КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782). Страница: 5 - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
=======================

Київський полку складі Війська Запорозького сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського [сотника Печерського]. Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків.

За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська.
Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною тери¬торією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця.

25 травня 1672 р. на раді в Козачій Діброві від Київського полку були і Конотопські статті підписали: полковник Костянтин Солонина; обозний Афанасій Савенко; писар Петро Іванович Домонтович; хорунжі Семен Жила та Яків Александрович; суддя Юрій Незамай; осавул Семен Карпович та 6 сотників - київський Федір Андріїв; остерський Іван Дворецький; гоголівський Іван Яковенко; козелецький Гав¬рило Жиленко; бобровицький Гнат Калениць-кий; моровський Іван Шумейко.

Всього ж за час існування Київського полку, від 1648 року по 1782 рік, до його складу входило 37 сотень.
Правобережні: Білгородська (1649), Бородянська (1654), Васильківська (1649), Вишгородська (1654), Ворзельська (1649), Горностайпільська (1654), Гостомельська (1649), Димерська (1654), Житомирська (1659), Карпилівська (1654), Київські чотири (1649-1782), Лісниківська 1654), Макарівська (1649), Мотовилівська 1649), Обухівська (1649), Овруцька (1649), Приорська (1649), Стайківська (1764), Трипільська (1649), Ходосівська (1649), Чорнобильська (1654), Ясногородська (1649), - 22 сотні.

Лівобережні: Бобровицька, Бориспільська, Броварська, Гоголівська, Заворицька, Кобижчанська, Козелецька, Новокозарська, Носівська, Олишівська, Остерська, Рожівська, Семиполківська, - 15 сотень.

Сотенними центрами Правобережжя у різний час були: Білогородка, Бородянка, Васильків, Вишгород, Горностайпіль, Гостомель, Димер, Житомир, Карпилівка, Київ, Макарів, Мотовилівка, Обухів, Приорка [Приварки, Переварка], Стайки, Трипілля, Ходосівка, Чорнобиль, Ясногородка.
Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки.

У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 153-155.

Отамани городові:
Петро Бутримович (1656)
Матвій Дейнека (1707 – 1723)
Андрій Малко (1730)
Василь Барабаш (1730 – 1731)
Лук'ян Кругляк (1748)
Семен Костовський (1742 і 1751 – 1754)
Василь Блажевський (1766)
Петро Комарницький (1772 – 1778)

Хорунжі:
Герасим Гокало (1707)
Кирило Гокало (1739 – 1742)
Єлець Тодор (1749)
Гокало Антін (1760)
Недільський Єлисей (1766)

Осавули сотенні:
Семен Йосипів (1748)
Голик Григорій (1742, 1753)

Возні:
Антін Гокало (1766)
Василь Блажевський (1774 – 1778)

Писарі сотенні:
Яків Семкольський (1739)
Стефан Смирний (1745)
Григорій Богословський (1751 – 1754)
Федір Кулаковський (1766)
Павло Маслович (1766)
Голик (1770-і роки)

Джерело:
Шамрай С.В. Київська сотня на Гетьманщині в XVII – XVIII сс. (Історико-географічна та економічна характеристика) – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012. С. 20.

Имеется обзор сёл Киевской сотни периода XVII – XVIII вв.

Alex_hist написал:

[q]
Здравствуйте, интересует фамилия Туманские
из книги Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. КИЇВЩИНА КОЗАЦЬКА: ЛЮДИ І ДОЛІ. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 183 с.
Буду признателен за помощь!!!!!
[/q]

Конечно, с опозданием, но вдруг пригодится.

Туманський Федір Григорович
(1731 – 1782 – ?)
Київський полк
Служив із 18.07.1760 р. значковим товаришем,
із 27.09.1761 р. – в. т. ,
із 30.07.1764 р. – осавулом полковим,
із 20.02.1780 р. – бунчуковим товаришем,
правив на уряді полкового осавула с 1782 р.
Дворянин, мав малоросійських 381 д. ч. с.,
у походах не був, грамотний.
Володів посполитими малоросійськими в Переяславському полку в м. Басань і с. Брегінці – 105 душ і в д. Гути – 162 душі.
Одружений із донькою померлого судді земського і комісара козелецького Марією Стефанівною Лутай.
Мав п'ятьох синів: Івана, Андрія, Павла, Іллю й Григорія. Старші Іван та Андрій у 1782 р. були кадетами в компанійському полку, а молодші навчалися грамоті.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 1. С. 79.

Metallist написал:

[q]
У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
[/q]

Дворецький Василь Іванович
(бл. 1715 – 1776 – ?)
Служив із 05.07.1743 р. в Остерській сотні,
значковий товариш Київського полку (10.1758 – 1764).
Підкоморій Остерський (01.1764 – 1776 – ?).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 49.

