ШОВКОПЛЯС (-енко), Шелкопляс (-енко)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Реально вот эта информация была весьма полезной - что до выводов, есть ли шанс найти информацию об отце нашего первопредка - Романе Шелкоплясенко:

bibliophile написал:

[q]
Дело в том, что мой казак значится в крестоприводной 1682 г., потом в смотренном списке 1700 г. А потом потомки с 1744 и далее. А вот в 1691-м нет ни одного представителя фамилии во всей книге. Может он городовым черкасом был?
[/q]

latysh написал:

[q]

Если вы икали своего предка по фамилии в «Переписной книге Сумского полка 1691 г.» и не нашли, то это не значит, что его там нет. «Черкасы» часто имели несколько фамилий одновременно, по две, три, четыре, и могли в разных переписях быть записанными под разными фамилиями. Известен случай, когда по этому поводу казацкая старшина дала следующий ответ московским чиновникам: «у нас на Украине звычай такой, называются де у нас люди разными прозвищами, одному де человеку живет прозвища три и чатыря, а по отцу и по тестю, и по тещи и по женам прозываются». Приведу пример с исследования своего рода Латыш (Лотыш). Один и тот же человек упоминается в 1660 г. как «Остап Мелай», в 1662 г. «Остап Матвеев», в 1663 г. «Остапко Лотышенко», в 1664 г. «Остапко Латъшенко», в 1664 г. «Остапко Лотюшенко», в 1664 г. «Остап Матвей». Учитывая наличие нескольких фамилий одновременно, достаточно часто поиск необходимо проводить не только по фамилии, но и по имени и отчеству, учитывая при этом возраст, состав семьи, состав двора.

Так же нужный вам служилый «черкашенин» мог состоять в социальной категории «мещан» («козаков городовой службы», «черкас городовой службы»), и поэтому не переписан в «Переписной книге Сумского полка 1691 г.», в которой только «козаки» («черкасы полковой службы»).

Например, Ульяновка* - поселение «вольных черкас», основанное на землях Кондратьевых. Искать ее в переписи Сумского полка 1691 г., в которой переписаны только полковые козаки («черкасы полковой службы») не имеет смысла. В 1691 г. на территории Сумского полка было уже значительное количество поселений «вольных черкас» («подданных черкас»), но они не попадали в переписи вместе со служилыми «черкасами», Поэтому в переписи 1691 года их нет. Важно отметить, что в ней переписаны не все служилые «черкасы» на территории Сумского полка, а только «козаки» («козаки полковой службы», «черкасы полковой службы»). Вторая часть служилых «черкас» – «мещане» («козаки городовой службы», «черкасы городовой службы») в 1691 г. была переписана другой переписью. По отдельным городам сравнивал соотношение в 1691 г. этих двух социальных служилых категорий «черкас», получалось примерно 75 % на 25 %. Все эти социальные категории не были закрытыми, и нужный вам человек мог состоять в любой из них.
[/q]

* - думаю, вот с Ястребенным - та же история

Резюме по Сумським Шовкоплясам

Теоретично, наш першопредок, черкас Роман Шовкопляс (~1658-60 г.р.) міг бути сином чи молодшим братом одного з полкових черкасів, зазначених у цьому СПИСКУ (або походити з паралельної гілки Шовкоплясів, не зазначених у згаданих козацьких реєстрах). Найбільш вірогідними нам бачаться варіанти №№7 та 8 (варіанти з Шокоплясами №№1-6 слід розглядати у другу чергу, адже ці сотні знаходяться на відстані 200-250+ км від Яструбеного, хоча для вільних черкасів це й не було великою проблемою )

realdozor написал:

[q]

