Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

  alexcharlton12
Профиль
Отзывы
Сообщения
Геометки
Друзья
В друзьях
Древа


alexcharlton12

Создайте аккаунт или войдите, чтобы отправить личное сообщение этому пользователю и увидеть его полные контактные данные

Последние 30 сообщений alexcharlton12

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
27.03.2020, 22:00

Титулка

Тема: Ахтырский уезд
27.03.2020, 21:38

Титулка

Тема: Ахтырский уезд
23.03.2020, 14:13

yahoo.gif Нове краєзнавче видання 2020 року!
ІЛЮХА ОЛЕКСАНДР "ЗАБУТЕ ДУХОВЕНСТВО, зниклі храми Котелевської волості Охтирського повіту".

Формат паперу 70×100/16.
Папір офсетний. Друк офсетний. Тираж 100 пр.
Видавець і виготовлювач ТОВ «АСМІ» (м. Полтава, вул. В. Міщенка, 2).


Читайте в Полтавській обласній бібліотеці, Котелевській районній бібліотеці, бібліотеці ім. Вернадського м. Київ, Державному архіві Полтавської області.

ЗАБУТЕ ДУХОВЕНСТВО, зниклі храми Котелевської волості Охтирського повіту – це унікальний нарис, який створений на базі архівних документів.
В доробку детально описано історію зниклих храмів, розвиток освіти у дореволюційний час, відтворено біографічні дані плеяди священно- і церковнослужителів тощо. Більшість матеріалу публікується вперше.
Для істориків, краєзнавців, викладачів і вчителів історії, а також, хто цікавиться історією нинішнього Котелевського району.

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
19.03.2020, 13:01

yahoo.gif Нове краєзнавче видання 2020 року!
ІЛЮХА ОЛЕКСАНДР "Забуте духовенство, зниклі храми Котелевської волості Охтирського повіту".

Формат паперу 70×100/16.
Папір офсетний. Друк офсетний. Тираж 100 пр.
Видавець і виготовлювач ТОВ «АСМІ» (м. Полтава, вул. В. Міщенка, 2).


Читайте в Полтавській обласній бібліотеці, Котелевській районній бібліотеці, бібліотеці ім. Вернадського м. Київ, Державному архіві Полтавської області.

Забуте духовенство, зниклі храми Котелевської волості Охтирського повіту – це унікальний нарис, який створений на базі архівних документів.
В доробку детально описано історію зниклих храмів, розвиток освіти у дореволюційний час, відтворено біографічні дані плеяди священно- і церковнослужителів тощо. Більшість матеріалу публікується вперше.
Для істориків, краєзнавців, викладачів і вчителів історії, а також, хто цікавиться історією нинішнього Котелевського району.

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
4.12.2017, 0:59

1

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
28.11.2017, 17:40

Нове краєзнавче видання.
ІСТОРІЯ ВЕЛИКОРУБЛІВСЬКОГО КРАЮ (від початку заселення до 1943). Автор Ілюха О.Ю.

Історія Великорублівського краю (від початку заселення до 1943) – це краєзнавчий нарис, який розповідає про минуле чотирьох нинішніх сільських рад (Великорублівська, Ковалевська, Микілківська, Малорублівська). Більшість матеріалу публікується вперше.
Читач познайомиться з історією Великорублівського краю від початку заселення до 1943.
Для істориків, краєзнавців, викладачів і вчителів історії, а також, хто цікавиться історією Великорублівського краю.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
1. ВІД ПОЧАТКУ ЗАСЕЛЕННЯ КРАЮ
1.1 Адміністративно-територіальний поділ. Політичне та соціально-економічне життя
1.2 Релігійне життя
1.2.1 Храм Успіння Пресвятої Богородиці (с. Велика Рублівка)
1.2.2 Храм Всіх Святих (с. Велика Рублівка)
1.2.3 Храм святого Архістратига Михаїла (с. Мала Рублівка)
1.2.4 Храм святого Миколая Чудотворця (с. Лихачівка)
1.2.5 Храм Покрова Пресвятої Богородиці (с. Бригадирівка)
1.2.6 Храм Преподобної Марії Єгипетської – поміщицька церква Марії Глазенап (с. Мар’їне)
1.2.7 Храм святого Іоана Воїна (с. Мар’їне)
1.2.8 Храм святого Миколая Чудотворця (с. Мар’їне)
1.2.9 Релігійна громада Євангельського Християнства Баптистів (с. Велика Рублівка)
1.3. Рублівська земська дача
1.4 Отаманщина
2. У СКЛАДІ РУБЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОКРУГИ
2.1 Адміністративно-територіальний поділ
2.2 Церква
2.3 Освіта
2.4 Правоохоронні органи
2.5 Колективізація
3. ВЕЛИКОРУБЛІВСЬКИЙ КРАЙ В ЧАСИ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ ВІЙНИ (1941-1943)
3.1. Партизанський рух
3.2. Радянське антифашистське підпілля
3.3 Воєнні дії 1943 року



