Боровитины, Миклашевские и другие

Abraham Czarny z Goszyc Czarna-Goszycki z Goszyc h.Gryf żupnik Olkusz (1439), starosta Sącz (1442), starosta czorsztyńskie (1414)
+1444
= Apolonia

Przecław Kobylański h. Grzymała
= Małgorzata z Rogowa h. Działosza

Piotr (klan lędz.) Bniński h. Łodzia +1462 Podstoli kaliski w latach 1446-47, kasztelan ledzki w latach 1456-58.
=Barbara Objezierska h. Nałęcz

Henryk Kurozwęcki h. Poraj

Jan Szczekocki Odrowąż ze Szczekocin "Jan Dembiński ze Szczekocin i Wojciechowa h. Odrowąż" +1462 starosta lubelski, grudziądzki, marszałek nadworny
= Katarzyna z Jawora Дочь Mikołaj Czajka h. Dębno

Piotr "Lang Peter" Krupka h. wł. Bieniasza Młyn, 1471, Kazimierz Jag. sprzedaje z prawem wykupu za 4000 fl. Piotrowi Langowi i Pawłowi Barowi, mieszczaninom i kupcom krakowskim, młyn królewski Kamieny za murami Krakowa przed Bramą Szewską./// Blechy, 1469, Klemens Czarny i jego matka Małgorzata sprzedają Piotrowi Langowi mieszczaninowi krakowskiemu ..../// Dąbie, 1472 rajcy sprzedają za 1250 fl. z prawem odkupu Piotrowi Langowi rajcy krakowskiemu wsie Dąbie, Grzegórzki.

Jan Tęczyński h. Topór, Sr. kasztelan Kraków, kasztelan [kra] Kraków (1403), starosta Kraków i Sieradz
=Anna ze Zdakowa +1400

Dymitr "Podskarbek" Gorayski h. Korczak, h. Korczak * Rus Czerwona + 20 февраля 1400 Zawichost, swietokrzyskie, Polska
marszałek Korona (1390), podskarbi wielki Korona, podskarbi dwór królewski (1368), podskarbi Korona, podskarbi i marszałek koronny, marszałek Korona (1390), podskarbi dwór królewski (1368), podskarbi Korona
=Beata z Bożegodaru h. Jelita, z Bożegodaru +30 апреля 1424 (49-58)

Przedbor z Brzezia h. Zadora, Sr. "Predborius" 1327-1387 Сын Zbigniew z Brzezia i Wodzisławia h. Zadora, Sr. marszałek dwór królewski (1376), podstoli Kraków (1364), rycerz dwór królewski (1359)

Mikołaj z Borzysławic Jastrzębiec "Mikołaj Borzysławski z Borzysławic h. Jastrzębiec" podkomorzy Łęczyca 1409
= Małgorzata z Ołoboku h. Bogoria

Jan Jasko Tarnowski h. Leliwa * Sandomierz, Świętokrzyskie Voivodeship, Poland +1409 kasztelan Krakowski
= Katarzyna

Dymitr Komorowski *1340

Jan Tarnowski h. Leliwa, "Jan z Tarnowa"
*1367 Tarnow, Tarnów County, Lesser Poland Voivodeship, Poland + 17 августа 1433 Tarnow, Tarnów County, Lesser Poland Voivodeship, Poland wojewoda Krakowski 1410-1415, adoptujący w Unii Horodelskiej 1413, dziekan Krakowski
=Élisabeth de Sternberg - дочь Jaroslaw de Sternberg

Jan "Głowacz" Krzyżanowski z Oleśnicy h. Dębno +1460
=Anna Tęczyńska h. Topór Дочь Andrzej Tęczyński h. Topór, I и Anna Gorayska h. Korczak, z Goraja (смотри ранее в росписи)

Stanisław Ligęza h. Półkozic "Stanisław Ligęza ze Stróżysk h. Półkozic" +март 1463
=Pachna Gamrat z Kowali h. Sulima Дочь Jakub - Jakusz 'Lonszcza' Gamrat z Kowali h. Sulima

