Теницкий

теницкий написал:

[q]

апис №33805 [Повернутись до списку]

Прізвище
Тиніцький
Ім'я
Адольф
По-батькові
Лукашович
Дата народження (рік)
1869
Фото
нема...
Місце народження (регіон)
с. Кам'янка Ізяславського р-ну Кам'янець-Подільської обл.
Національність
поляк
Соціальне походження
із селян
Приналежність (в різний час) до політичних партій, рухів, молодіжних організацій
нема даних...
Освіта (учбовий заклад)
закінчив агрономічний інститут
Короткі відомості про трудову, наукову, політичну, державну, громадську діяльність до арешту
нема даних...
Останнє місце проживання (регіон)
м. Дубно, вул. 17 вересня, 129
Останнє місце роботи, посада
у своєму господарстві
Склад сім'ї (імена, роки народження членів сім'ї)
дружина - Т. Павліна (49р), діти від 1-го шлюбу - Мечислав (40р), Марія (38р), прожив. у м. Варшава, Костянтин (27р)

[/q]

Бежівська ікона Божої матері.
25 липня 2009

Точний час заснування села Бежева невідомий. Відомо лише, що в стародавніх актах воно згадується під назвами „Бижев", „Бежов", „Безов", а саме під 1611 роком у скарзі до межового судді князя Стефана Немирича, власника Черняхова, про розбій, вчинений керуючим бежівським маєтком князя Іоахіма Корецького Григорієм Пашковським). Церква Успення Пресвятої Богородиці в стилі українського бароко, збудована 1647 року за кошти благочестивого хрис-тиянина Захарія (за фінансової підтримки місцевого землевласника Венедикта Лемеха), котрий 11 квітня 1645 року зцілився у молитві до Чудотворної ікони Богоматері, у червні 1645 року. Богоматір постала перед ним уві сні. (І.П.Теодорович. Історико - статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії).
До речі, Бежівська ікона Божої матері є однією з найдревніших святинь Житомирської єпар-хії. За народними переказами, ікона явилась на дереві (на дубі чи груші), біля якого протікав струмок. Двічі ікону намагались вивезти в Житомир, але кожного разу ікона дивним чином вер-талась на дерево. Коли ж третього разу намагались зняти цю ікону, вона стала настільки важ¬кою, що її не змогли зрушити з місця.
Як вже згадувалось вище 11 квітня 1645 року в п'ятницю світлої седлищі благочестивий християнин Захарія після усередненої молитви перед іконою Божої Матері, яка до того часу знаходилась в каплиці, зцілився від багатолітньої хвороби. В пам'ять про своє зцілення Заха¬рія разом з поміщиком В.Лемешем і при допомозі інших благодійників в 1647 році побудував новий храм в честь Успення Богоматері, куди і була перенесена чудотворна ікона.
Зображення відноситься до типу поясної Одигітрії з маленьким Христом. Ікона написана на темному фоні, її ширина 71,12 см, а висота - 88,92 см.
На жаль, не збереглись детальні описи благодатної допомоги від чудотворного образу, так як в XVII-XVIIІ ст. житомирська земля була під гнітом іновірців і уніатів. І лише тільки в 19 ст., під час правління православних монархів ікона була оздоблена, і були записані факти зцілення від чудотворного образу. Ось один із них: житель села Кирилівки Гавриїл Іванович Тишкевич мучився хворобою божевілля і на одужання втратив усяку надію, але коли він відвідав Бежівську церкву і щиросердно помолився перед іконою, відразу „прозрів розумом". Цими і ін¬шими подібними зціленнями Пресвята Богородиця приводила до себе великі маси народу.
Ікона увінчувалась 11 квітня (за старим стилем) і в десяту п'ятницю після Великодня (десятуха - престольне свято в с.Бежеві) і нині.
І кожного року її урочисто, переносили в Житомирський Спасо-Преображенський собор, для поклоніння їй житомирян.
В 1914 р. її перебування в Житомирі випало на початок Вітчизняної війни, і Архіпастир Волині благословив нею війська, що йшли за віру, Царя і Вітчизну.
В XX столітті під час експропріації церковних цінностей з чудотворного образу було знято срібну з позолотою ризу з дорогоцінним камінням і лампаду з позолоченого срібла - дар ім-ператриці Марії Олександрівни (1864 р.) разом з бояринами Ланськими, Зінов'євими, Орло¬вою, Мацерською, Мансуровою та княгині Тетяни Потьомкіної. В 1936р. храм закрили, а в 1937 році - розібрали. Православним християнам вдалось винести чудотворний образ з храму і збе¬регти. Під час Великої Вітчизняної війни в с.Бежеві знову був відкритий храм - в приміщенні школи. Назвали його в честь святої великомучениці Варвари. По закінченню війни в окремому приміщенні була облаштована церква, де вона знаходиться і нині.
І сьогодні жителі с.Бежева і навколишніх сіл оберігають свою святиню.
Станом на 1611 рік село Бежів - володіння князя Іоахіма Корецького. У XVIII ст. належало поміщику Людвіку Кіровському. На початку XIX ст. Бежів було розділено між п'ятьма власни-ками, найбільшим з яких була дружина київського повітового маршалка (сподвижник дво-рянства) Магдалина Харлинська (249 ревізьких душ). На 1913 р. найбільшим землевласником був Адольф Тиницький, який мав 952 десятини землі. Станом на 1888 рік - Юлія Мичульського. Дворів 284.
" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл

