaia Artemowicza, Prochora Hrehorowicza, Bogdana Timofieiowicza, Korniia Artemowicza Kobylinskich, braci, także i innych Kobylinskich i sąsiadow ichże, obywatelow i ziemian woiewodztwa kyowskiego, jako pod teraznieyszą rebellią kozacką, przez spustoszenie i porabowanie wszystkich dobr i wojewodztw tamecznych ruskich, oraz przywileia starodawne, oryginalne, od swietobliwych królow polskich, przodkow ich, na ziemie Kobylinską, także i na ostrów nazwany Krukowskij, w tych że gruntach i ograniczeniu Kobylinskim leżące, nadane, za ktoremi to prawami wyżey przerzeczoną szlachta teź dobra i imiona szlacheckie prawem ziemskim, wieczystym, jako własņi successorowie dotąd trzymaią, przez kozaki są zabrane i wniwecz obrocone, tak, iż tylko przy jednym i szczegulnym liscie otworzystym króla jego mośći swiętey pamięci Zygmonta Awgusta, dziada naszego, do urodzonego niegdy Michała Myszki Warkowskiego, na on czas owruckiego starosty, na instancyą i żałobę przodkow ich że, szlachetnych Kobylinskich danym, a wypisem z xiąg grodskich kyowskich, pod datą roku tysiącznego pięcsetnego siedmdziesiątego trzeciego, dnia trzynastego Oktobra przed nami produkowanym zostali się, ktorym to listem tenże król imć Zygmont Awgust tegoż starostę napomina, aby szlachtę Kobylinskich za boiary putne nie poczytał, zwłaszcza że się zdawna, z przodkow swoich prawem ziemskim, w ziemstwie i grodzie kyowskim sądzili, a z tych że dobr służbę ziemską, konną, woienną, zarowno z szlachtą tameczną służyli, wniesiona jest do nas na ten czas uniżona proźba za szlachetnemi Kobylinskiemi także i bracia ich, na społ tę ziemie i ostrow dzierzącemi, zwłaszcza jako by dla praw authentycznych i oryginalnych, od nieprzyiaciela swieżo zabranych, w potomnym wieku successorom i potomkom ich jaka ztąd trudność niebyła, abysmy za takowym documentem ich, przed nami anthentycznie produkowanym, onych samych i potomkow ich przy prawach starodawnych i wieczystych, tudzież przy spokoynym dzierzeniu i zażywaniu teyże ziemi Kobylinskiey i ostrowie zachować rączyli, do ktorey my takowey proźby imieniem szlachetnych Kobylinskych i braci tekże ich, nam daniesioney, ile słuszney, chętnie skłoniwszy się, jako prawa ich starodawne i wieczyste, swieżo złupione i zabrane, zwłaszcza że z tych imion i dobr ziemskich, Kobylinskie rzeczonych, siedząc pod prawem szlacheckim; służbę konną, woienną zdawna przodkowie ich służyli, i oni zarowno z szlachtą woiewodzwa kyowskiego służą i odprawuią, wiecznie i nieodzownie im samym Kubilinskim i braci ichże, spolnie też dobra trzymaiącym, także i potomkom ich ztwierdzamy i zmocniamy, tak też przy spokoynym dzierżeniu i używaniu dobr przerzeczonych, to jest: ziemi Kobylinskiey, na które to dobra przerzeczone, także i prawa oryginalne, sobie zabrane, jurament w grodzie warszawskim uczyniony, przed nami kładli, w gruntach Kobylinskich zawieraiące się, ze wszystkiemi i wszelakiemi należnosciami, przynależnosciami, tamże należącemi, i jako te dobra w swym ograniczeniu zdawna są, przerzeczonę szlachtę z ich potomkami na dawnej wolnosci szlacheckiey i powinnosci ziemskiey, prawem wieczystym i nieodzownym, tym listem naszym zachowuiemy, prawa nasze, koscielne i rzeczy pospolitey wcale zachowuiąc, na co, dla lepszey wiary, ten list ręką naszą podpisalismy, pieczęć koronną przycisnąć rozkazaliśmy, Dan w Warszawie, dnia dziesiątego miesiąca stycznia, roku panskiego MDCL, panowania królewstw naszych: polskiego I a Szwedzkiego Il roku. U tego przywileiu, przy pieczęci zawiesistey koronney, podpis ręki jego królewskiey mosci w te słowa: Ian Kazimirz król, a Z drugiey, strony pieczęci podpis drugi temi słowy: Ian Bederman, Przypisek zaś na tymże przywieleiu temi jest napisany słowy: conserwacya Kobylinskich, szlachty, przy ziemi Kobylinskiey, w wojewodstwie kyowskim, za zabraniem praw i przywileiow dawnych przez kozaki, swieżo na też dobra służąca. Ktoryże to przywiley, za oczewistym podaniem i prozbą wysz mianowanych ich mosciow podawaiących, słowo w słowo, jak się w sobie ma, do xiąg ninieyszych, ziemskich, kyowskich jest wpisany.

