с. Подище

https://www.familysearch.org/s...%20Library

Библиотека метрических книг села Подище в свободном доступе. Огромное количество сохранившихся метрик. Но года в примечаниях не совпадают с реальными датами документов. На пленках отснято сразу несколько дел и населенных пунктов.
Список дел с прямыми и точными работающими ссылками в следующем посте.

До 1831 в МК нигде не упоминаются отчества, также при записи о крещении не указывали имя матери младенца.


Наиболее часто встречаемые фамилии:
Сердюк
Гриценко
Кот
Белый
Савченко
Борода
Голеня(а)
Марчекно
Каленин(?)
Усенин
Зуб
Нечипоренко
Самарский
Андрющенко
Долин
Лобода
Лещенко
Бойко
Лучин
Шведин
Селедь
Хоменин
Деревко
Друзь

malteze написал:

[q]

Наиболее часто встречаемые фамилии:

[/q]

Из тех фамилий которые сподвигли Вас выйти на это селение по переселенцам в с.Дубовское ,что
перешли(и возможно Вам и есть родня и близкая..):
Татаренко-в Вашем списке нет
Колян-в Вашем списке нет
Котенко-видимо в Вашем списке Кот
Ну Голена есть
Лучка-у Вас Лучин
Усенко-у Вас Усенин
и
Пуд-в списке не значился..
Эти перешли в Ставропольскую губернию до 1846 года.

За синім лісом, за криничкою з холодно водою, про яку знають всі перехожі, розкинулося село Подище. у далекому минулому воно входило до Посулля, яке населяли суличі - пагінці слов'янського плем'я. Згідно переказів старожилів, на північ від сучасного села знаходився населений пункт, який налічував до 20 дворів. Там жили козаки. А поселення офіційно називалося Селище. У ХVI - ХVII СТ. його було повністю спалено ратними людьми Б. Годунова, Є підстави гадати, що сталося це 1604 року. Проте хліборобське село не загинуло, відродилося. Нові згадки з'являються 1656 року, коли для врегулювання конфлікту між Ладанським і сусідніми монастирями Петро Дорошенко призначив комісію, в якій село Подище представляли Пилип Білоцерковець із зятем Грицьком.
Назва села походить від слова "подол". У 1666 році царський уряд провів перепис його населення. Там тоді було 72 двори і 6 хат. Дворами вважалися хати з господарськими будівлями, огороджені тином з ворітьми, куди можна було входити чи в'їздити. Хати без інших будівель мали бідні люди. Вони сплачували і менші податки. За переписом 1773 року село виросло до 96 дворів. В ньому з'явилося три винокурні і п'ять водяних млинів. Млини належали прилуцькому полковнику Л. Горленку.
Героїчно захищали свій край подищини в складі Прилуцького полку у війні зі шведами. Але все-таки село було взяте і спалене повністю.
У селі здавна проживали вільні козаки. Великих панів тут не було, дрібненькі - Гашинський та Костянецький. Мешкали тут і дворяни, але збіднілі. Нащадки їх зберегли прізвище Леуни.
Рельєф Подища різноманітний. Серед рівнини є долини, горби, яри і балки. Береги річки в значній мірі заболочені, лісисті. Підвищення на південь від села сягає 85 сажень над рівнем моря.
Як скрізь в Україні, село ділиться на кутки. Куток Бородівка від першого поселенця Бороди. Але невідомо, чи була в чоловіка чудова борода чи мав насправді таке прізвище.
До річки Удаю круто спускається куток Круча. Недалеко від нього - Лиса Гора, Ця гора дійсно як стіна, на ній не ростуть ні дерева, ні кущі. Від колишніх п'яти млинів, що були в селі, не залишилося й сліду, лише назва кутка - Водяні Млини. Куток Піски, де дуже багато піску на вулицях. Від першого поселенця виріс хутір Курський. Центральну вулицю в селі називають "Від Тасика до Гаврика", бо на початку і кінці живуть їх сім'ї.
Чудовий ліс Пасічне. Можливо, вивозили сюди пасіки. А в роки війни в лісі дислокувалися кавалерійські частини Червоної Армії, які витримували нальоти ворожої авіації. Під час воєнного лихоліття знищено ліси Скиток, Карпове, Баранівка. Та вони відродилися і тепер радують сельчан своїм зеленим розмаєм.
Навколо Подища поля і долини. Поле Кругле, ніби бублик. Там, де колись було Селище, нині поле, яке має таку ж назву. Поле Ярок - низинне. Одному господарю на прізвисько Кагал також належало поле. Його давно немає, а й досі існує Кагалівщина. Поле Мухувате, за словами старожителів, від великої кількості мух на ньому. Про походження назв полів Ставок, Баранівка, Сага нічого невідомо, загубилися згадки і спомини.
Як і в кожному селі, сельчани знають один одного за прізвиськами. Є доволі цікаві. Наприклад, Советські - пішло від дідів.
Розповідають, що приїхала в село сім'я, яку поселили в дякову хату. Члени родини були дуже музикальні, грали на всіх музичних інструментах, але не вірили в Бога, і не визнавали ніяких свят. У дяковій хаті збиралися їх друзі - Байдаки і вигравали. Почувши музику, люди казали; "Ох, і грають Байда - Байдачок і совєтський дячок. З часом прізвисько дячок відпало, а рід Совєтських продовжує жити. Прізвисько Прокурор мають Москаленки. Дуже вже полюбляв дід виступати на зборах, а люди не дуже охочі до балачок, відмовлялися його слухати. Тоді дід говорив: "Прокурора повинні слухати всі!". З того часу і слухають його.
Одна сім'я була дуже бідова. Все у членів родини горіло в руках, робота виконувалася швидко і якісно. Тож і дістали прізвисько Гаряча. А ще є прізвисько Швидка, бо дуже моторною була прабабка цього роду, ходила дуже швидко. Чепурушки – мабуть від чепурних господинь. Прізвисько Городянка прославило міську жінку, яка переїхала до села.
Дуже багато прізвищ походить від імен дідів та прадідів: Юркові, Кириловичі, Макарові. Ще є дуже цікаве прізвисько Самара, можливо, пращур був родом з російського міста Самари.
Шумлять ліси навколо Подища. Дбайливо доглядають подищани свою криничку, розчищаючи, щоб пружно били джерела, а також бережуть своє рідне село, його історію. Хай буде так навіки!

Галина Горіла - м. Прилуки
Любов Радько - с. Подище



https://vk.com/topic-31441990_27002444

Документы в ГАЧО

Фонд 1486 Д. 421 Статистические сведения об уче­те межевания надельных земель в период столыпинской реформы, принадлежащие крестьянскому обществу с, Подыще, выкупленных у помещиков Костенко и Баранова 1910-1911

Фонд 1486 Д. 422 Статистические сведения об уче­те межевания надельных земель в период столыпинской реформы, принадлежащие крестьянскому обществу с, Подыще, выкупленных у помещика Лукомского Николая

Фонд 1486 Д. 850 Именные списки жителей с. Подыще 1916 год 5 листов

https://cn.archives.gov.ua/Opis/1486_1_2_3.pdf