Лещинский Иосиф Бернардович

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

ЦГИАК Украины. Ф. 49. Оп. 1 Д. 1920
Генеалогические таблицы помещиков Калиновских, Лещинских и др. 2-ая пол. 18в. 11 листов

kuzmichewa_ek

Вам нужно следы Ваших предков искать в Литве, а точнее в Литовском историческом и Каунасском уездном архивах.
Если Лещинский родился в Шавли, то поиск следует начать оттуда.

1. Прізвище шляхетської родини: Лещинські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: –
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: Катеринопільський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): По Вознесенському нам.: ... 1796, ч. ...
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 286, арк. 13.

1. Прізвище шляхетської родини: Лещинські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: а) 1795, с. Каленна, Сквирський п.;
b) 1795, с. Почуйки, Сквирський п.;
с) 1816, Васильківський п.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: а) Сквирський п.;
с) Васильківський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) 08.04.1815, ч. 1;
b) 08.10.1832, ч. 6.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 13, арк. 1505 – 1510 зв.

1. Прізвище шляхетської родини: Лещинські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: а) 1795, с. Ружична, Таращанський п. (шляхта)
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: Таращанський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): 22.10.1804, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 9, арк. 871 – 872 зв.

1. Прізвище шляхетської родини: Лєщинські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: –
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: Богуславський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) 15.11.1804, ч. 1;
b) 12.09.1836, ч. 1
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 14, арк. 1398 – 1402 зв.

1. Прізвище шляхетської родини: Лєщинські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність.: –
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: Звенигородський п.
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): 20.01.1840 № 333.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ДАКО, ф. 782, оп. 2, спр. 447, арк. 130 зв. – 131.

Источник:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том ІІ. Список легітимованої шляхти Київської губернії. С. 117 – 118.

Senatskie vedomosti, 1904.03.09: 6 декабря 1903 года Император пожаловал награды: «…..на Аннинской ленте для ношения на груди: курьеру при и.д. Товарища Главноуправляющаго Торговым Мореплаванием и Портами, мещанину Ковенской губернии Iосифу Лещинскому…»
https://gpa.eastview.com/crl/i...----------

Жена Иосифа -
ЛЕЩИНСКАЯ АННА ИВАНОВНА по легенде родственников умерла в Самаре/Самарской области примерно в 1919-1922 гг. от холеры, предположительно во время/после жары в больнице.

АННА ИВАНОВНА (в дев.Сельская) родилась в 1870 году в Санкт-Петербурге, крещена в католической церкви св.Екатерины.
С 11.12.1918 по 04.08.1919 АННА ИВАНОВНА ЛЕЩИНСКАЯ работала в Совнархозе в Петрограде; последняя запись в деле 04.08.1919 –повышение ее в должности до курьера, более информации в личном деле о ней не имеется.

Возможно, АННА ИВАНОВНА с семьей в 1919-1922гг. была в Самарской области в гостях у родственников, т.к.:

1. Весной 1919 года в Петрограде ее старшая дочь София Иосифовна ЛЕЩИНСКАЯ вышла замуж за сына учителя- судового механика Соловьева Бориса Сергеевича, урожд. г.Николаевска Самарской области.

2. 02.09.1919 года из Совнархоза в Петрограде уволился сын прабабушки Станислав Иосифович Лещинский (1903г.р.) и 20.03.1920 года Станислав вступил в члены партии –Б.-Глушицкой организации РКП в Самарской области, был курсантом, секретарем бюро субботников, ячейки. В 1921 году он был в командировке в Самаре. После пребывания в Самарской области Станислав вернулся в Петроград в 1922 году.

3. Муж прабабушки Лещинский Иосиф Бернардович уволился из Совнархоза 25.01.1920 года. После смерти Анны Ивановны прадед стал жить в семье сына-Михаила в Москве.

4. В анкете другого сына прабабушки указано, что она умерла в Поволжье.

5. По рассказам родственников АННА ИВАНОВНА в Самаре/ Самарской обл. была со своими детьми: Станиславом, Елизаветой, Викторией, Марией и с мужем Иосифом.
..
6. В анкете из уголовного дела Станислава Лещинского Станислав он указывает , что в 20-х гг в Пугачевском уезде Самарской обл боролся с бандитизмом. У него увечье ноги, был освобожден. По легенде семьи он в детстве переболел какой-то болезнью и стал хромать. Но он мог и получить увечье в рез-те борьбы с бандитизмом.
....
ВОЗНИКАЕТ ПРЕДПОЛОЖЕНИЕ-смерть Анны Ивановны как-то связана с тем, что зять был родом из г.Николаевска и с событиями со Станиславом в Самарской обл.

Я сомневаюсь, что Аннет умерла от холеры, док-в нет, а дети, кот. якобы были с ней , холерой не заразились...
Родственники считают, что АННА с детьми покинула Петроград из-за голода, а в Самарской обл умерла от холеры. Для меня сомнительно также то, что спасаясь от голода они направились туда, там где были также голод, холера, война, бандитизм.
Возможно, Анна Ивановна направилась в Поволжье к родственникам неизвестным, т.к. она по матери была немкой, а по отцу-полькой.

https://forum.vgd.ru/post/1862...0%BD%D0%B0

ВЕРСИЯ: отъезд из Петрограда может был связан с конфискацией имущества и перерегистрацией иностранцев в Петрограде в то время. Дела в Архиве не обнаружены по конфискации/перерегистрации . Лещинские могли покинуть город вместе с родственниками НАЛИВАЙКО.
Дополнение : совпадение? Некие Фогели жили в Поволжье(Саратовская обл), а первый муж моей бабушки был Фогель. В Поволжье пропала прабабушка...сестра бабушка София жила в Баку в те годы, там же жила моя бабушка некоторое время, в справочнике в Баку также имеются Фогели и сам муж Фогель родился а Баку...круговорот....
Возможно, все эти загадки связаны с тем, что были родственники -немцы, о кот.нам ничего неизвестно...ведь Сельская первого ребенка родила, когда жила в Питере на фурштадсклй ул..где обитали немцы