Книга земская киевская записовая, поточная и декретовая годъ 1712-1716, No 135; листъ 679 на оборотѣ.

[/q]

Кстати, похоже остров Круковский находился не только в районе села Кобылина, а и в районе реки Жерев и Полчанки севернее Болсунов, см. на карте Шуберта "урочище Круковские Нивы"https://upload.wikimedia.org/w...bert_3.jpg
О том, что здесь Кобылинские имели владения также свидетельствует документ от 3 июня 1718 года "Протестация их милостей панов Кобылинских против вельм. ее мил. пани Потоцкой, старостины Овруцкой и иных" (см. Zespół: 2 / Księgi grodzkie kijowskie Jednostka: 17 / Księgi grodzkie kijowskie. №70 ,Л. 177-179https://sadowe.genealodzy.pl/i...amp;zoom=1), где упоминаются земли Кобылинских:
1) Рудня на реке Пелчанке, называющаяся Липницкая, самовольно построенная Потоцкими в грунте Кобылинском (см. также выпись от 1645 года о насланье старостой овруцким Владиславом Немиричем подданных норинских на грунты Кобылинских возле речки Пелчи - Xiag Ziemskich y Grodzkich Kijowskich w Kijowskim Magestracie znayduiacych sie zaczowszy od Roku 1571 az do roku 1646 z data essencyz wypisana. 1 пол. ХІХ ст. №251https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-...R=00008764);
2) "остров дедичный обрубный" Крушинка за речкою Мощаница, едучи до Жеревцов по правой стороне;
3) "остров дедичный обрубный" с другой стороны речки Мощаница "на урочище у Круглого Леса";
4) остров за речкой Норынь под названием "Одрынища" (в районе с. Красиловка).

См. также выпись от 1633 года, где говорится о "грунте и урочище Кобылинском до добр места Лугин належачих" (Xiag Ziemskich y Grodzkich Kijowskich w Kijowskim Magestracie znayduiacych sie zaczowszy od Roku 1571 az do roku 1646 z data essencyz wypisana. 1 пол. ХІХ ст. №527https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-...R=00008764).

Все эти земли Кобылинские получили еще от князей руських:

[q]

...UUr . zas Kobylińscy i inni dobr Kobylina dziedzice najprzód w roku 1650 dnia 10 stycznia od Jana Kazimierza Króla Polskiego w Warszawie dany i najprzod w Księgi ziem. Kijow. Roku 1715 dnia 15 marca, potym roku 1773 dnia 19 sierpnia w Księgi grodz. Luckie sposobem oblaty wniesiony wszystkie dawniejsze prawa i przywileje Książąt Ruskich i Królów Pols. na ziemie Kobylińską i Ostrow Kruków imieniowi UUr. Kobylińskich wieczyście nadane potwierdzający przywilej, że ten Ostrow Kruki nie Bojarski do Sttwa Owr. przynależny, lecz Ur. Kobylińskich jest dziedziczny wnoszą....(Архив ЮЗР Ч. 7 : Т. 3 С. 569-571)http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...142/zoom/7

[/q]