Солонина Яків Дмитрович
Син шляхтича,
наказний полковник київський (1671, 1672, 1674).
Товариш військовий (1676),
значний товариш військовий (1687, 1689, 1690, 1702).
Побудував власним коштом два млини на р. Трубіж у с. Заворичі, під с. Вовчками на р. Доброшівці купив млин.
23.10.1688 р. отримав с. Заворичі в Бобровицькому ключі, підтверджені царською грамотою від 11.01.1689 р., а 03.09.1690 р. отримав царську жалувану грамоту з пудтвердженням гетьманського листа (1688 р.) на володіння с. Заворичі, Мокрицем із сінокосами, лісами, млинами на рр. Трубежі, Доброшовці й на греблі Борковській.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 75.

Підвисоцький Яків Петрович
(1742 – 1782 – ?)
Служив із 29.03.1771 р.,
значковий товариш Київського полку (07.05.1778 – 1782 – ?),
житель с. Бобрик.
Д.: Тетяна Григорівна Солонина

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 66.

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 75
Книга реєстрації повернення жителям Київського полку волів, уцілілих після військового походу 1737-1738 рр. 1738 р. 15 л.

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 76
Справа про повернення жителям Київського полку волів і коней, уцілілих після військового походу 1737р. 24.10-22.11.1737р. 25 л.

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 114
Донесення і відомість Київської полкової канцелярії про кількість євреїв у полку. 1739 р. 4 л.

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 129
Відомісті про повернення жителям Київського полку, зібраних для російської армії волів та про часткове її (правильно: їх - Ф.В.) повернення господарям після військового походу. 1739р. 66 л.

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 593
Справа про відправку підвод і робітників з Київського, Ніжинського і Чернігівського полків для потреб приватного будівництва графа Олексія Розумовського. 1751-1752 рр. 27 л.

Фонд 51 Опись 3 т. 5 Дело 7069
Справа про втечу з військового походу до м. Азов, через нестачу харчування козаків (120 чол.) Київського полку під командою значкового товариша Петра Солонини. 1738 р. 165 л.

Фонд 51 Опись 3 т. 5 Дело 7163
Донесення і поіменна відомість бунчукового товариша Григорія Скоруппи про козаків Київського полку відправлених в команду генерального хорунжого Якима Горленка. 1738 р. 4 л.

Фонд 51 Опись 3 т. 6 Дело 8219
Відомості про присягу імператриці Єлизаветі Петрівні козаків та духівництва Київського полку. 1741-1742рр. 104 л.

Фонд 54 Опись 1 Дело 181
Дело о приписке грека Юрьева к казакам Киевского полка. 1765 г. 5 л.

Klim2018 написал:

[q]
Солонина Яків Дмитрович
23.10.1688 р. отримав с. Заворичі в Бобровицькому ключі, підтверджені царською грамотою від 11.01.1689 р., а 03.09.1690 р.
[/q]

Цікаво, що в переліку універсалів Івана Мазепи, Якову Солонині надано Заворичі в 1687-й році:

http://archeos.org.ua/wp-conte...0%B8-2.pdf

Сторінка 60. Трохи незрозуміло, де ж помилка.

+380679656419 написал:

[q]
Присяга 1654 г существует?
[/q]

Вообще-то Ваш вопрос не тему. и будет перенесен
Эта тема - Киевский полк , общие сведения

Мартовские статьи 1654 года (другие названия: «Переяславский договор», «Статьи Богдана Хмельницкого», «Статьи Войска Запорожского», «Переяславские статьи») — акт, юридически оформивший автономное положение Войска Запорожского в составе Русского государства после Переяславской Рады

В Переяславле 8 (18) января 1654 года в соборе Успения Пресвятой Богородицы состоялась присяга русскому государю:
гетман, полковники и старшины дали присягу быть «вечными подданными его царскому величеству всероссийскому и наследникам его».
города «ведомства Войска Запорожского», которые «приложили при том роспись нижеследующим порядком: полку Браславского — 31 город, Белоцерковского — 19 город, Корсунского — 19 мест, Черкасского — 5 мест, Переясловского — 11 мест, Нежинского — 16 мест, Миргородского — 12 мест, Киевского — 22 места, Черниговского — 7 мест, Кропивянского — 9 мест, Полтавского — 15 мест. А всего: 166 городов.»

Читаем 11 статей присяги

ЦГАДА, ф. Посольский приказ, Малороссийские дела, 1654, д. 4. л. 328–347а. Отпуск. Опубл. Акты ЮЗР, т. X, с. 477–184.
Полное собрание законов Российской империи, собрание 1-е, т. X, № 119, с.311–314.

КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общие вопросы