Mikołaj z Barwałdu Serafin h. Nieczuja +04 ноября 1459

Stanisław Szydłowiecki z Szydłowca h.Odrowąż+1494 starosta Kraków, burgrabia Kraków (1471), kasztelan Radom (1478), kasztelan Żarnów (1462), marszałek dwór królewski i dworu królewskiego (1467), ochmistrz królewiczów (1467)
= ...... Awdaniec

Михаил Зеленский

м'ястківський сотник (1649), брацлавський полковник (1654—1657; 1659—1661; 1664; 1666), дипломат.
Народився у шляхетській родині. Брав участь у боях проти польських і татарських військ 1654—1657; очолював дейнецький полк під час повстання М. Пушкаря і Я. Барабаша[2], учасник Чуднівської кампанії. Виконував дипломатичні місії до Польщі й Кримського ханства. 1667 р. здійснив невдалу спробу перехопити булаву в П. Дорошенка. Восени 1671 р. перейшов на бік М. Ханенка, та вже наступного року повернувся до П. Дорошенка. 1674 р. перебрався на Лівобережну Україну. Подальша доля невідома. (о его сыне - Зеленський Дмитро Михайлович – син полковника брацлавського, якого він поминав в одному із монастирів. О.Лазаревський вважав: «вероятно, это был выходец с правого берега Днепра, так как никакого родства на левом берегу у него не видно». Його появу з Правобережжя засвідчують і латинські букви у його печатці. Мав герб «у щиті вежа, пробита стрілою, над щитом короноване забрало, з якого виходить рув, озброєна мечем, обабіч щита рослинний орнамент». Значний військовий товариш (? – 1689 – 1699 – ?), супроводжував гетьмана Мазепу до Москви (1689).Полковник лубенський (? – 1700 – 1709).)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Михайло. - Походив із православної шляхти Правобережної України. Народився на початку XVII ст., ймовірно, у М’ястківці Брацлавського воєводства. До 1648 р., як шляхтич герба «Прус», володів на Поділлі селами Клебань, Крищинці та Холодівці. Козакував до 1648 р. Взяв активну участь у Національній революції 1648-1676 рр. Займав уряди м’ястківського сотника (1649), брацлавського полковника (1654-1658; 1659-1661; 1663-1664; 1666-1667) та подільського (могилівського) полковника (1674-1675). Учасник боїв з польськими і турецько-татарськими військами, придушення повстання М. Пушкаря, Чуднівської битви, посол Ю. Хмельницького на сейм у 1661 р., член дипломатичних місій до Гіольші на сейм (березень 1666) та Криму (1666). У 1667 р. вчинив невдалу спробу захопити уряд гетьмана, усунувши П. Дорошенка, за що був ув’язнений. У жовтні 1671 р. перейшов із Стіни в Ладижин до М. Ханенка, але 1672 р. повернувся до П. Дорошенка. У 1674 р. під тиском польських, турецьких та до-рошенківських полків перейшов на Лівобережжя до Лубен. Подальша доля невідома. Мав брата Андрія. Доводився дідом (по матері) генеральному осавулу Івану Мануйловичу. Ного донька Марія (померла 25 червня 1725 р.) у першому шлюбі була за Мануйлом, а в другому - за глухівським сотником Василем Федоровичем Ялоцьким (помер у 1712 р.).

ЗЕЛЕНСЬКИЙ [Зеленецький] Андрій. - Брат Михайла Зеленського. Прибічник П. Дорошенка. Наказний полковник Подільського полку (1671). Полковник у Є. Гоголя (1676). Козацький полковник під владою польського короля (1683).