7. Івашка Михайлов Шовкоплясов, Білопільська сотня (існ. 1672-1765 рр.) — за Переписною книгою 1673 р., був приписаний до с. Ворожба (сын урож. из-за Днепра, г. Котельви - Котелевську фортецю було збудовано на поч. XVII ст. для захисту східних кордонів Речі Посполитої від нападів московитів; за часів Гетьманщини це — сотенне місто Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків); у него три сына: Митка, Кузка, Федка. Пришел из г. Березны — у I пол. 17 ст. Березна належала коронному гетьману Речі Посполитої Миколі Потоцькому, під час Визвольної війни 1648-57 рр. стало осередком Березнянської сотні Чернігівського полку Війська Запорозького)
8. Козаки Речанской сотни приписанные к селу Стецковка в 1744 году* с фамилией Шовкопляс:
1) Остафий Андрееев 1704
- Григорий Остафиев 1732
- Степан Остафиев 1734
- Остафий Остафиев 1740
- Павел Остафиев 1742
2) Іван Андреев 1724
3) Харітон Андрееч 1725
Т.е. мы предполагаем в 1680 году наличие в Стецьковке в 1680-х гг. козака Андрія Шовкопляса (батька Остапа, Івана та Харька)
* РГАДА ф. 350 оп. 2 д. 3459а - Книга переписная казаков полковой и перекопской сотни Сумского полка г. Сум и уезда
[/q]

Розглянемо ці два записи (з фокусом на останній). Себто наш Ромко Шовкопляс:
7) молодший брат козака Івашки Михайлова Шовкопляса (1645-50 р.н.) з с. Ворожба Білопільської сотні
8) старший брат козака Андрія Шовкопляса (1678-82 р.н.) з с. Стецьковка Річанської сотні
Обидва з цих варіантів здаються робочими.

Є одна зачіпка: по тому Остапу Андрієву із Стецьковки (Перепис Хрущова 1732 гр).

Шукаємо у Реєстрі Сумського полку 1691 року (опублікований А. Алферовим і А. Рєзніченком): чи є там Стецьківка, і в ній — Андрій із сином Остапом. Не знайшовши її в описі Річанської сотні (яка тоді включала лише села Річки і Павлівку), пригадую, що в Стецьківки була ще одна назва: Олешенка (стор. 47).

Я все ж думаю, що Остапів (1704 р.н.) батько Андрій (~1680 р.н.) із Стецьківки/Олешенки – це молодший брат нашого пращура Романа Шовкопляса (~1660 р.н.). Саме тому Роман міг би назвати свого сина (другого з чотирьох) так само, як і Андрій, втім це лише припущення.

Цікаво: на сторінці 323 книги Алфьорова (арк. 257) знаходимо Семена Ястреб[е]нко - ймовірно, він походить саме з нашого Яструбеного

Увага: у Ревізії зазначено: "Остап Бут , в нього син Андрій 3-х років" — цілком можливо, що це наш! А його син міг пізніше стати Шовкоплясом. Можливо, й сам Остап був Шовкоплясом. А те, що в даному джерелі він позначений як "Бут" — це лише вказівка на його професію (бут — той, хто виготовляє чоботи, на зразок "чоботаря" (рос. сапожник)).

На с.52 є ще один Остап — Дегтярь, "у нього два сини в возрасте /тобто: дорослі/: Андрій (50) та Кирил, також його свояк/родич дружини/ Василь (чи це не наш Василь Шовкопляс (~1680 р.н.), Романів старший син?)". Однак цьому Остапу близько 70–80 років (Андрію може насправді бути від 42 до 54 років — написано "вже 50"), а Кирилу — 30.
Ще раз: вік округлено: сину зазначено "50", хоч це може бути й 42–45 років, але самому Остапу тоді десь під 70, тобто вын уже занадто літній.

Таким чином, сам Роман Шовкоплясенко ~1660 р.н.

