Жулай

отримавши від царського уряду за службу землі на території колишньої Бугогардівської паланки,
Петро Михайлович Скаржинський заснував поселення Трикрати, у якому відразу почав будівництво
Архангело-Михайлівської церкви, яке завершилось у 1794 році [10].
Будучи господарем трикратських земель, ротмістр Петро Михайлович Скаржинський звернувся до
Слов’янської духовної консисторії із листом від 12 травня 1780 року такого змісту: ,,Маючи слободу, яка
знаходиться з усіх сторін далеко від найближчої церкви для народу через обов’язок християнський дуже
потрібну, то це і спонукало мене викликати із Молдавії священика самочинно отця Василя Наливайка.
Запросивши його до моєї вищезазначеної слободи, я завірив його в істинному моєму бажанні, якщо тільки
здійснити це волі всевишнього завгодно буде, що з часом у цій моїй слободі буде побудована церква. Про
це, як про найбільшу необхідність, прошу консисторію, щоб цей священик був залишений у мої слободі
Трикрати. Жителі якої і всі сусіди навкруги бажають, щоб він отець Василь виконував їх християнські
потреби. Ради цього, для загального богослужіння, прошу дозволу побудувати мені у цій слободі і
часовою” [11]. Вже на кінець місяця до Трикрат прийшов лист, у якому повідомлялось, що прохання
ротмістра Петра Михайловича Скаржинського стосовно священика Василя Наливайка залишитись у
слободі Трикрати для задоволення християнських потреб люду задовольняється. Лист був підписаний
архієпископом Слов’янським і Херсонським Никифором [12].
Однак через деякий час перший священик трикратівської церкви отець Василь пішов із життя. З цієї причини у 1784 році Петро Михайлович Скаржинський знову звернувся до архієпископа Слов’янського і
Херсонського із проханням про те, щоб у слободі Трикрати Катеринославського намісництва
Новопавлівського повіту при Архангело-Михайлівській церкві священиком став син Василя Наливайка,
Федір Наливайко. Разом із цим, у листі від 12 жовтня 1784 року описувалась Архангело-Михайлівська
церква. Сакральна споруда була кам’яною і мала всі необхідні церковні атрибути. Вказувалось, що церква
була побудована та оснащена за рахунок вже на той час прем’єр-майора Петра Михайловича
Скаржинського. Вона знаходилась на землі, яку він спеціально виділив у своєму маєтку. При АрхангелоМихайлівській церкві була невелика книгарня із відповідною літературою, а також надзвичайно багатий
церковний інвентар. Біля церкви для священика землевласник збудував власний будинок і виділив 20
десятин орної землі. Святий отець був забезпечений необхідним одіянням і знаходився на утриманні
господаря Петра Михайловича Скаржинського. Приход церкви на 1784 рік нараховував 1210 чоловік як із
самих Трикрат, так із навколишніх селищ

ВМк Трикраты за 1792г.(самая ранняя МК,в которой упоминается фамилия Жулай) ф. 37 оп. 3 д. 35 лл. 77-81 * Жулай Семен(умер в 1810г. в возрасте 54-х лет,след-но родился в 1756г)
жена его Миланья (умерла в 1822 г.в возрасте 65-ти лет,след-но родилась в 1757г.)
Дети
дочь Агафья(?г.р.) в 1806г. вышла замуж за Ивана Кравченко(с.Спасибовка)
сын Федор 1792г.р в 1814г. венчался с Екатериной Ивановой
сын Моисей 1798г.р. в 1825г. венчался с Евгенией Кравченко (с. Спасибовка)
сын Сергей 1800г.р.(-1801),
дочь Елена 1802г.р.(-1803)
сын Стефаний 1805г.р.
сын (имя не разборчиво) 1807 г.

От Семена Жулай до своей бабушки цепочка у меня сложилась:
Семен родил Моисея,Моисей Ивана,Иван Ефима,Ефим Афанасия,Афанасий Татьяну(мою бабушку)
Дальше тупик.
Где искать происхождение Семена?Все Жулай в Трикратах пошли от него,.Ни упоминаний о его отце среди умерших(чтобы хоть отчество знать),ни о матери,ни братьев ,ни сестер.

dsfin написал:

[q]

Забавно!

У Федора Жулая был сын Петр Федорович Жулай примерно 1827 года рождения. Точной даты рождения у меня нет.
Так вот случилось так, что Петр Федорович Жулай 04.11.1852 г. в возрасте 25 лет в Трикратах женился на моей троюродной прабабушке 19-ти лет, Матроне Порфирьевне (Савченко) Жулай и у них было 4 детей (а может даже и больше).

[/q]

Здравствуйте! Венчались Федор и Екатерина в 1814году. Детей у них пока насчитала, как минимум, 6(возможно больше) У Федора Семеновича Жулай и Екатерины Ивановны(фамилия не указана) родился сын Петр в 1830 году.(1827 родился Илларион) У Федора был родной брат Моисей. Так вот, Ваша ветка пошла, видимо, по Федору, а моя по Моисею. Привет, родственник! 😊

