Дорогань Дараган Дараганов

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Вера Константиновна Дараган - дочь Константина Васильевича Дарагана

Документы их французского архива OFPRA https://archives.ofpra.gouv.fr/search/home

Кладбище Сент-Женевьев-де-Буа (могила 4015) https://www.cimetiere-russe.org/tombe/4015

Constantin Daragan - 1951
Barbe Popoff Daragan 1894 - 1971

Здравствуйте, коллеги!
Полгода назад по просьбе заказчика начала заниматься Ахтырскими Дараганами.Собрала дерево в 500 человек ( 1850-1920гг.)Это по метрикам ГАСО.Еще впереди ГАХО и ЦДИАК .Если кого-то заинтересует,пишите в личку.Возможно специалисты ранее занимающиеся этой фамилией смогут помочь в углублении веток и установлении дворянства,то буду крайне признательна!

С УВ.Ольга!

Добрый день. Хочу сказать что есть ещё один вариант фамилии Дараган. Это Дарганов, с ударением на последний слог.
Мой прадед Дараган Иван Федотович 1896г.р. Казак. Его семья была раскулачена и он бежал от преследования. Жену, Дьяченко Татьяну Семеновну с малолетними детьми вывезли в Ногайские степи и они выживали как могли.
В дальнейшем они изменили фамилию. До раскулачивания они и другие родственники жили в станице Марьинской Ставропольского края. Позже перебрались в г.Нальчик Кабардино-Балкарской республики. Где и прожили оставшуюся жизнь и были похоронены.

Краткие биографические сведения на лиц, осужденных к расстрелу в период т.н. Экспедиции в Крыму
...

Дороганов Николай Сергеевич
ефрейтор,
19 лет,
х. Ясная Поляна Таврической губернии,
13-я артиллерийская бригада,
осужден тройкой ОО 13-й армии в Керчи 12.12.1920 к ВМН.
...

Источник:
Я. Тинченко. 12 тысяч. Крымские расстрелы, 20.11.1920 – 18.04.1921. // Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым: Книга десятая. – Киев: Институт истории Украины НАН Украины, 2021. С. 621.

Моя бабушка Дарганова (Рыбникова )Екатерина Ивановна 1930г.р. была младшим пятым ребенком в семье Ивана и Татьяны. Она рассказывала мне что её папанька работал на золотодобыче на Кавказе (на реке Зеленчук, кажется). И отправлял семье деньги(его дети Нина, Василий, Мария, Анатолий и Екатерина). Позже он вернулся, повредив ногу. Во время войны был ранен. В "книге памяти" я нашла его под фамилией Дарганов И.Ф.
От бабушки осталась записка, в которой написано, что её прадед с Полтавской губернии, Кабылятского уезда, село Дарагановка.

Дорогань Фекла Прохорівна
1897 року народження,
с. Мисайлівка Богуславського району,
українка,
малописьменна.
Проживала у с. Мисайлівка,
колгоспниця.
Особливою Нарадою при НКВС УРСР 27 жовтня 1945 року виселена на 5 років за межі України.
Реабілітована у 1989 році.

Дорогань Матвій Максимович
1892 року народження,
с. Мисайлівка Богуславського району,
українець,
малописьменний.
Проживав у с. Мисайлівка,
селянин-одноосібник.
Особливою Нарадою при ДПУ УСРР 13 березня 1930 року виселений на 3 роки за межі України.
Реабілітований у 1989 році.

Джерело:
Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. – К.: Основа, 2007. С. 129.

Хочу сказать, что эта фамильная тема начинается с фамилии Дорогань, поэтому ее сразу не нашла . Искала Дараган. Если поменять первое слово , то будет легче

karmokovaulia написал:

[q]
Искала Дараган. Если поменять первое слово , то будет легче
[/q]

Галаган Іван Григорович
(1743 – 1789)
розпочав службу 1760 р.
Із 2 серпня 1763 р. – бунчуковий товариш Миргородського полку.
Колезький асесор (із 1771).
Надвірний радник у відставці (1788).
Жив у с. Сокиринцях на Чернігівщині.
Дружина – Катерина Юхимівна Дараган

Джерело:
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 150.

с. Перегуди
З історичних джерел відомо, що з середини ХVІІІ ст. село було у власності київського полковника Юхима Дарагана, потім його сина.
За даними перепису 1926 року у Перегудах було 395 жителів. У 1929 році створено колгосп ім. Петровського. Під час голоду померло 31 чол. Нині в селі проживає 17 потерпілих від голодомору.
Мартиролог жителів с. Перегуди – жертв Голодомору 1932-1933 років встановлено згідно актів реєстрації смертей за 1932-1933 роки у районному ЗАГСі.

с. Красне
За переписом 1929 року в с. Красне нараховувався 531 селянський двір, де мешкало 2536 осіб. Взимку 1930-1931 років у селі Красне організувалось колективне господарство по спільному обробітку землі. Першими його організаторами були Рябко Василь, Сухенко Антон Якович. Красне опинилось під особливим наглядом районного начальства – розпочалася масова колективізація.
Був створений колгосп. У 1932 році керівники села і колгоспу спалили необмолочений хліб одноосібників.
У 1932 році його голова Купрій був організатором бригад для збирання зерна та інших продуктів харчування у селян. Завдяки його "керівництву" за роки Голодомору в селі Красне померло більше 500 осіб, з них – більше половини дітей. Встановлено 126 прізвищ закатованих голодом. Відомі місця поховань жертв Голодомору, але пам’ятних знаків там немає.
Мартиролог жителів с. Красне – жертв Голодомору 1932-1933 рр. укладений за свідченнями Харченко Г.В., 1926 р.н.; Зубенко С.Д., 1922 р.н., записаними в 2008 році Івчук В.О., завідуючою бібліотекою.
...
Білошапка Ганна
...
Дараган Іван Дмитрович
Дараган Наталка Іванівна
Дараган Олексій Іванович
Дараган Палажка Іванівна
...
Шамрай Мотря

Джерело:
Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні / Упорядкування Гая А.І. – Біла Церква: "Буква", 2008. 196, 352.

Общая тема