Тема: Род НЕСТЕРЕНКО
27.03.2017, 21:34

Спілкувався Лев Толстой з Михайлом Нестеренко, старшим сином Олександра. Не розумію чому Ви вказали за молодшого сина Василя?
Для довідки: В 1890 р. після смерті Олександра Нестеренко псаломщиком Покровського храму сл .Котельва влаштувався його старший син – Михайло (1876 р. н.), який був змушений звільнитися з 1-го класу Сумського духовного училища. Був фотографом-любителем, членом Російського Московського фотографічного товариства. У 1900 р відкрив фотографічне відділення в Котельві. В квітні 1903 р. перебрався до Преображенської церкви сл. Котельва. З 1906 р. член фотографічного відділу Імператорського Російського технічного товариства в Харкові. Фотографій на сьогоднішній день виявити не вдалося. З 1910 р. псаломщик Архангело-Михайлівської церкви сл. Соколова Зміївського повіту. Помер після 1915 р. Дружина: Марія Петрівна (1876 р. н.) – дочка псаломщика Преображенської церкви сл. Котельва Петра Виноградського.

Тема: Род НЕСТЕРЕНКО
27.03.2017, 19:53

родник, № 15-16 (август 1908)

Тема: Род НЕСТЕРЕНКО
27.03.2017, 15:53

Віднайшов відгук Василя Нестеренко (12.04.1880 р. н.), сина псаломщика Покровської церкви сл. Котельва про купівлю фотоапарата дітям

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
20.11.2016, 15:22

Для шанувальників історії рідного краю! Працюю на новим, унікальним виданням "Храми Котелевщини",яке орієнтовно заплановане на кінецьк2017 р. У книзі читач познайомиться із історією храмів різних релігійних конфесій, як зниклих, так і існуючих. тепер.
Забігаючи на перед надаю перелік дореволюційних православних храмів на території сучасної Котелевщини (упорядковано вперше)
-------------------------
Котельва
Святого Миколая Чудотворця
Успіння Пресвятої Богородиці
Живоначальної Трійці
Преображення Господнього
Покрови Пресвятої Богородиці
Вознесіння Господнього
Святих Жінок Мироносиць
Всіх Святих
Трьохсвятительський
Різдва Пресвятої Богородиці

Велика Рублівка
Всіх Святих
Успіння Пресвятої Богородиці

Мала Рублівка
Святого Архангела Михаїла

Лихачівка

Святого Миколая Чудотворця

Деревки

Богоявлення Господнього
Казанскої ікони Божої Матері
Вознесіння Господнього

Більск
Вознесіння Господнього
Успіння Пресвятої Богородиці
Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія

Млинки

Святого Василія Великого
Святого Андрія Первозванного

Мар’їне

Святого Іоана Воїна
Святого Миколая Чудотворця
Преподобної Марії Єгипетської (Поміщицька церква Марії Глазенап)

Матвіївка

Свято-Преображенський скит

Милорадово

Преображення Господнього
Святих апостолів Петра і Павла (Поміщицька церква Куляко-Корецького)

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
19.01.2016, 0:06

iluha.oe@ukr.net
0999-60-25-46 (Олександр)

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
19.01.2016, 0:06


alexcharlton12 написал:
[q]
[/q]

iluha.oe@ukr.net
0999-60-25-46 (Олександр)


Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
15.01.2016, 23:10

Один із перших на Полтавщині назву "радянсько-німецької війни" застосув к.і.н., ветеран краєзнавчих досліджень В. Ревегук у праці: "Полтавщина в часи радянсько-німецької війни".