См. также здесь (Реестры 1571)https://forum.vgd.ru/1231/1829...iew&o=;
Кобылинских гербу Лодзя - ДАЖО_146-1-435._Родовідна_книга_дворян_Волинської_губернії._Частина_6._Літера_К. Л. 372https://upload.wikimedia.org/w...%D0%9A.pdf
(24 ноября 1578 года Матвей Федорович и Гаврило Иванович Кобылинские три острова в грунтах Кобылинских дарственной записью передали князю Владиславу Збаражскому).
См. там же, ДАЖО_146-1-435. Л. 939-941 - Круковские герба Корвин (первые Круковские от 1555 года: Миколай Круковский и Катерина Кобылинская введены во владение островом Круки; здесь также упом. их родственник Корвин Геевский в селе Поддубцах на Волыни времен Козацкой войны, в которого сгорели документы и привилеи рода Круковских, о чем с опозданием сделана присяга перед Овручским гродским судом Семена Круковского (праправнук Миколая Круковского и Екатерины Кобылинской) в 1741 году- 2-е доказательство).

См. также: 20.VIII.1576. Служив. Преложене року Кубилинцом, Левковцом, Невмировцом и Верпковцом с Филоном Кмитоюhttps://forum.vgd.ru/1231/1829...iew&o=

Копия Манифеста панов Кобылинских

Позвольте мне вставить свое слово по Волчкевичам.
https://forum.vgd.ru/post/1231/18290/p1236798.htm#pp1236798
Я думаю, что никакого Романа Олизара Волчковича 1450 года , Кіевскихъ земель господаря не существовало, а был один Олизар упоминаемый 1533 году.
1533 р. Сигізмунд І Старий наказував київському воєводі пану Андрію
Якубовичу Немировичу ув’язати Олізара Волчкевича у маєток Крову у
Волевській волості у Київському повіті за його правом близькості14
14 РДАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Од. зб. 17. – Арк. 422 зв.–423 зв.
Олизар сын Волчка Романовича, внук Романа Ивашковича.
А его тестамент следует датировать не 1450 годом, а вероятно 1550. В этом документе его жена Авдотья Богдановна Загоровская, дочка Богдана Загоровского. За «посполитою отправою» 1509 р. Богдану Загоровському надавалося з державного скарбу 20 кіп грошів та «6 локотъ сукна лун(ского) з восковъ берестеи(ских)» [3, 417]. Саме він виступає 1523 (1524) р. в листі великого литовського князя Зиґмунта до володимирського старости князя Андрія Санґушка, де йдеться про його конфлікт із зем’янами Дьогтевичами, які вважали Б.Загоровського лише тимчасовим державцею їхнього власного маєтку Дьогтів. Богдан, навпаки, стверджував, що «тое именье есть его отчизна и дедизна, какъ жо деи тое имене от брати отца его от пна Олекъсандра Солтановича в делу отцу его достало, и во впокои держалъ. А он по отцы своемъ вышеи сорока лет держалъ». Крім Олександра Солтановича, Богдан називає ще одного батькового брата – підскарбія Івана Андрійовича [4, 115].
Т.е. никакого Романа Олизара Волчковича 1450 года не существовало.
Примерно так:

I КОЛIНО

Iвашко


II КОЛIНО

Iвашенец Iвашкович
Вероятно протопласта Ивашенцевичей Макаревичей
Роман Івашковіч ( †1487?),
перший відомий з роду Горностаїв, намісник Путивльський (1476-82), Овруцький (1486).starosta putywelski 1476 r., a namiestnik owrucki 1486 r., miał otrzymać od Kazimierza Jag. pustoszę w włości Czarnobylskiej, które to nadanie potwierdził 1504 r. Aleksander Jag. jego synowi Hornostajowi.
Грамота 3 марта 1486 года Булгаку Велавскому: "...Наместнику Вовруцкому пану Роману Ивашкевичу. Билъ намъ чоломъ земянин въруцкий на имя Булгакъ Белавский ...Писан в Троцехъ м-ца марца третего дня индикъта четвертого.


