Бублики

[ Изображение на стороннем сайте: 2122f8950fff.jpg ]


Кузьма Павлович Бублик (бл.1900-бл.1922), царство йому небесне, брат мого прадіда Якова Павловича

[q]

Кузьма Павлович Бублик (бл.1900-бл.1922), царство йому небесне, україноруський козак з реєстрових (закріпачених) крестьян Полтавської губернії Російської імперії (дід - кріпак при маєтку графа Румянцева), служив у частинах червоного козацтва, вчився у школі червоних старшин в Ізяславі, загинув під час навчань у 1922 році.

Кузьма Павлович Бублик (ок.1900-ок.1922), царство ему небесное, украинорусский казак из реестровых (закрепощенных) крестьян Полтавской губернии Российской империи (дед - крепак при маетку графа Румянцева), служил в частях красного казачества, учился в школе красных старшин в Изяславе, погиб во время учений в 1922 году.

[/q]

[q]

Уродженець села Капустинці на Київщині, з української православної селянської родини. Представник старого україноруського козацького роду Бубликів, представники якого у реєстрах Війська Запорізького згадуються щонайменше з часів Хмельниччини (Чернігівщина), прямі предки були закріпачені. Належав до однієї з гілок роду Бубликів, які у кінці XVIII ст. жили в Бирлівці (Слобода). По матері нащадок старого україноруського козацького роду Кужільних, коріння якого теж йде з Чернігівщини і немало представників якого у XVIII столітті теж були закріпачені. Однак пам'ять про вільне, козацьке походження і про незаконне поневолення (закріпачення) в родині жила і передавалась з покоління в покоління, так само як і в селі і регіоні в цілому.

Батько Кузьми у дитинстві залишився сиротою, сам вибивався в люди, все життя був неграмотний, однак був доброю, працьовитою, мудрою, порядною і віруючою людиною, відомим на всю округу шевцем (в 1930х за переказами саме завдяки його ремеслу численна сім'я врятувалася від голоду). І батька і сім'ю і рід в селі поважали. Крім Кузьми в сім'ї було ще кілька дітей, його братів, з яких всі з часом отримали вищу освіту і приймали участь у розбудові радянського суспільства (УРСР і РРФСР). Один з них - український вчений і викладач у сфері сільськогосподарських наук Семен Павлович Бублик.

За родинними переказами навчився грамоті служачи хлопчиком на побігеньках при старому пану Павлу Петровичу Бухановському - досить шанованій і знаній людині в окрузі, який по можливості допомагав бідним людям і особливо дітям вибитися в люди. Одним з обов'язків його при пану було читання книжок вголос (старий недобачав).

Близько 1920х року потрапив (добровольцем чи по мобілізації) у Червоне козацтво, вчився у школі червоних старшин в Ізяславі, ймовірно приймав участь у деяких подіях війни за становлення радянської влади на Україні 1920х років, загинув близько 1922 року під час навчань, про що начебто була замітка в місцевій газеті (фото здається саме з неї). У рідних про нього залишились добрі спогади і жаль щодо того, що він рано пішов із життя. Його мати коли почула про його смерть за один день посивіла.
http://uk.wikipedia.org/wiki/К...а_Павлович

[/q]

брат мого прадіда, Іван Павлович Бублик (1918-1990ті), царство йому небесне і вічна пам'ять, простий і грішний трудовий козак-християнин Київської Русі-України з приписних християн села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії, людина вільної України і святої Русі, вільна по волі Божій, а не царській чи панській, бойовий козак і отаман одного з підрозділів СМЕРШ у складі Червоного Робоче-Християнського Війська-Орди під час війни з єврофашистами у східній Європі у 1940х рр:


[ Изображение на стороннем сайте: 18f9abc7989e.jpg ]

[q]

Народився в селі Капустинці. В 1930х закінчив харчовий технікум в Одессі, потім льотне училище в Курську. Закінчив юридичний факультет МДУ ім.Ломоносова. Військовий юрист. Після війни працював при аеродромі Курськ-Орел.

[/q]

Брав участь у війні з єврофашистами (Велика Вітчизняна Війна) 1941-1945 рр.

За даними сайту http://podvig-naroda.ru:

[q]

Підполковник. майор. В РКЧА з 1936 року.
Наказ 46/н від 18.07.1943 Орден Червоної Зірки.
Наказ 255/н від 31.07.1944 Орден Вітчизняної Війни II ступеня.
Наказ військам 61 Армії Першого Білоруського Фронту №426/4 від 21 березня 1945 року, діюча армія. Від імені Президії Верховної Ради Союзу РСР за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому доблесть і мужність, нагороджую Орденом Вітчизяної Війни I-го ступеня капітана Бублика Івана Павловича, заступника начальника відділення контррозвідки "СМЕРШ" армії.

[/q]

мій прадід Яків Павлович Бублик (1905-1999) - український радянський сільський вчитель. Народився і майже все життя прожив у селі Капустинці, нині Яготинського району Київської області. Народився в родині простих православних трудових козаків-християн Київської Русі-України, приписних християн Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії.


[ Изображение на стороннем сайте: 2f49784a7982.jpg ]


[ Изображение на стороннем сайте: bc80172124cb.jpg ]

[ Изображение на стороннем сайте: 09eca3628a49.jpg ]

[q]

(Бублык) Бублик Андрей Афанасьевич, 1.01.1914 г. р. Полтавская область, с. Тишки, Лубенский район. Родственники: жена Шевченко Анна, Лубенский район, с. Тишки. Красноармеец, строеовой. Попал в плен в боях под Курском 6.07.1942 г. Лагерь шталаг VIII A, лагерный номер 40879. Погиб в плену 20.10.1944 г. Захоронен в Ламсдорф (ныне Ламбиновице, Польша).
http://memoryals.memory-book.com.ua/main.php?g2_itemId=18747
http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/kuniza.pdf
http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/kniga/knigapamati.pdf

[/q]

[q]

БУБЛИК Василь Опанасович, 1912 р. н., с. Великий Хутір, українець. Мобілізований у 1943 р. Золотоніським РВК. 30 Мол. сержант, командир відділення розвідки 294 СД. Пропав безвісти 24.04.1945 р. в р-ні м. Вейсенбург, Німеччина.
http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/kniga/knigapamati.pdf

[/q]

И еще одни Бублики, черниговщина. Потомки проживают в Украине и в Беларуси.

Бублик Федосий Кириллович родился в 1916 году в Кунашевке, что возле Нежина. Там же проживали и его родители.
Федосий Кириллович работал железнодорожником в передвижном механизированном составе, имел пятерых детей от двух браков. После войны проживал со второй семьей в селе Плиски.
Первая жена и ее дети жили в селе Малая Загоровка Борзнянского района.

Родителей Федосия звали Кирилл Семенович и Ульяна, они имели четверых детей: Ольга (1910), Федосий (1916), Петр (1921) и Иван (1926).

Кирилл Семенович работал железнодорожником в Нежине.

Петр Бублик погиб во время второй мировой войны. Найдена запись о потерях:
http://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=64302145

Lara написал:

[q]

Сереж, лови, может пригодится

[/q]

Спаси вас Бог, Бублики из Бырловки родня Бубликам из Капустинец, хотя и далекая!