Також є ще два Шовкопляси з Сумщини, про яких писали соратники:

9) предки Шовкопляса Михаила Трофимовича 1866 г.р. из дер. Перекоповка Сумского района. Пишет ее потомок Владимир:

FomichevVA написал:

[q]
Сам Шовкопляс Михаил Трофимович - дед моей бабушки. Ключевые имена на конец XVIII века в Перекоповке:
Дионисий Федоров(мой предок),
Федор Федоров - про него ниже в вашей теме сказано:
"1.2. ГЛИНСКАЯ сотня (позднее - уезд Черниговского наместничества; с. Перекоповка), 1771 год.
Козак Шовкопляс Федор Федоров, 64 года с большим своим семейством и семействами своих братьев".
...и Петро Шовкоплясы. - его сыновья фигурируют в ИВ-1786, одному на эту дату 52, другому 32, а их предположительно отец в соответствующей теме про Глинскую сотню 1732г.
[/q]

10) Шовкопляс Семен Іванов — 37 років в 1789 р. (споведн. розпис) з хут. Біжевки (Терни на Сумщині) + діти Федора Шовкопляса з тієї ж Біжевки:

litv написал:

[q]
Рядом в Тернах, согласно исповедке 1775 г., был Прокоп Федоров Шовкопляс 43 лет и Павел Федоров 53 лет (расстояние по дорогам - всего 78 км). Бижевка была одним из хуторов Терн
[/q]

Таким чином, згаданий вище Семен з Біжевки народився 1752 року, тоді як його батько Іван — у 1725-35 рр.
Вочевидб народжений у 1732 році Прокоп і в 1722-му Павел могли бути йому двоюрідними братами, а їх батько Федір (що народився десь у 1690-1700 рр.)— відповідно, довотився Івану Шовкоплясу стрийком (братом батька) Із цим Федором — найцікавіше: адже серед наших братів-пращурів Шовкоплясів один (наймолодший брат Касьяна) був саме Федір, народжений близько 1705 року. Припускаю, що Роман Шовкопляс цілком міг назвати свого сина на його честь, якщо Федір доводився Роману молодшим братом (як і батько біжевського Івана). Треба додатково досліджувати це питання.

Як бачимо, на території лише Сумського полку в реєстрах кінця XVII — XVIII століть було, як мінімум, чотири гілки Шовкоплясів (деякі з них, можливо, перетинаються одна з одною).

Шовкопляс Іван Григорович
1884 р.н.,
с. Стецьківка Сумського району,
проживав у м.Суми,
українець,
освіта початкова,
кочегар машинобудівного заводу ім.Фрунзе.
Арешт 5.11.1937.
Трійкою при управлінні НКВС по Харківській області 27.11.1937 за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР позбавлений волі на 10 років.
Реабілітований 16.11.1989 прокуратурою області.
(ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 115).

Джерело:
Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Книга перша. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1" ТОВ, 2005. С. 251.

Klim2018 написал:

[q]
Шовкопляс Іван Григорович
1884 р.н.,
с. Стецьківка Сумського району,
проживав у м.Суми,
українець,
освіта початкова,
кочегар машинобудівного заводу ім.Фрунзе.
Арешт 5.11.1937.
Трійкою при управлінні НКВС по Харківській області 27.11.1937 за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР позбавлений волі на 10 років.
Реабілітований 16.11.1989 прокуратурою області.
(ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 115).
Джерело:
Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Книга перша. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1" ТОВ, 2005. С. 251.
[/q]

Щиро дякую! Я створив цю гілку заради нащадків усіх Шовклплясів з Сумщини та інших.
У цьому розділі видно, з яких гілок можуть походити їх пращури, про яких у XVIII столітті нам вже відомо 8

Шовкопляс
говтв’янський сотник Миргородського полку (травень 1658 р.).

Шовкоплясенко Петро
козак Говтв’янської сотні (1718).

Шовкопляс Іван
убогий піший козак Шишацької сотні Миргородського полку (1723).

Шовкопляс Йосип (Юсько)
посполитий у с. Єрках (1718);
він же заможний посполитий у с. Ярмаках (1723).

Шовкоплясенко Іван
входив до ткацького цеху Миргородської сотні (1732).

Шовкопляс Трохим Олександрович
міщанин,
член Миргородського сирітського суду (1907).
(Пор.: Матвієнко-Шовкопляс Трифон Олександрович; імовірно, це ідентичні особи).