III КОЛIНО


... Романовна
дочь Романа Ивашинцовича.
~ князь Иван Львович «Мамай» Глинский.
Сенюшко Романович
31 августа 1518 года "...Стояли перед нами очевисто, жаловала намъ земянка Киевъскага Суриновага Д&хна зъ детьми своими о томъ: штожъ панъ Сенюшко Романовичъ мелъ въ отделе именыа отчизные от брата своего родного, а от ее отца, пана Волчка Романовича, на'мя: Выступовичь половицу, а Ильинцовъ половицу, а Шепеличь половицу; которою жъ половину Шепелячъ панъ Сенюшко на церковъ Пречистой Богоматери Печерское Киевъское въ шестидесятъ копахъ грошей записалъ ; а в поли селишча: Дмитровичы, а Морулинъ, а Рокитное, а Ольшаницу, а на Роси езъ, а два члвки въ Солътегаеве… де' пана Сенюшкове, тыи именыа, пришли были, по близъкости *, на братанича её Ивашка Миха'ловича;" (Литовская Метрика. Книга Судных Делъ II (1505—1523), № 297, Лист 256—258 об.)
Волчок Романович
31 августа 1518 года "...Стояли перед нами очевисто, жаловала намъ земянка Киевъскага Суриновага Д&хна зъ детьми своими о томъ: штожъ панъ Сенюшко Романовичъ мелъ въ отделе именыа отчизные от брата своего родного, а от ее отца, пана Волчка Романовича, на'мя: Выступовичь половицу, а Ильинцовъ половицу, а Шепеличь половицу; которою жъ половину Шепелячъ панъ Сенюшко на церковъ Пречистой Богоматери Печерское Киевъское въ шестидесятъ копахъ грошей записалъ ; а в поли селишча: Дмитровичы, а Морулинъ, а Рокитное, а Ольшаницу, а на Роси езъ, а два члвки въ Солътегаеве… де' пана Сенюшкове, тыи именыа, пришли были, по близъкости *, на братанича её Ивашка Миха'ловича;" (Литовская Метрика. Книга Судных Делъ II (1505—1523), № 297, Лист 256—258 об.).
Наприклад, зберігся ув’яжчий лист
від 30 листопада 1517 р. Згідно з ним господар наказував київському
воєводі пану Андрію Немировичу ув’язати київського зем’янина Івашка
Михайловича Волчковича у маєтності пана Сенька Романовича: вис-
лугу Дорогин, Клещевичі і Кацевичі у Київському повіті та два дво-
рища в Овручі за правом близькості13. Таким же листом від 6 квітня
13 LM 9. – Р. 374.
Горностай Романович
Фурс (Андрiй) Романович
Яцько Романович

4 колено

Олiзар (Роман) Волчкович
намісник київський, заповідає своє рухоме і нерухоме добро в землях київських, волинських і на Поділлі своїй дружині, синові та іншим родичам (1450 року, Київ)
1533 р. Сигізмунд І Старий наказував київському воєводі пану Андрію
Якубовичу Немировичу ув’язати Олізара Волчкевича у маєток Крову у
Волевській волості у Київському повіті за його правом близькості14
14 РДАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Од. зб. 17. – Арк. 422 зв.–423 зв.
~ Овдотья Богдановна Загоровская
Духна Волчкович
Михайло Волчкович



Iван Олiзар Волчкович † 1577
Iвашко Михайлович Волчкович

Документ относительно Романа Олизарова, действительно сомнительного происхождения ( Иван Левковский не раз об этом писал на форуме). Но факты приведенные в документе есть интересными. Документ датируется 1450 годом, годом когда Роман Олизар ( Волко ) решил покинут этот мир и пишет свое завещание. Если ориентироваться на его жену Авдотью жона моя пани Евдотья Загоровская дочка пана Богдана Загоровского уже остается в летах - 60 лет от свого народженя,, то она родилась в 1390 году и вместе от Романа (Волка) сплодила сына Ивана, которому ничего не досталось с имений Волков. Все имения были отписаны любимомому сыну Василию (от первого брака). Сам Роман Олизарович мог родиться раньше, например в 1380 году. По состоянию на 1450 год Роман владел следующими имениями
дедичом всех сел и местечок по мне оставшихся, так в земли Подольской неподалеку реки Днестра лежачих. якож и в землях Киевских над рекою Тетеровом и в земли Овруцкой, и в земли Брацлавской и в повете Луцком над рекою Стыром лежачих,