ЗЕЛЕНСЬКИЙ Дмитро Михайлович. - Народився в козацько-старшинській родині шляхетського походження на Правобережжі. Брацлавський полковник Михайло Зелен-ський, який 1674 p., після Переяславської ради, перейшов на Лівобережжя, ймовірно, був його батьком (чи дідом). Найближчий дорадник гетьмана І. Мазепи. Знатний військовий товариш (1689-1700). Лубенський полковник (1700-1708). Виконував дипломатичні доручення гетьмана.
Приєднався до антимосковського повстання і взяв участь в обороні Бату-рина (1708). Його родину заарештували росіяни та інтернували на Слобожанщині. Здався на ласку Петра І після Полтавського бою (1709). Після катування і допитів у 1711 р. засланий до Сибіру, де помер за кілька років у злиднях. Його дружиною була донька переяславського полковника Федора Івановича Сулими (1692), яка в 1712 р. жила в Глухові ув’язненою, їхня донька стала дружиною значного військового товариша Марка Дмитрашка і померла близько 1709 року. Небожем чи сестринцем (сином сестри) доводився Дмитру Зеленському миргородський полковник Данило Апостол.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Іван. - Полковий старшина Київського полку (1649).



ЗЕЛЕНСЬКИЙ Артем Леонтійович. - Бориспільський сотенний писар (1717; 1723).

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Богдан. - Полтавський сотник (полкова сотня) (1708).

1

33

Образцовы – представители старшей захудавшей к XVI в. линии рода Андрея Кобылы. Родоначальник фамилии Игнатий Борисович Образец Синего, отец Романа, служил угличскому князю Андрею Васильевичу (Акты Русского государства 1505–1526 гг. М., 1975. № 196. С. 327).

Епифан Иванович Образцов
+ 1713

- его родители Иван Петрович Образцов
и Варвара Матвеевна Апухтина (Дочь Матвея Дмитриевича Апухтина(воевода в Лаишеве в 1625. карачаевский городовой дворянин в 1627-1629 г.)-сына Дмитрия Тимофеевича Апухтина(помещик Карачаевского уезда в 1585 г.) -сына Тимофея Федоровича Апухтина-сына Федора Юрьевича "Опухта")

- дед - Пётр Дементьевич Образцов посланник в Литву 1645 г. с объявлением о воцарении Алексея Михаиловича. Образцов Петр Дементьев сын, стрелецкий голова (его брат - Образцов Перфилий Дементьев сын)

- прадед - Дементий Андреевич Образцов (Дьяк. В 1616 г. был послан с кн. Ю. Я. Сулешевым к Казани для усмирения взбунтовавшихся приволжских черемисов; по окончании похода назначен в Нижний Новгород, где в 1618 г. помогал кн. Б. М. Лыкову собирать ратных людей для отражения нашествия королевича Владислава; затем в 1621 году назначен писцом для составления новых переписных книг по Нижнему Новгороду и его уезду при Димитрии Лодыгине, которому было поручено составить эти книги. По окончании переписи в 1623 году отозван в Москву, где в 1632 г., в сотрудничестве с П. И. Волынским составил "Роспись книгам святейшего патриарха Филарета Никитича". В Москве получил назначение в приказ Новгородской Чети, в котором упоминается до 1634 г. После же этого никаких известий о нём не имеется.
В бытность свою в Москве принимал значительное участие и в дипломатической деятельности московского правительства: в 1630 году был приставом у турецкого и у датского послов, в 1632 году — снова приставом у турецкого посла.)
=Образцова Офимья Дементьева жена

- прапрадед - Андрей Фёдорович Образцов[/b ]Белозерский воевода в 1618 году.
«.. В 1618 году Андрей Образцов, отправленный собирать деньги на Белоозеро, получив выговор за медленность, писал: «Я, государь, посадским людям не норовил... пока не было вестей о литовских людях, то я правил на них твои государевы всякие доходы нещадно, побивал насмерть, а теперь, государь, на посадских людях твоих денег править нельзя... (ожидая – авт.) прихода литовских людей, беспрестанно днём и ночью стою с посадскими людьми по острогу и рассылаю их на сторожи.» (С. М. Соловьев. «История России с древнейших времен». Кн. 5. Стр. 284.)
= Марья Ивановна Федцова

