Полтава и литература

Пісня про матір

Слова: Борис Олійник. Музика: Ігор Поклад
Виконують:
Раїса Цапун, Ансамбль народної музики Мереживо
Таїсія Повалій
Еріка

Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.

- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти.
- Куди ж ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
У сон поведе у казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями
І срібло на травах,
і золото на колосках.

Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
чекали на нас край воріт.
Та ми переробим
усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Мати наша, сивая горлиця

Слова: Борис Олійник Музика: Іван Карабиць
Виконують:
Лідія Михайленко
Іван Карабиць

Мати наша, сивая горлиця,
Все до її серденька горнеться:
Золота бджола намистиною,
Небо празниковою хустиною,
Сивий дуб прокуреним прадідом,
Білочка мальованим пряником.

Мати наша, сивая горлиця,
Все до її серденька горнеться:
Хата ластівками над стріхою,
А береза вранішнім солодом,
Жура-журавель над криницею
Чистою сльозою-водицею.

А земля пшеницею ярою,
А літа замисленим явором,
Що із сорок першого журиться:
"Де ж це, молодице, твій суджений?"

Мати наша, сивая горлиця,
Все до її серденька горнеться:
Хата ластівками над стріхою,
А туман вдовиною втіхою,
Крашанкою сонечко в миснику,
А вона до всіх до них піснею.

А земля...
А літа...
А вона до всіх до них піснею,
Піснею...