ВЫБЕЛЬСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

наконец то нашёл здесь село Пески... а поподробнее про него можно? Есть предположение что его основал мой предок по фамилии Малец... хочу узнать точно

ВИБЛІВСЬКА [ВИБЕЛЬСЬКА] СОТНЯ
(1656-1782 pp.).
===============================
Утворена 1656 року у складі Чернігівського полку. Сформувалася із населених пунктів Чернігівських сотень. Весь час існування - адміністративна одиниця та військовий підрозділ Чернігівського полку.
Найбільш відомі старшини сотні - представники родини Тризн.
Скасована 1782 p., а територія включена до Чернігівського намісництва.
Сотенний центр: село Виблі, нині - однойменне село Куликівського району Чернігівської області.

Населені пункти у 1750-1769 pp.: Бакланова Муравинка, село; Вершинна Муравинка, село; Виблівський хутір; Виблі [Вибель], село; Глузди, хутір; Горбове, село; Грабівка, село; Напорівка, село; Онисів, село; Орлівка, село; Підгірне, село; Піски, село.

Список сотенной старшины
ВИБЕЛЬСЬКА СОТНЯ
=====================
СОТНИКИ:
-------------------
Даніель (?-1656-?),
Шуба Степан Васильович (?-1659-1661-?),
Дунін-Борковський Василь Касперович (?-1668-1669-?),
Близниченко Яків (?-1672-?),
Лобко Юхим (?-1679-1682-?),
Лобко Єфрем Юхимович (?-1694-?),
Устимович Василь (?-1701-?),
Томара Василь Іванович (?-1704-1716-?),
Михайловський Іван Михайлович (?-1721-1722-?),
Тризна Микола Іванович (1728.27.01-1748.30.06),
Губар Стефан (1724, 1736, нак.),
Прищепа Роман (1737, нак.),
Сербин Максим (1741-1743, нак.),
Тризна Андрій Миколайович (1748.30.06.-1769.6. 10.),
Тризна Петро Андрійович (1771.10.04.-1782.29.06.).
ОТАМАНИ:
-------------------
Титович Тиміш (?-1667-?),
Паляниця Василь (?-1724.12.-?),
Прищеп Петро (?-1739-?),
Титович Тиміш Йосипович (1759.20.04.-1766-?),
Стишевський Василь (1773.15.03.-1779-?).
ПИСАРІ:
----------------
Денисович Стефан (?-1739-1741-?),
Стишевський Іван (?-1743),
Афанасійович Семен (1743-1746-?),
Кудинович Семен (?-1751-?),
Стишевський Василь (1753-1773),
Станкевич Олексій (1773.15.03.-1781-?),
Ясновський Семен Григорович.
ОСАВУЛИ:
--------------------
Микитович Максим (?-1739-?),
Сачавець Іван (?-1743-1746-?),
Новик Матвій (?-1751-?),
Борзієнко Микита (1769-1779-?).
ХОРУНЖІ:
------------------
Новик Федір (?-1725-?),
Хоменко Федір (?-1739-1741-?),
Борисенко Тарас Денисович (?-1743),
Паляниця Павло (1743-1746-?),
Юрченко Микола (?-1751-?),
Дяченко Андрій (1771 -1779-?).
===========================
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.
– Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 65-66.

Легеда,
Козел,
Губар,
Веремій
Литвин,
Кравець
Швець
Змула
Головань (ч)
Нос
Скорина
Наливайко
Ковбаса
Гладич
Коритний
Попович
Гончар
Сулима
Кириченко
Корогод
Андрієнко
Лешинець
Тимошенко

ці та похідні з -енко можна знайти в метр книгах "церкви Святого Архистратига Михаила в селе Орловци" за 1725-40

Metallist
ну они на микрофильмах. Точно не скажу, но один год где-то пять-шесть кадров-аркушів. Выходит под 60-90 кадро-аркушів

30 рожденных в год, можете представить. а еще женились и умирали.

"В "Описании Черниговской губернии" видання 1898 року Олександр Русов дає такi данi про Орлiвку: початок 18 ст. - 4 двори, кiнець його - 127 дворiв"

с учетом 20-30 детей ежегодно в 1720ых - как-то смутно теперь верится в четыре двора.

AppS написал:

[q]
"В "Описании Черниговской губернии" видання 1898 року Олександр Русов дає такi данi про Орлiвку: початок 18 ст. - 4 двори, кiнець його - 127 дворiв"
[/q]

Под началом 18 века Русов имеет в виду Генеральное следствие о маетностях 1729-1730 годов, а потому точность цифр там весьма условная.

