США (поиск)

Документы об иммигрантах содержащиеся в архивах бывшего СССР

В начале 20-х годов ХХ столетия было создано акционерное общество «Русско-канадско-американское пассажирское агентство» (РУСКАПА)». Уучастниками которого стали пассажирские перевозчики – российские: «Добровольный Флот» и «Государственный Торговый Флот», канадские и американские: «Канэдиан Пасифик Рэльуэй Компани», «Кунард Стимшип Компани, Лимитед», «Голланд – Америка Линия», «Ройяль Мейль Стим Пэтек Компани», «Канэдиан Пасифик Стимшипс», «Анкор Лайн (Гендерсон Брозерс)», «Анкор Дональдсон Лайн», «Пасифик Стим Навигэшен Компани», «Юнион Кастель Лайн».
РУСКАПА, оказывало помощь гражданам СССР в оформлении документов для выезда за границу, осуществляло их отправку в США, Канаду, страны Южной Африки, Карибского бассейна и южной Америки.
В Государственном архиве Киевской области есть фонд Киевского отделения этого общества:
Фонд Р-3066 Київське відділення Русько-Канадського-Американського пасажирського агентства
Фонд насчитывает 1470 дел за 1926-1930 годы. Долгое время он был закрыт для исследователей, так как находился на секретном хранении. В декабре 1991 года он был рассекречен и передан на общее хранение.
Документы фонда ФР-3066 содержат информацию на несколько тысяч эмигрантов из СССР, среди них подавляющее большинство составляют представители еврейской национальности. В делах находятся опросные листки, медицинские свидетельства, деловая переписка акционерного общества с клиентами, письма, телеграммы и другие документы. Из этих документов можно узнать о составе семьи, возрасте, состоянии здоровья, грамотности, материальных затратах на поездку и другое.

В Российском государственном архиве экономики" (РГАЭ) так же имеются документы РУСКАПА
Фонд 7452 Акционерное общество "Русско-Канадско-Американское пассажирское Агентство". 1921-1930 г.г.

Статья "Документы российской эмиграции в архивах России" http://zarubezhje.narod.ru/texts/popov_rossica.htm

В православном мужском монастыре Джорданвилля (штат Нью-Йорк) - https://www.jordanville.org/ - есть большое кладбище -https://www.jordanville.org/cemetery

Вот по этой ссылке можно смотреть захоронения - https://www.findagrave.com/cem...-monastery

Если что-то не находится, то можно написать по электронной почте протодиакону Виктору Лохматову (в монастыре с 1957 года), который занимается кладбищем и сможет проверить ту или иную фамилию. Можно писать ему по русски.

Похоже, проект Ellis Island обновился какое-то время назад, и теперь там есть поиск по 65 миллионам записей о пассажирах, прибывших в Нью-Йорк с 1820 по 1957 год.

Passenger Search - The Statue of Liberty & Ellis Island

>>> https://heritage.statueofliberty.org/passenger

Включает информацию, откуда прибыл человек, в каком году, на каком пароходе и с кем, адрес проживания в России (или в другой стране), профессия. Указаны цвет волос, цвет глаз, рост.
На MyHeritage тоже есть эта база, но там нужна подписка, а здесь бесплатно.

Кроме каталога национального архива хорошо проверять эмигрантов дополнительно здесь https://aad.archives.gov/aad/f...amp;bc=,sl

Перша хвиля української імміграції до США та Канади припала на кінець ХІХ століття. Першими, переважно до США, виїжджали мешканці Східної Галичини та Закарпаття. До Першої світової війни туди емігрували півмільйона українців. Популярними були також Канада (до 1914 року виїхали 170 тисяч українців), Бразилія (40 тисяч), Аргентина (10 тисяч). Українці, що іммігрували до Нового Світу перед Першою світовою війною, зазвичай, намагалися поліпшити своє вкрай незадовільне матеріальне становище. Значна частина мігрантів вдавалася до нелегального переходу кордону.
Таке переселення в Америку самі селяни пояснювали малоземеллям або безземеллям у себе на батьківщині, тобто в Подільській губернії, і наявністю незайманих великих земельних площ в Канаді, куди вже переселилося багато подолян, і повідомляли, що є багато
вільних земель.
Для цього вони обирали один із двох можливих шляхів. Більшість прямувала до Сполучених Штатів, де влаштовувалася робітниками на шахтах, заводах і фабриках, розташованих у великих містах або ж поблизу них. Ці іммігранти, переважно молоді парубки, спочатку планували залишатися у Сполучених Штатах доти, доки не зароблять стільки грошей, щоб повернутися до рідних осель, придбати там досить землі та загосподарювати. З приїздом жінок-українок почалося бурхливе зростання українських громад у великих містах на північному сході Сполучених Штатів.
Інша група перших українських іммігрантів складалася з тих, хто від’їжджав зі своїх сіл з метою зайнятися сільським господарством у чужих краях на більш вигідних умовах. Ці іммігранти зазвичай збиралися виїжджати зі своїми родинами та планували переїхати на нове місце проживання назавжди.
До 1898 року до США прибуло близько 108 тисяч українців, а станом на 1914 рік загальна кількість українців, що емігрували до США, становила близько 500 тисяч осіб.
Друга хвиля української міграції, яка тривала у 1920-ті та 1930-ті роки, була помітно меншою в порівнянні з першою. У цьому періоді серед українських переселенців переважали політичні діячі, що призвело до створення українських політичних об’єднань соціалістичного та націоналістичного спрямування в США. У цей період виїхало багато євреїв. Еміграція євреїв була спричинена несприятливими економічними й соціально-політичними умовами життя цієї категорії населення, ускладненими обмежувальною державною політикою, погромами та суспільною нетолерантністю по відношенню до євреїв. Упродовж зазначеного періоду процес набув масового характеру. Друга хвиля еміграції до Канади більшою мірою складалася з працівників у сфері сільського господарства. Це обумовлювалось як економічними мотивами при переселенні, так і законодавством Канади. Так, канадським урядом 31 січня 1923 р. було видано розпорядження, яке обмежувало наплив нових іммігрантів. Разом з цим у ньому наголошувалося на бажанні переїзду до Канади саме землеробів.
Третя хвиля еміграції до США припала на період з 1947 по 1951 рік. Серед переселенців цієї хвилі переважали так звані "переміщені особи", які перебували в таборах для біженців та військовополонених у Німеччині, Австрії, Бельгії та Великій Британії, а також остарбайтери та бійці УПА. Серед переміщених осіб значний відсоток становили представники інтелігенції.
Четверта хвиля української міграції до США, яка розпочалася в середині 1980-х років, є переважно "економічною". Ця хвиля мігрантів була зумовлена складною економічною ситуацією в колишньому СРСР та його розпадом, а також економічною кризою в Україні в 1990-х роках. Більшість переселенців цієї хвилі мали вищу або середню спеціальну освіту, володіли англійською мовою або досить швидко її засвоювали. Це уможливило їм отримувати високооплачувану роботу та досить швидко інтегруватися в американське суспільство.
...


Джерело:
Коржик С.А. Вихідці з Летичівщини – іммігранти в США та Канаді на початку ХХ століття. Джерельна база досліджень // Архівістика: теорія, методика, практика. Матеріали третьої всеукраїнської науково-практичної конференції (22 – 23 квітня 2023 р., м. Кам’янець-Подільський). Електронне видання. – Кам’янець-Подільський. 2023. С. 122 – 122.