Иващенко

Yulita

Yulita написал:

[q]

Вот братом он этому Василию вполне мог оказаться, если бы его отчество тоже было Васильевич.

[/q]

А вот это - хорошая мне подсказка! Обязательно проверю!
И спасибо за гнездо Иващенок. Теперь мне будет легче ориентироваться.

Yulita

просматривая Архив актов ЮЗРоссии, а именно - акты об экономических и юридических отношениях крестьян в 18 веке (1700-1799) это часть 6 т. 2 изд-ва Киев за 1870 год наткнулась вот на это, если заинтересуетесь, то дам ссылку, где можно взять эту книгу

Yulita
Лубенский полк, село Мелехов, 1730 год
Козаки:
Дзюменко Андрей
Дзюменко Кузьма
В 1766 году этих козаков в селе уже нет, но появился:
Иващенко Игнат Григориев, 59 лет с сыновьями:
-Василием, 22 года
-Стефаном, 28 лет

Мой прадед Иващенко Евтихий Авдеевич, карточка о ранении говорит, что родился(или проживал) в Лубенском уезде, село Коновка (Кононовка) и в 1915 г. ему было 37 лет, т.е. он 1878 г.р. После первой мировой переселился с семьей в Казахстан, а затем в с. Полтавка Чуйской области Киргизской ССР. Жену его звали Марфа.

Пытаюсь восстановить линию Иващенко из Лубенского уезда. По разговорам стариков род происходит от козаков, также упоминалось село Ореховщина в разговорах. Нашел на карте хутор Иващенки рядом с с. Ореховщина Хорольского района и с. Новоореховка Лубенского района.

Нашел в документах по Лубенскому уезду много Иващенко, но как установить связь со своим предком - неясно. Если есть какая-либо информация по моим Иващенко, то прошу поделиться.

Иващенко Авдей вероятно родом из Ореховщины или Орешников, а его сын Иващенко Евтихий - мой прадед, уже проживал (а возможно и родился) в Коновке и оттуда пошел воевать в 1 мировую, а затем с женой Марфой и детьми уехал в Кустанай и далее Чуйскую область. А возможно из Чуйской области отправился воевать в 1 мировую и переселился туда еще до войны, но скорее всего, что после.

Іващенко Андрій Григорович
Народився 1891 р. у с. Верхній Салтів Вовчанського пов. Харківської губ.
Українець,
із селян,
освіта початкова,
позапарт.
Проживав у с. Верхній Салтів Старосалтівського р-ну Харківського окр.
Селянин-одноосібник.
Заарештований 19 серпня 1930 р. за антирад. агітацію (ст. 54 КК УСРР), справу закрито Старосалтівським райвідділком ДПУ УСРР 17 січня 1932 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).
У 1931 р. розкуркулений.
На 1937 р. проживав у с. Байрак Вовчанського р-ну Харківської обл.
Чорнороб Вовчанського відділення Держлісу.
Заарештований 11 жовтня 1937 р. за к.-р. агітацію (ст. 54 КК УРСР) і ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 25 жовтня 1937 р. (ст. 54 ч. 1 КК УРСР) позбавлений волі у ВТТ на 10 років.
Реабілітований 26 червня 1989 р.


Іващенко Дмитро Тихонович
Народився 1908 р. у Санкт-Петербурзі.
Українець,
із селян,
освіта незакінчена вища,
позапарт.,
у 1929 – 1937 рр. член ВКП(б).
Проживав у Харкові.
Секретар заводського комітету КП(б)У заводу ім. Шевченка.
Заарештований 17 серпня 1937 р. як член антирад. терористичної організації правих, за шкідницьку роботу та вербування нових учасників організації (статті 54, 54 КК УРСР) і військовою колегією Верхоного Суду СРСР 2 жовтня 1937 р. (статті 54 через ст. 20, 54 КК УРСР) засуджений на 10 років позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 5 років і конфіскацією майна.
Термін покарання відбував у Норильтабі.
Ухвалою особливої наради при НКВС СРСР від 28 серпня 1945 р. за високі виробничі показники та відмінну поведінку в побуті термін покарання знижено на 8 міс., звільнений з-під варти 28 серпня 1946 р. і висланий на поселення до м. Дудинка Таймирського національного окр. Красноярського краю.
На 1956 р. працював механіком Дубинського порту.
Реабілітований 28 липня 1956 р., із заслання звільнений.


Джерело:
Реабілітовані історією. Харківська область: Книга третя. – Ч. 2 // КЗ "Редакційно-видавнича група Харківського тому серії "Реабілітовані історією". – К.; Х.: Оригінал, 2016. С. 143.