Дорогань Дараган Дараганов

[q]

Kolovrat, ловите еще "кустик" Драганов
По ревизии 1795 года в деревне Сорокотяги Васильковского уезда Киевской губернии среди неоседлых (т.е.пришлых) числился Роман Назаров Драган с братом Герасимом

[/q]

[q]

Дараган Дмитро (1725-1727, н.)

Молодший син терехтемирівського сотника Федора Дарагана Дмитро (м. Кропивна, ?-1695-1767-ран.1774) службу розпочав з 1715 p., був сотником 2-ї полкової сотні, сотником кропивнянським (1731-1759), абшитованим суддею полковим (1764). Мав володіння в Курському повіті (чи не за дружиною?), які продав Неплюєвим. У 1743 р. його підсусідок Петро Косий захопив у нього телячу шкіру, борошно, ячмінь, скриню з речами. У 1748 р. вже Дмитро Дараган побив, захопив майно й розорив кушнірські майстерні в Кропивні запорозького козака Петра Косого. У березні 1750 р. 75 козаків подали на Дмитра скаргу за захоплення ним ґрунтів, привернення козаків у підданство, використання їх у приватних роботах, несправедливий розподіл службових обов'язків, напади на двори, побої та вбивства. У 1752 р. Дараган отримав у власність 50 посполитих дворів в Яготинській, Гельмязівській, Піщанській та Бубнівській сотнях. У березні 1754 р. військовий канцелярист Дем'ян Петрашевич скаржився на нього за привласнення ним лісу його батька, - козака кропивненського Петра Петраша. У 1769 р. Дмитро Дараган захопив майно козака Кирила Ворони. У 1770 р. Дараган разом з полковим обозним Каневським побив дозорця Чехівської волості таємного радника Неплюєва. У 1770 р. Дараган же побив сина ротмістра Кукурана. Дмитро Дараган був одружений двічі. Про першу дружину даних не маємо, а другу звали Ганна Петрівна N, у 1775-1778 pp. вона була вдовою й судилася з пасинками Петром і Антоном за землі.

[/q]

[q]

В Києво-Золотоверхому монастирі поминався рід обивателя переяславського Федора Дарагана: Власій, Килина, Семен, Ганна, Стефан, Марія, Пелагея, Євдокія, Федір, Анастасія. Очевидно, цей поминальний ряд передував самому Федору.

Відомий поколінний розпис Дараганів:
І
Федір Дараган (?-1708.01.) – осавул полковий Переяславський (?-1688-?), сотник Терехтемирівський (?-1695-1706). Володів у сотні селами Підсінним, Козинцями, В'юкищами,
Д.: Ганна NN, 1708.10.01. отримала гетьманський універсал на млин під Каневом.
ІІ
Степан Федорович.
Григорій Федорович – сотник 1-ї полкової сотні; у 1714 p., жителі переяславські, три брати продали батьківську діброву у Стовп'ягах зятеві хорунжому полковому Переяславському Климентію Іскрі.
Дмитро Федорович (м. Кропивна – 1762-?) службу розпочав з 1715 p., сотник Кропивенський, сотник 2-ї полкової. Мав володіння у Курському повіті (чи не за дружиною?), які продав Неплюєвим.
Д.: Ганна Петрівна N
Євдокія Федорівна
Ч.: (1714) Климентій Захарович Іскра, хорунжий полковий (?-1703-1706) сотник (1708-1712), з. в. т. (1713), хорунжий полковий (1714-1718).
Від Федора Дарагана сотничий уряд отримав його зять Клим Іскра. Прадід Клима Іван Якович, син гетьмана Остряниці і сам кандидат на гетьманство (1659), мав сина Юрія, який помер чи загинув в молодості. Син Юрія Захарій, відомий полковник козацький на Правобережжі (?-1692-1699-?). Перейшовши на Лівобережжя, стає сотником Погарським (1709-1712), потім обозним полковим Стародубським (1714-1721), Один із його синів – Клим – осів на Переяславщині. Після посади хорунжого полкового стає сотником у Терехтемирові, після повернення з шведського полону. Згодом стає знову хорунжим полковим. 1708.10.01. отримує гетьманський універсал на с. Городище за збитки через шведську неволю. 1709.4.10. знову пожалуваний універсалом на с. Грушев у Канівській сотні та став в Капустяній долині, 1716.1.02. отримує універсал на маєтності, 1717 – на с. В'юнища. За сином Клима Яковом, підкоморієм Золотоніського повіту, у В'юнищах було 36 дворів (1782) (ЦДІАУ, Ф. 193, оп, 7, спр. 15, арк, 20).

[/q]