Тавастшерна

Чернигов - советник Гражданской палаты Алексей Алексеевич Евреинов 1789

ЕВРЕИНОВ Илья Алексеевич – подполковник
30.08.1810–24.06.1811 – командир Ряжского мушкетерского (пехотного) полка

ЕВРЕИНОВ ПЕТР АЛЕКСЕЕВИЧ 1768-1786
Сержант Преображенского полка. Похоронен на кладбище Донского монастыря в Москве, участок 4.

ЕВРЕИНОВА АННА МИХАЙЛОВНА 1768. Муж БАЗИЛЕВСКИЙ
АНДРЕЙ ФЕДОРОВИЧ 1754-1803.

Возможно, это "мой Евреинов" - в той строчке, где "Анна Андреевна Полетка *1732, в 1786 - вдова - за Николаем Ивановичем ЕВРЕИНОВым - майором + до 1786". Только не "Полетка", а "Полетика" - из украинского рода Полетик.
Нет ли хоть чего-нибудь поподробней про этого Николая Ивановича?

ВЕЛЕЦЬКИЙ Василь Васильович. - Старший син гадяцького полкового судді В. Й. Велецького. Народився близько 1680 р. На службі у ВЗ з 1702 р. значковим товаришем Гадяцького полку (1702-1709). Брав участь у походах під Замостя (1705), на угорський кордон (1706), під Погребише (1706), в укріпленні Києва (1706-1707), під Боршагівку (1708), під Піски (1708). Учасник битви під Полтавою. Бунчуковий товариш під протекцією І. Скоропадського (1709-1718). У 1718 р. обраний, а 27 січня 1719 р. затверджений універсалом на уряді сотника Другої Гадяцької полкової сотні (1718-1737). Наказний генеральний осавул у 1719 р.; наказний галицький полковнику 1723-1724 рр. та в 1731 р.; генеральний комісар у Низових походах 1724-1726 рр.; підписав Коломацьку чолобитну (1723). Член Кодифікаційної комісії (1728). Учасник канальних та лінійних робіт, Сулацьких і Терекських походів (1722-1731). Правитель Гадяцької полкової канцелярії (1736). Проходив у справі розбійника Антона Щербиненка як підозрюваний у правопорушеннях (1737). Жив і помер (після 1737 р.) в селі Бровари Гадяцької полкової сотні. Мав трьох синів: Івана, Володимира та Василя, які служили у ВЗ. Сват Григорія Манджоса, галицького полкового судді. Сестра була дружиною Федора Степановича Гречаного.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Василь Васильович (молодший). - Син гадяцького сотника В. В. Велецького. Народився 1724 року. Навчався у КМЛ. Військовий канцелярист (1745-1757). 12 жовтня 1757 р. через хворобу звільнений зі служби у званні військового товариша (1757-1774). 28 липня 1774 р. абшитований у чині бунчукового товариша (1774-1786). Близько 1750 р. одружився з донькою гадяцького полкового судді Григорія Манджоса Ганною (1734 р. н.). Жив і помер (перед 1795 р.) в селі Сенівка.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Василь Йосипович. Народився близько 1640 р. Син козацького полковника Йосипа Велецького. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у гетьманській канцелярії П. Дорошенка (1672), перебував у татарському полоні. Повернувшись з неволі, служив канцеляристом у І. Самойловича та І. Мазепи (1672 1697), з яким познайомився у Чигирині, коли разом були у П. Дорошенка. Від 1687 р. І. Мазепа доручав йому проводити інспекції та контролі у війську, вести переговори. У 1688 р. дістав звання бунчукового товариша («при боку гетманском под бунчуком найдовался»). «Славетний пан», «канцелярист військовий» (1689-1697). З 1692 р. по 1695 р. як значний військовий товариш перебував у Криму разом з посольством Василя Айтемирова, зустрічався з Петриком. Вдруге їздив до хана у 1699 р. Мешкаючи в Гадячі, впродовж 1697-1711 рр. був гадяцьким полковим суддею, а у війні зі Швецією у 1705 р. наказним гадяцьким полковником. Не приєднався до мазепинців. залишився в російському таборі у 1708-1709 рр. Але в 1711 р., коли війська кримського хана і П. Орлика почали наступ на Правобережжя. В. Велецький нібито перейшов на їхній бік. І хоч йому вдалося спростувати ці чутки, з посади його усунули. Знатний (значний) військовий товариш при боці І. Скоропадського (1711-1716), взятий гетьманом 21 листопада 1711р. під особисту протекцію. В ці роки брав участь у засіданнях ГВС при розгляді особливо важливих справ. Володів селами Юсківці, Сенівка та Бровари у Лубенському та Гадяцькому полках. Мав з дружиною Степанидою Михайлівною трьох синів - Василя. Михайла та Якова, які служили у ВЗ. Помер у Гадячі в 1721 році.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Володимир Васильович. Син В. В. Велецького (старшого). Народився у 1717 р. Освіту здобував у КМЛ (1727). На службі у ВЗ з 1737 р. канцеляристом ГВК (1737-1741). 22 грудня 1741 р. дістав чин бунчукового товариша разом з братом Іваном, за служби діда та батька (1741-1764). 22 квітня 1764 р. призначений підкоморієм Гадяцького судового повіту (1764-1780). Жив і помер (перед 1784) у селі Юсківці. Був одружений з донькою сумського полковника Василя Кондратьєва Катериною (1718 р. н.) Мав синів Михайла, Миколу та Івана. Поріднився з Мартосами, Навроцькими, Ставницькими та Жуковськими.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Іван Васильович. Син В. В. Велецького. Народився у 1714 р. Освіту здобував у КМА (1727). Від 1737 р. служив військовим канцеляристом ГВК (1737-1741). 22 грудня 1741 р. дістав звання бунчукового товариша - за служби діда та батька (1741-1763). Брав участь у церемонії обрання в гетьмани К. Г. Розумовського (13 липня 1751 р). Жив і помер у 1763 р. у селі Сенівка. З дружиною Анастасією Павлівною (1716 р. н.) мав сина Максима, який служив полковим хорунжим у Гадячі. Сват полковника Олексія Євреїнова.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Іван Володимирович. - Син В. В. Велецького. Народився у 1757 р. Служив у Малоросійській колегії писарем, колезьким канцеляристом (1782-1784). Армії підпоручик (1791). Одружився близько 1777 р. з Марфою Жуковською. Жив і помер перед 1798 р. у селі Юсківці.

