Годлевский

[q]

Петроковская губ.
6516. Кѣлецкое акц. о-во металлург., горной
и лѣсиой промышленн. (осн. к. 500 т. р.), фб.
бочекъ, осн. 1907 г. Мѣстн.: Петроковск. у.,
д. Озга, гм. Каменскъ, ст. Горжковицы, в.-в.
ж. д., 12 в, грунт. Адр.: зав. Горжковицы, дер.
Озга, првл. Кѣльцы. Завеѣд. Годлевскій С. В.
Гл. изд.: бочки для цемента. Где. пр.: 24 т. р.,
раб 19.

[/q]

[q]

Годлевекая, Соф., дв. Лющинск. № 173. винокур. зав.
Гостынскій у., гм. Пацина, с. Лющинъ. г. Жихлинъ.
Год. произ. 23,594 р. Двиг. пар. съ ч. с. 36. Чис.
раб. 7.

[/q]

[q]

Лагеря в свое время были приурочены
к целям интервенции (20-21-22 гг.), т. е. близкой возможности
перебросить людей в СССР в качестве контрреволюционной
вооруженной силы.
В это время солдатам в лагерях-госпиталях жилось довольно
сносно. В настоящее время люди, пользующиеся
гостеприимством Красного Креста, живут на голодном пайке.
Таковой существует в двух видах: английский и греческий.
В английский паек входит х/ 4 ф. белого хлеба и жидкий
суп из скверных по качеству фасоли и риса. Греческий
паек отличается от английского тем, что вместо белого выдается
черный и то в размере 1/ 8 ф. Паек выдается только
раз в день. На пайке находятся как больные, совершенно
неспособные к труду - инвалиды гражданской войны, так
и здоровые. Как выживают люди на этом пайке, не трудно
сообразить, если иметь в виду, что один из этих госпиталь-
лагерь № 4 находится в очень нездоровой местности, где
свирепствует в страшной форме малярия. Те из здоровых,
кто может найти работу в Афинах, где безработица достигла
невероятных размеров, платят за койку 3-4 драхмы в
день. Каждого, находящегося в лагерях-госпиталях по приказанию
Заведующего этими учреждениями, можно выбросить
на улицу с помощью наемных вышибал за малейшую
провинность. Выгоняют и без всякого повода. Во главе лагерей-
госпиталей стоят контрреволюционеры Годлевский,
Путятин (оба полковника), Неводовский (генерал-лейтенант)
и другие бывшие офицеры белой армии. Возглавляется
вся эта почтенная компания г[оспожо]й Демидовой - женой
бывшего царского посла в Афинах. Само собой разумеется,
все они заклятые, ярые враги Соввласти.
В госпиталях лагеря ведется форменная контрреволюционная
агитация, и каждого из тех, кто не поддается ей,
изгоняют из лагеря, как большевика. Тому же самому подвергают
под разными предлогами и тех из солдат, кто осмеливается
переступить порог нашей Консульской Части.
Подвергаются эти люди и другим крупным неприятностям
- более или менее продолжительным арестам, изгнанию
из Греции, но об этом уже сообщалось.

[/q]

[q]

И неудивительно, что после опубликования в печати
постановления ВЦИК и Совета Народных Комиссаров о
возможности получить амнистию за свои, по большей части,
вынужденные преступления (громадное большинство
солдат было силою мобилизовано в белые армии) и оказаться
в СССР, на своих родных местах, как часть более
смелых из русских эмигрантов повалила в консульскую]
часть. Говорю «часть», ибо почти вся масса бывших солдат
до сих пор фактически находится в руках контрреволюционеров.
Они «поддерживают» наших рабочих и крестьян,
представляя им пользоваться койкой в лагерях (во главе
лагеря находится комендант Годлевский, врангелевский
офицер, подлый и заклятый враг Соввласти), поддерживают
скудными и мелкими подачками, а главное, запугивают
массу всевозможными страхами, и каждого, кто осмеливается
переступить порог консульской] части, берут на
учет. И совсем нередки случаи, когда кто-либо из бывших
солдат выбрасывается из лагеря, попадает почему-то в
тюрьму и изгоняется из Греции на все четыре стороны.
И вот, отчасти, почему в первой партии оказывается так
мало репатриантов, 150 человек вместе с женами и детьми,
людей, все время живших одной надеждой вернуться в
СССР.

[/q]

[q]

ГОДЛЕВСКИЙ Михаил Казимирович* (5(17).12.1875 – ?), генерал-майор
(1917); в первую мировую войну начальник учебной части арт. полигона
Иркутского военного округа, помощник председателя по технической
части временной хоз. комиссии для постройки патронного завода (с
22.4.1916), зав. арт. частью штаба 10-й армии (1917); после октябрьской
революции служил в украинской (гетманской, затем петлюровской)
армии.

[/q]

[q]

№ 82—84
ПРОТОКОЛИ ЗАСІДАНЬ
РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ
10—12 лютого 1918 р.

