[q]

Для борьбы с врагом в Березнеговатом и соседних селах были созданы подпольные группы, организатором которых являлся Ф. Н. Кузьменко, работавший до войны заведующим оргинструкторским отделом РК КП(б)У. В январе 1943 г. эти группы влились в Березнеговатскую под¬польную организацию. К концу года здесь действовало девять патриотических групп, объединявших 150 человек. Подпольщики вели антифашистскую агитацию среди населения, организовывали саботаж мероприятий оккупантов. Через врача Б. Б. Довбню и его жену В. А. Чаву организация поддерживала связь с «Николаевским центром», а через комсомольца
A. Я. Головко установила связь и с Украинским штабом партизанского движения, направившим в село в декабре 1943 г. шесть человек во главе с Ф. Г. Мысиным для помощи в организации вооруженного выступления. Но еще до их прибытия в Березнеговатое гестапо удалось арестовать Ф. Н. Кузьменко и И. И. Яковенко, а позднее — членов группы Ф. Г. Мысина. Фашисты подвергли подпольщиков зверским истязаниям, пытаясь вырвать у них сведения о составе организации и ее связях. Но ничто не сломило патриотов. Накануне освобождения враги расстреляли арестованных ими участников подполья, среди них А. Я. Головко,
B. А. Слисаренко, М. Н. Седова, Д. А. Терещенко и др. Ф. Н. Кузьменко, И. И. Яковенко несколько раньше погибли в застенках гестапо. После жестоких пыток фашисты вывезли в Снигиревку и расстреляли радистку И. Р. Лауду и командира десантной группы Ф. Г. Мысина [204, л. 69—74].

[/q]

[q]

Месники з Березнигуватого
З січня 1943 року по лютий 1944 року в Березнигуватському районі діяла підпільна організація, керівником якоі став колишній завідуючий організаційно-інструкторським відділом Березнегуватського РК КП(б)У Кузьменко Федір Миколайович. Активними членами організації були колишній голова Новосевастопольської сільради Седов М. М., бувший головний лікар Березнигуватської лікарні Б. Б Довбня (1).
В роки війни, попавши в полон, Кузьменко Ф. М. повертається до Березнигуватого і займається створенням підпільних груп. Були створені групи в Березнигуватому — 50 чоловік, з селах Тетяновка — 18, Михайлове — 20 чоловік, в радгоспі Реконструкція, в селі Новосевастополь, Калужськє, Любомирове, Воронцовка (2). В січні 1943 року розрізнені групи були об'єднані в одну організацію. В кінці 1943 року під¬пільна організація об'єднувала 9 підпільних груп, в яких налічувалось 150 підпільників (3). Для керівництва роботою підпільних груп було створено загальне підпільне бюро. Бюро проводило засідання, контролювало роботу окремих членів організації, розповсюджувало листівки, які поступали на літаках із Великої Землі.
Основним завданням підпільники ставили питання встановлення зв'язку з фронтом з тим, щоб при наближенні частин Червоної Армії нанести удар противнику з тилу.
В листопаді 1943 року через підпільника Головко Андрія Яковича, що перейшов лінію фронту і інформував український штаб партизанського руху про існування Березнигуватської підпільної організації, було встановлено зв'язок з українським штабом партизанського руху (4). Для встановлення зв'язку і надання допомоги підпільникам штаб партизанського руху направив до Березнигуватського групу парашутистів, в складі 36 чоловік під командуванням Мисіна Федора Григоровича і радіостанцію.
Підпільники займались проведенням усної агітації серед населення і шкідництвом у сільському господарстві.
При допомозі фіктивних справок, які видавав лікар Довбня Б, Б., молодь ухилялась від угону в Німеччину.
22 січня 1944 року напередодні прибуття групи Мисіна Ф. Г. гестапо заарештовує Кузьменко Ф. М. і члена організації Яковенко і. І, Б перших числах лютого група Мисіна Ф, Г. з'являється в Березнигуватому. Підривник групи виявився зрадником і видав гестапо всіх парашутистів (5). Разом з парашутистами була заарештована більшість членів організації. В березні 1944 року окупанти заарештовують і після допитів розстрілюють М. П. Сєдова, А. Я. Головко, В. Ф. Корчана, І. С. Сторієнко, А. Г, Терещенко, Д. А. Терещенко, В. А. Слісаренко, лікар В. Б. Довбня, не витримавши допитів, покінчив життя самогубством.
Члени організації, що залишились на волі, боючись арешту, покинули територію району і діяльність організації не відновлювали.
За період існування підпільної організації було направлено в партизанський загін — Чорний ліс Знам'янського району Кіровоградської області 70 чоловік (6).

[/q]