- прапрадед - Фёдор Романович Образцов - Дворянин первой статьи земского собора 1566 г. (служил кн. Владимиру Андреевичу. в 1549 на его свадьбе был дружком). был казнен Иваном Грозным.(опальные). В июле 1565 г. был наместником в Рыльске (РГАДА. Ф. 123. Кн. 11. Л. 218). Дворянин 1-й статьи на Земском соборе 25 июня–2 июля 1566 г. (Собрание государственных грамот и договоров. Ч. 1. М., 1813. С. 550). Его дети Образцовы Григорий, Андрей и Иван Федоровичи выборные дворяне из Калуги в 1602/03 гг. (Станиславский А.Л. Труды по истории государева двора в России XVI–XVII веков. М., 2004. С. 278, 279). его сын - Григорий Федорович (его сын - Афанасий из Чудова монастыря синодика), Cемен Федорович

- прапрапрадед - Роман Игнатьевич Образцов в Д. Т. назван дворовым сыном боярским по Можайску. Писец 1539- Вологды, 1540 - Владимира, 1542- Стародуба Ряполовского. унгое дети -Юрий(умер бездетный в молодости). Григорий (1550 тысячник по Можайску. 1560- голова в полках, 1567 - наместник в Почепе)-дети Афанасий,(казнен вместе с отцом) И Никифор(казнен вместе с отцом) ), Семен (1550 тысячник по Можайску. 1560- голова в полках)-его сын Замятня (Авраам?) Семенович). Иван (служил кн. Владимиру Андреевичу. в 1549 на его свадьбе был дружком). Федор. (служил кн. Владимиру Андреевичу. в 1549 на его свадьбе был дружком). Григорий Семен и Федор были казнены Иваном Грозным.(опальные)/ Писец во Владимирском уезде в 1541 г., 1543/1544 г. (АСЗ. Т. 1. Т. 2. Т. 4.; Антонов. Вотчинные архивы Владимирских монастырей и соборов, № 69; Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV–XVI вв. М.; Л., 1950. С. 423; Акты Суздальского Спасо-Евфимьева монастыря 1506–1608 гг. М., 1998. № 40, 51; Акты служилых землевладельцев XV–начала XVII в. Т. 1. М., 1997. № 85, 242; Т. 2. М., 1998. № 489; Т. 4. М., 2008. № 542). Осенью 1546 г. Роман Образцов был стряпчим (Назаров В.Д. О структуре Государева двора в середине XVI в. // Общество и государство феодальной России. Сб. статей, посвященный 70-летию академика Л. В. Черепнина. М., 1975. С. 52). В сентябре 1549 г. князь Иван Лыков должен был встречать ногайских послов из Москвы, но заболел и вместо него из Москвы быль отправлен Роман Образцов с детьми боярскими (Посольские книги по связям России с Ногайской Ордой: 1489–1549 гг. Махачкала, 1995. С. 305). В Дворовой тетради из Можайска с пометой «умре» (Тысячная книга 1550 г. и Дворовая тетрадь 50-х годов XVI в. М.; Л., 1950. С. 184).
До 1588 г. в Товарковском стане Малоярославецкого уезда за Р. И. Образцовым поместье пустошь, что была деревня Ползеково с 3 пустошами (89 четвертей доброй земли) (РГАДА. Ф. 1209. Оп. 1. Кн. 539. Л. 811-812). Роман и Иван Образцовы имели поместье в Иксоне и Боянском стане Можайского уезда сельцо, что была деревня Старое с 5 пустошами (152 четверти доброй земли) (РГАДА. Ф. 1209. Оп. 1. Кн. 10816. Л. 56-59). Послух в духовной Г. Д. Русинова 1522/1523 г. Среди заемщиков стоит Иван Глухой Игнатьев сын Образцов.

- прапрапрапрадед - Игнатий Борисович Образец сын Синего - Родоначальник Образцовых
служил кн. Андрею Васильевичу. в 1488 за сплетню был наказан. его сын - Борис Игнатьевич бежал в Литву.

- прапрапрапрапрадед - Борис Александрович Синий

- прапрапрапрапрапрадед - Александр "Синий" Семёнович Жеребцов (Кобылин)

- прапрапрапрапрапрапрадед - Семён "Жеребец" Андреевич Кобылин - родоначальник Лодыгиных, Коновницыных (впоследствии графы), Горбуновых и угасших — Кокоревых и Образцовых

- прапрапрапрапрапрапрапрадед - Андрей Иванович Кобыла боярин Семена Ивановича Гордого
= Ольга Львова