Джерело:
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 988.

Шевкопляс (Шовкопляс) Григорій Олексійович
1889 р. народження,
нар. і проживав у с. Мала Білозерка Василівського р-ну Запорізької області,
українець,
освіта початкова.
Без певних занять.
Заарештований 15 квітня 1932 року.
Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію, мав зв’язки з попом. Дніпропетровським обласним відділом ДПУ 15 червня 1932 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений.
Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. – спр. 163

Шовкопляс Сергій Антонович
1896 р. народження, м. Василівка,
проживав у с. Верхня Криниця Василівського р-ну Запорізької області,
українець,
малограмотний.
Одноосібник-їздовий в с. Верхня Криниця.
Заарештований 26 квітня 1937 року, а 31 травня 1937 року переведений на підписку про невиїзд.
Звинувачення: проводив антирадянську агітацію.
Василівським РВ НКВС 19 червня 1937 року справу припинено за недоведенням злочину.
Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. – спр. 292

Джерело:
Реабілітовані історією. Запорізька область. Книга шоста. – Запоріжжя: Видавництао "Дніпровський металург", 2013. С. 442, 450.

Щодо перших чотирьох, в мене як раз були записи раніше, цікаво було порівняти

Все зійшлося:

Klim2018 написал:

[q]
Шовкопляс
говтв’янський сотник Миргородського полку (травень 1658 р.).
Шовкоплясенко Петро
козак Говтв’янської сотні (1718).
Шовкопляс Іван
убогий піший козак Шишацької сотні Миргородського полку (1723).
Шовкопляс Йосип (Юсько)
посполитий у с. Єрках (1718);
він же заможний посполитий у с. Ярмаках (1723).
Шовкоплясенко Іван
входив до ткацького цеху Миргородської сотні (1732).
Шовкопляс Трохим Олександрович
міщанин, член Миргородського сирітського суду (1907). (Пор.: Матвієнко-Шовкопляс Трифон Олександрович; імовірно, це ідентичні особи).
Джерело: Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 988.
[/q]

У темі: Шовкопляси у XVII ст.:

realdozor написал:

[q]
2. Миргородский (=>Чигиринський/Полтавський) полк
Голтвянская сотня, 1656 год
Історія України написал:
[q]
Луку Сухину було послано на початку 1656 р. на Дон, щоб звідти підбурити калмиків проти кримського хана. Після повернення продовжував очолювати Бужинську сотню.
У Говтві (*сотенне містечко Говтвянської сотні Миргородського=>Чигиринського=> Полтавського=>Миргородського полку)сотником згаданий Шовкопляс, у Жовнині — Степан Матвійович Зощенко. До Запорозької Січі тяжів сотник сміловський Чигиринського полку старий запорожець Михайло Іванович Стринжа, який з Остряницею ще «во время Чугуевщины меж своевольников был» (Реєстр Війська Запорізького 1649 року. — К.: Наукова думка, 1995. — 592 с. — (Джерела з історії українського козацтва), с. 41.
Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50 х років ХVII століття. Причини і початок руїни. — К.: Основи, 1998. — 447 с., 132.)
[/q]

[/q]

У темі Шовкопляси у XVIII ст.:

realdozor написал:

[q]
3. Миргородский полк (позднее => Чигиринський/Полтавский полк)
1718 г.
1. Юско Шовкопляс, с. Ерки (у 1781 р. село належало до першої Миргородської сотні Миргородського полку.)
2. Иван Шовкопляс, Шишацкая сотня
3. Петро Шовкоплясенко, Говтвянская сотня
Компут и ревизия 1723 г.
1. Село Поповка (Голтвянская сотня) до города Голтвы прилеглое товариство рядовое можнийшее с діда з отца козаки Атаман Петро Шовкопляс, у него брат Гаврило. На едном дворе живут, очередную службу отбувают.
2. Сотня Шишацкая. Пешие ж и весьма зубожалие, з діда и отца козаки Иван Шовкопляс;
3. С. Ярмаки моетности Ивана Ломиковского (сотня полковая Миргородская), люде посполитие можнійшіе Юско Шовкопляс
4. Сотня Голтвянская, люди посполитые можнейшии - Есиф Шовкопляс.
5. Сотня Голтвянская, пешие и весьма зубожалие - Павло Шовкопляс.
[/q]