Источник сайт http://www.city.zt.ua/istoriya...ateri.html

Лингвистическая гимназия Ужгорода подписала договор с польской гимназией г. Ольштин
о совместном исследовании на основе немецкого языка по международному проекту «Школы: партнеры будущего».
На встрече польскую сторону представлял директор гимназии № 12 г. Ольштин (Польша) Анджей Тинецкий

ДАОО. – Ф. 153. – Оп. 1. – Спр. 492. – 108 арк.;
Спр. 484: “Жалобы гетману в Черниговскую полковую канцелярию от 17 ноября 1713 г.,
23 октября 1726 г. (копии)”;
Спр.485: Указ Малороссийской войсковой канцелярии, выданный князю Шаховскому И.П.
На владение хутором Тиницкого в 1746 г.”

теницкий написал:

[q]

теницкий написал:

[q]

В 1877 году появляется интересная работа В.Тинецкого (Tyniecki, 1877), в которой наряду с общими данными по физгеографии и растительности Подолии автор приводит ряд степных видов, собранных им на склонах рек Днестра и Серета, а также в карстовых воронках.

[/q]

г. Львов, улица И. Франко.
За оградой вы видите небольшой дендропарк, основанный в 1876 г. ботаниками В.Тинецким и Б. Блоцким на территории Львовской лесной школы. Несмотря на маленькую территорию здесь зарегистрировано более 200 видов растений, из которых лишь 39 встречаются в лесах Западной Украины.

[/q]

Старейший арборетум Львовской лесной школы в Галичине

Львовская лесная школа (создана в 1874 г.) с 1896 г. основала первый в Галичине арборетум - коллекцию древесных растений. Усилиями профессоров Тинецкого, Блоцкого, Соколовского, Вердака здесь было собрано около 250 видов древесно-кустарниковых растений, часть которых можно увидеть и сейчас.

По описи прапорщика Борисова

Сверхъ описи прибыло: марта 30-го въ Н­жинскомъ полку въ хутор­ опис-
номъ Тиницкомъ за пас­кунемалого числа въ блюденой березовой рощи дерева
отобрано караульнымъ солдатомъ Балцерева полку Артемомъ Волупкою у бах-
муцкихъ жителей пять лошадей

Въ сел­ Тиницы его, Полуботкова, подданныхъ дворовъ 4

источник:

№ 344
Опис конфіскованого майором Раєвським
та гвардійським сержантом Львовим
за наказом бригадира Румянцева
у грудні 1723 - січні 1724 рр. майна і маєтностей
Полуботків, із засвідченням повернення конфіскату
за наказом цариці Катерини І дружині Полуботка
та його синам Якову і Андрію у 1725 році