Внимание! - Все украинские разделы и темы закрыты для редактирования. - Прежде, чем отправить свое сообщение, проверьте его на предмет грамматических ошибок и неточностей в изложении через "Предварительный просмотр" и только потом отправляйте на форум через опцию "Отправить"... - По своим личным поискам (фамилиям рода), поиску родственников и населенным местам открывайте фамильные - https://forum.vgd.ru/151/ или дневниковые темы - https://forum.vgd.ru/57/29286/ - При цитировании НЕ копируйте 3-х, 4-х и более ступенчатые диалоги, оставляйте только ту часть фразы, на которую даете ответ\ пояснение (в правом нижнем углу сообщения, на которое вы отвечаете, нажимаете на опцию «ник», выделяете мышкой ту часть сообщения, на которую даете ответ, нажимаете на опцию "цитировать". - Все сообщения со "спасибо", "благодарю" и т.д в разных вариантах удаляются модераторами. Для ваших благодарностей есть опции: рейтинг – [+] под аватаркой, "лайк", отзыв в профиле участника. - Несколько сообщений подряд от одного участника объединяются модераторами. - Не размещайте одни и те же вопросы\сообщения в разных темах. Дубли удаляются модераторами. - В информативных темах вопросы\ответы ТОЛЬКО по представленной информации. - Ведем дискуссии в рамках приличия, не нанося друг другу взаимных обид и оскорблений. |
ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах
Metallist Чернигов Сообщений: 644 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1221 | Наверх ##
30 сентября 2009 10:26 ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) ===========================
Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков. Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.
Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.
За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.
На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510]. Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.
25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко. За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.
У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський) . Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень: Баришівська (1648-1782); Басанська (1648-1782); Березанська (1648-1782); Биківська (1648-1667); Бориспільська (1648-1752); Бубнівська (1667-1782); Воронківська (1648-1782); Гелм'язівська (1648-1782); Гоголівська (1648-1667); Домонтовська (1667-1782); Заворицька (1648-1654); Золотоніська (1667-1782); Іркліївська (1663-1782); Канівцівська (1757-1782); Козелецька (1648-1654); Кропивнянська (1663-1782); Ліплявська (1667-1782); Моровська (1648-1654); Остерська (1648-1654); Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782); Піщанська (1667-1782); Трахтемирівська (1667-1782); Яготинська (1648-1782). На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.
Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.
Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства. Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів. ============================================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80. | | Лайк (2) |
shakermaker8 Сообщений: 399 На сайте с 2013 г. Рейтинг: 165 | --- Гаевые
- Куяновка Белопольский уезд Сумский полк до 1747 ор-чно
- Староивановка Воронежское наместничество Ливенская округа до 1794
- Даниловка ОВД с 1795 | | |
FibreНачинающий  Сообщений: 36 На сайте с 2007 г. Рейтинг: 17 | Чи є у когось можливість подивитись чи зустрічаються у Переяслівському полку прізвища козаків Водяник, Козак та Квітка? | | |
valchaМодератор раздела https://forum.vgd.ru/349/ Сообщений: 25472 На сайте с 2006 г. Рейтинг: 21689 | Наверх ##
2 апреля 16:26 4 апреля 17:04 --- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b | | |
FibreНачинающий  Сообщений: 36 На сайте с 2007 г. Рейтинг: 17 | | | |
valchaМодератор раздела https://forum.vgd.ru/349/ Сообщений: 25472 На сайте с 2006 г. Рейтинг: 21689 | Наверх ##
2 апреля 17:20 2 апреля 17:23 Fibre написал: [q] вот Водяников нет, хотя в метрических книгах конца 19 начала 20 столетия указано - козак.
[/q]
МК какого региона? Конец19-начало 20-го в., никак не "бьются" с периодом Гетманщины, ликвидированной к концу 18 в.. Это уже казачество РИА= Российская Императорская Армия. --- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b | | |
FibreНачинающий  Сообщений: 36 На сайте с 2007 г. Рейтинг: 17 | valcha написал: [q] Fibre написал:
[q] вот Водяников нет, хотя в метрических книгах конца 19 начала 20 столетия указано - козак.
[/q]
МК какого региона? Конец19-начало 20-го в., никак не "бьются" с периодом Гетманщины, ликвидированной к концу 18 в.. Это уже казачество РИА= Российская Императорская Армия.
