Колодец мудрости

ф. 22 Херсонська казенна палата
У фонді містяться ревізькі сказки населення міст та сіл Херсонської губернії ревізій 1795 р. (1 справа), 1816 р. (1 справа), 1825 р. (1 справа), 1835 р. (3 справи), 1841 р. (1 справа), 1850 р. (5 справ), 1857-1858 рр. (106 справ).
Ревізькі сказки складалися як по населених пунктах, так і за соціальним станом та національною приналежністю – селяни, міщани, вільні матроси, духовенство, купецтво, євреї, караїми, населення німецьких колоній тощо. Фонд містить також списки рекрутів, справи про призначення штрафів за ухилення від рекрутського обов’язку, списки причислених та виключених міщан по містах Херсонської губернії (1869 р.), фінансові податкові документи по маєткам Херсонської губернії, книги наказів про переміщення, призначення та звільнення чиновників палати (1870-1888 рр.). Списки службовців казенної палати за різні роки, особові справи чиновників (1898-1920 рр.).
Здійснено тематичну каталогізацію фонду. В іменний та географічний каталоги влиті картки з відомостями ревізьких сказок фонду про населені пункти та їх власників. Перевага надавалася населеним пунктам, що розташовувалися на території нинішньої Херсонської області.

Реєстр розсекречених архівних фондів України : міжархів. довідник. Т. 3. Розсекречені архівні фонди ЦДАВО України, ЦДНТА України, Держархіву в АРК, держархівів областей України, міст Києва і Севастополя (2004-2010 рр.)
Державний архів Дніпропетровської області стор.83-94

Ф. Р-6478. Управління Служби безпеки України по Дніпропетровській області
Т.1 спр.20 "Протокол № 6 засідання Округової партійної трійки по проведенню ліквідації куркуля як кляси від 27 лютого 1930 року. 19 годин. Зовсім таємно"
Список кандидатур на розкуркулення й виселення по Дніпропетровському округу

N.B
Селян-“куркулів” у процесі “розкуркулення” поділили на три категорії, визначивши представникам кожної з категорій різні життєві шляхи. Насправді ж влада “розкуркулювала” не стільки за економічними, скільки за політичними ознаками, тобто всіх “неблагонадійних”, часто незалежно від статків, віку, сімейного стану.
До “куркулів 1-ї категорії” віднесли найавторитетніших, найактивніших противників політики “корінного перелому на селі”. Деякі з таких “куркулів” свого часу боролися проти більшовицької влади, інші могли цю боротьбу продовжити чи очолити населення певного села, хутора на боротьбу, протест. “Куркулів 1-ї категорії” або розстрілювали відразу, або кидали в концтабори. Їхні родини “розкуркулювали” та висилали.
До “куркулів 2-ї категорії” зараховували селян, які брали активну участь у зборах, перечили в чомусь владі, сумнівалися в доцільності її дій, не виконували планів хлібозаготівлі, не хотіли “добровільно” записуватися до колгоспів, були в чому-небудь невгодні представникам місцевої сільської влади (задавнені сусідські суперечки, родинні конфлікти, звичайна заздрість тощо). “Куркулі 2-ї категорії” підлягали “розкуркуленню” та виселенню разом з сім’єю за межі України, переважно до Архангельська, Вологди, Котласа, на північний Урал.
До “куркулів 3-ї категорії” зарахували селян — пасивних учасників усіх подій на селі на межі 20–30 років, які не поспішали записуватися до колгоспів, співчували, а то й допомагали “куркулям”, переховували хліб від конфіскації, привселюдно не підтримували дії влади, але й не чинили активного опору, за що влада багатьох з них визначила потенційно небезпечними для себе. “Куркулів 3-ї категорії” “розкуркулювали” та виселяли за межі сіл до іншого району чи округу або за межі сільради, але у своєму районі, — на найнепридатніші земельні наділи, “виселки”, визначивши для них єдиний тип житла — землянки.
Серед “розкуркулюваних” були ще й так звані “куркулі-експертники” — працьовиті українські селяни, які здобули певних статків наполегливою працею впродовж 1923–1927 років, але які з 1928 р. були обкладені такими непосильними податками (“планами”), що виконати їх, як би тяжко вони не працювали, не було ніякої змоги. “експертами” у визначенні розміру податку виступали зазвичай представники сільської влади. За несплату податків “куркулів-експертників”, яких ще називали “плановиками”, штрафували і “розкуркулювали”, заносячи до будь-якої “категорії”.
У контексті “розкуркулення” варто згадати й “активістів” — невелику частину жителів села, переважно незаможних, які були помічниками влади у всіх її заходах. Одні з них щиро повірили більшовицьким гаслам, тож активно й безкомпромісно втілювали їх у життя. інші, часом цинічно прирікаючи на смерть своїх односельців, отримували за це як винагороду одяг, харчі, житло “розкуркулених”. Влада називала їх ще “буксирниками”, а народ — “торбохватами”.
Як би не різнилися долі “куркулів”, зарахованих до різних категорій, у них було спільне — у визначений владою час і день вони дощенту грабувалися та розпочинали нове життя у концтаборах, спецпоселеннях або “на виселках”. тавро “куркуль” чіплялося владою не тільки до дорослих селян, а й до їхніх дітей, смерть серед яких у нелюдських умовах була надзвичайно високою.
Масове “розкуркулення” відбулося в лютому 1930 р., тривало впродовж кількох весняних місяців одночасно з проведенням так званої “суцільної колективізації”. Нищили селян-“куркулів” і в наступні роки. Особливо ж “урожайними” були 1931–1934, 1937–1938 роки, від чого список “куркулів” набагато зріс. Переслідували окремих “куркулів” до початку війни та відразу після неї.

Фонд 396 КОМИССАРИАТСКИЙ ДЕПАРТАМЕНТ

Опись 1 Дело 98 лл.41-54
Формулярные списки о службе состоящей при Екатеринославской казенной суконной фабрике

Опись 4 дело 603 лл.74-145
Семейный список о состоящих при Екатеринославской казенной суконной фабрике фабричных обоего пола людях 14 июля 1834