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
15.01.2016, 23:06

Словосполучення «Велика Вітчизняна війна» використовується у деяких пострадянських країнах. В новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном Радянсько-німецька війна. Поза межами колишнього СРСР «Велика Вітчизняна війна» практично не використовується. В англомовних країнах її замінює термін — Німецько-радянська війна (German-Soviet war) як складова Східного фронту (Eastern Front); в німецькій історіографії — Німецько-радянська війна (Deutsch-Sowjetischer Krieg), Російський похід (Russlandfeldzug), Східний похід (Ostfeldzug).

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
13.01.2016, 21:29

Нова історико-краєзнавча книга.
Ілюха О.Ю. Котелевщина в часи радянсько-німецької війни (1941-1945) / Олександр Юрійович Ілюха. – Полтава: Полтавський літератор, 2015. – 196 с., іл.
Котелевщина в роки радянсько-німецької війни (1941-1945) – це історико-архівний нарис, де вміщено унікальні мапи, десятки фотокопій, сотні забутих імен. Більшість матеріалу публікується вперше.
Читач познайомиться з історією Котелевщини в роки радянсько-німецької війни (1941-1945).
Для істориків, краєзнавців, викладачів і вчителів історії, а також, хто цікавиться історією Котельви.
ISBN 978-966-192-043-06
Підписано до друку 23.12.2015 р. Формат 60x84/16.
Папір офсетний. Гарнітура SchoolBook. Друк трафаретний. Тираж 100. Видавництво «Полтавський літератор»
Зміст
Передмова............................................................................................. 3
§1 Переддень війни............................................................................. 4
§2 Окупаційна політика..................................................................... 9
2.1 Адміністративно-територіальний поділ............................. 9
2.2 Аграрна політика.................................................................... 18
2.3 Шляхова, транспортна і зв’язкова політика..................... 39
2.4 Лісове господарство............................................................... 43
2.5 Колабораціонізм. Остарбайтери котелевщини............... 45
2.6 Церковне життя...................................................................... 57
2.7 Культура. Освіта. Благодійність.......................................... 62
2.8 Демографічне становище...................................................... 69
2.9 Інші сфери життя.................................................................... 71
§3 Антифашистський рух опору................................................... 72
3.1 Партизанський рух................................................................ 72
3.2 Радянське антифашистське підпілля............................... 108
§4 Воєнні дії 1943 року та повернення радянської влади..... 131
4.1 Воєнні дії 1943 року............................................................. 131
4.2 Повернення радянської влади.......................................... 150
Джерела та література.................................................................... 154
Додатки .........................................................................................163

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
15.11.2015, 12:24

І 49
Ілюха О.Ю. Історія релігійного життя у Котельві (від початку ХVII століття до сьогодення) / Олександр Юрійович Ілюха – Полтава: Вид. Шевченко Р.В. , 2012. – 60 c.
IBSN 978-966-8798-64-1
УДК 2 (09) (477.53) «16/20»
ББК 63.3 (4 Укр)

Котельва – це селище міського типу в Полтавській області, адміністративний центр Котелевського району. Розташоване на річці Котельві, а також Котелевці та Орішні. Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої для захисту території Слобідської України від нападів кримських татар. За часів Гетьманщини Котельва в різні роки була сотенним містечком Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків. У другій половині XVIII століття Котельва перетворилася на один із центрів чумацького промислу на Слобожанщині.
Читач познайомиться з релігійною історією селища.
Для істориків, краєзнавців, викладачів і вчителів історії, а також тих, хто цікавиться історією Котельви.
__________
ЦІНА: 25 грн.
099-960-25-46
iluha.oe@mail.ru

Тема: ✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ
15.11.2015, 12:20

Найближчим часом вийде у світ моя нова книга, - Котелевщина в часи радянсько-німецької війни (191-1945).
-------------------------------------—
Котелевщина в роки радянсько-німецької війни (1941-1945) – це історико-архівний нарис, де вміщено унікальні мапи, десятки фотокопій, сотні забутих імен. Більшість матеріалу публікуватиметься вперше.
---
Запрошую всіх бажаючих ! 16 грудня о 13.00 в районній бібліотеці (біля Троїцького храму) смт. Котельва (згодом у Полтаві) відбудеться презентація моєї нової книги "Котелевщина в часи радянсько-німецької війни (191-1945)".

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
15.05.2015, 0:47

Котельва - одно із заселених місць Слобожанщини. Населення двох губерній Полтавської та Харківської губерній (сер. ХІХ ст.)

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
15.05.2015, 0:45

Таблица сведения по церквям Котельвы

01.