[/q]
Это козак по сословию, не военному званию, Черкасская область, село Богодуховка или Бузьки. | | |
valchaМодератор раздела https://forum.vgd.ru/349/ Сообщений: 25472 На сайте с 2006 г. Рейтинг: 21689 | Fibre написал: [q] а вот Водяников нет, хотя в метричекских книгах конца 19 начала 20 столетия указано - козак.[/q]
Fibre написал: [q] Это козак по сословию, не военному званию, Черкасская область, село Богодуховка или Бузьки.[/q]
В МК необязательным было упоминание чина или звания казака. Но если, как Вы пишете, он казак по сословию, то он должен был числиться\служить в каком-то казацком полку РИА 19 в. или уже отслужил. в РИА -- 54 казачьих регулярных полка (кавалерийских полков первого разряда) 6 пластунских батальонов (пешие казачьи) 3 казачьих артиллерийских дивизиона (конных) 23 казачьи батареи 11 отдельных казачих сотен - собственный Его Императорского Величества конвой (кавалерийское элитное соединение) В случае мобилизации, казачество обязывалось выставить дополнительно 250 тысяч боеспособных казаков в течение месяца. Каждый казак находился на службе в течение 20 лет, из которых 4 года строевой службы и 16 лет в резерве. На фронте Первой мировой войны воевало порядка 250 тысяч казаков. Богодуховка - первое упоминание относится к 1764 году. В XIX веке село Богодуховка было центром Богодуховской волости Золотоношского уезда Полтавской губернии. В селе были Петропавловская и Свято-Духовская церкви. Почему тогда Вы ищете Вашего казака Водяника в сотнях Переяславского полка Гетманщины, "перепрыгнув" через столетие? Вам надо сначала изучить Раздел Полтавская губерния, Золотоношский у. и там искать отца или деда Водяника. --- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b | | Лайк (1) |
a_v_yasinovskiy Сообщений: 138 На сайте с 2023 г. Рейтинг: 83 | Добрый вечер. Подскажите, по переписи 1784 года увидел предка Гаврила Полено в 4 эскадроне Переяславского полка. Можно ли по номеру полка узнать, в каком населенном пункте его искать в подворовых списках? --- Ясиновский, Розерберг, Гурвиц, Моргулис - Балтский уезд; Обыденников - Карачаевский; Шишкин - Старобельский; Чеботарев, Цуканов, Гуторов, Рогожин, Середов, Самоделов, Богданов - Путивльский; Применко, Варавкин, Лысенко, Гришенков, Самохин, Макухин, Гончаров, Прощенко, Мищенко - Путивльский, Рыльский | | Лайк (1) |
Dr Livsi Украина Сообщений: 751 На сайте с 2016 г. Рейтинг: 791 | a_v_yasinovskiy написал: [q] по переписи 1784 года[/q]
А що це за перепис такий цікавий? Реквізити і назву підкажете? Я за цей рік бачив лише "Іменні списки козаків, що проходять військову службу". --- Шукаю і знаходжу у Кіровограді.
Багара,Балан,Балєв,Барзіков,Боєв,Божан, Буртаченко,Драгін,Дудніченко, Заступай, Кабаченко, Касяненко, Kauliņš, Каціка, Команов, Кучер, Лихобаба, Мельниченко, Павленко, Пономаренко, Сърданов, Скаржинский, Сорока,Степаненко, Танасов,Чекар,Чернов, Янченко | | |
a_v_yasinovskiy Сообщений: 138 На сайте с 2023 г. Рейтинг: 83 | Dr Livsi написал: [q] a_v_yasinovskiy написал:
[q] по переписи 1784 года
[/q]
А що це за перепис такий цікавий? Реквізити і назву підкажете? Я за цей рік бачив лише "Іменні списки козаків, що проходять військову службу".[/q] https://forum.vgd.ru/post/293/25048/p1818719.htm#pp1818719Именной список о казаках полку Переясловского (оторвано) шесты ЭСКАДРОНов, действительно служащих [и] [по]читающихся в домах своих хозяевами. Скорее всего мы говорим об одном и том же, просто по разному называем) --- Ясиновский, Розерберг, Гурвиц, Моргулис - Балтский уезд; Обыденников - Карачаевский; Шишкин - Старобельский; Чеботарев, Цуканов, Гуторов, Рогожин, Середов, Самоделов, Богданов - Путивльский; Применко, Варавкин, Лысенко, Гришенков, Самохин, Макухин, Гончаров, Прощенко, Мищенко - Путивльский, Рыльский | | |
|