Lora1980 написал:
[q]
ВЫСОЧАНСКИЙ Василий (прадед), родился в Польше. Место рождения и происхождения рода пока неизвестны.
Хочу восстановить польские корни. [/q]
Для начала Вам нужно будет определиться каких Высочанских ищите:
ВИСОЧАНСЬКІ
ПоходженняУ 1438 р. самбірський староста Петро Одровонж надав Веризі та його синам Семенові та Мацькові дворище Ванчово у с. Сільці Самбірського по-віту. Однак їхній єдиний спадкоємець Івашко Верига на початку XVI ст. во-лодів частиною с. Висоцька Верхнього, а не с. Сільця. У 20-х рр. XVI ст. він провадив судовий процес із Сілецькими Джурджами щодо спадщини Вериги, з-поміж іншого вказавши на походження своїх предків з Литви. Немісцеве походження засвідчено також використанням Височанськими гербу Вукри, а не Сас. У 1782 р., доводячи своє шляхетське походження, більша частина Височанських Верижичів вказала його своїм гербом. Вукри – родовий знак волинської родової спільноти Мукосійовичів, котрі, як зазначає В. Собчук, попередньо проживали на Північно-Західному Поділлі й звідти за часів Сви-дригайла мігрували до Великого Князівства Литовського.
Одне з відгалужень – Височанські Янковичі – виводяться від Яцька (1495 – 1509), власника частини с. Комарників. Його дружиною стала Мару-ся, дочка Сенька Ступницького. Оскільки Ступницький не мав синів, його маєтності, зокрема, й війтівство у с. Висоцькому Нижньому Самбірського староства відійшло до Яцька та його нащадків. Внук Яцька – Янко (звідси й прізвисько Янковичі) – ймовірно, резидував у с. Висоцькому Нижньому, бо, починаючи з нього, за Янковичами остаточно закріпилося прізвище Височа-нські, або, як писалося у перемишльських актах з середини XVII ст. – Височанські з Комарників.
У 1760 – 1780-х роках у с. Маткові мешкала сім’я Височанських Дум-ковичів, чи то пак Думніковичів. Вони виводили себе від священика Стефана Височанського Мінковича, однак серед Височанських у XVI – XVIII ст. священиків взагалі не було. Стефан, священик у с. Висоцькому Верхньому, справді згадується під 1673 р., однак виглядає на те, що ні до Верижичів, ні до Янковичів він не мав стосунку. Ймовірно, Думковичі (Думніковичі) були попівського походження.
Генеалогія1.Височанські Верижичі.
1.1.Височанські Верижичі (нащадки Михайла Вериги (1550 – † між 1558/1561).
1.1.1.Височанські Верижичі. Зеленковичі.
1.1.2.Височанські Верижичі. Андрейковичі.
1.2.Височанські Верижичі (нащадки Васька / Івашка Верижича (1550 – † VIII.1553).
1.2.1.Височанські Верижичі. Андрійковичі (нащадки Андрія Верижича, Васютича (1601 – † між 1630/1632).
1.2.2.Височанські Верижичі. Мінковичі.
1.2.3.Височанські Верижичі. Петрушевичі (Петрусевичі).
1.2.3.1 Височанські Верижичі. Петрушевичі. Дзьонгали.
1.2.3.2 Височанські Верижичі. Петрушевичі (нащадки Іллі Петровича (1649 – † між 1707/1709).
1.2.3.2.1 Височанські Верижичі. Петрушевичі (нащадки Григорія Петрушевича (1677 – 1700).
1.2.3.2.2. Височанські Верижичі. Петрушевичі Ціні (нащадки Івана Петрушевича Ціня (1677 – † 1731).
1.2.3.2.3. Височанські Верижичі. Петрушевичі (нащадки Василя Петру-шевича Бича (1677 – † між 1745/1746).
1.2.3.2.4. Височанські Верижичі. Петрушевичі. Прокопці (нащадки Прокопа Петрушевича (1682 – † між 1712/1714).
1.2.3.3 Височанські Верижичі. Петрушевичі. Дмитриковичі.
1.2.3.3.1.Височанські Верижичі. Петрушевичі. Дмитриковичі (нащадки Павла / Пахомія (1665 – 1733).
1.2.3.3.2.Височанські Верижичі. Петрушевичі. Дмитриковичі. Фагараші.
1.2.3.3.3.Височанські Верижичі. Петрушевичі. Дмитриковичі. Семинишини.
1.3.Височанські Верижичі (нащадки Андрія Вериги (1550 – † між 1586/1587).
1.3.1.Височанські Верижичі. Швабовичі.
2.Височанські з Комарників Янковичі.
2.1.Височанські з Комарників Янковичі (нащадки Миколая Янковича (1552 – † між 1593/1594).
2.2.Височанські з Комарників Янковичі (нащадки Івана Янковича (1552 – † між 1614/1615).
3.Височанські нез’ясованого походження та неідентифіковані.
3.1.Височанські Думковичі (Думниковичі).
3.2.Височанські Белеї.
3.3.Височанські нез’ясованого походження та неідентифіковані (XVII ст.).
3.4.Височанські нез’ясованого походження та неідентифіковані (XVIII ст.).
Джерело:
Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 2. – Львів: Простір-М, 2019. С. 209 – 210. 