ВЕЛЕЦЬКИЙ Йосип. - Шляхтич. Родовий маєток знаходився в містечку Вілецьк на Волині непода-
лік Ковеля. Ним заволоділи князі Вишневецькі. Полковник реєстрового козацького війська Речі Посполитої. Перейшов на бік Б. Хмельницького. Загинув у 1651 р. у битві під Берестечком. Він та його син Василь стали засновниками козацько-старшинської та дворянської родини Велецьких.

ВЕЛЕЦЬКИЙ Максим Іванович. Син І. В. Велецького. Народився у 1746 р. у селі Сенівка. У ВЗ служив канцеляристом у Малоросійській колегії (1766-1771). 25 жовтня 1771 р. призначений (на місце Кондискалова) на уряд полкового хорунжого Галицького полку (1771-1781). 7 травня 1781 р. звільнився з уряду у чині бунчукового товариша (1781-1782). Колезький асесор у подальшому. Близько 1777 р. одружився з донькою полковника (згодом генерал-фельдмаршала) Олексія Євреїнова Оленою (1758 р. н.). Жив і помер (до 1811р.) у Сенівці, поміщиком якої він був.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Микола Володимирович. Син В. В. Велецького. Народився 1 грудня 1754 р. у с. Юсківці. Службу розпочав у Другій Малоросійській колегії канцеляристом. Колезький канцелярист (1782-1786). Капітан у відставці (1795-1798). Був одружений у 1786 році з Марією Мартос. Пізніше - з Тетяною Василівною Манько. Помер після 1798 р. у селі Юсківці.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Михайло Васильович. Син В. Й. Велецького. Впродовж 1725 1727 рр. згадується серед учнів КМА. Військовий канцелярист ГВК.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Михайло Володимирович. Син В. В. Велецького. Народився 1745 р. у селі Юсківці. Колезький канцелярист (1765-1771). 25 жовтня 1771 р. призначений на уряд сотника Третьої Гадяцької полкової сотні (1771-1782). Сотник у відставці (1784 1795). Помер у Сенівці до 1811 року.
ВЕЛЕЦЬКИЙ Михайло Михайлович. Син Михайла Васильовича Велецького, військового канцеляриста. Козацький старшина в Гадяцькому полку. Військовий товариш. У 1793 р. підполковник, одержав орден Св. Георгія IV ступеня.
ВЕЛЕЦЬКИИ Яків Васильович. Син В. Й. Велецького. Навчався в КМА (1727). Військовий канцелярист ГВК. Служив у Першій Гадяцькій сотні і жив у Гадячі. Значковий товариш Гадяцького полку (1736 1738). Учасник Кримських походів.

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

45.Григорьевы, по данным О. М. Савелова, во второй половине XVI в. были детьми боярскими и помещиками в Тверском, Орловском, Зарайском и других уездах, служили головами, казацкими сотниками, засечными сторожами; некоторые в Рязани и Зарайске 46. О послухе Иване Григорьеве данных нет

Геометрический специальный план пустоши Марьинской, владения помещика Петра Евстигнеевича Жеребцова

21.09.1772