№ 82
10 лютого 1918 р.
Присутні: заступники голови Ради М. С. Ткаченко, О. Т Жуковський, Порш,
Христюк, Сидоренко.
В порядку денному інформації та біжучі справи. Військове міністерство
інформує про становище. Наші позиції по лінії Овруч—Коростень, Житомир—
Кодня. В напрямку на Київ застава у Тетерева. Розвідка направлена по Житомирському
шосе, також і по залізниці. В Бердичеві участь бою вирішив броньовий
потяг і отаман Прісовський мусив одступити. З початку він зайняв станцію
Бердичів. На думку Жуковського, наше військо [повинно] наступати до Києва і
взяти його одразу, нальотом. Виясняється рух німців. Права німецька колона йде
по лінії Рівне—Козятин, середня — 1-ша дивізія — на Коростень і ліва — в напрямку
на Лунінець—Гомель. В прогалинах між колонами наступає кавалерія.
Наша розвідка в приватних балачках встановлює, що німці гадають залишитися
на Україні поки не буде збудована армія.
Зараз необхідні такі заходи: негайно надрукувати відозви, накази і ін., призначити
комендантів по тих місцях, котрі займуть українці.
З Рівного телеграфують відносно поводження німців. Були випадки, що німці
розбивали в шпиталях замки, розганяли козаків і ін.
Міністр внутрішніх справ 77. О. Христюк подає інформації: міністерством послані
по телеграфу 2 циркуляри відносно миру і допомоги військом з боку
німців.
Міністр шляхів Сокович інформує, що його відомством розіслані по лінії 2 депеші
відносно регулювання пасажирського руху.
Сокович пропонує видати залізничникам лінії Маневичі—Сарни 60 тис. крбм
приблизно по 100 крб. кожному в счет утримання за лютий. Годлевський прохає
теж на Рівненський узел 1 млн крб., але міністр рахує можливим видати на
Рівне теж авансом по 100 крб. кожному, разом приблизно до 250 тис. крб.
Христюк. Згоджується з пропозицією Соковича відносно лінії Маневичі—Коростень
і відносно Сарн[ів] пропонує запросити у Годлевського певні відомості
Ухвалено: видати залізничникам лінії Маневичі—Сарни по 100 крб. авансом
кожному, призначив на це суму 60 тис. крб., і запрохати певні відомості з
Рівного од Годлевського.
Сокович інформує збори про своє розпорядження відносно погон. На його
думку, в справу руху технічну втручаються комітети, необхідно поставити
комітети на належащі їм місця (яко організацій професійних). Необхідно вживати
всіх заходів, щоб увільнити залізниці од елементу більшовицького, елементу
непевного, незважаючи на те, що це може викликати обурення і дати грунт для
більшовицької агітації.
Порш підтримує пропозицію Соковича і гадає, що таких заходів треба вжити
негайно, за всією суворістю і безпощадністю.
Ухвалено: пропонувати міністру шляхів видати накази відносно комітетів, українізації
залізниць і увільнення од елементу непевного.
Жуковський інформує, що військовим міністерством на кожну станцію призначений
комендант, з уповноваженням організувати з людей певних
залізнодорожну міліцію для охорони залізниць. Коменданти і міліція підлягають
начальнику військових сообщеній.
Ухвалено: пропозиція Порша зараніє заготовити оповістки, накази для розповсюдження
при наступленні.
Христюк порушує питання про обезброювання населення по селах, гадаючи,
що це повинно йти в контакті з військовим міністерством.
Порш для успішного виконання цього пропонує розповсюдження наказів налагодити
найширше, притягти до відповідальності за невиконання і тісний контакт
між властью військовою і гражданською.
Жуковський інформує про наказ військовим начальникам відносно обезброювання
населення — невиконання карається штрафом.
Ухвалено: видати наказ відносно обезброювання населення, причому невиконання
цього наказу карається штрафом, гроші йдуть в державну казну. В справі
поділу України на землі і в зв’язку з цим організації самоврядування ~ + пропонує
1) внести в Раду закон про організацію самоврядування на нових основах в
зв’язку з поділом України; 2) зробити учет людності на Україні; 3) утворити
ліквідаційні органи для ліквідації старих інституцій.
Ухвалена: доручити Міністерству внутрішніх справ виготовити закон про
поділ України і про основи самоврядування.
Сокович порушує питання про стиль і годину і пропонує установити на Україні
київський час.
Ухвалена доручити Міністерству шляхів виробити такий закон і внести на
розгляд в Малу раду.
У справі стилю Сидоренко пропонує перейти до нового стилю, позаяк Українська
держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури,
прагне до неї — в Європі заведено новий стиль.
Ухвалена, доручити Міністерству внутрішніх справ виробити закон про перехід
до нового стилю з мотивуванням т. Сидоренка.
Оригінал за належними підписами.
З оригіналом згідно:
діловод В. Мільчевський
Ф. 3690 oп. 1, спр. 17, арк. 20—21. Засвідчена копія.

[/q]