Про запорізьких Шовкоплясів у XХ ст. ціаво

Не мав цієї інформації

Шовкопляс Іван Лаврінович
1886 року народження,
с. Озерна Білоцерківського району,
українець,
освіта початкова.
Проживав у с. Озерна,
колгоспник.
Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу.
Вирок виконано 13 травня 1938 року.
Місце поховання невідомо.
Реабілітований у 1960 році.

Шовкопляс Семен Лаврінович
1893 року народження,
с. Озерна Білоцерківського району,
українець,
малописьменний.
Проживав у с. Озерна, колгоспник.
Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу.
Вирок виконано 13 травня 1938 року.
Місце поховання невідомо.
Реабілітований у 1960 році.

Шовкопляс Федір Лаврентійович
1899 року народження,
с. Озерна Білоцерківського району,
українець,
малописьменний.
Проживав у с. Озерна, колгоспник.
Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу.
Вирок виконано 13 травня 1938 року.
Місце поховання невідомо.
Реабілітований у 1960 році.

Джерело:
Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. – К.: Основа, 2007. С. 88.

Сумской уезд, никогда не был в составе Полтавской губернии.Ранее Гетьманщины. Это 100% - ая Слобожанщина.
Исправьте в описании темы, если хотите.

... У грудні 1792 року до Пирятинського духовного правління рапортував священик Миколаївської церкви села Лазірки Василь Шматовський з проханням з'ясувати чи законний шлюб Данила Шовкопляса і Єфросинії Сирипчихи, які одружилися ще в минулому році. Він доповідав, що підданий секунд-майора Миколи Івановича Боярського 45-річний Данило Шовкопляс, котрий був удівцем,
"<...> проживающую временно в Лазорках женщину Евфросинию много и ратно убеждал его Шматковского просьбами с оною его Шовкопляса и венчать"24. Вона вже чотири роки проживала у Лазірках, звідки прийшла з володінь поміщика Теплова після смерті свого чоловіка Сави. Виявилося, що рідна сестра 40-річної Єфросинії Сирипчихи Марфа заміжня за двоюрідним братом Данила Кузьмою Шовкоплясом.
В. Шматовський, маючи сумніви у законності даного шлюбу, відмовився вінчати пару. Тоді Данило і Марфа повінчалися у селі Малютинці в священика Андрія Жураковського. При цьому, приховавши від останнього факт спорідненості. В. Шматовський, котрий довідався про це через місцевого мешканця Івана Труфона, котрий сватав Марфу за Данила, і повідомив про цей факт духовне правління. Туди було викликано Д. Шовкопляса, і він повідомив, що по своїй простоті приховав від священика факт спорідненості зі своєю дружиною25. Ясно було, що Шовкопляс говорив не правду, адже він сам розумів, що мав зі своєю майбутньою дружиною спорідненість через родичів, тобто свояцтво, адже його двоюрідний брат був одружений зрідною сестрою своєї нареченої.
...

24. ДАПО. Ф. 801. Оп. 1. Спр. 1113. Арк. 5.
25. Там само. Арк. 11.

Джерело:
Петренко І.М. Одруження в заборонених степенях спорыднення серед православного українського населення Російської імперії у ІІ половині XVIII ст. // Юг России и Украина в прошлом и настоящем: история, экономика, культура: сб. науч. тр. V Междунар. науч. конф. / отв. ред. И.Т. Шатохин (г. Белгород, 23-24 января 2009 г.). – Белгород: Изд-во БелГУ, 2009. С. 162 – 163.

История рода, представители фамилии с 1649 по 1880 гг. Ведет потомок Шовкоплясов из Сумского уезда Харьковской губ.