1784 год - ф. 37 оп. 3 д. 9 лл. 365-372 *
1785 год -
1786 год --ф. 37 оп. 3 д. 12 лл. 90-94 *
1787 год
1788 год
1789 год - ф. 37 оп. 3 д. 20 лл. 364-370 *
1790 год - ф. 37 оп. 3 д. 25 лл. 193-196 *
1791 год - ф. 37 оп. 3 д. 28 лл. 360-363 *
1792 год - ф. 37 оп. 3 д. 35 лл. 77-81 *
1793 год - ф. 37 оп. 3 д. 42 лл. 350-353 *
1794 год - ф. 37 оп. 3 д. 45 лл. 230-233 *
1795 год - ф. 37 оп. 3 д. 51 лл. 221-222 *
1796 год
1797 год
1798 год - ф. 37 оп. 3 д. 69 лл. 213-219 *
1799 год - ф. 37 оп. 3 д. 75 лл. 287-300 *
1800 год - ф. 37 оп. 3 д. 75 лл. 541-547 *
1801 год - ф. 37 оп. 3 д. 81 лл. 230-238 *
1802 год - ф. 37 оп. 3 д. 87 лл. 65--75 *
1803 год - ф. 37 оп. 3 д. 93 лл. 149-160 *
1804 год - ф. 37 оп. 3 д. 102 лл. 150-160 *
1805 год - ф. 37 оп. 3 д. 109 лл. 149-159 *
1806 год - ф. 37 оп. 3 д. 116 лл. 176-189 *
1807 год - ф. 37 оп. 3 д. 122 лл. 190-202 *
1808 год - ф. 37 оп. 3 д. 206 лл. 222-235 *
1809 год - ф. 37 оп. 3 д. 131 лл. 406-419 *
1810 год - ф. 37 оп. 3 д. 142 лл. 383-396 *
1811 год - ф. 37 оп. 3 д. 114 лл. 226-236 *
1812 год - ф. 37 оп. 3 д. 149 лл. 380-391 *
1813 год
1814 год - ф. 37 оп. 3 д. 170 лл. 248-257 *
1815 год - ф. 37 оп. 3 д. 180 лл. 729-738 *
1816 год - ф. 37 оп. 3 д. 183 лл. 760-769 *
1817 год - ф. 37 оп. 3 д. 197 лл. 742-752 *
1818 год - ф. 37 оп. 3 д. 210 лл. 616-627 *
1819 год
1820 год - ф. 37 оп. 3 д. 223 лл. 680-695 *
1821 год - ф. 37 оп. 3 д. 236 лл. 369-384 *
1822 год - ф. 37 оп. 3 д. 250 лл. 312-3239 *
1823 год - ф. 37 оп. 3 д. 270 лл. 324-341 *
1824 год - ф. 37 оп. 3 д. 292 лл. 580-591 *
1825 год - ф. 37 оп. 3 д. 303 лл. 595-610 *
1826 год - ф. 37 оп. 3 д. 326 лл. 741-758 *
1827 год - ф. 37 оп. 3 д. 324 лл.817-834 *
1828 год - ф. 37 оп. 3 д. 339 лл. 677-694 *
1829 год - ф. 37 оп. 3 д. 348 лл. 694-712 *
1830 год - ф. 37 оп. 3 д. 369 лл. 727-746 *

1839 г. ГАОО, фонд 37, опись 3, дело 555
1851 г. ГАКирО, фонд 844, опись 1, дело 1
1870 г. ГАОО, фонд 37, опись 2, дело 28
1874 г. ГАОО, фонд 37, опись 2, дело 119
1873 ГАОО 37-2-103 305 302 Херсон, Елисаветград, Трикраты Михайловская
1855 ГАОО 37-3-1165 372 362 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1854 ГАОО 37-3-1132 556 353 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1853 ГАОО 37-3-1098 356 267 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1852 ГАОО 37-3-1066 528 418 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1837 ГАОО 37-3-504 876 767 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1836 ГАОО 37-3-484 848 791 Херсон, Бобринец, Трикраты Михайловская
1783 р. Розпис слободи Трикрати. № 39. Держархів Херсонської обл., ф. 198, оп. 1, спр. 2, арк. 153.
1783 р. Розпис слободи Трикрати. № 39. Держархів Херсонської обл., ф. 198, оп. 1, спр. 2, арк. 153
1784 р. Розпис слободи Трикрати. № 40. Держархів Херсонської обл., ф. 198, оп. 1, спр. 4, арк. 64

Жулай Петро Петрович народився 1924 року.
Закінчив на «відмінно» Трикратівську середню школу якраз напередодні Великої Вітчизняної війни. Подав заяву у військкомат з проханням послати на фронт. Не взяли, бо не виповнилося 17 років. І все ж війна не обійшла його.

В 1944 році пішов на фронт. Йому виповнилося 20 років. Брав участь у визволенні Вознесенщини, у складі 3-го Українського фронту дійшов до Югославії, а потім кидок на Забайкальський фронт проти мілітаристської Японії, в Манчжурію. Демобілізувався в 1947 році.

За участь у Великій Вітчизняній війні має 8 урядових нагород. Серед них ордени Великої Вітчизняної війни ІІІ ступеня та Богдана Хмельницького.

Все своє подальше життя пов’язав зі школою. Після війни почав педагогічну діяльність з хутора Метелички, потім – село Солдатське, далі був завідуючим Вільноярською школою, а з 1954 року – директором Зернорадгоспної школи, яку він, можна сказати, побудував власними руками. На посаді директора пропрацював 34 роки (1954 – 1988). І, перебуваючи на заслуженому відпочинку, ще 10 років очолював військово-спортивний табір. Довгі роки керував комітетом ветеранів Великої Вітчизняної війни. За трудову діяльність на освітянській ниві нагороджений орденом Леніна, орденом Знак Пошани, медаллю Макаренка. Він Заслужений вчитель України, відмінник народної освіти. Пішов з життя 12 листопада 2008 року.