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
21.04.2015, 19:14

на даний момент йдуть краєзнавчі дослідження по вивченні історії Котелевщини...
З пов., голова ГО "Спілка краєзнавців Котелевщини", краєзнавець, історик Ілюха О.Ю.

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
21.04.2015, 19:11

ОПУБЛІКОВАНО
Ілюха О. Церковне життя в слободі Котельва (початок ХVII – 30-і роки ХХ століття) / Олександр Ілюха // Збірник матеріалів XVІ студентської наукової конференції історичного факультету. – Полтава: Видавець Р.В. Шевченко, 2013. – С. 24-26.
***************************************
Церковне життя в слободі Котельва (початок ХVII – 30-ті рр. XX століття)

У статті широко розкривається розвиток церковного життя в слободі Котельва з часу появи перших храмів до їх закриття в 30-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: Котельва, парафія, слобода, храм.

Котельва – одне з найбільш ранніх поселень на території Слобожанщини. Виникнення населеного пункту відносять до середини
ХVI ст. Зокрема архієпископ Філарет (Гумилевський) стверджував, що Котельва „не належить до вихідців із-під Дніпра, а є давнім козацьким містечком” . І дійсно, Котельва була малоросійським населеним пунктом, і тільки в 1709 р. переведена з Гетьманщини до складу Слобожанщини . Тож поява нового населеного пункту на Лівобережжі заклала його розвиток як на політичній, так і на релігійній арені.
Розвиток релігійного життя у Котельві був викликаний розширенням меж населеного пункту, постійним зростанням населення (протягом XVIІ ст. чисельність зросла з 3, 877 до 9, 862 жителів), підтримкою козацької старшини православ’я.
Розвиток зазначеного періоду тісно пов’язаний з існуванням котелевських храмів. Протягом усього XVIІ ст. на території поселення налічувалося 7 храмів . Ситуація продовжувала зберігатися і під час нового перепису у 1732 році. Зокрема, у ньому згадуються наступні храми: Успіння Пресвятої Богородиці, Миколаївський, Троїцький, Різдва Пресвятої Богородиці, Преображенський, Покровський та Трьох Святительський.
Наприкінці 1770-их — поч. 1780-их рр. кількість храмів залишалась сталою. Так у „Исповедной Росписи Зеньковской и Опошнянской протопопии 1778 г.” зустрічаються ті ж сім храмів – Миколаївський , Преображенський , Різдва Пресвятої Богородиці , Успіння Пресвятої Богородиці , Трьох Святительський , Свято-Троїцький , Покровський .
В останній третині ХVIII ст. майже всі церковні споруди були перебудовані чи взагалі зникли. Преосвященний Філарет (Гумилевський) припускає, що: «Не была ли это следствием того, что котелевские казаки, еще с 1710 г. поставленные в зависимость от ахтырского полкового начальства, по делам церковным упорно хотели оставаться под ведением Киевского митрополита. Известного, по крайней мере, что только в 1786 г. дела церквей котелевских переданы были в Белогородскую консисторию» . Дана ситуація пояснювалася бажання Охтирської канцелярії (з 1709 р. слобода в складі однойменного полку) підпорядкувати Котельву і в духовному відношенні (першими спробами були події 1729 р.), тому заборонялося будувати нові храми. Так, були перебудовані – Миколаївський (1780 р.), Преображенський (1782 р.), Троїцький (1787 р.) й Покровський (1787 р.) храми. Зникли – Трьох Святительський, а на його місці був побудований Вознесенський храм (1779р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці (1781 р.) .
Під час перепису 1799 р. у Котельві було зареєстровано 6 храмів: Преображення Господнього, Покрови Пресвятої Богородиці, Вознесіння Господнього, Успіння Пресвятої Богородиці, Троїцький та Миколаївський .
Перехід до Бєлгородської консисторії у 1782 (1786) р. розпочав новий етап в історії релігійного життя Котельви. Відтепер архітектурною особливістю стало спорудження невисоких, однозрубних храмів на три куполи. Проте з часом пріоритети у будівництві дещо змінилися і в Котельві з’являлися муровані храми. Так, спочатку побудований Троїцький храм (1812), потім Преображенський (1836), Миколаївський (1861), Покровський (1873). Деякі з церковних споруд залишалися дерев’яними: Вознесенський (лише з 1908 року – мурований ), Всіхсвятський (1862) й Мироносицький (1865).
Досить цікавим явищем у ХІХ ст. стала зміна центрів церковної ієрархії. Так, на початку ХІХ ст. головним у Котельві був Миколаївський храм, а на середину 1820-их рр. — главенствував Вознесенський. Причинами цього було різке зростання парафії.
Зауважимо, що наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. деякі храми змінили своє довготривале місцерозташування. Наприклад, Вознесенський храм на протязі 1779 р. — 1906 р. знаходився на одному й тому ж місці – на розі нинішніх вулиць Пархоменка і Жовтневої. Будівництво ж у 1908 р. третьої церковної споруди завершилося поблизу сучасної поліклініки. Подібна ситуація спостерігається і з Покровським храмом. Так, з 1785 р. по близько 1869 р. його будівлі розташовувалися на правому березі річки Котельва. Проте у 1873 р. будівництво четвертої споруди Покровської церкви завершилося на розі сучасних вулиць Островського і Фрунзе .
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у Котельві кількість храмів залишалась сталою (7). У 1920-их – 1930-их рр. більшовицькі перетворення у сфері релігії вплинули і на котелевські храми. Так, у 1929 р. було розібрано Мироносицький храм. У 1930 р. закрили Спаську і Вознесенську церкви, зняли дзвони, а будівлі перетворили на хлібоприймальні пункти. У листопаді цього ж року припинив свою діяльність Всіхсвятський храм, а у січні було скинуто дзвони і перейменовано його на Будинок колективіста. У 1933 р. закрили й Троїцький храм, який використовувався для зберігання сировини .
Отже, в церковному житті Котельви протягом ХVII – ХX ст. виділяємо кілька головних моментів. Перший — протягом усієї історії в Котельві було десять храмів. Другий — перехід до Бєлгородської консисторії суттєво вплинув на релігійне життя в Котельві, адже наприкінці 1770-х – початку1780-х рр. храми або закривалися, або перебудовувалися. Третьою подією є сам перехід Котельви до Бєлгородської консисторії. І, нарешті, четвертий характеризується тим, що наприкінці 1920-их – початку 1930-их рр. всі храми були закриті або зруйновані радянською владою і лише під час німецької окупації деякі з них відновили службу.


Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
21.04.2015, 19:09

Як Котельву з Гетьманщини забрали

В статті зображуються неправові методи боротьби за Котельву у XVIII столітті. Ілюструються приклади фальсифікацій та обману, що в подальшому призвели до відокремлення поселення від Гетьманщини.
Ключові слова: Котельва, містечко, полковник, сотник, статті.

Після вторгнення Карла ХІІ у лютому 1709 р. в Котельву зруйнованим містечком було важко управляти. Саме цим скористався охтирський полковник та бригадир – Федір Осипов. Перебуваючи в Котельві, він вступив у дружбу з тамтешнім городовим отаманом – Білецьким. Існує інша версія цих подій, яка стверджує, що слобідський полковник підкупив старшину містечка . Тож, домовившись, Білецький скористався відсутністю Котелевського сотника – Довгополого, який в цей час перебував з гадяцьким полковником у військовому поході, і написав листа від усіх мешканців містечка князю О. Меншикову. У ньому йшлося, що буцімто від імені всіх мешканців населеного пункту котелевці бажають перебувати у складі Охтирського полку. В результаті російський полководець «выправил ордер…» про приєднання Котельви разом з навколишніми селами Млинки та Деревки до Охтирського полку. Згодом «ордер» був закріплений царським указом . Очевидно, дана згода пояснювалася тим, що під час переходу гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ, Котельва залишилася вірною Петру І. За що 26 листопада 1708 р. спеціальним указом від імені царя мешканцям Котельви, Опішні та Груні майбутній канцлер (звання присвоєно у 1709 р.) Г. Головкін похвально писав: «Вы ни на какие прелестные письма изменника богоотступного Мазепы не смотря, пребываете к нему, великому государю, по должности своей подданнической верно и постепенно» .
Відразу ж після подій Полтавської битви 17 липня 1709 р. І. Скоропадський під Решетилівкою пред’явив статті Петру І, де в 4 пункті писав: «… местечко Котельва, которая всегда до полку Гадяцкого надлежала, абы и теперь по прежнему до того полку была причислена» . Невдовзі гетьману надійшла відповідь, де в тому ж 4 пункті йшлося: «… местечко Котельва, которой жители сами докучали Его Царскому Величеству просьбою причислить их по близости и удобству к Ахтырскому полку, не может быть причислена к Гадячскому полку; на то был указ, и этого указа отменить невозможно» .
Ситуація, яка назріла навколо Котельви, не задовольнила гадяцького полковника І. Чарниша, тому у 1710 р. він вирішив повернути містечко військовою силою, але безрезультатно . Причиною цьому послугував новий царський указ гетьману І. Скоропадському: «чтобь тот полковник гадяцкой вь то местечко вступать впередь не дерзаль» .
Однак, ці події були не кінцем боротьби за повернення Котельви до складу Гадяцького полку. Цього разу містечко спробував повернути в серпні 1720 р. наступник І. Чарниша М. Милорадович з Полтавським полковником І. Черняком. Досить цікавий опис про ці події дає Охтирський полковник Ф. Осипов у своєму листі до київського губернатора князя П. Голіцина .
В 1722 р. невтомний І. Скоропадський знову спробував повернути Котельву, але таким шляхом «… и старую межу Малороссийськую оть Слободскихь полковь поновить и потвердить, чтобь через тое старые городы и села не разошлися и не опустели» . На що цар Петро І вирішив «учинить решение вь Сенат, чтобь без обиды, и буде непотребно, отставить» .