некоторые старожилы с. Орловки из вышеназваной метр книги

Евстафій Леґеда 1667-1737
Фома Козел 1669-1739
Іван Постоленко 1700 - 1732

Григорій Семененко 1645-1740
Никита Сулим 1652/4 - 1732/4
Іоан Пономар 1653 - 1733
Петро Бабич 1659 - 1727
Стефан Губар 1659 - 1739
Іоаким Старий 1662-1732
Іяким Іякимець 1664 - 1734
Іяков Губаренко 1667-1737
Григорій Тищенко 1669 - 1725
Феодор Свистун 1672-1732
Лукіан Скорина 1673-1733
Григорій Морґацький 1681-1731
Іван Товчиха 1682-1732
Григорій Старець 1682-1732
Евфим Ревкало 1683-1733
Петро Литвин 1684 - 1724
Іоан Жидкий 1684 - 1724

Metallist
Metallist написал:

[q]
Из материалов ревизии Черниговского полка 1732 года

СОТНЯ ВЫБЕЛЬСКАЯ
========================

В СЕЛЕ ГОРБОВЕ
-----------------------------
Двор приездний монастиря Елецкого
Двор иноземца Яна Новицкого
[/q]

Вот так и записано? Иноземца?

с Компуту 1740 по селам и деревням сотни козаков:

нас.пункт--"без подмоги"+"з подмогою" = "і того всѢхъ"

в селѢ Выбляхъ -- 24 + 8 = 32
в деревне ПѢсках -- 6 + 2 = 8
в селѢ ГорбовѢ -- 9 + 5 = 14
в селѢ ОрловцѢ -- 23 + 9 = 32
в селѢ ГрабовцѢ -- 3 + 5 = 8
в деревне Баклановой МурвейцѢ -- 5 + 3 = 8
в деревне Вершинна МуравейцѢ -- 0 + 3 = 3
в селѢ Онисовъ -- 4 + 2 = 6

Итого -- 76 + 37 = 113

====
как я понял по документу - это не сколько козаков было как стану, а так сказать, мобилизационные предполагаемые возможности, учитывая материальное состояние.

http://www.uuba.org.ua/kir/9.pdf
" В добу середньовіччя монастирі були головними осередками освіти (школи), науки (літописання, зокрема “Повість минулих літ”), книжності (Городиські пам’ятки ХІІ–ХІІІ ст., Вибельський апостол ХІІІ–XIV ст., Путнянське Євангеліє XIV ст., Мукачівський Псалтир XV ст., Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр., пам’ятки XIV–XIII ст. Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого, Унівського та інших монастирів, Межигірський, Густинський, Підгорецький та ін. літописи), церковного співу (Київські, а пізніше Почаївські напіви) та образотворчого мистецтва (мозаїка і фрески Михайлівського, Печерського, Кирилівського монастиря, малярська школа в Печерському монастирі ХІ–ХІІ ст. тощо), лічби (Печерська Лавра)."

Що за "Вибельський апостол"?

Деякі прозвища с.Орлівка, які мають старе походження і використовуються зараз неофіційно:

Ґись
Круль (те саме, що і "кріль")
Мазанка (те саме, що і бутерброд)
Кур"як
Хавак
Бзделаха
Шкрьобка
Хака
Цирівка
Сятий (те саме, що і святий/віруючий)
Бубній
Вареник
Пальба
Шкурат
Шурей
Печія
Пизь
Коршак
Путімуня

чуть раньше козацкого периода, но уже впритык:

З книги Кулаковського "Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої", стр284:

Більш інтенсивно почала заселятися протягом 1630-40-х рр. територія між Смолянкою та Десною, яка була поділена на невеликі ленні володіння. Крім смолянки та, ймовірно Олішевки, які існували перед Смоленською війною, тут виникла низка населених пунктів. На північний схід від Смолянки раніше 1638 р. була осаджена Орлівка - анклавний населенний пункт, що входив до Чернігівської волості [247]

[247] -Львівська наукова біблотека ім. В.Стефаника,НАН України, відділ рукописів, фонд 5, справа 4064, аркуш 29

===========================

Никто не подскажет, что за документ? может есть ли возможность уточнить у Кулаковского?
Кем осажена итд.
Я так понимаю, что документ - некий список, где в 1638 упоминается Орловка, до этого не упоминаемая.