Козырь, Козир, Козирь, Kozyr, Козар,

К О З А Р
найдено в "Словнику синонімів української мови"
ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.;
ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо);
ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби);
ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал., ГАЙДА́Й діал., ЛИЧМА́Н діал. (овець);
ВА́ТАГ (старший чабан); ОТА́РНИК (овець і кіз); КОЗІ́Й, КОЗА́Р діал. (кіз);
СВИНА́Р, СВИНОПА́С (свиней);
ГУСІ́Й, ГУСЯ́ТНИК (гусей); ВОЛОПА́С, ВОЛОВИ́К, ВОЛЯ́Р (волів). Добрий пастух не покине своє стадо (прислів'я); Ані білий гусак, ані грива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря (І. Франко); Похмуро супилися чабани й табунники, для яких кочування було найважчою і найвідповідальнішою роботою (З. Тулуб); — Хіба ви самі платите гуртівникам акуратно? (П. Козланюк); Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка); Тут стояв уже старший вівчар, ..стадар до коней (В. Гжицький); Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); Чабани розшукували в степах свої розметені бурею отари (О. Гончар); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (І. Нехода); Уже з села ватажники ватагу гнали (Т. Шевченко); — Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (П. Чубинський); Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (прислів'я); Ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (А. Турчинська); Козар сміється очима до своїх кіз (М. Коцюбинський); У хорошого свинаря і свинка як картинка (прислів'я); Ще й від землі тебе не видно, а вже ти свинопас, уже ти в неволі, уже ти в когось попихач! (О. Гончар); — У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти (М. Стельмах); Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Л. Глібов); І тільки волопас там сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); — Я піду оджену волів до воловика (Л. Яновська); На засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи (Григорій Тютюнник).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"
КОЗА́Р¹, я́, ч., рідко. Пастух кіз.
Козар сміється очима до своїх кіз (М. Коцюбинський); Тут стояв уже старший вівчар.., а біля нього кілька вівчарів до овець, .. козар до кіз (В. Гжицький); * У порівн. – Чи, мов козар, що, здершись на стрімчак, Чатує стадо у нічній долині, Щоб не нагнав його якийсь хижак, – Такі утрьох були ми в тій хвилині (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте).
КОЗА́Р², я́, ч., діал. Те саме, що підбере́зник.
Там – сім'я порхавок, там козар з бабкою; І ковпак повагом привітавсь шапкою (І. Качуровський); Часом баба настолочить сивульку [наступить на сироїжку] чи хробачливого козаря (І. Керницький).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"-я, ч., рідко. Пастух кіз.

найдено в "Словнику синонімів Вусика" див. Пастух

в "Орфографічному словнику української мови" коза́р іменник чоловічого роду, істота пастух кіз рідко

в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови"- я, ч. , рідко. Пастух кіз.

найдено в "Сербско-русском словаре" м.ко́зий пасту́х

https://slovaronline.com/brows...show_all=1

О русинах Козырь (Козир) из Австро-Венгрии