Если мы привяжемся к Подольским имениям, там по древности нагляднее
В земли Подилской неподалеку Днепра (испр. на Днестра) тамтый села Козаринцы, Кузьминцы, Володьйовцы степные Малые и Великие Перемушанцы отказую пожитьем жоне моей пани Евдотьи,
то на основании имеющихся актовых документов, мы находим подтверждение о существовании рода Волков в Подольской земле. Самый давний предок Волков упоминается в актовом документе Розов В. Українські грамоти. — № 38. — С. 70. - Волко Кузьминич ( как видите это имение подтверждается тестаментом Романа). Кузьминич - от имения Кузьминцы, а это 1404 год. Следующий Волк - это Волко из Липника 1434 год ( этого Волчка историк О.Однороженко считает родоначальником Волчкевичей, Кмитов и Горностаев).

Кстати в документе от 1404 года упоминается и Гринко Соколецкий ( владелец Вороновицы), который согласно гербовника Бартоша Папроцкого есть отцом Александра и родоначальником Кмитов ( Подольских и Овручских). Вот здесь и пошла не стыковка. Согласно Н.Яковенко, отцом этого Александра был Волко -Василь, а по Папроцкому отцом Алксандра должен быть Грегор Воронович ( он же Гринко Соколецкий). А такая персона как Волко Кузьмич вообще не упоминается в родословной, а им мог быть тот же Роман Олизарович или его отец Олизар.

Если Вы мне ответите каким образом Волковичи были кревными Немиричам ( здесь речь идет о подольских Немиричах), Бабинским и Путятам и кто владел Загоровом в 1400 году, то есть возможность продолжить обсуждение этого документа.
И следующее, Роман Олизарович в тестаменте обозначен господарем земель Киевских, а в 1450 году земля Киевская принадлежала князю Александру Владимировичу ( Ольгердовичу).

Вот ещё, спор с Кобылинскими и Верповскими
https://szukajwarchiwach.pl/29...1#tabSkany

Александр, спасибо большое!
Приведенные Вами документы входят в огромную коллекцию из 1199 листов:
Sukcesja papierów po Sapiehach linii siewierskiej: d) Akta osobiste i majątkowe Łukasza i Zofii z Chodkiewiczów Sapiehów, odziedziczone przez Lwa Sapiehę, oraz papiery Kmitów Czarnobylskich z l. 1505–1630 i Pawszów z l. 1511–1598https://szukajwarchiwach.pl/29.../#tabSkany

Вот, например интересен этот документ с точки зрения родословной Левковских:
29/630/0/1.85/972: Sukcesja papierów po Sapiehach linii siewierskiej: d) Akta osobiste i majątkowe Łukasza i Zofii z Chodkiewiczów Sapiehów, odziedziczone przez Lwa Sapiehę, oraz papiery Kmitów Czarnobylskich z l. 1505–1630 i Pawszów z l. 1511–1598
(scan: 378.-380.jpg)https://szukajwarchiwach.pl/29...PS57aEsZ4g

[q]

Року 1609 месяца августа 20 дня.
Перед нами депутатами суда Главного Трибунала Люблинского на рок теперешний выш менованый... приточилася справа меж инстигатором короля его милости и делятором ур. княжатом Юрием Друцким Горским поводом, а Пашком Устиновичом, Яцком Томиловичом, Оникием Федоровичом, Ральком Зеневичом, Мартином Гридковичом, Иваном Петухом Олешковичом Левковскими позванными... (Позванные называются князем Друцким боярами путными Овруцкого замка, которые, якобы незаконно менят быть себя шляхтой. Но, в конечном итоге, суд освобождает Левковских от данного року ("позванных на тот час од року вольными чинить").

[/q]