27 липня 1728 р. гетьман Д. Апостол спробував востаннє повернути Котельву до гетьманської резиденції, який у 18 пункті статей поданих у Москві приєднання містечка пояснював: «Во время нашествия шведов на малую Россию Ахтырский полковник и бригадир слободских полков Феодор Осипов стоял в гадячском полку в Котельве. Вступив в дружбу с городовым атаманом Котельвы Белецким, без ведения котелевского сотника Довгополова, находившегося тогда с гадячским полковником в походе, подложною просьбою, написанною от имени всех котелевских жителей, будто желают они быть в полку ахтырском, выправил ордер у кн. Меншикова, предписавший присоединить г. Котельву с уездными ее селами из полку гадячскаго к ахтырскому» .
28 серпня 1728 р. гетьману на подані статті надійшла відповідь – так звані «Рішительні пункти», де в 17 пункті йшлося: «О городе Котельве и ее уезде сделана будет справка, и тогда последует решение» . Але нового рішення не було.
Тож виходячи із вищесказаного, приєднання Котельви до складу Охтирського полку у 1709 р. мало два різних, але дуже своєрідних наслідки.
Перший наслідок полягає в тому, що згідно ним старий козацький населений пункт, який завжди перебував у складі Гетьманщини, був відданий до Слобідської України. Інший, полягає в тому, що незважаючи на приєднання сотенного містечка до слобідської території, боротьба продовжувалася в церковному питанні (фактично вирішене в 1782 (86) р.). Причиною цього було те, що містечко перебувало під звітністю Київського, а Охтирський полк – Бєлгородського митрополитів.
Таким чином, наслідком переходу Котельви до Охтирського полку призвело до її зміни як у культурному, так і в історичному аспекті, що в подальшому закріпило за собою уявлення, як про слобідське поселення.


Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
21.04.2015, 19:08

Як Котельву з Гетьманщини забрали
ОПУБЛІКОВАНО
Ілюха О. Як Котельву з Гетьманщини забрали / Олександр Ілюха // Народна Трибуна. – 2013. – № 66 (9569). – 21 серпня. – С. 8.
Гура О. Як Котельву з Гетьманщини забрали / Олексій Гура, Олександр Ілюха // Православ’я в Україні: Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К.: Київська православна богословська академія, 2013. – Ч.1. – С. 562-564.

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
21.04.2015, 19:04

Охтирська провінція
КОТЕЛЕВСЬКИЙ КОМІСАРІАТ НА 1779 РІК

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
14.04.2015, 13:45

Глава 26 . Жертвы политического террора в СССР.
Глава 27 . О роли Николая II в истории России.
пов'язані із Котельвою?

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
14.04.2015, 13:36

Цікаво, а щось з церковної тематики є про Котельву?

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
14.04.2015, 13:33

Яка вартість книги?

Тема: АХТЫРСКИЙ СЛОБОДСКОЙ ПОЛК
13.04.2015, 11:14

1.

Тема: АХТЫРСКИЙ СЛОБОДСКОЙ ПОЛК
13.04.2015, 11:12

Новая книга «Історія релігійного життя в Котельві (від початку XVII століття до сьогодення)»

Тема: Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка
10.04.2015, 18:22


В 2015 р. готується до публікації "Котелевщина в часи німецько-радянської війни (1941-1945)".